Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
ліцензій та документів на отримання квот .
До особливостей обчисленні ПДВ на експортні товари можна віднести
наступне .
Не підлягає оподаткуванню тимчасовий експорт товарів ( продукції ) -
поставка давальницької сировини українським замовником для обробки (
переробки ) за кордоном з наступним поверненням його в повному обсязі .
При цьому та частина давальницької сировини , що використовується для
проведення розрахунків за його переробку , або готова продукція , що
залишається в країні виробника , як плата за послуги переробки також не
обкладається ПДВ . Якщо ж вказані товари є підакцизними то акцизний збір за
них стягується по мірі їх відвантаження виходячи з їх вартості з
врахуванням акцизного збору , але не нижче їх митної вартості .
Товари , що повертаються на Україну і були раніше вивезені за кордон
на умовах тимчасового вивозу , та готова продукція , що повністю
виготовлена з давальницької сировини українського замовника , при її
поверненні в Україні не підлягає обкладенню акцизним збором та ПДВ .
Треба зазначити , що існує суттєва різниця у відшкодуванні ПДВ на
експортні товари , сировину і матеріали що пішли на їх виготовлення при
реалізації за національну та іноземну валюту .
При реалізації за іноземну валюту сума ПДВ відноситься в рахунок
майбутніх платежів у бюджет або відшкодовується з відповідних бюджетів .
При реалізації ж за національну валюту сума ПДВ включається в собівартість
товару і в розрахунках з бюджетом не враховується .
Питанню надання пільг по сплаті окремих видів податків ( ПДВ ,
акцизний збір та ін ) суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності хотілося б
приділити особливу увагу.
За данними Державного митного комітету України , внаслідок
використання різноманітних пільг з оподаткування зовнішньоекономічної
діяльності ( крім встановлених міжурядовими та міжгалузевими угодами )
сумма коштів , що не надійшла до Держбюджету України за 7 місяців поточного
року складає 873 млн грн. ( Таб 1)
Таблиця № 1 Втрати Державного бюджету України від використання
субєктами
зовнішньоекономічної діяльності податкових
пільг.
| | |
|Податок |Сумма , що не надійшла до бюджету |
| |країни , млн. грн. |
|ПДВ |605 |
|Імпортне мито | 251 |
|Акцизний збір | 11 |
|Експортне мито | 6 |
|Разом |873 |
Для усвідомлення цих данних треба зазначити , що за той сами строк в
бюджет надійшло від зовнішньоекономічної діяльності тільки 811 млн. грн . ,
а сума заборгованості по зарплаті в бюджетній сфері за станом на 16.10.1996
р. склала 844 млн грн. Таким чином , з-за пільг страждає державний
бюджет та , як наслідок, - рядові громадяни . Пільги - питання значально
дискусійне. Можна зрозуміти , коли з іх допомогою заохочується ввоз до
країни високотехнологічного обладнання з ціллю стимулювання виробництва.
Але ж практично всі структури , що використовують пільги , завозять
продукти харчування ( підсібне господарство Управління справами ВР України
“ Чайка “ на пільгових умовах здійснювало 25 % всіх імпртних поставок
пива на Україну ) , продукцію легкої промисловості , нафтопродукти (
підсібне господарство ім. Іваненка здійснило використовуючи податкові
пільги поставки нафтопродуктів в Україну на суму 110 млн дол США ) та інші
товари , які дають можливість отримувати цім підприємствам надприбутки ,
нічого не вкладаючи в економіку України для її подальшого розвитку.
Отже видно , що якщо держава не наведе порядок в сфері надання
податкових пільг суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , то вона і
надалі втрачатиме свої доходи у вигляді недонадходжень коштів у бюджет . А
це при наших бюджетних проблемах дуже велика розкіш.
1.1.4 Аналіз законодавства про оподаткуваня прибутку
підприємств з іноземними інвестиціями
Податок на прибуток як основний вид прямого податку на юридичних осіб
в Україні є складовою частиною податкової системи держави і служить
інструментом прерозподілу національного доходу . Оподаткування прибутку
підприємств з іноземними інвестиціями в Україні процес надзвичайно
суперечливий , він весь час пребуває в процесі діалектичного ровитку
відповідно до ходу ринкових реформ .
