Воссоздание обстановки и обстоятельств в следственной практике
реєстрація акціонерного товариства.
У даному питанні курсової роботи будуть розглянуті такі аспекти створення
акціонерного товариства як укладання установчого договору , реєстрація
повідомлення про випуск акцій , повідомлення і проведення підписки на
акції та скликання та проведення установчих зборів .
Установчий договір акціонерного товариства є договором між юридичними та
фізичними особами про ведення спільноі діяльності по створенню акціонерного
товариства . Такий договір заключається засновниками акціонерного
товариства і діє до державної реєстрації товариства . У предметі договору
вказується, що сторони дійшли згоди по укладенню угоди про спільну
діяльність для створення акціонерного товариства. У договорі вказуються
повне і скорочене найменування АТ , місцезнаходження , мета створення
товариства , предмет діяльності товариства, юридичний статус товариства,
права і обов”язки акціонерів , передбачуваний розмір статутного фонду ,
кількість акцій і їх номінальна вартість , види акцій , кількість
привілейованих акцій і розмір дивідендів по ним , порядок формування
статутного фонду , відповідальність акціонерів за невиконання або
неналежне виконання своїх зобов”язань
9
щодо внесення вкладу; кількість акцій , які засновники залишають за собою
, характеристика вкладу засновників та вартісна оцінка вкладу.
В установчому договорі сторони можуть передбачити можливість купівлі
засновниками визначеної кількості акцій на пільгових умовах , а також
право першочергової купівлі визначеної кількості акцій засновниками при
збільшенні статутного фонду. Сторони можуть передбачити і інші пільги для
засновників акціонерного товариства. Надання пільг засновникам за рахунок
акціонерного товариства визначається установчими зборами товариства
більшістю у три четверті голосів. Важливо зазначити в установчому
договорі , що усі витрати , пов”язані зі створенням та реєстрацією
акціонерного товариства беруть на себе засновники , з подальшою
компенсацією цих витрат за рахунок отриманих товариством прибутків. У
договорі має бути передбачено , що засновники несуть солідарну
відповідальність перед особами, що підписалися на акції і третіми особами ,
оскільки не виключена можливість того , що акціонерне товариство не
відбудеться , і тоді виникне питання про повернення особам , які
підписалися на акції , коштів , які вони передали для оплати акцій.
Практика створення акціонерних товариств свідчить про те , що важливо
передбачати в договорі і певні гарантії для акціонерів : засновники ,
не мають права вихіду з акціонерного товариства протягом певного періоду
часу. З настанням такої можливості не допускається одночасне відчуження ,
усіх своїх акцій одразу ж декількома засновниками , У такому випадку
черговість встановлюється пропорційно
розміру частки ( вартості акції ) засновника ( першим задовільняється
засновник з мінімальним розміром вкладу і т.д.) з обумовленням
мінімального строку , після настання якого можлива аналогічна операція.
В установчому договорі також повинно бути зазначено , що до відкриття
розрахункового рахунку АТ кошти , які надходять в статутний фонд ,
вносяться на тимчасовий розрахунковий рахунок .
Порядок відкриття тимчасового рахунку визначається інструкцією “ Про
порядок відкриття розрахункових , поточних і бюджетних рахунків в установах
банків” , затвердженою постановою Правління Національного банку України від
11 жовтня 1994 року № 169. У відповідності до даної інструкції , для
відкриття тимчасових розрахункових рахунків господарським товариствам , для
зарахування коштів , які вносяться для формування статутного фонду , банку
надаються такі документи :
- заява про відкриття рахунку , підписана одним із засновників , якому
загальними зборами засновників доручено оформлення документів по
організації товариства ;
- копія установчого договору , завіреного нотаріально .
У випадку формування статутного фонду із майнових вкладів , можна
передбачити , що до появи самостійного балансу АТ , вони обліковуються на
балансі певної юридичної особи.
Сторони повинні обумовити порядок внесення змін і доповнень до договору.
Логічно б було передбачити строк повідомлення про створення АТ,
здійснення підписки , а також попередню дату проведення установчих зборів.
10
Після укладення установчого договору засновники повинні зареєструвати
повідомлення про випуск акцій у відповідності до інструкції , затвердженої
Міністерством фінансів України 30.09.91 р. N04-305 ( із змінами і
доповненнями , внесенеми наказами Міністерства фінансів України від
23.11.93р.N94 та від 23.05.95 р. N83) - Порядку реєстрації випуску акцій і
облігацій підприємств і інформації про їх випуск . Реєстрація здійснюється
в фінансових органах Міністерства фінансів України , якщо обіг здійснюється
на всій території України ; фінансовими управліннями Кабінету Міністрів
республіки Крим , обласними фінансовими управліннями , фінансовими
управліннями міст республіканського підпорядкування.
Для реєстрації цінних паперів емітент представляє у фінансовий орган такі
документи :
заяву про реєстрацію цінних паперів ;
нотаріально завірену копію протоколу рішення про випуск цінних паперів ,
оформленого згідно із ст. 6 та ст.11 Закону Української РСР “ Про цінні
папери та фондову біржу “ відповідно для реєстрації акцій підприємств ;
нотаріально завірену копію статуту емітента , зразок бланка цінного
папера ;
баланс , звіт про фінансові результати та їх використання , довідку про
фінансовий стан , підтверджені аудитором ( аудиторською фірмою) за останні
три завершених роки ( або за кожний завершений фінансовий рік від моменту
утворення , якщо цей строк менший за три роки ).
Повідомлення про випуск акцій повинно містити певні відомості, в
залежності від того, чи був у створюваного акціонерного товариства
правопопередник чи ні.
Повідомлення про випуск акцій акціонерного товариства , у якого
був правопопередник повинно містити :
- фірмове найменування , місце знаходження , дата утворення , предмет
діяльності , завірений ревізором ( аудитором ) бухгалтерський баланс і
розрахунок фінансових результатів ( доходи , витрати ) за останні три
завершені фінансові роки ( або за кожний фінансовий рік з моменту створення
, якщо цей строк менше трьох років ) , бухгалтерський баланс за станом на
останній квартал перед прийняттям рішення про випуск цінних паперів , звіт
про статутний фонд ( загальний об”єм , об”єм сплаченої частини ) ,
чисельність робітників , а також основні професійні дані про керівних
робітників ( освіта , кваліфікація , виробничий стаж ) ;
- опис ділової діяльності емітента , засвідчений аудитором, насамперед
інформаційні відомості про виробництво , реалізацію , наукові дослідження і
інвестиції ;
- відомостті про емісію цінних паперів : дата і номер протоколу
прийняття рішення про випуск цінних паперів , мета використання фінансових
ресурсів , виручених від емісії ; об”єм емісії , що планується; вид і
категорія цінних паперів , пов”язані з ними права : по акціям - засновники
і можливі права , які надаються власникам привілейованих акцій ; кількість,
номінальна вартість і сума емісії цінних паперів ; число серій і порядкові
номери ; місце , день початку і припинення продажу ; інформація про
можливі переваги власників цінних паперів; запланований курс ;
найменуванняторговця цінними паперами ( якщо емітент користується його
послугами ) ; дії , які будуть проводитися у
11
випадку перевищення або недосягнення рівня підписки ; адреси місць виплат
доходів , здійснення операцій і депонування ;
- перелік і результати попередніх емісій цінних паперів , а також
розмежування цінних паперів по видам ;
- кількість именних акцій , які випущені емітентом, в тому числі акцій
, які знаходяться у власності керівних робітників .
У випадку створення акціонерного товариства , яке не має
правопопередника , інформація про випуск цінних паперів повинна містити :
- дані про емісію цінних паперів - дані і номер протоколу про прийняття
рішення відносно випуску цінних паперів , мета використання фінансових
ресурсів,об”єм емісій , який планується , вид і категорії цінних паперів і
пов”язані з ними права , можливі права , які надаються власникам
привілейованих акцій , кількість , номінальна вартість і сума емісії акцій
,число серій і порядковий номер ; місце , день початку і припинення продажу
; інформація про можливості привілей власниками акцій ; запланований курс;
найменування торгівця цінними паперами ( якщо емітент користється його
послугами ) ; дії , які проводяться у випадку перевищення або недосягнення
рівня підписки , адреси місць виплати , здійснення операцій і депонування ;
- фірмове найменування майбутнього акціонерного товариства , предмет і
цілі діяльності , дата проведення установчих зборів , розмір плануємого
статутного фонду , склад майна , яке вноситься засновниками в натуральній
формі , найменування банківської установи і номер розрахункового рахунку ,
на який можуть бути внесені попередні внески ;
- дані про можливі фактори ризику у діловій діяльності емітента ;
- дані , які відносяться до поручительства , якщо для виконання вказаних в
акції зобов”язань юридична особа виступає як поручитель.
Якщо протягом 10 робочих днів , починаючи від дня , що настає за днем
представлення інформації про випуск цінних паперів у реєструючий фінансовий
орган , він не відмовив у реєстрації , то таку інформацію слід вважати
зареєстрованою . Підстави для відмови у реєстрації інформації визначені у
п. 17 Порядку :
а) наявність в інформації відомостей , які дають змогу зробити висновок
про невідповідність умов випуску цінних паперів чинному законодавству ;
б) неповнота інформації про випуск цінних паперів порівняно з вимогами
п.8-12 Порядку ;
в) невідповідність інформації , представленої реєструючому фінансовому
органу , яка характеризує фінансово-економічний стан емітента , таким
вимогам :
емітент повинен бути беззбитковим протягом останніх трьох завершених
фінансових років або до моменту утворення , якщо цей строк є меншим за три
роки ;
емітент не повине мати простроченої заборгованості кредиторам , а також
платежів у бюджет ;
емітент повинен мати повністю оплачений статутний фонд на момент
прийняття рішення про випуск облігацій.
12
Повідомлення фінансового органу про відмову в реєстрації інформації з
випуску цінних паперів доводять до емітента телефоном , телетайпом ,
телексом або телефаксом з обов”язковим письмовим підтвердженням.
У разі виникнення якихось змін в інформації про випуск цінних паперів
емітент повинен представити відповідну інформацію у реєструючий фінансовий
орган до закінчення 30 денного строку від дня подання першої інформації .
Слід зазначити , що порушення порядку випуску ( емісії ) цінних паперів
( випуск цінних паперів без реєстрації інформації про емісію цінних паперів
або внесення в документи , які надаються для реєстрації емісії цінних
паперів завідомо недостовірної інформації , а також затвердження таких
документів, якщо ці дії спричинили матеріальну шкоду інвестору ) тягне за
собою кримінальну відповідальність , передбачену ст. 148-8 Кримінального
кодексу України.
На наступному етапі засновники організовують відкриту підписку на акції .
Засновники публікують повідомлення про наступну відкриту підписку , в якій
мають бути вказані фірмове найменування товариства , предмет, цілі, та
строки діяльності , склад засновників , дата проведення установчих зборів ,
розмір статутного фонду , що передбачається , номінальна вартість акцій, їх
кількість та види , переваги і пільги засновників , місце проведення ,
початковий та кінцевий строки підписки на акції , склад майна , що
вноситься засновниками в натуральній формі , найменування банківської
установи та розрахунковий рахунок , на який мають бути внесені початкові
внески . За рішенням засновників у повідомлення можуть бути включені також
інші відомості.
Особи , які бажають придбати акції , повинні внести на рахунок засновників
не менше 10 % вартості акцій , на які вони підписалися , після чого
засновники видають їм письмове зобов”язання про продаж відповідної
кількості акцій.
Акціонерне товариство вважається заснованим , якщо до вказаного у
повідомленні строку закінчення підписки не менше 60 % акцій.
Не пізніше як через 7 днів після закінчення строку відкритої підписки на
акції , засновники повинні представити у реєструючий фінансовий орган
звіт про наслідки випуску цінних паперів. Звіт про наслідки випуску цінних
паперів повинен містити таку інформацію :
а) дату початку і дату закінчення відкритого продажу акцій ;
б) фактичну ціну реалізованих акцій ;
в) кількість реалізованих акцій ;
г) загальну вартість реалізованих цінних паперів ( у порівнянні із
запланованою під час організації випуску величиною ) , у тому числі для
акцій у такому розподілі : кошти у карбованцях,внесені як плата за акції ;
вартісна оцінка матеріальних коштів , внесених як плата за акції ;
оцінка у карбованцях іноземної валюти , внесеної як плата за акції ;
д) розподіл коштів на статутний фонд ( у сумі номінальної вартості
реалізованих акцій ) та додаткові власні кошти ( у сумі перевищення
фактичної ціни продажу акцій над їх номінальною вартістю ) ;
е) види винагород , виплачені торгівцям цінними паперами ( якщо емітент
користуєтьсмя їх послугами ) .
13
Звіт про наслідки випуску цінних паперів підписує емітент і торговець
цінними паперами ( якщо емітент користується його послугами ) і завіряє
аудиторська фірма .
Реєстрація випуску цінних паперів проводиться не пізніше 30 днів від
момнету подання заяви з доданням необхідних документів. Під час реєстрації
цінним паперам присвоюється реєстраційний номер.
До дня скликання установчих зборів особи , які підписалися на акції ,
повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 % номінальної
вартості акцій.
Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк , зазначений у
повідомленні , але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на
акції . При пропущенні вказаного строку , особа, що підписалася на акції ,
має право вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій .
Установчі збори визнаються правомочними , якщо в них беруть участь особи ,
які підписалися більш як на 60 % акцій , на які проведено підписку. Якщо
через відсутність кворуму установчі збори не відбулися , протягом двох
тижнів скликаються повторні установчі збори, При повторному незабезпеченні
кворуму акціонерне товариство вважається таким , що не відбулося.
Голосування на установчих зборах провадиться за принципом : одна акція -
один голос. Для прийняття рішення про створення акціонерного товариства
необхідна більшість у три четверті голосів. Після прийняття рішення про
створення товариства установчі збори затверджують статут товариства . У
випадку , коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся
необхідна сума , установчі збори можуть зменшити розмір статутного фонду.
У випадку створення господарського товариства з участю іноземного
учасника , в установчому договорі ( як і у будь-якій зовнішньо-економічній
угоді ) особливе значення має арбітражне обумовлення. Тут можливі два
варіанти таких обумовлень . По-перше , сторони самі призначають третейський
суд по узгодженню питань між собою і розробляють арбітражну процедуру. По-
друге , наперед вказується в якості третейського суду один із постійно
діючих арбітражів. В останньому випадку слід враховувати , що ініціатива у
виборі європейських арбітражів , як правило , належить іноземному учаснику
.
Українській стороні необхідно приділяти велику увагу в питанні захисту
своїх інтересів , так як часто іказаний іноземним учасником арбітраж
знаходиться у сфері впливу компанії , яку представляє іноземний учасник.
. У зв”язку з тим , що самою розпоширеною організаційною формою для
юридичних осіб з іноземними інвестиціями є товариство з обмеженою
відповідальністю , слід з метою впорядкування речових і зобов”язальних
відносин сторін наділити створювану юридичну особу правом власності на
майно , яке їй передається , із збереженням за засновниками тільки права
вимагати встановленого проценту від прибутку і повернення вкладеної долі
майна при припиненні юридичної особи. При цьому необхідно , щоб кожний із
засновників був власником майна на момент його передачі або як мінімум діяв
з письмового дозволу власника. Усі інші варіанти правового становища майна
можуть призвести до складних майнових спорів між засновниками , юридичною
особою і власниками.
14
2. Статут господарського товариства , його зміст
Закон України “ Про господарські товариства “ визначає , що акціонерні
товариства , товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
створюються і діють на підставі установчого договору і статуту.
Отже , другим установчим документом для вищезазначених видів
господарських товариств є статут. Співвідношення установчого договору і
статуту є таким , що останній по суті можливо розглядати як частину
договору - адже він затверджується учасниками ( засновниками ) в якості
одного із основних результатів їх угоди. Тому зміст статуту господарського
товариства може частково перекриватися змістом договору ( або навпаки ) ,
наприклад порядок розподілу між учасниками прибутків та збитків ,
управління діяльністю створеної ними юридичної особи , вихіду із її складу
може встановлюватися не тільки в установчому договорі , а також і у
статуті. Однак деякі принципові положення про взаємовідносини учасників (
засновників ) , насмперед -
їх воля на створення нової організації , можуть бути відображені тільки в
договорі про її створення , а ряд конкретних положень , що стосуються
статусу цієї організації , наприклад компетенція її органів , - тільки в
статуті.
Необхідність існування статуту в даних видах господарських товариств
пояснюється тим , що учасники ( засновники ) , які створюють акціонерне
товариство , товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю можуть і
не брати участь у господарській діяльності товариства ( на відміну від
повного чи командитного товариства ) , але маючи право на отримання
отримуючи прибуток від результатів роботи товариства - дивіденд. Якщо у
повному чи командитному товариствах громадяни ( рідше з участю юридичних
осіб ) об”єднуються з метою спільно вести підприємницьку діяльність , -
Страницы: 1, 2, 3
|