Полиграфия
циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для
виготовлення форм для глибокого друку.
Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з
заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім
замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм
. Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і
ретушують отриманий знімок .
Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові
діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи
для окремих фарб . В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого
друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр
наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та
протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо
він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми
поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі
замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це
парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші, в залежності
від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову
продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі
технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно -
технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва
устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди
робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю ,
вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу
на облікову одиницю .
протравлюють .
Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо
він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми
поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі
замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це
парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від
умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову
продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі
технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно
-технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва
устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди
робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю ,
вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу
на облікову одиницю .
Таблиця 2:
Основні економічні показники цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .
|Назва показника |1999 |2000 |
| |план|факт|% |план|факт|% |
|1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. |1904|709,|37,3|2047|1019|49,8|
|грн.) |,4 |9 | |,2 |,1 | |
|2. Товарна продукція в діючих цінах ( тис. |1562|569,|36,4|2012|1061|52,7|
|грн.) |,4 |3 | |,4 |,1 | |
|3. Товарна продукція в натуральному виразі |286,|103,|36,2|342 |145 |42,4|
|(т.) |8 |8 | | | | |
|4. Сума реалізації (тис. грн.) |1437,3 |1260,3 |
|5. Собівартість реалізованої продукції |1218,94 |1180,34 |
|6. Фонд оплати праці |35,2 т. грн. |40,5 т. грн. |
|7. Середньоспискова чисельність |13чол. |16 ЧОЛ. |
Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку
характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01
на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% .
Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році
на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т.
грн.
Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .
Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових
ресурсів по підприємству в цілому .
Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000
р.)
|Категорії працюючих |1999 |2000 |Темп |
| | | |росту,|
| | | |% |
|1. Середньоспискова чисельність штатних |364 |329 |90,4 |
|працівників спискового складу | | | |
|в т. ч. : працівники основної діяльності |353 |320 |90,7 |
|з них: робітники |268 |239 |89,2 |
|2. Непромисловий персонал |10 |9 |90 |
|3. Середньоспискова чисельність жінок в |204 |193 |94,6 |
|еквіваленті повної зайнчтості | | | |
|4. Середньоспискова чисельність штатних |371 |334 |90,1 |
|працівників на останній день місяця | | | |
Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату
працівників приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році
на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на
1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .
Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає
непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають
робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в
2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової
чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60%
.
У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка
складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року
чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад робочої
сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній
розряд одного робітника , середній вік одного робітника та середній
стаж одного працюючого .
Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .
|За кваліфікацією |За рівнем освіти |За віком |За стажем роботи |
|№ |Кіл-ть |Освіта |Кіл-ть |Вік, |Кіл-ть |Стаж |Кіл-ть |
|розряду |чол. | |чол. |років |чол. |.років |чол. |
|без |1 |Середня |3 |25-31 |1 |1-7 |4 |
|рОЗр. | | | | | | | |
|2 |1 |Спеці |7 |32-38 |3 |8-14 |2 |
| | |альн | | | | | |
|3 |1 |Вища |4 |39-45 |4 |15-21 |4 |
|4 |2 | | |46-52 |4 |22-28 |3 |
|5 |4 | | |53-59 |2 |29-35 |1 |
|6 |5 | | |60 і |0 |>3б |1 |
| | | | |більш | | | |
Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5
Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б
й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають
спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню
освіту.
Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44
Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки .
Середній стаж роботи одного робітника :
( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3
Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.).
| |1999 |2000 |
|1. Прийнято : всього |4 |10 |
|на постійну роботу |3 |10 |
|на тимчасову роботу |1 |— |
|2. Звільнено : всього |1 |7 |
|за власним бажанням |1 |6 |
|по інвалідності |--- |1 |
Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що
аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів
відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості
всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності ,
коефіцієнт обороту по звільненню
дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх
чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа
робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями
дисципліни до середньоспискової їх чисельності.
Таблиця б:
|Назва коефіцієнту |1997 |1998 |
|1. Коефіцієнт обороту по прийому |0,31 |0,62 |
|2. Коефіцієнт обороту по звільненню |0,08 |0,44 |
|3. Загальний коефіцієнт обороту |0,39 |1,06 |
|4. Коефіцієнт плинності робочої сили|0,08 |0,38 |
З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому
випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у
2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .
Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).
|Назва показника |1999 |2000 |Відхилення |
|1. Чисельність працівників |13 |16 |+3 |
|2. Загальна кількість люд.-днів |1690 |2400 |+710 |
|відпрацьованих персоналом | | | |
|3. Загальна кількість люд.-годин |13520 |19200 |+5680 |
|відпрацьованих персоналом | | | |
|4. Середня кількість відпрацьованих |130 |150 |+20 |
|днів одним працюючим ( п.2 : п.1 ) | | | |
|5. Середня кількість відпрацьованих |1040 |1200 |+160 |
|люд.-год. одним працюючим (п.3 : п.1)| | | |
|6. Тривалість робочого дня ( п.5 : |8 |8 | |
|п.4 ) | | | |
На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та
люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих
одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш
ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної
кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення
середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .
На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих
людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати
показники продуктивності праці.
Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .
|Показник |1999 |2000 |% |
|1. Середньорічна продуктивність праці одного|36,5 |55,26 |151,4 |
|працюючого (тис. грн.) | | | |
|2. Середньорічна продуктивність праці одного|6,65 |7,55 |113,53 |
|працюючого (тонн.) | | | |
|3. Середньоденна продуктивність праці, грн. |280,71 |368,42 |131,25 |
|4. Середньогодинна продуктивність праці, |35,09 |46,05 |131,24 |
|грн. | | | |
Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці ,
порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася
середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або
на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці
обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що
продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність
праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На
31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.
Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна
Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду *
Вгодинна
Таблиця 9:
|Рік |Тривалість |Тривалість |Середньогодинна|Середньорічна |
| |робочого |вобочого | |продуктивність |
| |ДНЯ , ГОД. |пеоіоду |продуктивність | |
|1997 |8 |130 днів |0,0351 т. грн. |36,5 т. грн |
|1998 |8 |150 днів |0,0460 т. грн |55,2 т. грн. |
Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на
середньорічну продуктивність праці одного працюючого .
1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.
2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.
3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.
Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці
одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності
праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості
робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну
продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто
позитивний .
Тепер проаналізуємо заробітну плату .
На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна
форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі
відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від
розряду .
Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .
|Розряд |І |II |III |IV |V |VI |
|Тарифна ставка, коп |77,2 |84,4 |93,0 |104,4 |118,7 |138,7 |
Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові
балансового прибутку . Премія нараховується за :
1. Суміщення професій .
2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт .
3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .
4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника .
5. Роботу в нічну та вечірню зміну .
6. Період освоєння нових норм трудових затрат .
7. Високу професійну майстерність .
8. Класність .
9. Керівництво бригадою .
Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та
індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий
прибуток підприємства , додатковий - виконання норм виробітку та якість
виконуваних робіт , індивідуальний - коефіцієнт
трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50%
встановленої суми преміювання , при виконанні додаткового показника -20%
від суми преміювання , при виконанні індивідуального показника -30%.
Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції,
при поверненні бракованої продукції замовником , рекламацію від замовника ,
перевитрати сировини .
Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки .
|Показник |Фактично нараховано |Структура фонду , % |
| |1999 |2000 |1999 |2000 |
|1. Загальна сума фонду оплати |987,87 |739,39 |100 |100 |
|праці ( тис. грн. ) | | | | |
|з них : ГЇВП |963,46 |720,82 |97,53 |97,49 |
|в т. ч. : робітники |663,94 |483,48 |67,21 |65,39 |
|керівники |150,16 |126,65 |15,20 |17,13 |
|спеціалісти |144,36 |106,16 |14,61 |14,36 |
|службовці |5,01 |4,84 |0,51 |0,65 |
|Непромисловий персонал |24,41 |18,57 |2,47 |2,51 |
|жінки |514,69 |368,17 |52,10 |49,79 |
|Основна заробітна плата |436,13 |626,23 | | |
|Додаткова заробітна плата |269,99 |113,16 | | |
|Інші заохочувальні виплати |281,79 | | | |
| | | | | |
|Основна з/п непром. персоналу | |15,89 | | |
| | | | | |
|Нарахування на відпустки | |56,32 | | |
| | | | | |
|Дивіденти | |76,1 | | |
| | | | | |
|Середньорічна заробітна плата |2,71т. грн|2,23 |82,29 % |
|Середньомісячна заробітна |226,16 |187,28 |82,29 % |
|плата |грн. | | |
Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками
зменшується . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , фонд оплати праці
скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на
190,1 тис. грн. , зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. .
Майже на 12 % знизилась середня заробітна плата одного працюючого , або на
38,88 грн. в місяць .
Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху
глибокого друку за 1999-2000 роки .
|Показник |1999 |2000 |% |
|1. Фонд оплати праці, тис. грн. |35,2 |40,5 |115,06 |
|2. Чисельність персоналу |13 |16 |123,08 |
|3. Середньорічна заробітна плата, тис. | 2,48 |2,53 |102,07 |
|грн. | | | |
|4. Середньомісячна заробітна плата / |206,67 |210,94 |102,07 |
Як видно з таблиці 12, у 2000 році , порівняно з 1999 роком , на 15%
зріс фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зі
збільшенням коштів на оплату праці , середньомісячна заробітна плата одного
працюючого на 2,07% або на 4,27грн.
Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд
оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна
чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого
.
Lр=(Рі-Ро)*Lср.о
АГ-,3 = Рі * ( Lср.і - Lср.о)
де Lр (Lз) - економія або перевитрати фонду оплати праці у зв'язку зі
зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого).
Lср.і , Ьср.о - середньорічна з/п в звітному та базовому роках , грн.
Рі , Ро - середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках .
Вплив факторів на фонд оплати праці у 2000 році , порівняно з 1999
роком .
Lр = ( 16 - 13 ) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збільшення
чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати праці на 7,44 тис.
грн.
Lз = ( 2,53 - 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збільшення
Страницы: 1, 2, 3, 4
|