Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів

Республіки Крим, або в комунальній власності відповідної територіальної

громади, або в спільній власності територіальних громад;

— надходження частини прибутку, дивідендів, процентів тощо від часток,

паїв у статутних фондах господарюючих суб'єктів, які є у власності

Автономної Республіки Крим, у комунальній власності територіальних громад

або у їх спільній власності;

— надходження від оренди майна, яке знаходиться у власності Автономної

Республіки Крим, у комунальній власності територіальних громад чи у їх

спільній власності;

— цільові субвенції з державного бюджету України та інших бюджетів на

інвестиційні цілі;

— кошти від повернення бюджетних позичок, які надавалися з бюджету

розвитку, а також відсотки за використання бюджетних позичок;

— запозичення органів місцевого самоврядування на інвестиційні цілі;

— частина коштів від власних надходжень бюджетних установ і

організацій, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, що

визначається при затвердженні відповідного місцевого бюджету на наступний

фінансовий рік;

— надходження коштів до позабюджетних фондів місцевого самоврядування;

— кошти, які передаються з поточних бюджетів за рішенням ради

відповідного рівня.

Видатки бюджету розвитку слід спрямовувати на: капітальні вкладення на

розвиток виробництва і соціальної сфери; пошукові та науково-дослідні

роботи; фінансування, кредитування інвестиційних проектів, відібраних на

конкурсній основі.

Управління коштами бюджету розвитку на початкових етапах мають

здійснювати місцеві фінансові органи. В подальшому доцільно було б створити

систему комунальних банків на чолі з Центральним банком комунального

кредиту, які б узяли на себе оперативне управління коштами бюджету розвитку

на місцевому рівні, оцінку і відбір інвестиційних проектів для їх

фінансування, кредитування та надання гарантій органами місцевого

самоврядування, а також контроль за правильністю й ефективністю

використання коштів бюджету розвитку. Створення і розвиток комунальних

банків сприятиме діяльності органів місцевого самоврядування, розв'язанню

соціально-економічних проблем адміністративно-територіальних утворень та

зміцненню їх інфраструктури.

Порядок формування бюджету розвитку у складі місцевих бюджетів можна

відобразити на прикладі великого міста таким чином. Вихідним документом для

формування бюджету розвитку міста повинна бути довгострокова інвестиційна

програма міста, що визначає як напрямки капітальних витрат міста, так і

його можливості у здійсненні цих витрат. Така програма включає: розгорнутий

генеральний план розвитку міста, призначенням якого є закріплення тенденцій

розвитку міського простору; план розвитку окремих видів комунікацій

(водозабірні й очисні споруди, мережа водоводів і т. ін.), що повинен

визначати вимоги, які висуваються до параметрів комунікацій і

інфраструктури об'єкта; плани конкретних об'єктів інфраструктури, що

містять більш детальне описання проектів розвитку і реконструкції об'єктів

інфраструктури. Необхідні також розрахунки витрат за підключення до мережі

інфраструктури. Заключним документом у процесі підготовки інвестиційної

програми міста має бути фінансовий план капітальних витрат, який містить

проекти і обсяги витрат по них і визначає джерела, за рахунок яких вони

будуть фінансуватися. На основі довгострокової інвестиційної програми міста

розробляється щорічна інвестиційна програма, яка після схвалення міською

радою стає основою для бюджету розвитку міста на відповідний фінансовий

рік.

Необхідно впроваджувати практику щорічної інвентаризації основних

матеріальних активів міста (будівлі, споруди, мости, дороги та ін.) і

розробки плану фінансування цих об'єктів для підтримки в робочому стані. Ці

розрахунки можуть використовуватися департаментами (управліннями) міської

адміністрації для врахування пропозицій щодо фінансування капітальних

витрат. З метою зменшення капітальних витрат на спорудження чи

реконструкцію об'єкта повинна існувати програма інженерної оцінки, в якій

братимуть участь всі управління міської адміністрації, причетні до

здійснення проекту, включаючи фінансове управління, а також незалежні

консультанти, завданням яких є перевірка доцільності поданої управліннями

міської адміністрації вартості проекту і відповідності джерел фінансування

оптимальному графіку реалізації проекту. Фінансове управління міської

держадміністрації оцінює кожний проект із точки зору фінансових можливостей

його здійснення, впливу витрат на утримання майбутніх об'єктів на поточний

бюджет міста.

