рефераты скачать

МЕНЮ


Реферат: Питання державного комитету по нагляду за охороною праци

4.9. Перевіряти знання з питань охорони праці у поса­дових осіб до початку виконання ними своїх обов'язків і періодично згідно з чинними нормативними актами..

4.10. Вилучати дозволи на право проведення підривних робіт, свідоцтва на право придбання промислових вибухо­вих матеріалів і виготовлення найпростіших вибухових речовин в разі порушень вимог нормативних актів про охорону праці.             

4.11. Припиняти випуск або вилучати дозволи на поча-  ток виробничої діяльності підприємств, виготовлення машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших

засобів виробництва, технологічні процеси у разі порушен­ня умов дії дозволів або невідповідності вимогам норма­тивних актів про охорону праці вказаних об'єктів і облад­нання.

4.12. Заслуховувати звіти, посадових осіб об'єднань, підприємств, організацій, установ та інших місцевих орга­нів державної виконавчої влади з питань охорони праці та використання надр і приймати обов'язкові для виконання рішення.

4.13. Проводити у встановленому порядку розслідуван­ня обставин і причин аварій, випадків виробничого трав­матизму, випадків розкрадання, розкидання і втрат про­мислових вибухових матеріалів, приймати за результата­ми розслідування обов'язкові для виконання рішення з пи­тань, віднесених до компетенції органів Держнаглядохо­ронпраці.

4.14. Приймати іспити й оформляти відповідні посвід­чення особам, які готуються для виконання спеціальних робіт та робіт з підвищеною небезпекою, що передбачені нормативними актами про охорону праці.

4.15. Проводити вибіркову перевірку знання правил, норм і технологічних регламентів посадовими особами і спеціалістами, а також нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, ус­таткуванням та іншими засобами виробництва, користу­вання засобами колективного та індивідуального захисту  працівниками.

4.16. Призначати в межах вимог чинних нормативних актів про охорону праці проведення підприємствами конт­рольних випробувань устаткування та матеріалів, конт­рольних аналізів виробничого середовища, технічного огляду устаткування, незалежної експертизи проектно-конструкторської документації.

4.17. Одержувати безкоштовно від місцевих органів дер­жавної виконавчої влади, підприємств інформацію, необ­хідну для виконання покладених на держінспекцію за­вдань,

4.18. Контролювати додержання спеціальних вимог, що встановлені для .осіб, які приймаються на роботу, по­в'язану з зберіганням, використанням та обліком вибухо­вих матеріалів.

4.19. Перевіряти і припиняти самовільне користування надрами і самовільну забудову площ залягання корисних копалин (крім загальноцоширених), а також обмежувати, тимчасово припиняти або забороняти скидання в надра стічних вод, поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, підземне зберігання речовин і матеріалів у випадках порушення вимог законодавства про надра.

Права,-передбачені п.4, надаються працівникам інспекції в обсязі, що визначається Переліком прав посадових осіб (державних інспекторів) системи Державного комітету Ук­раїни по нагляду за охороною праці.

5. Держінспекція при виконанні покладених на неї функ­цій взаємодіє з іншими органами державного нагляду за охороною праці, місцевими органами державної виконав­чої влади, органами місцевого і регіонального самовряду­вання.

6. Держінспекцію очолює начальник, який призначається начальником територіального управління за погодженням з Комітетом.

Начальник держінспекції може мати заступника, який призначається територіальним управлінням.

7. Для узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції держінспекції, в інспекції утворюється рада, склад якої затверджується наказом територіального управ­ління. Діяльність ради здійснюється у відповідності з положенням про неї, що затверджується територіальним управлінням.

8. Рішення держінспекції з питань охорони праці та використання надр, видані в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання всіма місцевими органами державної виконавчої влади, а також підприємствами.

9. Начальник держінспекції зобов'язаний:

забезпечити ефективний державний нагляд на підкон­трольних підприємствах за додержанням у процесі трудо­вої діяльності вимог законодавчих та нормативних актів з охорони праці, своєчасне і якісне виконання інших функ­цій, що покладені на держінспекцію;

керувати роботою інспекторів, забезпечувати підбір, роз­становку по підконтрольним підприємствам і підвищення кваліфікації інспекторського складу, перевіряти контроль­но-профілактичну роботу інспекторів, аналізувати її і на підставі цього вживати заходів, які спрямовані на під­вищення ефективності нагляду;

координувати обстеження, що проводяться інспекторами усіх видів нагляду на підконтрольних підприємствах;

забезпечувати своєчасне й кваліфіковане розслідування випадків травматизму, аварій, втрат вибухових матеріалів і інформування територіального управління про такі ви­падки;

вимагати від керівників підприємств якісної розробки додаткових заходів, що забезпечують безпеку праці на термін, який потрібен для усунення виявлених порушень правил і норм;

вирішувати з керівниками підприємств питання безкош­товного забезпечення інспекторського складу службовими приміщеннями, телефонним зв'язком, чинною відомчою нормативно-технічною документацією з питань охорони праці, необхідним спецодягом, захисними засобами на період обстеження, транспортом для доставки їх на об'єк­ти, що перевіряються;

використовувати в повному обсязі надані права, забезпе­чувати дотримання підпорядкованими працівниками тру­дової та виконавської дисципліни, покращання організації праці і ефективності використання робочого часу;

знати основні вимоги нормативних документів про охо­рону праці та охорону надр, до технологічних процесів та їх параметрів, до устрою машин, механізмів і контрольно-

вимірювальної апаратури на підконтрольних підприємст­вах.

10. Начальнику держінспекції для здійснення своїх функцій надаються відповідні права згідно з Законом України «Про охорону праці» і «Положенням про Держнаглядохорон-праці», що визначені затвердженим 12.11.93 Головою Комі­тету «Переліком прав посадових осіб (державних інспек­торів) системи Державного комітету України по нагляду за охороною праці», а також:

в межах компетенції видавати письмові розпорядження і давати вказівки, які обов'язкові для виконання працівни­ками інспекції;

організовувати перевірки знань інспекторським складом нормативних актів про охорону праці, контроль за додер­жанням яких .входить до їх службових обов'язків;

розглядати і вирішувати спірні питання, які виникають між власником та державним інспектором під час пере­вірки підприємств, а також відміняти (переглядати) в разі необхідності рішення та висновки державного інспектора;

вносити керівництву теруправління пропозиції щодо при­значення на посади та звільнення з посад інспекторів, заохочення, преміювання або притягнення їх до відпові­дальності згідно з чинним законодавством.

11. Начальник держінспекції несе персональну відпові­дальність за виконання покладених на інспекцію функцій та своїх обов'язків.

Інші працівники держінспекції несуть відповідальність за повне і своєчасне виконання своїх обов'язків, що передба­чені посадовими інструкціями.

12. Держінспекція'має круглу печатку із своїм наймену­ванням.

              Начальник управління організації

              державного нагляду.

            ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В 

                                        СИСТЕМІ ДЕРЖНАГЛЯДОХОРОНПРАЦІ

Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 31 травня 1995 р. № 82

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 1995 р. за № 211/747

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Органи Держнаглядохоронпраці здійснюють держав­ний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нор­мативних актів про охорону праці, а також державний гірничий нагляд згідно з Законом України «Про охорону праці» і Кодексом України про надра.

1.2. Порядок проведення нагляду за охороною праці і надр на кожному підприємстві, в організації, установі (далі - підприємство) встановлюється залежно від стану умов і безпеки праці, рівня аварійності і травматизму, додержан­ня вимог щодо охорони надр.

1.3. Основним методом роботи при здійсненні державно­го нагляду є проведення періодичних перевірок підприємств і об'єктів, на що інспектор зобов'язаний витрачати не менше половини свого робочого часу.

1.4. Кількість перевірок підприємств, об'єктів встанов­люється Комітетом, теруправлінням або начальником інс­пекції, залежно від складності галузі, місцевих умов і стану охорони праці на підконтрольних підприємствах.

1.5. Інспекторські перевірки, залежно від їх конкретних завдань, мети і тривалості підрозділяються на три види:

оперативні, цільові і комплексні.

