Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів

Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів

Міністерство освіти України

Луцький державний технічний університет

Факультет перепідготовки спеціалістів

Випускна робота

на тему: “Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-

економічному розвитку регіонів”

|Допущено до захисту: |Виконав: |

|декан ФПС |Ст. гр. ФК – 22 |

|______________ Я.Р.Лелик |Кравченко Олександр Володимирович |

|“___”___________ 2000 р. |“___”____________ 2000 р. |

| |Перевірив: |

| |Керівник |

| |_______________ Л.Я.Новосад |

| |“___”____________ 2000 р. |

м. Луцьк 2000 рік

Зміст

Вступ 4

1. Місцеві бюджети, як основна частина місцевих фінансів України 7

1. Характеристика муніципальних фінансів 7

2. Місцеві бюджети України 43

1. Доходи і видатки місцевих бюджетів 52

1. Доходи місцевих бюджетів 52

2. Видатки місцевих бюджетів 59

3. Аналіз доходів і видатків бюджету Волинської області 64

2. Роль місцевих бюджетів у фінансуванні соціально-економічного

розвитку регіону 77

1. Значення місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку

територій 77

2. Програми соціально-економічного та культурного розвитку

Волинської області. 89

Висновки 118

Література 123

Додатки 126

Вступ

Сьогодні питання децентралізації бюджетної системи України виходять на

перший план, адже фінансова децентралізація є однією з фундаментальних умов

незалежності та життєздатності органів місцевої влади: децентралізація

процесів ухвалення рішень збільшує можливості участі місцевої влади у

розвитку підконтрольної їй території; фіскальна децентралізація сприяє

ефективному забезпеченню суспільними послугами шляхом ретельнішого

узгодження видатків органів влади з місцевими потребами і уподобаннями.

Але реалізація законодавчо закріплено права кожного адміністративно-

територіального утворення на економічну самостійність неможлива без

наявності у кожного органу влади власного бюджету і права його складання,

затвердження і виконання без втручання ззовні. А це означає, що кожен орган

влади повинен володіти соїм фінансовими джерелами, достатніми для

організації управління економікою і соціальною сферою на своїй території.

Одночасно з цим він повинен володіти відносною самостійністю в управлінні

податками та іншими обов’язковими платежами, що надходять до відповідного

бюджету.

Тому саме місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів

місцевого самоврядування, належать особливе місце в бюджетній системі нашої

держави. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у соціально-

економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється

фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів

масової інформації; також фінансуються різноманітні молодіжні програми,

видатки по упорядкуванню населених пунктів. Саме з місцевих бюджетів

здійснюються видатки на соціальний захист та соціальне населення.

На жаль, в цій ланці бюджетної системи зберігається безнадійно

застарілий механізм централізованого регулювання вищестоящими органами

доходів місцевих бюджетів. Це позбавляє місцеві органи влади фінансової

самостійності, на довгі роки закріплює залежність розвитку місцевої

економіки і соціальної сфери від можливостей і бажання вищестоящих органів

влади вирішувати проблеми, що знаходяться на даній території районів, міст,

селищ і сіл.

Таким чином, сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення

дієвого механізму, який би визначав нові принципи формування місцевих

бюджетів, чітке розмежування функцій і повноважень усіх рівнів влади, а

звідси – видатків кожного виду бюджету, і що саме головне – доходів між

різними ланками бюджетної системи. При цьому питання бюджетної політики,

оподаткування і міжбюджетних відносин повинні розглядатись і вирішуватись

комплексно, оскільки вони тісно взаємопов’язані, і ні один із цих елементів

не може бути реформованим без врахування двох інших.

Ці та інші питання, пов’язані з фінансовою самостійністю місцевих

органів влади не є новими. Проте багато з них чекають на своє практичне

вирішення.

Саме ця обставина і зумовила потребу у вивчені процесу формування і

виконання місцевих бюджетів, ролі планування в процесі використання коштів

на виконання програм розвитку регіону на місцевому рівні.

Тому, зважаючи на складність та неоднозначність проблеми, що

досліджується, існують питання, які потребують поглибленого вивчення, а

саме:

- складання місцевих бюджетів в сучасних умовах;

- питання розмежування доходів і видатків між державним та місцевими

бюджетами;

- проблеми горизонтального фінансового вирівнювання.

