рефераты скачать

МЕНЮ


Учебное пособие: Суть і основи організації фінансів підприємства

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються відповідно: невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).

Остаточний фінансовий результат діяльності підприємства за П(С)БО розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку.

Чистий прибуток = Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – Податок на прибуток + Надзвичайні доходи – Надзвичайні витрати - Податок з надзвичайного прибутку

Формування прибутку підприємства відповідно до стандартів бухгалтерського обліку

Прибуток підприємства
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності Прибуток (збиток) від надзвичайних подій
Операційної діяльності Фінансових операцій Іншої звичайної діяльності
Основної діяльності Іншої операційної діяльності
реалізації продукції, товарів, робіт, послуг реалізація оборотних активів; іноземної валюти; доходи від операційної оренди; операційних курсових різниць; одержані пеня, штрафи; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи доходи (втрати) від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціям, інші доходи реалізація фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів, ліквідації необоротних активів, неопераційних курсових різниць, безоплатно отриманих оборотних активів, уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій Втрати від стихійного лиха, від технічних катастроф і аварій, відшкодування збитків від надзвичайних подій, інші надзвичайні доходи і витрати

Для підвищення ефективності роботи підприємств першочергове значення має виявлення резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації, зниження собівартості продукції, зростання прибутку.


РОЗПОДІЛ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ

Прибуток є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності.

Об'єктом розподілу є прибуток підприємства. Під його розподілом розуміють направлення прибутку в бюджет і використання на підприємстві та за його межами.

Розподіл прибутку відбувається в два етапи:

1 етап - це розподіл загального прибутку. Учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Важливе значення при розподілі прибутку має податкова політика держави. Ця політика реалізується в кількості податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставок оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

2 етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

Законодавчо розподіл прибутку регулюється в тій його частині, яка надходить до бюджетів різних рівнів у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Визначення напрямків витрачання прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, структури статей його використання знаходиться в компетенції підприємства.

Принципи розподілу прибутку:

-  прибуток, отриманий підприємством в результаті здійснення виробничо-господарської та фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством;

-  прибуток для держави надходить у відповідні бюджети у вигляді податків, обов'язкових платежів, ставки яких не можуть бути довільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їх нарахування і внесення до бюджетів встановлюється законодавче;

-  величина прибутку підприємства, що залишилася в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в зростанні обсягів виробництва та покращення результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності;

-  прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, в першу чергу, направляється на заощадження, забезпечення його подальшого розвитку, і тільки в іншій частині на потреби споживання.

Чистий прибуток, одержаний після сплати податків, залишається у повному розпорядженні підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Головні принципи розподілу чистого прибутку закріплені статутом підприємства. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством.

Напрями використання чистого прибутку:

-  Відрахування на благодійні цілі (в межах від 2% до 5% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду звільняється від оподаткування)

-  Сплата штрафних санкцій

-  Фонд виплати дивідендів

-  Поповнення статутного капіталу

-  Фонди накопичення: резервний фонд, фонд розвитку виробництва (технічне переозброєння, вдосконалення виробництва, розширення та оновлення виробництва, придбання нерухомості, приріст власних обігових коштів, витрати на проведення науково-дослідницьких робіт, підготовка і освоєння нових технологій, видів продукції, фінансові інвестиції тощо)

- Фонди споживання: фонд соціальної сфери, фонд матеріального заохочення (будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт житлових будинків і об'єктів соціально-культурної сфери; утримання закладів, об'єктів соціально-культурної сфери (дитячих дошкільних, лікарень, будинків і баз відпочинку, клубів, і палаців культури тощо); проведення оздоровчих, культурно-масових заходів, у тому числі придбання путівок на відпочинок і лікування; виплата винагороди за загальні результати роботи за підсумком року, одноразове преміювання окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплата премій за інші досягнення в роботі, надання одноразової матеріальної допомоги працівникам).

Нерозподілений прибуток, не використаний на збільшення капіталу, визнається фінансовим резервом і може використовуватися в майбутньому для покриття збитків, фінансування інвестиційних проектів та ін..

СУТЬ І МЕТОДИ ОБЧИСЛЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, не може характеризувати рівень ефективності господарювання.

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами.

Витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність.

Рентабельністьце прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Різні варіанти обчислень прибутку, поточних витрат, авансованої вартості зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

Класифікація показників рентабельності:

- рентабельність окремих видів продукції (робіт, послуг)

= прибуток від реалізації / собівартість * 100%

= прибуток від реалізації /(собівартість – матеріальні витрати)*100%

= прибуток від реалізації / вартість за цінами виробника * 100%

- рентабельність підприємств

= загальний прибуток / авансована вартість * 100%

= прибуток від основної операційної діяльності / поточні витрати (собівартість) * 100%

= прибуток від основної операційної діяльності / обсяг реалізації за цінами виробника * 100%

- рентабельність галузі

= прибуток галузі / авансована вартість * 100%

= прибуток галузі / поточні витрати * 100%

= прибуток галузі / обсяг реалізації * 100%

Показники рентабельності є важливими обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики й ціноутворення.