2. ОПЕРАТИВНІ ПЕРЕВІРКИ СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ

2.1. Оперативна перевірка - це перевірка стану і органі­зації робіт з охорони праці, додержання вимог щодо охо­рони надр, відповідності споруд, устаткування і обладнан­ня, технологій вимогам нормативних актів про охорону праці, що проводиться державним інспектором чи іншою посадовою особою Держнаглядохоронпраці (надалі - дер­жавний інспектор) на визначеному об'єкті протягом робо­чого дня (зміни).

2.2. Оперативні перевірки проводяться, як правило, згід­но з планом (графіком), яким передбачається здійснення нагляду у різні зміни, у тому числі нічні, і у загально-вихідні дні з метою перевірки безпечного проведення без­перервних, підготовчих і ремонтних робіт тощо, а також резерв часу для проведення позапланових (раптових) пере­вірок.

2.3. Перед початком перевірки державний інспектор пови­нен ознайомитися з технічною та технологічною документацією об'єкта (маршруту), що перевіряється, матеріалами з його перевірок підрозділами (спеціалістами) підприємства, у тому числі службами охорони праці і технічного нагляду, а та­кож із заходами щодо створення безпечних умов праці, що були опрацьовані на підприємстві за результатами попе­редньої комплексної перевірки та комісіями з розслідування нещасних випадків.

2.4. Під час перевірки конкретних робочих місць слід обов'язково перевіряти виконання останнього по цьому об'єкту (маршруту) припису, знання працівниками техно­логічних регламентів, правил та інструкцій з охорони праці, у тому числі і правил поведінки під час аварій, а також уміння користуватися приладами газового контро­лю і засобами індивідуального й колективного захисту.

Державним інспектором чи за його вимогою спеціалістами підприємства повинні виконуватись контрольні виміри (сто­совно виду нагляду), а також випробування працездатності захисних і блокувальних пристроїв та іншого обладнання і приладів щодо техніки безпеки.

Перевірка повинна проводитись у присутності керівника об'єкта або особи, яка відповідає за стан охорони праці на цьому об'єкті.

2.5. Кожна оперативна перевірка повинна завершувати­ся видачею керівнику (власнику) підприємства (надалі -власник) або його структурного підрозділу розпорядження (припису) за встановленою формою (додаток № 1). У ви­падках, коли припис оформлюється на бланку, державний інспектор залишає у себе один примірник припису для аналізу і контролю за його виконанням, а також подаль­шого узагальнення й використання під час цільових і комплексних перевірок.

У припису також робиться запис про кількість виявле­них і усунених порушень законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці безпосередньо під час перевірки, щоб була можливість дати оцінку стану безпе­ки й роботи з охорони праці, що проводиться на підпри­ємстві (об'єкті), а також врахування їх в звітах.

2.6. Якщо на об'єкті виявлені серйозні порушення нор­мативних актів з охорони праці, державний інспектор має право запропонувати власнику провести перевірку фахів­цями підприємства усіх інших подібних об'єктів і надіслати йому повідомлення про вжиті заходи.

2.7. Виходячи з Положення про службу охорони праці на підприємстві і посадових інструкцій працівників, дер­жавний інспектор повинен встановити і відобразити у приписі основні причини порушень нормативних вимог, що були виявлені під час перевірки, а також визначити осіб, які допустили ці порушення, або з вини яких вони були допущені.

2.8. При забороні роботи на об'єкті (маршруті), як правило, прова­диться зупинка і пломбування устаткування, що експлуа­тується з порушеннями вимог безпеки, відповідно до ви­мог Інструкції про порядок зупинки експлуатації об'єктів при наявності порушень нормативних актів про охорону праці, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від ЗО грудня 1994 р. № 133. У приписі вказується місце і час накладання пломб, а також посада і прізвище особи під відповідальність якої здана на збереження пломба.

2.9. Відновлення робіт, що були заборонені державним інспектором, може починатися тільки після одержання на це його дозволу або дозволу начальника державної інспек­ції охорони праці за повідомленням власника про усунен­ня порушень і вжиття заходів щодо їх недопущення. Таке повідомлення може бути викладено безпосередньо на блан­ку припису чи на окремому офіційному бланку підпри­ємства.

