Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства

кредити та позики, не по гашені в строк, а також розрахунки за

товари, роботи, послуги, не сплачені в строк;

2. Короткострокові пасиви (П2) — уся короткострокова заборгованість

за відрахуванням найбільш термінових зобов’язань;

3. Довгострокові пасиви (ПЗ) — довгострокові кредити та позики;

4. Постійні пасиви (П4) —— власний капітал.

Аудитор має перевірити повноту відображення в балансі та у фінансовому

плані підприємства поточної заборгованості, тобто заборгованості, ку слід

погасити найближчим часом. Особлива увага приділяється тому, чи враховані

всі платежі до бюджету (зокрема нараховані штрафи), чи правильно визначена

частка довгострокових позик, що її потрібно погасити в короткостроковому

періоді, заборгованість із заробітної плати тощо.

Аналізуючи довгострокову кредиторську заборгованість, звертають увагу

на цільове використання довгострокових кредитів, банків та інших позикових

коштів, які одержано протягом останніх років, а також на розміри штрафних

санкцій., відсотків, сплачених через порушення розрахунково-платіжної

дисципліни (у тому числі через несвоєчасне повернення банківських

кредитів).

У процесі санаційного аудиту за даними статистичного обліку на останню

звітну дату розшифровується кредиторська заборгованість з фіксування дати

її виникнення та суми. На підставі цих даних проводиться аналіз по

наступним напрямкам:

1. Виллються статті, сума боргу за якими найбільша (тобто проводиться

структурний аналіз);

2. виявляються найбільші кредитори підприємства;

3. проводяться заходи з метою реструктуризації боргу або його списанню.

Другим етапом аналізу кредиторської заборгованості є аналіз найбільших

кредиторів підприємства. Як правило, ці підприємства мають найбільший вплив

на процес санації і боржник багато у чому залежить від їх рішень.

При аналізі кредиторської заборгованості на підприємстві, що нами

розглдається можна виділити декілька крупних кредиторів. Це наступні

підприємства:

1. ЗАО “АРС” – 41,27%;

2. ВАТ “ПЕС-Енергоуголь” – 16,45%;

3. ДХК “Донвугілля” – 9,20 %

4. ГНІ г. Донецька – 7,88%

5. ТОВ “ПРОМимпортторг” – 7,64%;

Загалом на п’ять кредиторів припадає 71,62 % всієї заборгованості

підприємства.

Незважаючи на величезні суми боргу, кий майже нічим не забезпечений,

керівництву підприємства все ж таки вдалося підписати “мирову угоду” зі

значним подовженням термінів оплати та часткової реструктуризації боргу.

Цим досягненням керівництво підприємства отримало на деякий час свободу дій

в фінансовій та промисловій політиці підприємства.

На перший погляд зів’ється враження, що “мирова угода” потрібна

тільки для користі підприємства, але це оманне враження. Кредитори

підприємства, а особливо великі кредитори, мають наступні позитивні для

себе фактори підписання “мирової угоди”:

1. Підприємство боржник зобов’язується в письмовій формі виплатити свій

борг;

2. Кредитор, коли підписує “мирову угоду”, знає реальний перебіг подій на

підприємстві та фінансове становище боржника;

3. В тексті “мирової угоди можливо добитися умов сприяння нагляду за

підприємством з боку кредитора”.

4. При банкрутстві боржника та його ліквідації кредитор може

недоотримати, а іноді і зовсім нічого не отримати від боржника.

Враховуючі специфіку галузі, структуру активів боржника, а також

реальну можливість виходу підприємства на прибутковий режим праці рішення

кредиторів, щодо укладання “мирової угоди” цілком зрозуміло.

На етапі аудиту ліквідності активів підприємства та його

платоспроможності вирішуються такі основні завдання:

. аналізуються оборотні активи;

. визначається рівень ліквідності активів;

. оцінюється платоспроможність підприємства;

. визначається, к виконуються умови забезпечення фінансової рівноваги.

