Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства

структури підприємства вирішуються такі завдання:

. досліджуються основні техніко-економічні показники структурних

підрозділів (обсяги виробництва, чисельність, основні фонди, фонд

оплати праці тощо);

. визначається кількість та місцезнаходження окремих структурних

підрозділів, у тому числі допоміжних і обслуговуючих, оптимальність їх

розташування, а також стан будівель і споруд;

. проводиться експертиза доцільності утворення окремих підрозділів у

ході майбутньої реструктуризації;

. визначаються основні види продукції, обсяги їх випуску та реалізації

за попередній і звітний роки, а також прогнозні показники на наступні

роки для кожного структурного підрозділу та для підприємства в

цілому.

У 1990 році шахтою було добуто 876.5 тис. тонн вугілля при чисельності

трудящих 5226 чол. і кількості очисних забоїв 10. У 1996 році видобуток

знизився до 162.8 тис. тонн при чисельності трудящих 2210 чол. і

середньорічній кількості очисних вибоїв - 3.2.

У 1996 році відбулася зміна керівного складу шахти, у 1997 році

видобуток зріс і склав 218.8 тис. тонн при чисельності трудящих 1519 чол. і

кількості очисних вибоїв - 2. У 1998 році добуто 290 тис. тонн, у 1999 році

- 330.7 тис. тонн. Видобуток вугілля вдалося збільшити за рахунок знайдення

внутрішніх резервів виробництва і зміцнення дисципліни праці.

Дані для проведення аналізу виконання плану по виробництву продукції

ми будемо брати зі звітів про собівартість готової вугільної продукції за

1997 - 2002 роки (форма №10-п)(додатки Р-Х).

Таблиця 2.1

Випуск готової продукції

| |1997 |1998 |1999 |2000 |2001 |2002 |

|Виробництво по |57 |58,6 |59,5 |62,8 |62,4 |61,7 |

|Україні, млн.т | | | | | | |

|Виробництво по |0,21816 |0,28776 |0,33057 |0,29019 |0,41260 |0,5204 |

|підприємству | | | | | | |

|Питома вага |0,38% |0,49% |0,56% |0,46% |0,66% |0,84% |

1

З таблиці можна зробити декілька висновків:

1. Питома вага видобутку підприємства в загальному обсязі виробництва

вугілля постійно збільшується;

2. Виробництво вугілля на Україні починаючи з 2000 року постійно падає;

3. 2000 рік для підприємства був дуже кризовий.

Оцінка рівня існуючої технології виробництва проводиться в таких

аспектах:

а) наявність сучасних передових технологій;

б) використання «ноу-хау» та власних інноваційних розробок;

в) застосування автоматизованих систем управління.

Шахта в даний час провітрюється двома вентиляторними установками

головного провітрювання ОЦ-5 (скіповий ствол - продуктивність 10522 мз/хв.,

депресія -100 мм водного стовпа), ВЦД 47-У (східний ствол - продуктивність

11739 м3/хв. депресія 530 мм водного стовпа). На шахті виробляється

дегазація розроблювальних шарів. У роботі знаходиться 1 вакуум насосна

установка ЖВН-50, у резерві ще три установки ЖВН-50, одна установка ЖВН-50

у ремонті. Загальна довжина дегазаційних трубопроводів -13,98 км. Шахта

забезпечується стисненим повітрям поршневим компресором 5М-100/8. Довжина

пневмомережі шахти - 20 км. Відкачка води на поверхню виробляється чотирма

центральними водовідливами, розташованими на обрію 1200,1070,758,229 м,

насосними агрегатами ЦНС-300/240 і ЦНС-300/600. ЦНС-300/360. ЦНС-300/480.

У процесі аудиту звертається також увага на циклічність технологічних

процесів, їх безперервність, повторне використання продуктів переробки

(відходів), наявність науково-обґрунтованих норм виготовлення продукції,

серійність виробництва.

При аналізі витрат на виробництво вивчається ефективність планування

собівартості та здійснюється факторний аналіз відхилень факту від плану. На

підставі первинних бухгалтерським документів визначається сума витрат у

собівартості продукції, які не пов’язані з виробничо-господарською

діяльністю. При цьому аналізується фактична (у натуральному та вартісному

виразі) наявність сировини, матеріалів, палива, купованих напівфабрикатів,

інших товарно-матеріальних цінностей, які не стосуються виробництва

продукції. На цій основі розроблюються рекомендації щодо їх подальшого

використання, зокрема продажу.

Аналіз витрат та собівартості продукції доцільніше почати з аналізу

виконання плану по собівартості. Для здійснення даної мети побудуємо

таблицю і занесемо в неї необхідні для аналізу дані зі звіту про

собівартість продукції (таблиця 2.4).

Ґрунтуючись на даних приведеній вище таблиці можна з упевненістю

зробити наступні висновки :

1. У більшості випадків спостерігається перевиконання

плану собівартості продукції;

2. Перевиконання плану по рядку "повна собівартість" знижується рік

за роком;

3. Деякі пункти перевиконуються в кілька разів , а іноді й у

десятки разів , що свідчить або про нераціональне планування, або про зміни

в структурі собівартості під впливом зовнішніх факторів.

Таблиця 2.4

Аналіз виконання плану з собівартості вугілля

|Елемент витрат |1997 |1998 |1999 |2000 |2001 |2002 |

|витрат |Фактично |Питома вага|Фактично |Питома вага |

|Матеріальні витрати |42,12 |40,74% |35,9 |36,12% |

|Оплата праці |21,99 |21,27% |24,89 |25,05% |

|Соціальні заходи |8,21 |7,94% |11,66 |11,73% |

|Амортизація |9,01 |8,71% |18,46 |18,58% |

|Інші витрати |20,16 |19,50% |2,12 |2,13% |

|Виробнича собівартість |101,49 |98,16% |93,03 |98,16% |

|Позавиробничі витрати |1,9 |1,84% |6,35 |6,39% |

З огляду на значення таблиці 2.5 можна зробити наступні висновки :

1. Структура собівартості в 1997 і 2002 роках різна;

2. ДО 2002 року відбулася зміна витрат на матеріали (вони

зменшилися);

3. Збільшилося фінансування таких статей к оплата праці, соціальні

заходи, амортизації, позавиробничі витрати.

Вище перераховані аналітичні висновки свідчить про поліпшення оплати

праці на підприємстві, закупівлю нового високотехнологічного устаткування.

Аналіз основних фондів та амортизаційних виходить з того, що балансова

вартість окремих майнових активів майже ніколи не дорівнює їх реальній

ринковій ціні. Аудитор звертає увагу на основні фонди, які було придбано,

реалізовано, ліквідовано або здано в оренду протягом останніх періодів.

Показники завантаженості основних фондів, зносу, матеріало- та

енергомісткості, прогресивності технологічних процесів порівнюються з

аналогічними показниками діяльності підприємств, що працюють у відповідній

галузі найуспішніше.

Слід перевірити правильність проведення та відбиття у звітності таких

опера дій, пов’язаних з рухом основних фондів:

. індексація основних фондів;

. надходження та реалізація;

. ліквідація та інші види вибуття;

. ремонт та амортизація;

. інвентаризація.

Майновий стан підприємства оцінюється на підставі дослідження таких

показників: коефіцієнт зносу основних фондів; коефіцієнт оновлення;

коефіцієнт вибуття; частка активної частини основних фондів у структурі

основних фондів.

Таблиця 2.6

Розрахунок коефіцієнта зносу основних засобів

| |До 1999 року |З 2000 року |

| | | |

|Коефіцієнт зносу |ф1р.011 |ф1р.032 |

|основних засобів |---------------- | |

| |ф1р.012 |------------ |

| | |ф1р.031 |

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан

та ступінь зносу основних засобів і розраховується к відношення суми зносу

основних засобів до їхньої первісної вартості [8]. Порядок розрахунку

коефіцієнта представлений у таблиці 2.6.

На підставі показників балансу було обчислене значення коефіцієнта у

1996 – 2002 роках. Результати обчислення представленні у вигляді графіку з

таблицею даних (мал. 2.2).

Аналізуючи показники праці аудитор досліджує динаміку чисельності

працівників та рівня заробітної плати, обсяги прихованого безробіття,

плинність кваліфікованих робітників та інженерно-технічних кадрів.

З’ясовуються також причини, які призвели до втрат робочого часу

(відсутність замовлень, сировини, втрата традиційних ринків збуту, висока

ціна продукції, незадовільна робота обладнання, відсутність маркетингових

досліджень тощо), робиться висновок про відповідність (невідповідність)

кількості працівників потребам виробництва.

Загальна чисельність трудящих на шахті ім. Калініна-1658 чоловік, з

них 1637 чоловік - промислово виробничий персонал, у тому числі ГРОЗ-241

чол. Одержують щомісячне відшкодування збитку 1085 чоловік, з них працюючі

- 178 чоловік. Щомісячна сума виплат складає 233 тис. грн., з них 16% -

оплата працюючої .

Продуктивність робітників по видобутку зросла в 2000 році в порівннні

з 1996 роком у 2.1 рази. Але досягнутий рівень видобутку не дозволяє

забезпечити беззбиткову роботу шахти.

Після проведення аналізу виробничо-господарської діяльності слід

провести не менш важливий аналіз фінансового боку роботи підприємства.

Проводячи фінансовий аналіз, слід додержувати певної послідовності

дій. На початковому етапі виконуються підготовчі заходи, що забезпечують

правильність аналітичних розрахунків. Тут добираються і систематизуються

звітні матеріали, перевіється взаємний зв'язок економічних показників і

оцінюється Ґрунтуючись на даних приведеній вище таблиці можна з упевненістю

зробити наступні висновки :

1. У більшості випадків спостерігається перевиконання

плану собівартості продукції;

2. Перевиконання плану по рядку "повна собівартість" знижується рік

за роком;

3. Деякі пункти перевиконуються в кілька разів , а іноді й у

десятки разів , що свідчить або про нераціональне планування, або про зміни

в структурі собівартості під впливом зовнішніх факторів. їх порівнянність

(остання може порушуватися через інфляційні процеси, відсутність

впорядкованого розбиття за статтями звітності та аналітичними групами

балансу).

Основним джерелом інформації при аналізі фінансової сфери є типові

форми річної бухгалтерської звітності підприємств, зокрема:

1. баланс підприємства — форма № 1;

2. звіт про фінансові результати — форма №2;

3. звіт про фінансово-майновий стан — форма № 3;

4. розшифровка дебіторсько-кредиторської заборгованості .

При проведенні фінансового аналізу, слід враховувати, що в рамках

переходу вітчизняних підприємств на міжнародні стандарти бухгалтерського

обліку та звітності наказом Міністерства фінансів України затверджено низку

положень (стандартів) бухгалтерського обліку (ПБО), зокрема:

. ПБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

. ПБО 2 «Баланс»;

. ПБО 3 «Звіт про фінансові результати»;

. ПБО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;

. ПБО 5 «Звіт про власний капітал».

Порядок складання фінансової звітності, що містить інформацію про

фінансовий стан підприємства і результати його діяльності, викладається в

ПБО 2—5 ( Положення Міністерства фінансів України. Про затвердження

Положень (стандартів) бухгалтерського обліку від 31.03.1999 № 87.

Зареєстровано: Міністерство юстицій України від 21.06.1999 № 391/3684).

Впровадження стандартів бухгалтерського обліку дає можливість не лише

уніфікувати звітність вітчизняних та зарубіжних підприємств, а й полегшує

проведення фінансового аналізу. Оскільки розрахунок певних показників

фінансового стану базується на окремих статтях тієї чи іншої форми

бухгалтерської звітності, стандартизація форм звітності є необхідною

передумовою стандартизації фінансового аналізу. Такий аналіз потрібний для

оцінювання кредитоспроможності чи санаційної спроможності вітчизняних

суб'єктів господарювання зарубіжними інвесторами.

Аналізуючи фінансовий стан підприємства, що перебуває у кризі,

ми скористалися Методикою проведення поглибленого аналізу фінансово-

господарського стану неплатоспроможних підприємств [5] та Методикою

інтегрального оцінювання інвестиційної привабливості підприємств та

організацій [6], які затверджено Агентством з питань запобігання

банкрутству підприємств, а також Положенням про порядок проведення санації

державних підприємств [12] та більш пізня редакція Порядку проведення

досудової санації державних підприємств [13], а також Методичні

рекомендації щодо вивлення ознак неплатоспроможності підприємства та

ознак дій з приховуванн банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до

банкрутства [7], Положенн про порядок здійснення аналізу фінансового

стану підприємств, що підлягають приватизації [8].

Аудит фінансової сфери передбачає:

. оцінювання динаміки та структури валюти балансу;

. аудит власного капіталу;

. аудит позичкового капіталу та кредиторської заборгованості;

. оцінювання ліквідності активів підприємства та його платоспроможності;

. аудит реальних та фінансових інвестицій;

. аналіз дебіторської заборгованості;

. аналіз Cash-Flow;

. оцінювання ділової активності підприємства.

Оцінювання динаміки та структури валюти балансу проходить з

використанням трендового методу аналізу (кожну позицію балансу порівнюють

із даними попередніх років) та бенчмаркінга (окремі статті порівнюють з

аналогічними середньогалузевими показниками та показниками підприємств,

котрі є провідними в галузі). На цій підставі робиться висновок про основні

тенденції динаміки показників. Тенденція до зменшення валюти балансу

свідчить про скорочення підприємством обсягів своєї господарської

діяльності, що може бути головною причиною його неплатоспроможності.