2.10. Достовірність усунення порушень, як правило, перевіряється на місці робіт державним інспектором, що припинив роботи, або за дорученням начальника інспекції - іншим державним інспектором. Дозволяється за згодою державного інспектора перевірку усунення виявлених по­рушень доручати фахівцям служб охорони праці підпри­ємства.

2.11. Якщо подано неправдиве повідомлення про усунен­ня порушень вимог нормативних актів з охорони праці чи самовільно відновлено роботи, державний інспектор зо­бов'язаний заборонити експлуатацію об'єкта і доповісти про це начальнику інспекції. Дозвіл на відновлення робіт у таких випадках видається тільки начальником держав­

ної інспекції охорони праці або керівником теруправління з одночасним притягненням винних у цьому осіб до адміні­стративної відповідальності.

3. ЦІЛЬОВІ ПЕРЕВІРКИ

3.1. Цільова перевірка - це перевірка на підприємстві конкретних питань з охорони праці, раціонального вико­ристання та охорони надр для поглибленого їх вивчення, що проводиться одним державним інспектором чи групою державних інспекторів протягом робочого дня (зміни) або декількох днів (не більше п'яти) за планом чи вказівкою начальника інспекції (теруправління). Такі перевірки мо­жуть проводитися державними інспекторами самостійно або під керівництвом начальника інспекції, посадової осо­би теруправління чи Комітету.

3.2. Цільові перевірки можуть проводитись одночасно на одному або кількох підприємствах (об'єктах).

3.3. Для участі у таких перевірках доцільно залучати працівників інших органів державного нагляду, а також, в разі потреби, і фахівців науково-дослідних і проектно-конструктррських організацій.

3.4. Цільові перевірки за темами і напрямками, що передбачені планами Комітету і теруправлінь, проводяться за методичними вказівками цих органів.

3.5. Під час цільових перевірок аналізується робота від­повідних підрозділів і служб підприємства, вживаються заходи щодо усунення інших наявних порушень вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці. Цільовими перевірками перевіряється також стан підго­товки дитячих оздоровчих таборів, таборів відпочинку тощо перед початком їх функціонування.

3.6. ТІрїіписи щодо усунення порушень нормативних актів про охорону праці, що виявляються під час перевірки конкретних об'єктів (маршрутів) протягом робочого дня (зміни), оформляються і вручаються власнику підприєм­ства або керівнику його структурного підрозділу у тому ж порядку, як і при проведенні оперативних перевірок. Так само провадиться заборона робіт і їх відновлення.

3.7. По закінченні цільової перевірки за її результатами власнику видається узагальнений припис щодо усунення недоліків з тих питань охорони праці, що перевірялися й вивчалися. В разі потреби керівникам відповідних об'єд­нань, міністерств, відомств, центральних і місцевих органів державної виконавчої влади надсилаються копії таких приписів і пропозицій для здійснення заходів щодо усунення аналогічних недоліків на усіх підвідомчих підпри­ємствах.

4. КОМПЛЕКСНІ ПЕРЕВІРКИ

4.1. Комплексна перевірка - це всебічна і детальна перевірка (ревізія) стану безпеки і умов праці на підпри­ємстві (на великих підприємствах — на окремих виробниц­твах, цехах, об'єктах тощо). Головна її мета - оцінка ефективності системи управління охороною праці, тех­нічного стану об'єктів підприємства, стану безпеки та умов праці, виконання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та користування надрами, а також здійснення опрацьованих комплексних заходів щодо досяг­нення встановлених нормативів з охорони праці, створен­ня безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях.

Під час кожної оперативної перевірки, яка провадиться в ході комплексної перевірки, керівнику (власнику) підпри­ємства або керівнику його структурного підрозділу вида­ється розпорядження (припис).

4.2. Основні завдання комплексної перевірки:

виявлення і усунення на підприємстві порушень вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та користування надрами, а також недоліків в організації роботи щодо управління охороною праці;

оцінка технічного стану будов, споруд, обладнання, ін­ших засобів виробництва та технологій, що застосовують­ся;

опрацювання заходів щодо поліпшення на підприємстві роботи з питань охорони праці і попередження нещасних випадків, профзахворювань та аварійності.