Метою роботи є вивчення механізму взаємодії місцевих бюджетів з

програмими соціально-економічного розвитку функціонування і виконання

місцевих бюджетів.

Для досягнення цієї мети ставляться слідуючі завдання:

- дослідження економічного змісту місцевих бюджетів та їх ролі у

соціально-економічних процесах;

- розгляд процесу складання, затвердження та виконання місцевих

бюджетів;

- критичне вивчення зарубіжного досвіду у вирішенні проблем місцевих

бюджетів;

- дослідження проблем формування і використання місцевих бюджетів;

- розробка пропозицій щодо вдосконалення існуючого механізму

функціонування місцевих бюджетів.

Предметом дипломної роботи є теоретичні та практичні аспекти

формування та виконання місцевих бюджетів, їх роль у програмах соціально-

економічного розвитку регіону.

Об’єкт дослідження – зведений бюджет Волинської області, програми

соціально-економічного розвитку Волинської області на 1999 та 2000 роки.

Теоретично-методологічну основу написання дипломної роботи складають

законодавчі та нормативні акти, що стосуються питань формування та

виконання місцевих бюджетів (Закони України: “Про бюджетну систему

України”, “Про місцеве самоврядування”, “Про Державний бюджет на 1998 рік”,

“Про Державний бюджет на 1999 рік” та ін.), інформаційну – дані Волинського

обласного фінансового управління щодо виконання бюджетів Волинської області

за 1997, 1998 та 1999 роки, програми соціально-економічного та культурного

розвитку області на 1998, 1999 та 2000 роки, праці О.Д. Василика, К.В.

Павлюк, І.В. Сало, І.І. Д’яконова, М.І. Деркача, Я.П. Городєєвої та інших

вчених-економістів, матеріали періодичного друку, інші джерела інформації.

Логіка та методологія дослідження обумовили структуру роботи, яка

складається з трьох розділів, вступу та висновків.

1. Місцеві бюджети, як основна частина місцевих фінансів України

1. Характеристика муніципальних фінансів

Процес становлення місцевих фінансів України, що розпочався в 90-х

роках, зумовлює значні інституціональні зміни в усій фінансовій системі

держави. З цим пов'язана необхідність становлення інституціональних

підходів та методів дослідження місцевих фінансів.

Формування місцевих фінансових інститутів в Україні є складним і

неоднозначним процесом. Одні інститути формуються швидше, інші повільніше,

що відображає реальний стан економіки країни та її законодавства.

Незважаючи на це, місцеві фінансові інститути формуються в тісному

взаємозв'язку один з одним і, таким чином, утворюють певну систему.

Система місцевих фінансових інститутів в Україні ще не має завершеного

характеру і перебуває в стадії становлення. Для цієї системи ще не властива

така найважливіша ознака будь-якої системи, як цілісність. Не зовсім

сформована структура системи місцевих фінансових інститутів. Як наслідок,

місцеві фінанси України поки що не забезпечують можливості реалізації

функцій і завдань, які покладаються на місцеві органи влади. Тобто,

становлення місцевих фінансів України неможливе без формування

структурованої й цілісної системи місцевих фінансових інститутів.

Практика 90-х років дозволяє зробити висновки, що в структурі системи

місцевих фінансових інститутів України формуються такі інститути:

- самостійні місцеві бюджети,

- місцеві податки і збори,

- комунальна форма власності,

- комунальний кредит,

- комунальні платежі,

- фінанси комунальних підприємств,

- інститут громадських послуг (у зародковому стані).

У процесі становлення перебуває ієрархія системи місцевих фінансових

інститутів України. Зарубіжний досвід показує: ключовим інститутом у

системі місцевих фінансів є інститут громадських послуг. Він визначає

модель системи місцевих фінансів. Це пов'язано з таким. Обсяги й форма

місцевих фінансів зумовлюються розподілом відповідальності держави та

місцевої влади щодо надання громадських послуг. Модель системи місцевих

фінансів також визначається кількісними характеристиками громадських

послуг, переліком їх, структурою, обсягом, якістю. Місцеві органи влади

будують власні локальні системи фінансів відповідно до потреб надання

громадських послуг згідно з цими кількісними показниками. В Україні, як уже

зазначалося, інститут громадських послуг перебуває лише в початковій стадії

становлення, внаслідок чого вся система місцевих фінансових інститутів є

аморфною і не цілеспрямованою.

