Курсовая работа: Функціонування та характеристика фондових бірж

Операції, здійснювані на українському фондовому ринку, показують, з одного боку, те, що його зародження відбулося, а з іншого, - що він може і законсервуватися, не стати тим інститутом, що є ядром сучасних ринкових відносин, якщо не відбудеться дійсне роздержавлення і приватизація, не будуть створені акціонерні товариства, самостійні підприємства, не з'являться цінні папери, що будуть відображати реальний капітал - засоби виробництва, землю, товар. Лише в цьому випадку можна сподіватися на створення умов для ринкової середи, переміщення капіталу від інвестора до виробника, переливу його з однієї галузі до іншої.

Економічні і соціальні реформи в нашій країні знаходяться в прямої залежності від формування ефективної моделі фондового ринку. У зв'язку з цим заслуговують на увагу ті пропозиції по коректуванню ринку капіталів в Україні, що містяться в Концепції, розробленою Українською фондовою біржею.

УФБ вважає за необхідне створення централізованого фондового ринку України, що повинний складатися з трьох головних елементів: єдиної національної фондової біржі, єдиного клірингового банки, єдиного Центрального депозитарію. [6]

Перший інститут - фондова біржа є місцем котування, здійснення операцій із цінними паперами і укладання угод. Фондова біржа сприяє встановленню єдиної ціни на цінні папери, оскільки їхня вартість визначається ринковим шляхом у процесі торгів. Це дає можливість протидіяти спекуляціям цінними паперами внаслідок створення їхнього штучного курсу в різних регіонах, а також унеможливлює продаж фіктивних паперів.

Інший інститут - кліринговий банк спеціалізується на розрахунках по операціях із цінними паперами. В Франції наприклад, його функції виконує Французький Національний банк. Вимагає розв'язання питання, хто буде займатися цим у нашій країні.

Третій інститут - Центральний депозитарій, що уже створений при УФБ, займається збереженням, обліком і переміщенням цінних паперів. Така структура сприяє введенню єдиної наскрізної нумерації цінних паперів, уніфікації правил здійснення операцій по проведенню платежів і доставці цінних паперів.

Однак у розвинених країнах застосовується більш прогресивна форма обігу цінних паперів - у вигляді комп'ютерних записів на рахунок. Безпаперова форма цінних паперів гарантує високий рівень їхньої безпеки - неможливість підробки, викрадення і протизаконних операцій, заощаджує значні витрати на їхній випуск і доставку (транспортування), а також гарантує, що кількість цінних паперів на руках в інвесторів дорівнюється кількості випущених цінних паперів.

УФБ вважає, що до котування й обліку (збереженню) у Центральному депозитарії цінні папери можуть прийматися лише в дематериализованій формі на пред'явнику Така форма буде спрощувати укладання угод, а також корпоративні дії й облік паперів. [11]

Розвиток українського ринку цінних паперів вимагає розв'язання ряду важливих, у тому числі і законодавчих питань. До них, насамперед, відносяться: визначення концепції ринку цінних паперів і фондової біржі, розробка методики оцінки майна всіх об'єктів народного господарства. Здійснення цього разом з іншими ринковими заходами забезпечить не тільки появу достатньої кількості цінних паперів, але і впровадження системи допуску (лістінгу) цих паперів. Лістінгування буде сприяти організаційному упорядкуванню національного ринку цінних паперів - на УФБ будуть надходити лише ті з них, що пройшли оцінку основних фондів і аналіз усієї господарської діяльності в Міністерстві фінансів України. У той же час лістінг підвищить гарантії для інвестора, дозволить формувати біржовий реєстр і біржові бюлетені, що відображають обіг і котирування цінних паперів на фондовому ринку. На сьогодні в Україні діє 4 фондові біржі – акціонерні товариства, де зосереджується попит та пропозиція цінних паперів, формується їх біржовий курс. Фондові біржі, що діють в Україні:

– Українська фондова біржа (УФБ) – справедливо вважається «старійшиною» українського фондового ринку (зареєстрована 21 вересня 1991 р. ), має мережу філій в усіх великих регіонах країни. Останнім часом на УФБ основна частина торгового обороту припадала на продаж акцій приватизованих підприємств, що належать державі (більш ніж 80 % від усього обороту), при цьому обсяги торгів прямо залежали від інвестиційної привабливості і пакетів акцій підприємств, що пропонувалися Фондом держмайна до продажу;

– Київська міжнародна фондова біржа;

– Українська міжбанківська валютна біржа – на початку 1998 р. отримала ліцензію в Державному комітеті з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), має мережу філій в усіх регіонах країни, необхідну технічну базу і досвід торгівлі облігаціями внутрішньої державної позики, що вирізняє її серед інших фондових бірж;

– Донецька фондова біржа – регіональна біржа, займається торгівлею акціями підприємств Донецької області.