Одним із обмежень обсягів інвестиційної програми міста може бути

потенційно можливе боргове навантаження на місто. Існуюче боргове

навантаження на жителів міста порівнюється із середнім по країні і в

регіоні, де знаходиться місто, аналізується його динаміка. Боргове

навантаження вище середнього може бути прийнятне лише в місті, що динамічно

розвивається, яке завдяки прогнозованому економічному зростанню може

впоратися із зростаючим борговим навантаженням. Детально слід аналізувати

схеми обслуговування існуючих боргів з тим, щоб нове боргове навантаження

не призвело до необхідності збільшення податкових надходжень, а також

прогнози майбутніх доходів міста, що залежать від показників зростання

економіки міста, динаміки бази оподаткування, міжбюджетних відносин та

інших факторів.

Наступним етапом є визначення переліку джерел фінансування проектів,

включених в інвестиційну програму. Не існує оптимального поєднання джерел

фінансування, кожне місто чи інша адміністративно-територіальна одиниця

виробляє свою власну політику. На той чи інший варіант структури джерел

впливає сукупність факторів: характеристика капітальних витрат, граничне

боргове навантаження, можливість одержання коштів з інших бюджетів та ін.

Після визначення й аналізу джерел фінансування розробляється графік

реалізації проектів інвестиційної програми. Після прийняття радою

інвестиційна програма стає основою для щорічно затверджуваного бюджету

розвитку міста (чи іншого адміністративно-територіального утворення).

3.2. Програми соціально-економічного та культурного розвитку

Волинської області.

§ 2. Бюджетний процес

Законодавчо компетенцію місцевих органів влади в галузі бюджетного

процесу більш-менш детально визначено в Законі України "Про бюджетну

систему" в редакції 1995 р.

Відповідно до Закону бюджетний процес — це встановлений законодавством

порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів та виконання їх. Це

також організація контролю за виконанням бюджетів та затвердженням звітів

про виконання їх. Згідно із Законом, Кабінет Міністрів України доводить до

місцевих рад та їхніх виконавчих органів інструктивні листи про порядок

складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний рік. Виконавчі

органи Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя

надають інструкції про розробку проектів бюджетів виконавчим органам рад

нижчого рівня.

Кабінет Міністрів України доводить до виконавчих органів Автономної

Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя проекти нормативів

відрахувань та сум контингентів цих доходів, розміри дотацій і субвенцій,

передбачених державним бюджетом, та їх цільове призначення; перелік

видатків, що передаються з державного бюджету на фінансування бюджетів

Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя.

Відповідні показники виконавчі органи рад вищого рівня доводять до

виконавчих органів рад нижчого рівня.

На основі прогнозних показників розвитку територій та показників

міжбюджетних відносин уряд Автономної Республіки Крим і виконавчі органи

місцевих рад розробляють проекти відповідних місцевих бюджетів, схвалюють

їх і подають на розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим та

місцевих рад щорічно, терміном до 10 грудня. Для міст районного

підпорядкування, селищних і сільських рад термін подання проектів бюджетів

визначено до 25 грудня.

Закон "Про бюджетну систему України" визначив порядок розгляду

місцевих бюджетів. Проекти республіканського бюджету Автономної Республіки

Крим, місцевих бюджетів розглядаються відповідно постійними комісіями

Верховної Ради Автономної Республіки Крим та постійними комісіями місцевих

рад. Ради розглядають проекти бюджетів за доповідями їхніх виконавчих

органів, а також за висновками і співдоповідями відповідних постійних

комісій цих рад.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради затверджують

відповідні бюджети як за доходами, так і за видатками.

Якщо Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради не

затвердять до ЗО грудня бюджет на наступний рік, то чинності набирають

показники бюджету, поданого на затвердження відповідно Радою міністрів

Автономної Республіки Крим та виконавчими органами місцевих рад.

Виконання місцевих бюджетів здійснюється, згідно із Законом, Радою

Міністрів Автономної Республіки Крим та виконавчими органами місцевих рад.

Ці ж органи забезпечують надходження всіх передбачених бюджетом доходів та

ефективне витрачання бюджетних колітів.

Згідно зі ст. 38 встановлено контроль за виконанням місцевих бюджетів.

Він покладається на місцеві ради, які самостійно визначають організаційні

форми цього контролю. Вирішено також, що органи виконавчої влади та

виконавчі органи місцевих рад разом з органами Міністерства фінансів

України здійснюють контроль за станом надходжень доходів відповідного

бюджету і правильністю використання виділених з бюджету коштів

підприємствами й організаціями. Крім того, органи виконавчої влади та

виконавчі органи місцевих рад вищого рівня здійснюють нагляд за ходом

виконання бюджету з допомогою виконавчих органів рад нижчого рівня.