Надання цілеспрямованості системі місцевих фінансових інститутів —

невідкладна потреба, і її належить забезпечити на основі створення

відповідної правової бази. У першу чергу, слід законодавчо встановити, що

метою діяльності виконавчої влади і місцевого самоврядування є надання

громадських послуг. Слід також визначити кількісні характеристики послуг,

котрі забезпечуються різними рівнями виконавчої влади і місцевого

самоврядування.

Особливо важлива роль в ієрархії місцевих фінансових інститутів

належить самостійним місцевим бюджетам. Саме місцеві бюджети є фондами, в

яких мобілізується основна частина фінансових ресурсів, необхідних для

забезпечення надання громадських послуг. Тому забезпечення самостійності

місцевих органів влади у формуванні цих фондів — надзвичайно важливе

завдання, що має бути розв'язане в процесі формування системи місцевих

фінансових інститутів та визначення її структури. Становлення інституту

самостійних місцевих бюджетів відбувається в процесі формування окремої

підсистеми в структурі системи місцевих фінансових інститутів. Це — система

місцевих бюджетів. Особливо важливе значення для її становлення мають такі

інститути, як поточні бюджети, бюджети розвитку, видатки, власні та

закріплені доходи.

З інститутом самостійних місцевих бюджетів тісно пов'язаний інститут

місцевих податків і зборів. Саме місцеві податки і збори мають забезпечити

фіскальні передумови самостійності місцевих бюджетів у частині формування

їхніх доходів.

Винятково важлива роль у структурі місцевих фінансових інститутів

належить комунальному кредитові. Комунальний кредит в умовах ринкової

економіки — головне і, по суті, єдине джерело фінансових ресурсів для

інвестиційних програм, що розробляються і здійснюються органами місцевого

самоврядування. Таким чином, завершення формування цього місцевого

фінансового інституту створить передумови для відновлення інвестиційної

активності місцевих органів влади, яку в останній період майже повністю

згорнуто.

Велику роль у системі місцевих фінансових інститутів відіграють

фінанси комунальних підприємств. За обсягами ресурсів фінанси комунальних

підприємств у багатьох зарубіжних країнах можна поставити в один ряд із

місцевими бюджетами. В Україні реальний процес становлення фінансів

комунальних підприємств розпочався лише після прийняття Конституції 1996

року, коли комунальні підприємства було роздержавлено.

Свою роль у системі місцевих фінансових інститутів відіграють

позабюджетні валютні й цільові фонди органів місцевого самоврядування та

комунальні платежі. Позабюджетні валютні й цільові фонди та комунальні

платежі надають локальним фінансовим системам більшої гнучкості, що сприяє

стабілізації місцевих фінансів.

Ключову роль у системі місцевих фінансових інститутів відіграє

інститут комунальної форми власності. Комунальна форма власності на

фінансові ресурси та майно місцевих органів влади є необхідною передумовою

автономного існування місцевих фінансів.

Система місцевих фінансових інститутів тісно пов'язана із так званим

зовнішнім середовищем. Вона — складова ширшої системи фінансових інститутів

держави. Ось чому формування місцевих фінансових інститутів супроводжується

змінами сутності та механізмів функціонування інших інститутів. Становлення

системи самостійних місцевих бюджетів безпосередньо пов'язане зі змінами

функцій державного бюджету України. Розвиток місцевих податків і зборів

змінює структуру податкової системи країни.

Становлення комунального кредиту впливає на сферу застосування

державного кредиту. Поява комунальної форми власності значно звужує простір

для державної форми власності. Розвиток фінансів комунальних підприємств

пов'язаний із змінами в державних фінансах, зокрема у фінансах державних

підприємств. Змінюються природа та механізми функціонування й інших

фінансових інститутів держави, без чого процес становлення місцевих

фінансів може бути заблоковано.