У 1992 р. почала працювати Українська фондова біржа, діяльність якої спрямована на створення національного централізованого ринку цінних паперів. Біржа створює умови для задоволення запитів кожного вкладника та захисту його інтересів. Основними документами, які регламентують діяльність фондової біржі, є її Статут та Правила, але між цими нормативними документами є суттєва різниця: Статут визначає внутрішній устрій біржі, Правила встановлюють та регламентують принципи її діяльності.

У Законі України «Про цінні папери і фондову біржу», Статуті та Правилах Української фондової біржі визначено, що фондова біржа є акціонерним товариством, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та діє на основі вищезазначених законодавчих і нормативних актів на засадах цілісності, централізації та прозорості ринку, його відповідності світовим стандартам фондової торгівлі. Такі принципи забезпечують високі гарантії безпеки, надійності, стабільності і ліквідності ринку цінних паперів в Україні. [6]

Звідси випливає головна функція фондової біржі, що закріплена законодавчо: вона повинна бути організованим ринком цінних паперів, тобто місцем, де брокери виконують замовлення клієнтів і укладають угоди з купівлі-продажу акцій та облігацій за цінами, що визначаються співставленням попиту і пропозиції. Кожному, хто причетний до підприємницької діяльності, добре відомий її головний принцип: «Купити – дешевше. Продати – дорожче». Виходячи з цього принципу, кожен акціонер-власник акцій чи облігацій намагається продати їх якомога дорожче, а кожен інвестор – купити цінні папери якомога дешевше.

На Українській фондовій біржі застосовується система встановлення курсів цінних паперів і валюти, заснована на ціновій пропозиції клієнтів, які подають замовлення купівлі або продажу брокерським конторам. Клієнт, заповнюючи бланк замовлення, повинен відповідно визначити, за якою ціною (курсом) він має намір реалізувати свою угоду. [10]

2. Основні аналітичні показники фінансового стану підприємства

фондова біржа рентабельність цінний

2.1 Показники майнового стану

1. Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах

 (1. 1)

де О. в. ф – оборотні виробничі фонди

О. а – оборотні активи

Отже, в другому кварталі частка оборотних виробничих фондів збільшилася за рахунок оборотніх активів,

2. Частка основних засобів в активах:

 (1. 2)

Де З. в. о. з – залишкова вартість основних засобів

А. - активи

У другому кварталі відбувається зменшення за умов незмінних обсягів реалізації,

3. Коефіцієнт зносу основних засобів:

; (1. 3)

Де З. о. з. – знос основних засобів

П. в. о. з. – первісна вартість основних засобів

;

;

Отже у другому кварталі зменшується коефіцієнт зносу основних засобів, що відповідає нормативу.

4.Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах:

 (1. 4)

Де Д. ф. і. – довгострокові фінансові інвестиції

А. - активи

;

;

У даному випадку показник частка довгострокових фінансових інвестицій зменшується за рахунок активів підприємства.

5.Частка оборотних виробничих активів:

 (1. 5)

Де О. в. ф. – оборотні виробничі фонди

А. - активи

;

;

Отже з першого по другий квартал спостерігається позитивний напрямок зміни показника частки оборотних виробничих активів.

6. Коефіцієнт мобільності активів:

 (1. 6)

Де М. а. – мобільні активи

Н. а. – немобільні активи

;

;

Показник з першого по другий квартал збільшився. Проте його рівень значно перевищує рекомендований, що означає, необхідно збільшувати основні фонди, або ж зменшувати оборотні активи.

Висновок: за розрахованими показниками можна провести оцінку майнового стану підприємства, більшість із розрахованих показників мають позитивні зміни, що звичайно ж позитивно впливає на подальший розвиток підприємства.

2.2 Показники ділової активності (ресурсовіддачі, оборотності капіталу, трансформації активів)

1. Оборотність активів (обороти), ресурсовіддачі, коефіцієнт трансформації:

 (2.1)

Ч. в. в. р. п. – чиста виручка від реалізації продукції

А - активи

Отже з другого по перший квартал відбувається збільшення оборотності активів, що є позитивним напрямком.

2. Фондовіддача:

 (2. 2)

де Ч. в – чиста виручка

О. в. ф. – основні виробничі фонди

Отже, з першого по другий квартал відбувається збільшення фондовіддачі,що є позитивним.

3 Коефіцієнт оборотності обігових коштів (днів):

 (2. 3)

де Ч. в. - чиста виручка

О. к. - обігові кошти

Коефіцієнт оборотності обігових коштів з першого по другий квартал збільшується, що відповідає нормам.

4 Період одного обороту обігових коштів (днів):

 (2. 4)

К. об. – коефіцієнт оборотності

Даний коефіцієнт зменшується, що відповідає нормам і носить позитивний характер для підприємства.

5 Коефіцієнт оборотності запасів:

 (2. 5)

де С. р. – собівартість реалізації

С. з. - середні запаси

З першого по другий квартал спостерігається негативний напрямок зміни кількості оборотних коштів інвестованих у запаси. Для збільшення коефіцієнта потрібно збільшувати суму оборотних коштів , які інвестовані у запаси,для цього потрібно зменшувати собівартість реалізованої продукції.