Предметом такого контролю є дотримання вимог чинного законодавства, рішень

органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та виконавчих органів вищого

рівня, прийнятих у межах їхньої компетенції.

Затверджені в серпні 1995 р. Указом Президента України Положення про

місцеві державні адміністрації регламентують такий порядок складання й

виконання місцевих бюджетів на рівні областей, міст Києва і Севастополя,

районів, районів міст Києва і Севастополя, згідно з яким основні функції

виконавчих органів місцевих рад цих рівнів у бюджетному процесі передаються

відповідним місцевим державним адміністраціям. Держадміністрації подають у

встановленому порядку до відповідних органів виконавчої влади фінансові

показники і пропозиції про складання проекту Державного бюджету України,

вносять пропозиції до проекту нормативів відрахувань до бюджетів

адміністративно-територіальних одиниць частини загальнодержавних податків,

зборів і обов'язкових платежів та передачі коштів у формі дотацій,

субвенцій, субсидій, а також виконують інші функції.

Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" від травня 1997 року не

передбачив спеціального розділу щодо бюджетних процедур. Але окремі

положення Закону уточнюють порядок їх здійснення. Статтею 63 встановлено

порядок зарахування доходів до місцевих бюджетів визначати Законом "Про

бюджетну систему" та іншими законами.

Встановлено процедуру розподілу коштів, що передаються з державного

бюджету місцевим бюджетам на основі принципів Конституції України. Так,

кошти державного бюджету, що передаються у формі дотацій, субвенцій,

розподіляються обласними радами між районними бюджетами і бюджетами міст

обласного значення в розмірах, необхідних для формування доходних частин,

не нижче мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених Законом, а

також використовуються для фінансування з обласного бюджету спільних

проектів територіальних громад. Відповідну процедуру передбачено і для

розподілу коштів районними радами, переданих їм з обласного бюджету.Для

поліпшення соціально-економічного становища в області облдержадміністрацією

разом з обласною радою розроблено ряд програм, які обговорені на сесії і

затверджені рішеннями обласної ради.

Так рішенням обласної ради від 08.04.99 №6/4 була затверджена

Територіальна програма зайнятості населення Волинської області на 1999 рік,

на реалізацію заходів якої за рахунок коштів Державного фонду сприяння

зайнятості населення передбачалося витратити 12,3 млн. гривень. Офіційний

рівень безробіття на 01.01.2000 року склав 6,95 відсотка проти 5,97

відсотка на початок року, що на 3,6 процентних пункта нижче, ніж

передбачалося програмою.

Програма поводження з відходами у Волинській області на період до 2005

року і Програма розвитку водопровідно-каналізаційного господарства

Волинської області на 1998-2005 роки затверджена рішеннями обласної ради у

грудні 1998 року ( відповідно № 4/5 і №4/10).

Надаючи особливої уваги проблемі соціальної захищеності інвалідів та

малозабезпечених непрацездатних громадян з ініціативи облдержадміні-страції

на розгляд сесії обласної ради у квітні 1999 року було внесено питання про

стан та заходи щодо посилення соціального захисту інвалідів та

малозабезпечених непрацездатних громадян та реалізацію в області Основних

напрямів соціальної політики на 1997-2000 роки.

Рішенням обласної ради від 08.04.99 № 6/2 запроваджено безкоштовний

проїзд у громадському транспорті на міжміських маршрутах у межах області

ветеранам війни, реабілітованим, інвалідам 1 і 2 груп по зору. Таку пільгу

отримали 73 тисячі чоловік. Крім того було продовжено виплату щомісячної

грошової допомоги громадянам, які досягли 100 і більше років.

Відповідна робота проведена в області на виконання рішення Ради

регіонів при Президентові України від 11.02.99 № 37/99 “Про взаємодію

центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого

самоврядування щодо стабілізації соціально-економічної та суспільно-

політичної ситуації в Україні”.

Робота обласної державної адміністрації з організації виконання

Програми соціально-економічного та культурного розвитку області на 1999

рік, спрямовувалася на закріплення досягнутих позитивних тенденцій в

економіці і соціальній сфері, підвищення ефективності господарювання у

всіх ланках господарського комплексу області.

Завдяки вжитим організаційним та практичним заходам вдалося

забезпечити поступальний розвиток окремих галузей, підгалузей та ряду

підприємств.