Визнаючи , з одного боку , позитивну роль Закону України “ Про
оподаткування прибутку підприємств “ , слід відмітити , що з іншого боку ,
він ще більше ускладнив розвиток інвестиційного процессу, оскільки містить
ряд неточностей , які можна по різному тлумачити . Це зокрема стосується і
положення про звільнення підприємства з іноземними інвестиціями від сплати
податку на прибуток . Суперечки між еконмістами виникають навколо статті
, яка визначає наявність пільг для іноземних інвесторів та пов’язує їх
збереження з фактом реєстрації підприємства до 1 січня 1995 року .
Застосування буквального трактування Закону свідчить , що термін “
зареєстрованих “ відноситься саме до слова підприємств , а не “ інвестицій
“ , оскільки у протилежному випадку законодавець мав би вжити термін “
зареєстрованими “.
Виникає й таке питання : чи продовжуються на новий п’ятирічний строк
пільги щодо оподаткування прибутку у разі збільшення статутного фонду за
рахунок нової кваліфікаційної інвестиції ? Чи небудуть податкові органи
вважати що підприємство , яке перереєструвалося після 1 січня 1995 року ,
буде розглядатися як таке , що зареєстроване після набрання чинності закону
? Виникає також інтерес щодо питання оподаткування прибутку іноземних
учасників спільних підприємств при переказуванні його за кордон . В статті
2 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємсв “ зазначається ,
що платниками податку є нерезиденти , які здійснюють репатріацію прибутків
отриманих з джерел на теріторії України . Але в статті 4 цьго Закону “
Ставки податку “ ми не знаходимо “ нерезидентів “ У статті 6 цього ж
Закону “ Особливості оподаткування прибутків нерезидентів “ мова йде про
оподаткування пасивних прибутків і зовсім не згадується про репатріацію
прибутку . Не визначені ці питанні і в статті 7 “ Особливості
оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями “ ( доречі ,
стаття 1 “ Визначення термінів “ терміну “ репатріація прибутку “ також не
містить .
Не на користь національній економіці стало скасування пільг в
оподаткуванні для іноземних інвесторів . З 1 січня 1995 року прибуток
підприємств , зареєстрованих після набуття чинності вищезгаданого Закону ,
або прибуток одержаний від здійснення іноземної інвестиції на основі
договорів ( угод ) без створення юридичної особи , укладених після набуття
чинності цього Закону , оподатковується на загальних підставах .
Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями , зареєстрованих до
набуття чинності Закону , п’ять років з моменту внесення кваліфікаційної
інвестиції ( прицьму інвестиція не повинна відчужуватись протягом
пільгового податкового періоду )
Взагалі питання про надання пільг в оподаткуванні прибутку
підприємствам з іноземними інвестиціями зводиться до визначення позиції
держави , що до необхідності залучення іноземних інвестицій в економіку
країни .
На мій погляд необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку
нашої держави існує і зумовлена наступними факторами :
а) для виходу з кризи необхідні значні капіталовкладення ,
мобілізувати які за короткий період за рахунок власних коштів майже
неможливо;
б) в сучасних умовах процес міжнародного руху капіталу приводить до
розповсюдження досягнень у галузі техніки і технології , що сприяє
реструктуритизації на вищому рівні ;
в) іноземні інвестиції супроводжує передовий менеджмент , що є
важливим фактором розвитку дійсно ринкових форм і методів господарювання ;
г) іноземні інвестори мають достатньо досвіду і інформації про стан
світового ринку , що дає ім можливість ефективніше розміщуватись на
міжнародних експортних ринках .
Прешочергові потреби України в іноземних інвестиціях тільки на
найближчі декілька років оцінюються в 5.5 млрд. дол. США . ( Таб 1).
Минулого року В Україні зареєстровано 3828 фактів іноземних
інвестицій у нашу країну на суму 1068.7 млн. Дол.США. , що у 1.4 рази
більше ніж у 1994 році . Це пояснюеться насам перед зростанням питомої ваги
контрактних інвестицій .
Слід зазначити , що прямі інвестиції ( участіь іноземних інвесторів в
статутних фондах спільних підприємств ) за станом на 01.01.96 р. склали
750.1 млн . дол. ( Таб 2 )
Найбільший інтерес інвесторів викликають такі галузі як внутрішня
торгівля , харчова промисловість , машинобудування та метатообробка ( Таб
3) .
Нажаль , обсяг іноземних інвестицій у приорітетні галузі економіки
України незначни. Невеликий обсяг інвестицій спрямовано на підтримку малого
бізнесу.
На сьогоднішній день іноземні інвестори в Україні це або крупні
компанії , які можуть дозволити собі достатньо високий ступінь ризику в
інвестиційній діяльності за наших нестабільних умов , або підприємці що
займаються посередницькою діяльністю у невеликих обсягах.
Таблиця № 1 Потреби приоритетних галузей народного господарства
України в
іноземних інвестиціях.
| | |
|Галузь |Потреби в іноземних інвестиціях , млрд . |
| |дол. США |
|Нафтопереробка |1.7 |
|Металургія |1.2 |
|Машинобудування |0.5 |
|Електроенергетика |0.5 |
|Будівельна |0.4 |
|промисловість | |
|Медична промисловість |0.2 |
Таблиця № 2 Обсяги прямих інвестицій основних країн-інвесторів
економіки
України.
| |Обсяг прямих |Доля в загальному обсягу |
|Країна-інвестор |інвестицій , млн дол |прямих інвестицій в |
| |США |економіку Украіни , %|
|США |171. 4 |22. 8 |
|Німеччина |129. 6 |17. 3 |
|Великобританія |46. 3 |6. 2 |
|Кіпр |38. 6 |5. 1 |
|Російська Федерація |37. 8 |5. 0 |
|Швейцарія |35. 2 |4. 7 |
Таблиця № 3 Розподіл прямих інвестицій по галузях народного
господарства
України .
| |Обсяг прямих інвестицій|Доля в загальному |
|Галузь |, млн дол США |обсягу прямих |
| | |інвестицій в економіку |
| | |Украіни , % |
|Внутрішня торгівля |168. 2 |22. 4 |
|Харчова промисловість |108. 4 |14. 5 |
|Машинобудування, | 96. 3 |12. 8 |
|металообробка | | |
|Чорна та кольорова |37 .8 |5. 0 |
|металургія | | |
|Зовнішня торгівля |33. 1 |4. 4 |
|Транспорт та зв’язок |31. 0 |4. 1 |
|Легка промисловість |30. 1 |4. 0 |
|Хімічна промисловість |29. 0 |3. 9 |
|Промисловість буд. |28. 9 |3. 7 |
|матеріалів та будівництво | | |
Оскільки інвестиційни клімат в Україні й так є надзвичайно
несприятливим ( достатньо звернути увагу на те що при інвестуванні коштів
в економіку України рівень ризику оцінювався в світі на декілька порядків
вище ніж аналогічний показник по відношенню до країн колишньої Югославії
під час ведення на їх теріторії військових дій ) , то буде доцільно на
етапі кризового стану економіки не позбавляти іноземних інвесторів
різноманітнх пільг , зокрема одних з найважливіших - пільг по сплаті
податку на прибуток. Треба лише забезпечити інтереси держави , тобто за
допомогою економічних та юридичного механізмів недопустити масового вивозу
капіталу з країни у вигляді отриманого від інвестиційної діяльності
прибутку та заохотити його реінвестування . А от вже на етапі
стабілізації , а тим більше - на етапі інтенсивного розвитку, доцільно буде
зменьшити або взагалі скасувати пільги для підприємств з іноземним
капіталом. Збереження пільг можливе буде лише у певних видах виробництва ,
якщо воно буде необхідне для забезпечення високої конкурентноспроможності
експорту.
Верховною Радою в березні 1996 року був прийнятий новий Закон України
“ Про режим іноземного інвестування “ , який теж як і попередні законодавчі
акти спрямований на зрівняння інтересів вітчизняних та іноземних інвесторів
. Зокрема , стаття 20 Закону чітко вказує на те , що підприємства з
іноземними інвестиціями сплачують податки у відповідності до законодавства
України нарівні з вітчизняними підприємствами . Ніяких пільг в
оподаткуванні Закон не встановлює . Більше того , він відміняє закони
України “ Про іноземні інвестиції “ , “ Про Державну программу заохочення
іноземних інвестицій “ , Декрет КМУ “ Про режим іноземного інвестування” ,
і відповідно ті пільги , які встановлювалися вищезгаданими законами для
підприємств з іноземним капіталом .
Отже , процес творення механізму оподаткування прибутку підприємств з
іноземними інвестиціями в Україні знаходиться в постійному розвитку
відображаючи економічну політику держави в данній сфері .
1.2 Ведення розрахунків та кредитування суб’єктів зовнішньо-
економічної діяльності
1.2.1 Особливості кредитування зовнішньоторгівельних угод
Зовнішня торгівля у кредит стала світовою нормою . В умовах
підвищення вартості продукції , зростання частки машин та обладнання , що
мають значні строки виготовлення , експортери та імпортери зацікавлені у
використанні зовнішньоторгівенльних кредитах . В світовій практиці існує
класифікація кредитів за наступними ознаками :
1. По джерелах кредити розрізняють : внутріші , зовнішні
2. По видах кредити діляться на :
товарні ( надаються в основному експортерами своїм
покупцям )
валютні ( що надаються банками у валютній формі )
3. По строках кредити підрозділяються на :
короткострокові
середньострокові
довгострокові
У 80 х роках склалася ситуація , коли кредитори не хотіли зв’язувати
себе довгостроковими фіксованими процентними ставками і як наслідок -
обсяги довгострокового кредитування різко знизилися . Виходом з цієї
ситуації стало винаходження нової форми кредитів - ролловерні кредити .
Суть цієї форми кредитування полягає в тому , що процентна ставка при
довгостроковому кредиті корегується через певні проміжки часу ( квартал ,
півроку ) у відповідності з процентними ставками по 3-х або 6-місячним
міжбанківським депозитам.
4. З точки зору забезпечення розрізняють :
забезпеченні кредити
балансові кредити
Забезпеченням звичайно виступають товари , товаророзпорядчі документи
, цінні папери , векселя , нерухомість та інші коштовності . Застава товару
здійснюється у трьох формах : тверда застава ( певна маса товару
закладається на користь банка ) , застава у товарообігу , застава товару у
переробці . Бланковий кредит видається підзобов’язання боржника погасити
його в певний строк . Документом по кредиту виступає соло-вексель з однім
підписом боржника . Різновидами бланкових кредитів є контокорент та
овердрафт. Котнокорентом називається єдиной рахунок , за яким здійснюються
всі операції між юанком і клієнтом , в тому числі і по використанню
кредитів. Овердрафт - надання банком право віставляти в межах певної суми
платіжні доручення на данного клієнта поверх залишку на його рахунку.
5. По валюті займу розрізняють :
кредити , що надаються в валюті країни
позичальника
кредити , що надаються в валюті країні
кредитора
кредити , що надаються в валюті третьої
країни
кредити , що надаються в міжнародній
грошовій одиниці
6. За умовами реалізації кредити підрозділяють на :
наявні ( сума кредиту зараховується на
рахунок кредитора )
акцептні
При цій формі кредитування акцептується тратта - перевідний вексель,
що являє собою письмовий наказ кредитора позичальнику про виплату останнім
певної суми грошей третій особі або пред’явнику тратти .
7. По кредиторах розрізняють :
урядові кредити
кредити , що надаються міжнародними валютно-фінансовими
організаціями
приватні кредити
В світовій практиці існують наступні джерела отримання кредиту :
1. Брокерські та та комісійні фірми.
Кредити , як правило надаються під товари. Ці фірми використовують
банківські кредити , тому їх кредити дорожче ніж у банку. До послуг
брокерів вдаються тоді , коли отримання кредита в своїй країні обходиться
дорожче , коли ринок є мало відомим або реалізація товара потребує
особливої специфіки.
2. Банківськи установи
Якщо в роботі Зовнішньоекономічного банку широко застосовується
довгострокове валютне кредитування під гарантію міністерств та відомств ,
то в практиці комерційних банків переважає короткострокове кредитування .
При вирішенні питання про надання валютного кредиту вповноважені
банкирозглядають ціль отримання кредита , характеристику товара , що
закупається та можливість його реалізації в межах країни , а також
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|