Активи підприємства та їх структура вивчаються к з погляду їх участі у

виробництві, так і щодо оцінки їх ліквідності. Ліквідність означає

здатність окремих елементів активів трансформуватися в грошові кошти.

Платоспроможністю (ліквідністю) підприємства називаєтьс його

спроможність здійснювати платежі наявними засобами або такими, що

безперервно поповнюються за рахунок його діяльності.

Управління ліквідністю дозволяє уникнути тривалої, а нерідко й

тимчасової неплатоспроможності і полягає в гнучкому, оперативному

плануванні та координуванні виплат за борговими зобов’язаними з огляду на

грошові надходження на рахунок підприємства.

Про неплатоспроможність підприємства можуть свідчити відсутність

грошей на розрахункових рахунках, наявність непогашеної в строк

заборгованості, порушення строків вишити оплати праці тощо. В аналітичній

роботі використовують наступні показники оцінки ліквідності підприємства

(таблиця 2.7.).

Таблиця 2.7.

2 Методика розрахунку показників для оцінки

3 ліквідності підприємства

|Найменування показника |Формула розрахунку |Оцінка показника |

| | |за нормативним|за |

|покриття |260-270) : (рд. 620) | | |

|ліквідності |150-250) : (рд. 620) | | |

|(забезпеченої) |+ 230, 240) : (рд. | | |

|ліквідності |620) | | |

|ліквідності |220-240) : (рд. 620) | | |

|активів в загальній сумі|280) | | |

|запасів в оборотних |100-120) : (рд. 260) | | |

Ліквідність суб'єкта господарювання показує його можливість погашати

свою заборгованість. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності доцільно визначати

з врахування здійсненої оцінки окремих активів за можливою сумою доходу.

Коефіцієнти ліквідності визначаються відношенням величини ліквідного майна,

тобто засобів, які можуть бути використані для оплати боргів до поточних

зобов’язань. Ліквідність визначається мірою покриття зобов’язань

підприємства його активами, строк для перетворення яких в гроші відповідає

строку погашення зобов’язань. В залежності від ступеню ліквідності, активи

підприємства класифікуються за на ступними групами (табл. 2.8.).

2 Таблиця 2.8.

1 Класифікація активів підприємства за ліквідністю

|Активи |Характеристика майна |

| |ня | | |

| | |стр. |фінансові вкладення |

| | |220-240 | |

| | |стр. |дебіторська заборгованість, ка |

| | |130-210 |буде погашена згідно умов |

| | |стр. |незавершене виробництво, |

| | |100-120, |дебіторська заборгованість, |

| | |250, 270 |строк сплати якої минув |

|Важколіквідні |А4 |ф1. |Основні засоби, обладнання та |

| | |Стр. 80 |незавершені капітальні |

Високоліквідними і найбільш мобільними активами підприємства є грошові

кошти у касі та рахунках у банку, тому що вони у будь-кий час можуть бути

використані для здійснення всіх господарських операцій. Менш ліквідними є

кошти в дебіторській заборгованості, тому що по таких коштах немає

впевненості в строках їх надходження. Наступними активами за ступенем

ліквідності слід вважати товари, готову продукцію і виробничі запаси, які

можна продати або використати на бартер в погашення заборгованості.

Необоротні активи підприємства, к правило, не передбачають ліквідовувати, а

за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності.

Таблиця 2.9.

1 Класифікація зобов’язань підприємства

2 за терміновістю їх сплати

|Зобов 'язання |Характеристика зобов’язань |

| | |530 |розрахунками |

| | |640-380- |короткострокового характеру |

| | |480-530 | |

| | |480 |характеру |

| | |380 |по формуванню власного |

Надходження, придбання, створення активів підприємства відбувається за

рахунок власних і позичених коштів, співвідношення між якими характеризує

фінансове становище господарюючого суб'єкта. Насамперед досліджують всі

джерела утворення майна підприємства (зобов’язань) за терміновістю оплати

(табл. 2.9).

