Видатки бюджетів на науку та культуру

виділення стипендій обдарованим дітям для одержання ними освіти, різні

спортивні змагання (Олімпійські ігри). Ресурси благодійних організацій в

основному спрямовані: на фінансування об’єктів інфраструктури для

малозабезпечених прошарків населення.

Наступним джерелом фінансового забезпечення соціальної інфраструктури є

страхування – пенсійне, медичне , соціальне. Вона розраховане на все

зайняте населення держави, оскільки саме воно бере участь у створені

страхових фондів. Для забезпечення страхової діяльності повинні

застосовуватись основні принципи: обов’язкові страхування для всіх, хто

працює, і фінансової участі застрахованих у формуванні страхових фондів;

дотримання особливого порядку фінансування страхових фондів, що

забезпечують відтворення коштів на страхування; управління діяльності

фондів страхування на основі партнерства або паритету.

Через систему страхування здійснюється перерозподіл грошових

засобів від працездатних до непрацездатних, від тих, хто працює, до

безробітних.

Використання страхування гарантує матеріальну підтримку на старість, у

разі інвалідності, захворювання. Закріплення обов’язковості страхування

забезпечити розв’язання проблеми виділення коштів із бюджету на розвиток

медицини, зростання рівня соціального, пенсійного забезпечення. Створені

позабюджетні фонди (Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування)

поповнюється за рахунок страхових платежів.

Серед інших джерел пенсійного забезпечення виділяються кошти

державного бюджету на цільове фінансування. Відраховуючи внески у

вказані фонди, кожен, хто працює, одержить на старість пенсію,

будь-які виплати, допомогу у разі страхового випадку. Доцільно за

рахунок Фонду соціального страхування проводити заходи з профілактики

профзахворювань, оскільки суми для відшкодування потерпілим значно

перевищують видатки на лікування у зв’язку з одержаним професійним

захворюванням.

І останнє джерело – кредитування. У соціальні сфері вони являє

собою плату за послуги за рахунок отриманих кредитів. Не всі молоді

люди, що бажають одержати освіту, можуть відразу власними коштами

оплатити своє навчання. Тому доцільно взяти позику в банку. При цьому

розробляється особливий порядок видачі кредитів, відсотків, умов

повернення, перелік пільг. Постає також проблема при наданні житлової

позики. Необхідно упорядкувати систему інвестування житлового

будівництва, випуску термінових або безстрокових житлових

сертифікатів, акцій.

Удосконалення системи фінансового забезпечення соціальної сфери має

здійснюватися, і це підтверджує світовий досвід, шляхом комплексного

використання усіх джерел і оптимізації їх структури. Така модель є

об’єктивною реальністю і поступово сформується в Україні. Це дасть змогу

зберегти і підвищити життєвий рівень, ступінь освіченості населення,

науковий потенціал держави.

В калейдоскопі вересневих радощів багато оптимістичних цифр,

обнадійливих фактів. Впродовж минулого у Вінницькій області навчального

року 245 тисяч учнів навчалося 1069 загальноосвітніх школах. Понад 42

тисячі дітей відвідувало садки. Державною мовою навчались 97,8 % школярів.

Окрім ліцеїв та гімназій, при 16 школах працює 48 ліцейних та гімназійних

класів різних профілів, а в 15 тисяч учнів у 516 класах 130 шкіл поглиблено

вивчають окремі предмети.

У Вінницький області приблизно 22 тисячі освітян у відповідності з

державними стандартами освіти вживаються максимально можливі заходи щодо

забезпечення якісного стану комп’ютерної грамотності учнів.

Україна прагне всебічно забезпечити продекларовані права дитини, тому

в критерії оцінювання діяльності школи передбачено показник здоров’я дітей.

З цією метою в школах впроваджуються посади медпрацівника. 7

2. ВИДАТКИ БЮДЖЕТІВ НА ОСВІТУ ТА НАУКУ ВІННИЧЧИНИ

2.1. Життя освітянських та наукових установ Вінниччини

У Вінницькій області в 2000 році науково-технічні дослідження та

розробки здійснювали 31 організація, у тому числі 9 (29%) – самостійні

науково-дослідні, 10 (32.3%) – конструкторських, 4 (12,9%) – вищі учбові

заклади, 3 (9,7%) – науково-дослідні та конструкторські підрозділи на

промислових підприємствах та 5 (16,1%) – інших організацій галузі “Наука і

наукове обслуговування”. Більш ніж 70% організацій зосереджено у галузевому

секторі науки, 13% - належать до вузівського, майже 10 % - заводського,

майже 10% - заводського та лише 6% - до академічного сектору науки. Як

відомо, що науково-технічний потенціал є основою економічного зростання.

Але ситуація бажала б бути кращою. Щоб збагнути, що сталося з кількістю

працівників у нашій області, то розглянемо і проаналізуємо дані, що

приведені у таблиці №1, що редагується нижче.

Кількість працівників науки основної діяльності за категоріями

персоналу

Таблиця 1

|Найменування персоналу // Роки|1991 |1995 |1997 |1998 |1999 |2000 |

|Працівники основної |5,3 |3,2 |2,3 |2,1 |1,9 |1,7 |

|фахівці, які виконують наукові|3,2 |1,6 |1,3 |1,3 |1,2 |1,1 |

| | | | | | | |

|допоміжний персонал, тис. |1,5 |1,1 |0,6 |0,5 |0,4 |0,3 |

Станом на 1.01.2001 року чисельність працівників основної діяльності

наукових організацій склала 1,7 тис. осіб, проти 5,3 тис. осіб у 1991 році.

Майже в три рази проти 1991 року зменшилась кількість фахівців, які

безпосередньо виконували науково-дослідні та конструкторські розробки, тоді

як кількість спеціалістів, що працюють за сумісництвом, зросла на 56% і

склала 546 осіб.

Переважна більшість спеціалістів зосереджена у галузі технічних наук –

455 осіб або 43,1% їх загальної чисельності, сільськогосподарських – 402

особи або 38,1%, наукових установах та вузах, що мають багатогалузевий

профіль – 124 особи або 11,8%. Дослідження та розробки в галузях медичних

наук виконували 58 осіб або 5,5%, біологічних – 16 осіб або 1,5%,

педагогічних – 1 особа або 0,1%.

Питома вага спеціалістів вищої кваліфікації у загальній чисельності

виконавців наукових розробок у 2000 році склала 8,1% проти 8,3% у 1999

році та 9,3% у 1993 році. Переважна більшість загальної чисельності

докторів та кандидатів наук (89,9%) працюють у вищих навчальних закладах,

2,6% - науково-дослідних інститутах.

Станом на 1 жовтня 2000 року в різних галузях економіки у Вінницькій

області працювало 1134 фахівців вищої кваліфікації, кожен восьмий з яких

мав науковий ступінь доктора наук. Переважна більшість кандидатів та

докторів наук зосереджена у Вінницьких: державному медичному університеті –

310 осіб, технічному – 246, педагогічному – 194 особи, які поряд з

викладацькою діяльністю займались і науковою діяльністю.

Вчене звання академіка мали 31 особа або 2,7% загальної кількості

спеціалістів вищої кваліфікації, члена-кореспондента 7 осіб або 0,6%,

професора – 82 особи або 7,2 % , доцента – 505 осіб або 44,5%.

Насторожує тенденція “старіння” наукових кадрів. Середній вік майже 25%

докторів наук перевищує 50 років, а титома вага фахівців у віці 60 років і

старше серед кандидатів становить більше половини. Частка молодих вчених у

віці до 40 років склала серед кандидатів наук 21%, докторів – лише 4%.

Питома вага жінок-докторів наук складає 13% загальної кількості,

кандидатів – більш ніж 75%.

Не сприяє притоку молоді в науку незадовільний стан з виплатою

заробітної плати. маючи рівень заробітної плати вище середгьообласного

(205,8 грн. проти 158,9 грн.), працівники галузі “Наука та наукове

обслуговування” в той час не можуть отримати її.

Підвищення в законодавчому порядку мінімального розміру заробітної

плати до 118 грн., спричинило вплив на структуру розподілу працівників за

розмірами нарахованої їм зарплати і по організаціях науки. Так, з 1200

осіб, які повністю відпрацювали березень 2000 року, 13,8% отримують

заробітну плату в межах від 118 до 150 грн., 10,1% від 165 до 195 грн. До

низькооплачувальних категорій по установах науки відноситься 5,9%

працюючих. Чисельність працівників із заробітною платою понад 750 грн.,

становить 200 осіб або 13,6%.

Заборгованість із виплатою заробітної плати станом на 10 січня 2001

року склала 460, 9 тис. грн., у тому числі борги минулих років – 330,1 тис.

грн. майже кожен третій своєчасно не отримує заробітну плату. Таким чином,

за розрахунками, кожен працівник науки, якому не виплатили платню, не

отримав в середньому по 905,5 грн. Групування працівників, які мають

заборговані кошти за терміном, свідчать, що більше половини з них не

виплачено (повністю або частково) заробітну плату понад 180 днів.

заборгованість працівникам позаоблікового складу становить 74 тис. грн. або

16,1% до загальної суми заборгованості науковим працівникам.

На рівень заробітної плати значний вплив впродовж 2000 року спричиняє

тривалість робочого часу. Коефіцієнт використання робочого часу порівняно з

відповідним періодом минулого року зменшився на 4,5 відсоткових пункти і

становить 63,2%.

На одного середньооблікового штатного працівника припадає 523 годиги

втрат робочого часу. У минулому 1999 році неявки у зв’язку з переведенням

на скорочений робочий день (тиждень) склали 32,9% невідпрацьованого часу,

неявки з дозволу адміністрації – 4,3%, відпустки за ініціативою

адміністрації – 34,5%. Вимушена неповна зайнятість пов’язана із скороченням

обсягів робіт (послуг) і є найбільш характерною для країн з перехідною

економікою.

Компенсуючий характер такої форми зайнятості виявляється в тому, що

дозволяє у визначеній мірі збалансувати попит і пропозицію робочої сили.

При цьому частково зайнятий працівник зберігає зв’язок з робочим місцем, а

оптимістично налаштоване керівництво сподівається на зростання обсягів

виробництва і збереження кваліфікованих кадрів.

У 2000 році науковими організаціями Вінниччини, тематична діяльність

яких характеризується виконанням робіт по розробці конструкторського-

спроможної науково-технічної продукції виконано 39,9 млн. грн. робіт

пов’язаних зі статутною діяльністю. а також науково-дослідних та дослідно-

конструкторських.

За 2000 рік чистий дохід від реалізації робіт (послуг) в галузі склав

34,6 млн. грн., у тому числі собівартість реалізованих робіт і послуг,

адміністративні витрати, інші операційні витрати, а також витрати не

пов’язані з основною діяльністю підприємств склали 36 млн. грн.

Чистим фінансовим результатом галузі склав пробуток 2,4 млн. грн.

Майже половину операційних витрат галузі складають матеріальні витрати

в сумі 17 млн. грн. Досить високу питому вагу (більше 20%) становлять так

званіопераційні витрати, більше 18% витрат складають витрати на оплату

праці. зниження частки інших операційних витрат, відповідно, і ріст чистого

прибутку могло б стати певним резервом підвищення рентабельності галузі. За

2000 рік норма чистого прибутку (рентабельність продажу) склала 7%, тобто

після вирахування з отриманого доходу всіх витрат залишається лише 7

копійок прибутку від кожної гривні продажу. Цей показник залишається в

галузі науки невисоким.

підвищення норми чистого прибутку знаходиться в залежності від

ефективного використання оборотного капіталу, який на кінець 2000 року

склав 29,9 млн. грн., що на 14,6% більше в порівнянні з початком 2000 року.

Більше 70% в структурі оборотних коштів становлять виробничі запаси та

готова продукція (за рік темп приросту склав 14%), більше 20% оборотних

коштів (6,9 млн. грн.) зосереджено в дебіторській заборгованості (темп

росту за рік склав 12,5%) і лише 3,5% в структурі – це питома вага грошових

коштів.

Однак, слід відмітити той позитивний факт, що в порівняні з початком

року грошові кошти на рахунках за рік зросли в 4,1 рази. Ефективність

використання оборотних коштів характеризує коефіцієнт оборотності. який

становить 1,24.

Аналізуючи фінансове становище галузі науки, потрібно відмітити, що

намітилась позитивна тенденція, про що свідчить покриття (коефіцієнт

ліквідності), який був 1, 75 на початок року зріс до 1,83 на кінець року.

Ріст коефіцієнта говорить про те,що наукові організації своєчасно погашають

свої борги.

Станом на 1 січня 2001 року кредиторська заборгованість наукових

організацій склала 16,1 млн. грн.. що на 9,5% більше в порівнянні з 1

січнем 2000 року. Більше 40% кредиторських боргів становлять несплати за

використані матеріальні та паливно-енергетичні ресурси, які зменшились

проти початку минулого року на 5,2%. Майже 3 млн. грн. складають поточні

зобов’язання перед бюджетом (16,8% в структурі заборгованості).

Наведене вище свідчить про те, що на протязі останніх років фінансовий

стан залишається складним: значно скоротився обсяг фінансового прибутку,

збільшились суми збитків і відповідно кількість збиткових підприємств,

залишається не розв’язаною проблема платежів.

Кількість організацій, які виконують наукові та науково-дослідні роботи

в Україні приведені у таблиці 2, що редагується нижче.

Організації, які виконують наукові та науково-технічні роботи, за регіонами

України

Таблиця 2

|Найменування регіонів // Роки |1991 |1995 |1998 |1999 |2000 |

|Україна |1344 |1453 |1518 |1506 |1490 |

|Автономна республіка Крим |67 |46 |40 |40 |42 |

|Вінницька область |31 |31 |33 |32 |31 |

|Волинська область |10 |12 |16 |15 |17 |

|Дніпропетровська область |83 |96 |100 |94 |94 |

|Донецька область |94 |112 |98 |101 |101 |

|Житомирська область |18 |17 |15 |15 |14 |

|Закарпатська область |16 |22 |29 |24 |18 |

|Запорізька область |53 |56 |51 |51 |45 |

|Івано-Франківська область |18 |22 |23 |22 |18 |

|Київська область |30 |38 |39 |37 |38 |

|Кіровоградська область |20 |18 |17 |17 |13 |

|Луганська область |53 |51 |50 |51 |48 |

|Львівська область |79 |80 |94 |91 |90 |

|Миколаївська область |31 |38 |42 |44 |46 |

|Одеська область |83 |88 |84 |82 |72 |

|Полтавська область |22 |27 |25 |27 |28 |

|Рівненська область |14 |18 |17 |16 |18 |

|Сумська область |25 |25 |30 |26 |25 |

|Тернопільська область |14 |15 |16 |16 |15 |

|Харківська область |190 |207 |213 |212 |217 |

|Херсонська область |22 |24 |27 |26 |26 |

|Хмельницька область |11 |10 |8 |7 |6 |

|Черкаська область |33 |37 |35 |32 |33 |

|Чернівецька область |18 |17 |18 |18 |17 |

|Чернігівська область |18 |23 |26 |24 |25 |

|м. Київ |291 |305 |353 |367 |375 |

|м. Севастополь |… |18 |19 |19 |18 |

Як видно з таблиці щодо кількості організацій, які займаються

наукою, то можна зробити стислий загальний висновок, що в порівнянні з 1999

роком йде зменшення кількості наукових організацій по всіх регіонах

України. Але і наблюдається їх ріст, особливо в столиці України – м. Києві

та великих промислових містах Харківської, Дніпропетровської та Донецької

областей. Це свідчить, що подальший розвиток українського суспільства

неможливий без науки, розробки нових технологій та сучасного

високопродуктивного обладнання. Тому, слід зазначити, що Україна потрохи

начинає відновлювати свій науковий потенціал, який наполовину утримується

на ентузіазмі науковців, їх прагненні змінити ситуацію навіть при

недостатньому фінансуванні.

Таблиця 3 дає інформацію щодо розподілу науково-технічних робіт,

виконаних за договорною ціною по формах власності за 2000 рік на Вінничині.

Розподіл науково-технічних робіт, виконаних за договорною ціною по

формах

власності за 2000 рік, в тисячах гривень

Таблиця 3

| |Загальний обсяг робіт |з них науково-технічні |

|Найменування по формах |(послуг) | |

|власності // Показники | | |

| |всього |у т.ч. |всього |у т.ч. |

|Всього |17 442,8 |16 089,0 |17 018,6 |15 668,3 |

|у т.ч.: приватна |1 841,9 |1 406,9 |1 646,9 |1 211,9 |

| колективна |4 001,9 |3 155, 9 |3 898,9 |3 052,9 |

| державна |11 599,0 |11 526,2 |11 472,8 |11 403,5 |

Як видно з табличних даних, що переважають обсяги робіт з державною

власністю. Це властиво нормальному стану. Ємні та великі наукові розробки

потребують великих капітальних вкладень, що не під силу ні одному

колективному або приватному науковому суб’єкту. У регіонах, де

сконцентрована могутня індустрія наукові установи повинні фінансуватися з

державного бюджету, а приватні установи повинні працювати у невеликих

сферах галузей та підгалузей народного господарства, а особливо у сфері

послуг.

У 2000 році в Вінницькій області підготовку аспірантів здійснювали 5

установ, у тому числі науково-дослідний інститут кормів Української

академії аграрних наук та 4 вищі учбові заклади: державний технічний

університет, державний медичний університет ім. М. І. Пирогова, державний

педагогічний університет ім. М. М. Коцюбинського та державний аграрний

університет.

Незважаючи на складний стан економіки, протягом останніх років

спостерігається активізація роботи аспірантур. Чисельність аспірантів

станом на 1 січня 2001 року складає 268 чоловік, що на 2,7% більше, ніж у

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6

МЕНЮ

Видатки бюджетів на науку та культуру