Реферат: Практичне використання законів розподілу розмірів для аналізу точності обробки
W = xmax – xmin = 80,264 – 80,228
= 0,036 мм.
3. Отримані значення розбиваємо на 7 інтервалів
(d = 0,006 мм)
4. Для кожного інтервалу визначаємо частоту,
тобто підраховуємо кількість деталей, що ввійшли в кожен з інтервалів, причому
в кожен інтервал включаються деталі з розмірами, які лежать в межах від
найменшого значення інтервалу включно до найбільшого значення інтервалу,
виключаючи його. Отримані дані заносимо в табл. 2.
5. Побудова гістограми та емпіричної кривої
розподілу похибок
Для побудови гістограми розподілу на осі абсцис
відкладаємо інтервали розмірів і на кожному з цих інтервалів, як на основі,
будуємо прямокутник, висота якого пропорційна частоті емпіричного розподілу.
З’єднуючи середини верхніх сторін прямокутників відрізками прямих, отримуємо
графік, який називається емпіричною кривою або полігоном розподілу (рис. 3).
Таблиця 2
Підрахунок частот
емпіричного розподілу
Інтервали розмірів
Середина
інтервалу
xi
Підрахунок
частот
Частота
ni
від
до
80,225
80,231
80,228
1
1
80,231
80,237
80,234
11111111
8
80,237
80,243
80,240
111111111111111111
18
80,243
80,249
80,246
11111111111111111111111111
26
80,249
80,255
80,252
1111111111111111111111
22
80,255
80,261
80,258
11111111111
11
80,261
80,267
80,264
11
2
Всього
88
Рис. 3. Гістограма (1), емпірична крива (2) та
теоретична крива нормального розподілу (3) розмірів деталей
На основі полігону розподілу похибок за гіпотезу
теоретичного розподілу частот досліджуваного параметра приймаємо закон
нормального розподілу.
Визначення основних параметрів прийнятого
закону розподілу.
За оцінку основних параметрів закону нормального
розподілу використовують вибіркове середнє арифметичне значення досліджуваного
параметра і
вибіркове середнє квадратичне відхилення S, які обчислюються за формулами (2.3)
та (2.2):
;
.
Для полегшення підрахунків використовуємо табл.
3.