Найбільш термінові — це поточні зобов'язання підприємства перед

постачальниками, державою і працівниками, оплата яких визначається моментом

виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських операцій.

Короткострокові зобов’язання визначаються терміном погашення позикових

коштів, одержаних за період менше 1 року. Довгострокові зобов’язання

визначаються терміном погашення позикових коштів за період більше 1 року.

Постійні зобов’язань, це зобов'язання перед власниками суб'єкта

господарювання в частині формування власного капіталу, які виникають за

власним бажанням окремих власників або при ліквідації підприємства.

Для визначення ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки

приведених груп по активі і пасивові. Баланс вважається абсолютно ліквідним

, якщо дотримуються наступні нерівності:

А1 > З1, А2 > З2, А3 > З3, А4 < З4 (2.1)

Якщо виконують перші три нерівності в цій системі, то це волоче і

виконання четвертої нерівності. Тому важливо зіставити підсумки перших

трьох груп по активі і пасивові. Іншими словами, при розрахунку оцінки

ліквідності балансу в розрахунок приймаються оборотні активи підприємства і

притягнуті джерела фінансування.

У випадку якщо одне або кілька нерівностей системи мають протилежний

знак від зафіксованого в оптимальному варіанті, ліквідність балансу в

більшому або меншому ступені відрізняється від абсолютної. При цьому

теоретично недолік засобів по одній групі активів компенсується їхнім

надлишком по іншій групі у вартісній оцінці, у реальній же ситуації менш

ліквідні активи не можуть замістити в повному ступені більш ліквідні .

Зіставлення підсумків першої групи по активі і пасивові, тобто А1 і

З1, відбиває співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння

другої групи по активі і пасивові (А2 і З2) показує тенденцію збільшення

або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення

підсумків по активі і пасивові для третьої і четвертої груп відбиває

співвідношення платежів і надходжень у відносно віддаленому майбутньому.

Таблиця 2.10.

1 Показники активів за ліквідністю

|показник |1996 |1997 |1998 |1999 |2000 |2001 |2002 |

|А1 |0 |0 |1 |19 |54 |448 |366 |

|А2 |1835 |631 |1531 |1645 |599 |4323 |9825 |

|А3 |2515 |2187 |2149 |2582 |7406 |5067 |5877 |

|А4 |95903 |93158 |91695 |90822 |101285 |110301 |102248 |

Таблиця 2.11.

Показники пасивів за ліквідністю

|показник |1996 |1997 |1998 |1999 |2000 |2001 |2002 |

|З1 |2442 |5138 |9340 |15370 |31089 |43467 |41397 |

|З2 |13424 |17383 |16830 |13741 |24604 |23105 |30681 |

|З3 |0 |0 |4000 |6749 |2372 |1915 |246 |

|З4 |84387 |73455 |65206 |59208 |51279 |51652 |45992 |

Результати розрахунків можна звести в єдину таблицю (таблиця 2.12)

Таблиця 2.12.

Зведений аналіз активів та пасивів за ліквідністю

| |1996 |1997 |1998 |1999 |2000 |2001 |2002 |

|А1 та З1 |А1З3 |А3>З3 |А2З3 |А3>З3 |А3>З3 |А3>З3 |

|А4 та З4 |А4>З4 |А4>З4 |А4>З4 |А4>З4 |А4>З4 |А4>З4 |А4>З4 |

Загальне значення нерівності можна представити у вигляді наступного

рівняння:

А1 < З1, А2 < З2, А3 > З3, А4 > З4 (2.2)

Таким чином, виходячи з рівняння 2.2 можна зробити висновок, про те,

що фінансова ліквідність даного підприємства вкрай мала і вимагає втручання

в її структуру з наступними змінами в ній. На підприємстві спостерігається

не оптимальне співвідношення поточних надходжень і платежів (А1 < З1), а

нерівність (А2 > З2) показує відсутність тенденції до збільшення поточної

ліквідності в недалекому майбутньому.