Значний теоретичний інтерес становлять взаємозв'язки між окремими

складовими системи місцевих фінансових інститутів. Зарубіжний досвід

показує можливість різноманітних комбінацій окремих інститутів у їхній

системі. Внаслідок цього виникають різноманітні форми поєднання в систему

цих інститутів, і, в підсумку, виникають різноманітні структури місцевих

фінансів з відносно більшою чи меншою роллю того чи іншого інституту

залежно від національних особливостей країни. Особливість України в тому,

що більшість місцевих фінансових інститутів створюється згори, а не на

основі еволюційного розвитку їх відповідно до місцевих інтересів. Власне

місцеві інтереси залишаються поки що багато в чому неусвідомленими. Усе це

— наслідки деформацій фінансової системи, які відбулися в попередній період

історії. Тому система місцевих фінансових інститутів є фактично однотипною

в усіх територіальних колективах.

У практиці України поки що не забезпечується реалізація однієї з вимог

Європейської хартії про місцеве самоврядування стосовно створення умов для

гнучкості локальних фінансових систем. Без цього неможливо врахувати

особливості конкретних територіальних громад і, отже, забезпечити ефективне

функціонування місцевих фінансів з урахуванням цих особливостей. Ось чому

невідкладним завданням уже на нинішньому етапі становлення місцевих

фінансів України є створення правових передумов, які б відкрили простір для

ініціативи органів місцевого самоврядування, надання їм права формувати

таку структуру місцевих фінансових інститутів, яка за конкретних умов буде

найбільш ефективною. Система місцевих фінансових інститутів в Україні має

будуватися як система, що має не статичну, а динамічну структуру. Тільки за

цих умов може бути повною мірою використано потенціал місцевих фінансів,

які, на відміну від державних, мають забезпечити особливі й специфічні

місцеві інтереси, що не може бути враховано центральною владою і

реалізовано через державні фінанси.

Місцеві фінансові інститути перебувають у тісному взаємозв'язку з

іншими елементами місцевих фінансів.

Місцеві податки і збори

Новий етап застосування місцевих податків і зборів розпочався в в

Україні після проголошення нею незалежності. Місцеві податки і збори

фактично було роздержавлено, виведено зі складу державних податків, і вони

почали розглядатись як власні доходи місцевого самоврядування.

У Законі "Про місцеві Ради, місцеве та регіональне самоврядування"

передбачено право місцевих рад запроваджувати на своїй території місцеві

податки і збори.

Практика запровадження їх протягом 1991—1993 рр. пов'язана з

неодноразовими правовими конфліктами між органами місцевого самоврядування

і прокуратури, викликаними неврегульованістю цього питання в спеціальному

законодавчому акті. Давня ж нормативна база не відповідала новим реаліям.

Питання місцевого оподаткування розв'язано в Декреті Кабінету

Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20 травня 1993 р., за

яким встановлено 17 місцевих податків і зборів. Серед них:

- готельний збір,

- ринковий збір,

- збір за парковку автомобілів,

- збір за видачу ордера на квартиру,

- збір з власників собак,

- курортний збір,

- збір за участь у бігах на іподромі,

- збір за виграш на бігах,

- збір з осіб, котрі беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі,

- податок з реклами,

- збір за право використання місцевої символіки,

- збір за право проведення кіно- і телезнімань,

- збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей,

- комунальний податок,

- збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує

за кордон,

- збір за надання дозволу на розміщення об'єктів торгівлі.

У декреті визначено повноваження органів місцевого самоврядування щодо

встановлення місцевих податків і зборів та надання пільг на них, а також

максимальні ставки місцевих податків і зборів.

17 червня 1993 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про доповнення

декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори", яким

додатково запроваджується місцевий податок з продажу імпортних товарів.

Крім щойно названих актів, місцеве оподаткування в Україні

регламентується також Законом "Про внесення змін і доповнень до Закону УРСР

"Про систему оподаткування", ухваленим 2 лютого 1994 р. Ним передбачено 16

місцевих податків і зборів (вилученню підлягали збір з власників собак та

податок з продажу імпортних товарів), що виявило певну суперечність між

прийнятими законодавчими актами.

Практика застосування місцевих податків і зборів засвідчила, що

використання їх в Україні поки що вкрай неефективне і вони своїх функцій не

виконують.

Так на сьогоднішній день їх частка в консолідованому бюджеті становить

лише 2% і місцевих бюджетах – до 5%.

Підвищення ролі місцевих податків і збільшення частки доходів за їхній

рахунок є головним напрямком зміцнення місцевих бюджетів, розширення їхньої

фінансової автономії.

Становлення системи місцевого оподаткування в Україні може стати

наслідком змін у соціально-економічній системі держави, в першу чергу, в

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13