Аналізуючи окремі статті балансу, доводиться зважати на те, що реальна

ринкова вартість деяких активів, відбитих у балансі, може бути значно

нижчою за їх балансову вартість або взагалі дорівнювати нулю.

З огляду на функції власного капіталу, його роль к джерела фінансових

ресурсів на підприємстві, аудит власного капіталу є головним у процесі

аудиту фінансової сфери. Під час аудиту увага зосереджується на таких

питаннях:

. склад і структура джерел власник фінансових ресурсів;

. структура сукупного капіталу підприємства;

. правильність формування статутного фонду та порядок оцінювання

вкладів;

. можливості збільшення статутного фонду та необхідність санації

балансу;

. можливості реструктуризації статутного фонду;

. структура та джерела формування додаткового капіталу;

. наявність резервних (страхових) фондів;

. наявність нерозподіленого прибутку (непокритих збитків).

Проблематика аналізу власного капіталу полягає в тому, що нині діюча в

Україні структура балансу базується на принципах, які були сформовані до

переходу на ринкові методи господарювання. Через це вона не враховує

застосовуваних у міжнародній практиці підходів до визначення капіталу

підприємства та його складових — власного капіталу та позичкового капіталу.

Показники структури капіталу, розраховані на основі окремих статей балансу,

дають викривлену інформацію про реальний фінансовий стан

підприємства. Так, на більшості вітчизняних підприємств показники

фінансової незалежності, фінансового лівериджу та інші є значно кращими від

аналогічних показників провідних зарубіжних підприємств [40].

Згідно з новою системою бухгалтерського обліку структура та склад

власного капіталу відобразяться в ПБО 2 «Баланс» та в ПБО 5 «Звіт про

власний капітал» (Положення Міністерства фінансів України. Про

затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку від 31.03.1999 №

87. Зареєстровано: Міністерство юстицій України від 21.06.1999 №

391/3684), де міститься важлива для фінансового аналізу інформація про

зміни (збільшення, зменшення) статутного, додаткового та резервного

капіталу, а також про нерозподілений прибуток.

Аналітик, досліджуючи санаційну спроможність підприємства, звертає

увагу на можливості та умови здійснення інвестицій у власний капітал

потенційними санаторами (якщо це передбачено санаційною концепцією),

аналізує напрямки використанню залучених у такий спосіб фінансових

ресурсів.

Оптимізація структури капіталу — одне з найважливіших і найскладніших

завдань фінансового менеджменту. Не існує єдиних підходів до визначення

оптимального співвідношення між власним і позичковим капіталом. Вони

залежать від особливостей фінансово-господарської діяльності конкретного

підприємства, галузі, до якої воно належить, обсягів дальності та інших

факторів. Наведені в таблиці 2.6 рекомендовані значення показників є доволі

умовними і можуть бути лише певним узагальненим орієнтиром.

Аудит власного капіталу акціонерного товариства включає в себе також

розрахунок показників ринкової активності підприємства, до яких належать:

. коефіцієнт цінності акцій (відношення ринкової ціни однієї акції до

суми дивіденду на одну акцію);

. рентабельність акцій (показник, обернено пропорційний до коефіцієнта

цінності акцій);

. сума дивідендів на одну акцію.

Розрахунок показників прибутковості акцій розгадається в третьому

розділі ПБО 3 «Звіт про фінансові результати» (Положення Міністерства

фінансів України. Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського

обліку від 31.03.1999 № 87. Зареєстровано: Міністерство юстицій України

від 21.06.1999 № 391/3684).

Але у нашому випадку розраховувати ці показники не має сенсу, тому

що, по-перше, акції підприємства не обертаються на ринку і к слідство не

мають ринкової ціни, а по друге доходів по акція ДВАТ “Шахта ім. Калініна.”

ніколи ще не нараховувалися і не сплачувалися

У ході аудиту позичкового капіталу та кредиторської заборгованості

вирішуються такі завдання:

. визначаються склад і структура позичкових засобів

. розшифровується поточна кредиторська заборгованість;

. визначається розмір простроченої заборгованості й оцінюються

можливості пролонгації та реструктуризації заборгованості;

. вивчаються можливості емісії облігацій та залучення додаткових позик.

Пасиви балансу доцільно розбити (залежно від терміну їх сплати) на

чотири групи:

1. Найбільш термінові зобов’язання (ПІ) — до них слід віднести

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6