Аналіз, проведений за запропонованою схемою, є наближеним. Більш

детальним буде аналіз ліквідності за допомогою фінансових коефіцієнтів.

Крім того, такий підхід до аналізу ліквідності на практиці використовується

набагато частіше.

В залежності від того, якими платіжними засобами (активами)

підприємство має можливість здійснити оплату своїх зобов’язань,

розраховують три рівні платоспроможності.

Загальний коефіцієнт покриття є важливим показником платоспроможності.

Він визначається співвідношенням усіх поточних активів до поточних

зобов’язань і характеризує достатність оборотних активів підприємства для

погашення своїх боргів. Загальний коефіцієнт покриття показує, скільки

грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю

поточних зобов’язань. Критичне значення коефіцієнта покриття = 1. При

коефіцієнті покриття < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення

коефіцієнта покриття у межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство може

своєчасно ліквідувати борги.

Якщо на покриття зобов’язань підприємство передбачає мобілізувати

оборотні активи в частині грошових коштів і коштів в розрахунках, можна

одержати коефіцієнт швидкої ліквідності. Він дорівнює частці від ділення

цієї частини оборотних активів на суму поточних зобов’язань підприємства.

Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта знаходиться в межах 0,5-1,0.

Наймобільнішою частиною оборотних активів є гроші. Оборотні активи в

грошах готові до платежу й розрахунків негайно, тому відношення їх до

поточних зобов’язань підприємства називають коефіцієнтом абсолютної

ліквідності. Теоретично достатнє його значення згідно з визначеними

нормативами — понад 0,2.

Оцінку ліквідності підприємства можливо здійснити за наявністю

незалежних засобів платежу. Якщо можливість використання для погашення

поточних зобов’язань виробничих запасів залежить від здійснення процесу

виготовлення продукції, а дебіторської заборгованості — від повернення її

боржниками, то використання таких активів, к готова продукція, товари та

грошові кошти не залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів. Ці активи

завжди готові для оплати зобов’язань.

Оцінка надійності визначених коефіцієнтів ліквідності здійснюється в

процесі вивчення питомої вага оборотних активів та їх окремих видів в

складі майна підприємства Оборотні активи в господарській діяльності

використовуються тільки в певному поєднанні з основними засобами. Від

оптимального співвідношення майна оборотного і постійного капіталу значною

мірою залежить ефективність роботи суб'єкта господарювання. Частка

оборотних активів в активах визначається шляхом ділення оборотних активів

на валюту балансу і показує їх питому вагу в майні підприємства.

Господарську діяльність забезпечують виробничі основні засоби і виробничі

запаси. Інші оборотні активи (готова продукція, кошти в розрахунках і

грошові кошти) є наслідком підприємницької діяльності.

Наявність виробничих запасів у підприємства характеризує його

можливість продовжувати господарську діяльність. Частка виробничих запасів

в поточних активах визначається к відношення виробничих запасів до

оборотних активів і показує їх питому вагу в майні оборотного капіталу.

Узагальнимо визначені коефіцієнти за даними фінансової звітності

підприємства в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13.

3 Показники ліквідності підприємства

|Показники |Періоди (роки) | |

| |1996 |1997 |1998 |1999 |2000 |2001 |2002 |

|1 . Загальний коефіцієнт |0,28 |0,13 |0,14 |0,15 |0,14 |0,15 |0,28 |

|2. Коефіцієнт швидкої |0,22 |0,06 |0,08 |0,10 |0,08 |0,11 |0,22 |

|3. Коефіцієнт незалежної |0,005|0,002|0,001 |0,002|0,001|0,007|0,005|

|4. Коефіцієнт абсолютної |0,000|0,000|0,0004|0,006|0,009|0,068|0,000|

|ліквідності |0 |0 | |5 |7 |2 |0 |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6

МЕНЮ

Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства