Курсовая работа: Механізм приводу щокової дробарки
Визначаємо
сили інерції і моменти сил інерції.
Розкладемо
моменти сил інерції на пари сил
Силове
дослідження групи 4-3.
Реакції
починаємо визначати з тангенціальної складової , складаємо суму моментів .
Для
ланки 4.
Для ланки 3.
Для визначення номінальної складової реакції , запишемо в
векторній формі суму всіх сил, що діють на групу Ассура 4-3.
Для
визначення невідомої , побудуємо в масштабі силовий
багатокутник.
Для
побудови силового багатокутника приймаємо масштаб:
З плану сил
4.Силове
дослідження групи Ассура, що складається з ланок 5-2.
Визначаємо
реакції з тангіціальної складової і складаємо суму моментів .
Для
ланки 2.
Для
ланки 5.
Для
визначення нормальних складових реакцій і запишемо в векторній формі всі
сили, що діють на групу Ассура 5-2.
Для
визначення невідомих і побудуємо силовий багатокутника.
Для
побудови силового багатокутника приймаємо масштаб
З силового
багатокутника отримуємо
2. Силове дослідження механізму першого
класу
Знайдемо
зрівноважену силу.
Оскільки
кривошип кріпиться до зубчатого колеса, то знаходиться радіусі зубчатого
колеса.
,
Отже
Визначаємо
зрівноважену силу методом важеля Жуковського.
Повертаємо
план швидкостей на 900, і записуємо суму моментів сил, що діють на важіль
Жуковського.
Порівняємо
за методом
Жуковського і силовим розрахунком.
Глава 3. Визначення
моменту інерції маховика
1. Побудова графіка
зведеного моменту сил опору
Вихідні
дані:
-
схема механізму без маховика;
-
маси і моменти інерції ланок:
;; .
-
середня кутова швидкість ведучої ланки ;
-
коефіцієнт нерівномірності руху ;
-
графік зведених моментів сил;
-
графік зведених моментів інерції.
1. Будуємо графік зведених моментів сил.
Дані
для побудови графіка беремо з таблиці
Положення |
|
1 |
4050,1 |
2 |
6550,1 |
3 |
6524,1 |
4 |
4390,7 |
5 |
1274 |
6 |
23,4 |
7 |
267 |
8 |
3113,8 |
9 |
7139,5 |
10 |
7623,7 |
11 |
4510,2 |
2. Побудова графіка робіт сил опору
Для
цього застосуємо метод графічного інтегрування графіка зведених моментів сил.
Послідовність інтегрування:
-
вибираємо полюс інтегрування Р на відстані Н=50 мм
від осі ординат на продовженні вісі абсцис;
-
будуємо ординату, яка відповідає середині інтервалу
0-1, проектуємо її на вісі ординат і з’єднуємо точку 1’ ординати 01’ з полюсом Р;
-
теж саме робимо на наступних інтервалах;
-
з точки 0’ навої осі координат проводимо відрізок
на інтервалі 0’1 паралельно променю Р1’ , з кінця отриманого відрізка проводимо
відрізок на інтервалі 12 паралельно променю Р2’ і т.д.;
-
з’єднуємо отримані точки плавною кривою.
Отримана
крива О’К є графіком робіт сил опору.
Оскільки
за цикл усталеного руху робота рушійних сил дорівнює роботі сил опору, та
з’єднавши т.О’ з т.К отримаємо графік робіт рушійних сил.
3. Побудова графіка надлишкової роботи
Виконавши
алгебраїчне сумування ординат граіфка робіт рушійних сил (беремо зі знаком “+”)
та графіка робіт сил корисного опору (беремо зі знаком “-”).
4. Масштабні коефіцієнти побудови графіків
5. Побудова графіка
зведених моментів інерції Ізв.
Для
цього визначаємо зведений момент інерції для 12-ти положень механізму. Оскільки
умовою зведення є рівність кінетичних енергій , та
За
цією формулою знаходимо зведені моменти інерції в 12-ти положеннях. Результати
заносимо в таблицю 3.1.
Розрахуємо
зведений момент інерції для 3-го положення механізму.
Значення
зведених моментів інерції
№пол. |
Ізв,
кгм2 |
0 |
1,14 |
1 |
2,44 |
2 |
3,71 |
3 |
3,91 |
4 |
2,61 |
5 |
0,9 |
6 |
1,32 |
7 |
3,66 |
8 |
4,9 |
9 |
3,53 |
10 |
1,54 |
11 |
0,14 |
За
даними табл. 3.1 будуємо графік зведених моментів інерції, повернений на 900, в
масштабі
6. Побудова діаграми
Віттенбауера
Для
визначення момента інерції маховика необхідно сопчатку визначити максимальний
приріст кінетичної енергії , так як.
визначаємо з
діаграми Віттенбауера. Спочатку визначаємо кути, під якими будуть проведені
дотичні до діаграми.
При
відомих значеннях , проводимо дотичні до діаграми
Віттенбауера. Там де ці лінії перетнуть ординату , виділяємо відрізок ав.
Визначаємо
момент інерції маховика:
.
7. Визначення геометричних розмірів маховика
Оскільки
за попередніми розрахунками момент інерції маховика має велике значення і
розміри маховика вийдуть великими, доцільно розмістити маховик на валу
електродвигуна. Тоді момент інерції маховика буде мати таке значення:
.
Конструктивно
приймаємо, що маховик виготовлений в вигдяді диска з масою, зосередженою на
ободі, момент інерції якого:
Тоді
зовнішній діаметр маховика розраховуємо за формулою:
де- відошення
ширини маховика до його діаметра, яке рекомендується приймати в межах (приймаємо ); - густина
матеріалу (для чавуна ).
Ширина
обода маховика:
Знаходимо
масу маховика:
Знаходимо
колову швидкість обода маховика:
Така
швидкість дрпустима для чавунних маховиків (- допустима колова швидкість обода
чавунних маховиків).
Глава 4.
Геометричний синтез
зовнішнього евольвентного нульового прямозубого зачеплення
Вихідні
дані:
мм -
модуль;
-
число зубців першого колеса;
-
число зубців другого колеса;
-
коефіцієнт висоти головки зубця;
-
коефіцієнт висоти ніжки зубця;
-
коефіцієнт радіального зазору;
-
коефіцієнт округлення біля ніжки зубця;
- кут
профілю.
1. Визначення геометричних параметрів зубчастого
зачеплення
Визначаємо
крок зачеплення
мм.
Визначаємо
радіуси ділильних кіл:
мм;
мм.
Визначаємо
радіуси основних кіл:
мм;
мм.
Визначаємо
товщини зубців:
мм;
мм.
Визначаємо
радіуси западин:
мм;
мм.
Визначаємо
міжосьову відстань:
мм.
Визначаємо
радіуси початкових кіл:
мм;
мм.
Визначаємо
висоту зубців:
мм.
Визначаємо
радіуси вершин зубців:
мм;
мм.
На
форматі А1 проводимо побудову зовнішнього нульового прямозубого
зчеплення
в такій послідовності:
–
Проводимо лінію центрів і відкладаємо на ній у масштабі М 2:1 міжосьову
відстань центрову відстань = О1О2 = 220,5 мм.
–
З точки О1 проводимо початкове коло для 1-го колеса радіусом R1 і З точки О2 –
коло, радіусом R2. З метою збільшення масштабу побудови проводимо тільки
частину кола. Також проводимо з центрів коліс основні кола, кола виступів і
впадин.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|