Основні показники рентабельності можна об'єднати в такі групи:

1) показники рентабельності продукції дана група показників формується на основі розрахунку рівнів рентабельності (прибутковості) за показниками прибутку (доходу), що відображалися у звітності підприємства (у відсотках):

Рп = Балансовий прибуток / Обсяг продажу * 100%

Рп = Оподатковуваний прибуток / Обсяг продажу * 100%

Рп = Прибуток від реалізації / Обсяг продажу * 100%

Рп = Чистий прибуток / Обсяг продажу * 100%

2) показники рентабельності капіталу (активів) дана група показників формується на основі розрахунку рівня рентабельності залежно від розміру і характеру авансованих коштів:

Рк = Балансовий прибуток / (Власні кошти + Довгострокові зобов'язання (інвестиційний капітал)) * 100%

Рк = Чистий прибуток / Акціонерний капітал * 100%

Рк = Чистий прибуток / Усі активи * 100%

3) показники, розраховані на основі потоків наявних коштів дана група показників формується на базі розрахунків рівнів рентабельності, аналогічно показникам першої і другої груп, але замість прибутку до розрахунку береться чистий потік грошових коштів (ЧПГК):

Р = ЧПГК / Усі активи * 100%

Р = ЧПГК / Інвестиційний капітал * 100%

Р = ЧПГК / Акціонерний капітал * 100%


ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

1)  Загальна система оподаткування:

податок на прибуток

податок з доходів фізичних осіб

податки на майно

ресурсні платежі

податок на додану вартість

2)  Спрощена система оподаткування

ЗАГАЛЬНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Система оподаткування в Україні складається з двох підсистем:

- загальнодержавних податків і зборів;

- місцевих податків і зборів.

До загальнодержавних податків і зборів належать:

- податок на додану вартість;

- акцизний збір;

- податок на прибуток підприємств;

- податок з доходів фізичних осіб;

- мито;

- державне мито;

- плата за землю;

- рентні платежі;

- податок на промисел;

- плата за торговий патент;

- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- збір за геологорозвідувальні роботи, що проводяться за рахунок Державного бюджету;

- збір за спеціальне використання природних ресурсів;

- збір за забруднення навколишнього середовища;

- збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

- фіксований сільськогосподарський податок;

- єдиний податок для суб'єктів малого бізнесу та інші.

Місцевими податками є:

- податок з реклами;

- комунальний податок.

До місцевих зборів належать:

- збір за припаркування автотранспорту;

- ринковий збір;

- збір за видачу ордера на квартиру;

- курортний збір;

- збір за участь у бігах на іподромі;

- збір за виграш у бігах на іподромі;

- збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

- збір за право використання місцевої символіки;

- збір за право проведення кіно- та телезйомок;

- збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

- збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

- збір з власників собак.

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Платниками податку є:

- із числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами, а також Їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншій, ніж платник податків, територіальної громади.

- із числа нерезидентів - фізичні або юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи із джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або Імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції щодо таких нерезидентів або їх засновників    Оподатковуваний прибуток, який розраховується шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму скоригованих валових витрат платника податків на суму скоригованих амортизаційних відрахувань       

Термін сплати податку за підсумками кварталу – на протязі 10-ти календарних днів наступних за граничним строком подання декларації. Платіжні доручення подаються до банку до настання терміну платежу

Декларація про прибуток підприємства і додатки до неї - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Ставка податку на прибуток підприємства (загальна) 25%

Прибуток = валовий доход – валові витрати – амортизаційні відрахування

Валовий дохід - це загальна сума доходу підприємства від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Дата збільшення валового доходу (перша подія):

-  дата зарахування коштів від покупця на поточний рахунок підприємства в оплату товарів (робіт, послуг); дата оприбуткування готівки у касу підприємства;

-  Дата відвантаження продукції (товарів); Дата фактичного надання результатів робіт (послуг)

Валовий дохід включає доходи від:

- продажу товарів (робіт та послуг), у томі числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не має статусу юридичної особи, цінних паперів (крім їх випуску та погашення)

- здійснення банківських, страхових операцій, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами

- товарообмінних операцій

- спільної діяльності та у вигляді дивідендів від нерезидентів, процентів, рояльті, володіння борговими вимогами, а також від здійснення операцій лізингу (оренди)

- доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді

- доходи від інших джерел (суми безповоротної фінансової допомоги; суми штрафів, пені, неустойки, одержаних за рішенням сторін або суду, арбітражного чи третейського суду; сума коштів страхового резерву, який використаний не за призначенням).

Валові витрати - це сума будь-яких витрат підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюють як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), які купують для використання у власній господарській діяльності.

Дата збільшення валових витрат (перша подія):

-  дата списання коштів з поточного рахунку підприємства на оплату товарів (робіт, послуг); дата видачі готівки з каси підприємства;

-  дата оприбуткування продукції (товарів); дата фактичного отримання результатів робіт (послуг).

Валові витрати включають витрати:

- суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купуються, виготовляються для їх наступного використання у власній господарській діяльності;

- суми будь-яких витрат, сплачених або нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), охороною праці;

- витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення та інші види поліпшення основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують вказану суму, відносять на збільшують балансову вартість груп основних фондів пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп на початок розрахункового кварталу;

- суми внесених або нарахованих податків, зборів (загальнодержавних і місцевих), установлених Законом України «Про систему оподаткування»;

- суму перевищення балансової вартості запасів покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектувальних виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції на початок звітного кварталу над їхню балансову вартість на кінець того самого звітного кварталу;

- суми витрат, не включених до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з утратою або псуванням документів чи з допущенням помилок у розрахунках податкового зобов'язання, виявлених у звітному податковому періоді;

- інші витрати.

На дозволяється включати до складу валових витрат платника податку такі витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів - це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачив поділ основних фондів на чотири групи:

1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, вартість капітального поліпшення землі;

2- автомобільний транспорт та запасні частини до нього; меблі; побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське обладнання та офісне устаткування;

3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 та 4;

4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.