6 Період одного обороту запасів (днів):

 (2. 6)

де Коз. – коефіцієнт оборотності запасів

Період одного обороту запасів збільшується,що є негативним - це заважає нормальному процесу виробництва і загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів. для зменшення необхідно збільшити коефіцієнт оборотності запасів, шляхом зменшення собівартості реалізованої продукції.

7 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти):

 (2. 7)

де Ч. в – чиста виручка від реалізації

С. д. з – середня дебіторська заборгованість

з першого по другий квартал спостерігається позитивний напрямок перевищення виручки середньою дебіторською заборгованістю.

8. Період погашення дебіторської заборгованості (днів):

 (2.8)

де Кд. з - коефіцієнт дебіторської заборгованості

Період одного обороту запасів з першого по другий квартал зменшується, тобто даний показник є позитивним у діяльності підприємства

9. Коефіцієнт оборотності готової продукції:

 (2. 9)

де Ч. в – чиста виручка від реалізації продукції

Г. п. - готова продукція

Показник збільшується, а це відповідає нормі.

10 Період погашення кредиторської заборгованості (днів):

 (2. 10)

де С. к. з – середня кредиторська щаборгованість

С. р. - собівартість реалізації

Період погашення кредиторської заборгованості на другий квартал зменшується, що відповідає нормі.

11 Період операційного циклу (днів):

Ч. о. ц=Ч. з+ч. д. з (2. 11)

Період операційного циклу зменшується, що відповідає нормі, і позитивно впливає на діяльність цього підприємства.

12 Період фінансового циклу (днів):

 (2. 12)

Даний показник відповідає напрямку позитивних змін, але від’ємне значення свідчить вже про недостачу. потрібно збільшити період операційного циклу за рахунок зменшення собівартості реалізованої продукції.

13 Коефіцієнт оборотності власного капіталу (оборотність):

 (2. 13)

де Ч. в. – чиста виручка

В. к. – власний капітал

Коефіцієнт збільшився це відповідає нормі і свідчить про ефективне використання власного капіталу.

Висновок: проаналізувавши розраховані показники, можна сказати, що підприємство має не високу ділову активність. При цьому далеко не усі показники мають позитивні зміни і відповідають нормативним значенням

2.3 Показники рентабельності

1 Рентабельність активів від звичайної діяльності:

 (3. 1)

де П. в. з. д. – прибуток від звичайної діяльності

А - активи

Показник збільшився, це відповідає нормам і свідчить про високу рентабельність капіталу від звичайної діяльності.

2 Рентабельність капіталу (активів) по чистому прибутку:

 (3. 2)

де Ч. п – чистий прибуток

А - активи

Показник збільшився, це відповідає нормам і свідчить про високу рентабельність капіталу за чистим прибутком

3 Рентабельність власного капіталу:

 (3. 3)

де Ч. п – чистий прибуток

В. к - власний капітал

Рентабельність власного капіталу у другому кварталі збільшується,даний показник відповідає нормам.

4 Рентабельність виробничих фондів:

 (3. 4)

де Ч. п – чистий прибуток

в. ф – виробничі фонди

Показник збільшується, що відповідає нормі.

5 Рентабельність реалізованої продукції за прибутком:

 (3. 5)

де П. в. р – прибуток від реалізації

В - виручка

Показник збільшується, що відповідає нормі і свідчить про те, що виручки від реалізації вистачає для утворення прибутку підприємства.

6 Рентабельність реалізованої продукції від операційної діяльності:

 (3. 6)

де П. в. о. д – прибуток від операційної діяльності

В - виручка

Даний показник збільшується. Що відповідає нормам.

7 рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком:

 (3. 7)

де Ч. п. – чистий прибуток

В. - виручка

Показник зменшується, що є нормою. Виходячи із розрахунків видно, що підприємство має високий прибуток і його фінансовий стан покращується.

8 Коефіцієнт реінвестування:

 (3. 8)

де р. п – реінвестований прибуток

Ч. п – чистий прибуток

9 Коефіцієнт стійкості економічного росту:

 (3. 9)

Відбувається зменшення, що не відповідає нормі. Потрібно збільшувати власний капітал за рахунок чистого прибутку.

10 Період окупності капіталу:

 (3. 10)

де А – активи

Ч. п – чистий прибуток

Період окупності капіталу зменшується, що відповідає нормам. Кошти будуть компенсовані чистим прибутком за дані періоди.

11Період окупності власного капіталу

 (3. 11)

В. к. – власний капітал

Ч. п - чистий прибуток

Період окупності власного капіталу зменшується, що відповідає нормам.

Висновок: розрахувавши усі показники, можна спостерігати, що вони задовольняють норми по напрямку позитивних змін у розвитку підприємства. Можна зробити висновок, що підприємство рентабельне, тобто воно отримує таку суму виручки від своєї діяльності, якої достатньо тільки для покриття витрат, але й отримує прибуток. Підприємство – прибуткове.

Страницы: 1, 2, 3