Згідно даних управління економіки і власності ОДА загальний обсяг

виробленої промисловими підприємствами продукції порівняно з 1998 роком

зріс на 10,2 відсотка, при передбачуваних Програмою 6 відсотках.

Спільними діями органів місцевої влади та промислових підприємств

дев'яти районів та трьох міст обласного значення вдалось зберегти тенденцію

нарощення темпів виробництва і зробити цей процес незворотнім. Найбільший

вклад у стабілізацію промислового виробництва забезпечили підприємства

Луцького, Ковельського, Іваничівського, Маневицького, Володимир-

Волинського,Горохівського районів, міст Нововолинська, Володимира-

Волинського, Ковеля та кожне третє підприємство м.Луцька.

Відбулись позитивні зміни у структурі промислового виробництва, де

зростає частка саме тих галузей, які продукують споживчі товари, продукти

харчування тощо.

Позитивно відмічається робота промислових підприємств з випуску

товарів народного споживання. За 1999 рік порівняно з поперерднім роком

приріст товарів у цілому становив 23 відсотки (програмою передбачалося 7

відсотків), виробництво продовольчих товарів зросло на 21,2 відсотка,

непродовольчих - на 26 відсотків.

Питома вага бартерних операцій за минулий рік становить 32 відсотки,

що на 5,7 відсоткових пункта менше ніж у 1998 році. Кожне п'яте

підприємство здійснювало реалізацію продукції лише за грошові кошти.

У заходах, що проводилися облдержадміністрацією з метою стабілізації

промислового виробництва, основна увага приділялася підтримці підприємств у

їх роботі по освоєнню конкурентоспроможних видів продукції, пошуках нових

ринків її збуту. Продовжувалася робота у напрямку організації та сприяння

виробничій кооперації, виконанні договорів між підприємствами щодо взаємних

поставок продукції, сировини, матеріалів і комплектуючих як в області, так

і за її межами. Зокрема, у ВАТ "Ковельсільмаш" налагоджено випуск ланцюгів

для шахтних конвейєрів і поставку їх вугільним підприємствам області, у ВАТ

"Оснастка", установах по виконанню покарань - окремих деталей і

комплектуючих для шахт та інших підприємств в області.

Робота обласної державної адміністрації була спрямовна на поліпшення

соціально-економічного становища у шахтарському регіоні, яке ускладнюється

через закриття шести шахт. З метою пом'якшення ситуації розпорядженням

голови облдержадміністрації від 31.12.99 №827 затверджено Програму

перспективного розвитку вугільної промисловості області до 2010 року.

Взято під особливий контроль роботи по створенню нових робочих місць.

Підтримку Уряду знайшло клопотання про виділення коштів (5,8 млн.грн.) для

реалізації проекту впровадження технології виробництвав низькокалорійної

продукції типу "масло-маргарин" у м.Нововолинську, завдяки чому буде

працевлаштовано 150 колишніх гірників, розроблено проект будівництва

фабрики рулонних пакувальних матеріалів, впровадження якого забезпечить

роботою 280 шахтарів. У минулому році за рахунок коштів, що виділяються на

реструктуризацію вугільної промисловості на діючих шахтах введено в дію 5

нових лав.

Разом з тим незадовільно працюють підприємства чорної металургії та

промисловості будівельних матеріалів, де темпи падіння промислового

виробництва до 1998 року становили відповідно 29,4 і 40,2 відсотка.

Продовжує скорочуватися випуск продовольчих товарів для дитячого

харчування.

Значна увага приділялась дальшому поліпшенню роботи усіх видів

транспорту. Пожвавилась діяльність автомобільного транспорту. Цьому сприяло

прийняття розпорядження голови облдержадміністрації з поліпшення безпеки

дорожнього руху, подальше залучення до перевезення пасажирів приватного

транспорту (більше 300 одиниць по області). Завершено роботи по розробці

регіональної програми забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної

безпеки транспортних засобів. Забезпечено виконання програмних завдань 1999

року щодо перевезень пасажирів автомобільним, залізничним і міським

електротранспортом. Однак усі, без винятку, підприємства транспорту

загального користування працюють збитково. Впорядковано маршрутну мережу

автобусного сполучення Луцького, Рожищенського, Горохівського районів. При

проведенні тендерів щодо поліпшення перевезення пасажирів враховуються

зауваження і пропозиції органів виконавчої влади і самоврядування області.

Однак на пасажирському транспорті залишаються гострими наступні

проблеми: практично повне призупинення процесу оновлення автобусів

середньої та великої місткості (за останні 8 років АТП не отримали жодного

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13