рефераты скачать

МЕНЮ


Проект кримінального кодекса України

із закликами до вчинення таких дій -

караються позбавленням волі на строк до п'яти років.

3) Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені особою, яка є

представником влади, або повторно, або організованою групою, або з

використанням засобів масової інформації,

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

(1) Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону

України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також

публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення

таких дій -

караються позбавленням волі на строк до п'яти років.

(2) Ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або

повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з

розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

(3) Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели

до загибелі людей або інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або

довічним позбавленням волі.

Стаття 111. Державна зрада

(1) Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на

шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності,

обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України:

перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного

конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації або їх

представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, -

карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років з

конфіскацією майна.

(2) Створення з метою передбаченою частиною першою цієї статті організації,

керівництво нею або участь у ній, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років з

конфіскацією майна.

(3) Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо

він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної

організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив

органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання.

Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського діяча

(1) Посягання на життя Президента України, Голови Верховної Ради України,

народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету

Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду України або

Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України,

Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з

прав людини, Голови Рахункової палати, Голови Національного банку України,

керівника політичної партії, вчинені у зв'язку з їх державною чи

громадською діяльністю, -

карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або

довічним позбавленням волі.

(2) Погроза вбивством, заподіянням шкоди здоров'ю або майну, також

викраденням або позбавленням волі щодо осіб, названих у частині першій цієї

статті або їх близьких, з метою впливу на характер їх діяльності або

діяльності держави чи органів, які вони представляють, -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

Стаття 113. Диверсія

Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій,

спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи

іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які

мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з

тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове

отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з

конфіскацією майна або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна.

Стаття 114. Шпигунство

(1) Передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній

організації або їх представникам відомостей, що становлять державну

таємницю, а також передача або збирання за завданням іноземної розвідки

інших відомостей для використання їх на шкоду інтересам України, якщо ці

дії вчинені іноземцем або особою без громадянства, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з

конфіскацією майна.

(2) Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка припинила

діяльність, передбачену частиною першою цієї статті, та добровільно

повідомила органи державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього і

вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України.

Розділ II. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я ОСОБИ

Стаття 115. Умисне вбивство

(1) Вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині,

карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

(2) Умисне вбивство за обставин, які обтяжують покарання:

1) двох або більше осіб;

2) жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності або

малолітньої дитини;

3) заручника;

4) вчинене з особливою жорстокістю або з застосуванням садистських методів,

які спричинили страждання жертви;

5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;

6) з корисливих мотивів;

7) з хуліганських мотивів;

8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою

службового або громадського обов'язку;

9) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої

пристрасті неприродним способом;

11) вчинене на замовлення;

12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;

13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком

вбивства, передбаченого статтями 116 - 118 цього Кодексу, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або

довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадках, передбачених

пунктами 6 або 11 цієї статті.

Стаття 116. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання

Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово

виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або

тяжкої образи з боку потерпілого, -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на

той самий строк.

Стаття 117. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини

Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або

відразу після пологів -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на

той самий строк.

Стаття 118. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у

разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця

Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а також у

разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, -

карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі

на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Стаття 119. Вбивство через необережність

(1) Вбивство, вчинене через необережність, -

карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або

позбавленням волі на той самий строк.

(2) Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Стаття 120. Доведення до самогубства

(1) Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є

наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій

або систематичного приниження її людської гідності -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на

той самий строк.

(2) Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або

іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб, -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на

строк до семи років.

(3) Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо воно

було вчинене щодо неповнолітнього, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження

(1) Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження,

небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату

будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад

здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну

третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, -

карається позбавленням волі на строк від двох до восьми років.

(2) Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер

знущання або вчинене групою осіб, а також з метою залякування певних осіб,

окремих категорій населення, або вчинене на замовлення -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

(3) Умисне тяжке тілесне ушкодження, якщо воно вчинене організованою групою

або спричинило смерть потерпілого, -

карається позбавленням волі на строк від семи до тринадцяти років.

Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

(1) Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження,

яке не є небезпечним для життя і не дало наслідків, передбачених у статті

121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або

значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, -

карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот

сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням

волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

(2) Ті самі дії, вчинені особою чи групою осіб з метою залякування

потерпілого або його оточення чи примусу до певних дій, або з будь-яких

корисних мотивів, -

караються позбавленням волі від трьох до семи років.

Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного

душевного хвилювання

Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного

хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або

тяжкої образи з боку потерпілого, -

карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот

сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням

волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення

меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для

затримання злочинця

Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж

необхідної оборони, або у разі перевищення заходів, необхідних для

затримання злочинця, -

карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот

сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на

строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження

(1) Умисне легке тілесне ушкодження, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або

виправними роботами на строк до одного року.

(2) Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад

здоров'я або незначну втрату працездатності, -

карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот

сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом

на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Стаття 126. Побої і мордування

(1) Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які

завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або

виправними роботами на строк до одного року.

(2) Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або

з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з будь-якою корисною

метою -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на

той самий строк.

Стаття 127. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження

Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження -

карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот

сорока годин або виправними роботами на строк до двох років або обмеженням

волі на строк до п'яти років.

Стаття 128. Погроза вбивством

(1) Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення

цієї погрози -

карається арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк

до двох років.

(2) Та сама дія, вчинена членом організованої групи чи злочинної

організації, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Стаття 129. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної

інфекційної хвороби

(1) Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом

імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби -

карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до

п'яти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

(2) Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту чи іншою невиліковною

інфекційною хворобою людини особою, яка знала про те, що вона є носієм

цього вірусу, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

(3) Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи

більше осіб або неповнолітнього, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

(4) Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої

невиліковної інфекційної хвороби -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Стаття 130. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило

зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної

інфекційної хвороби

(1) Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником

своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення

до них, що призвело до зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи

іншої невиліковної інфекційної хвороби, -

карається позбавленням волі на строк від двох до шести років позбавленням

права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до

трьох років.

(2) Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження двох чи більше осіб, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з

позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на

строк до трьох років.

Стаття 131. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на

виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної

інфекційної хвороби

Розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником,

який самочинно здобув інформацію або медичним працівником відомостей про

проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом

імунодефіциту чи іншої невиліковної інфекційної хвороби людини або

захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів,

що стали їм відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних

обов'язків, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або

виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до

трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Стаття 132. Зараження венеричною хворобою

(1) Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про

наявність у неї цієї хвороби, -

карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк

до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або

позбавленням волі на строк до двох років.

(2) Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, раніше

судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою, а також зараження

двох чи більше осіб або неповнолітнього, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на

строк до чотирьох років.

(3) Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони

спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від двох до восьми років.

Стаття 133. Ухилення від лікування захворювання

Ухилення від лікування захворювання на СНІД, венеричної хвороби або

туберкульозу, що триває після попередження хворого лікувальним закладом, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на

строк до двох років.

Стаття 134. Незаконне проведення аборту

(1) Проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти, -

карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот сорока

годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі

на строк до трьох років.

(2) Незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад

здоров'я, безплідність або смерть потерпілої, -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на

той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися

певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

(3) Не вважаються злочинними дії, передбачені частиною першою, якщо аборт

проведено з метою невідкладного рятування життя потерпілої.

Стаття 135. Залишення в небезпеці

(1) Завідомо залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для

життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через

малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану,

якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю

особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив

потерпілого в небезпечний для життя стан, -

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі

на той самий строк.

(2) Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір

не перебувала в обумовленому пологами стані, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на

той самий строк.

(3) Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони

потягли смерть або інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для

життя стані

(1) Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані,

при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи

належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження,

-

караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

(2) Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває небезпечному

для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про

такий стан дитини належним установам чи особам, -

караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі

на строк до трьох років.

(3) Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.