4.3. Комплексні перевірки проводяться згідно з графіком, що складається органом Держнаглядохоронпраці (інспек­ція, теруправління. Комітет) і погоджується з іншими органами державного нагляду за охороною праці, якщо представники цих органів беруть участь у цих перевірках. У разі, коли ці органи не беруть безпосередньої участі в перевірці, вони можуть подавати відомості про стан охо­рони праці з їх питань. Вказані графіки повинні бути узгоджені і скоординовані між галузевими і спеціалізо­ваними інспекціями, а також відділами (спеціалістами) теруправління. Підприємства або об'єднання попереджа­ються про проведення комплексної перевірки за місяць до ії початку.

4.4 Про погіршанні на підприємстві стану охорони пра­ці, внаслідок чого сталися аварії, групові чи смертельні

нещасні випадки, за рішенням органу Держнаглядохорон­праці може проводитися позачергова комплексна перевірка. Такі перевірки проводяться, як правило, водночас із спе­ціальним розслідуванням нещасного випадку або аварії.

4.5. Тривалість перевірки встановлюється органом, що її призначив, при цьому загальний час обстеження не пови­нен перевищувати 10 днів. Голова комісії призначається органом Держнаглядохоронпраці одночасно з затверджен­ням графіку проведення комплексних перевірок.

Персональний склад комісії визначається її головою за згодою з керівниками інспекцій та інших органів, що беруть участь у перевірці. До складу комісії включаються державні інспектори і можуть включатися представники:

інших органів державного нагляду за охороною праці (державного пожежного нагляду управління пожежної охо­рони Міністерства внутрішніх справ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я, органів державного нагляду за'об'єктами ядер­ної енергії Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки);

виробничих об'єднань, центральних або місцевих органів державної виконавчої влади, якщо підприємство входить до їх складу;

профспілок (технічні інспектори праці) та служби охоро­ни праці підприємства;

воєнізованих та інших професійних аварійно-рятуваль­них формувань та аварійно-диспетчерських служб.

У разі необхідності до комісії включаються представни­ки відомчих інспекцій, а також фахівці науково-дослідниз» і проектно-конструктореьких організацій.

4.6. Перед початком перевірки голова комісії утворює із членів комісії і представників підприємства робочі групи по кожному напрямку (питанню), що буде перевірятися.

Перевірка об'єкта (маршруту, напрямку, питання) про­водиться робочою групою чи членом комісії у присутності одного з керівників підприємства або відповідних служб, виробництв, цехів, дільниць тощо.

4.7. На підприємствах, що ровташовані у невеликих містах або сільській місцевості, комплексні перевірки мо­жуть проводитися в цілому по місту, району групою дер­жавних інспекторів з видів нагляду (будівництво, енерге­тика, підйомні споруди, об'єкти газового комплексу тощо) на чолі з начальником державної інспекції охорони праці провідного для умов району виду нагляду.

4.8. Перед початком кожної перевірки складається план-завдання, в якому вказується перелік підрозділів (служб), об'єктів, маршрутів і питань, що підлягають перевірці, а також визначаються конкретні державні інспектори, поса­дові особи та фахівці, які братимуть участь у цій роботі.

План перевірки розглядається спільно з власником і дово­диться до відома керівників служб, цехів, дільниць тощо.

4.9. Приписи щодо усунення виявлених на підприємстві під час перевірки конкретних об'єктів (маршрутів) порушень вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці оформляються і видаються власнику у тому ж порядку, як і при проведенні окремих оперативних обстежень. Так само проводиться заборона робіт та видача дозволів на їх екс­плуатацію після усунення наявних порушень.

4.10. За результатами комплексної перевірки складається акт за встановленою формою (додаток № 2), який підпису­ється представниками організацій, що брали участь у перевірці, і вручається власнику (керівнику) підприємства. Цей акт, в разі потреби, є підставою для накладання штрафу на підприємство. Акт комплексної перевірки ста­ну безпеки і умов праці (використання надр) повинен вміщувати узагальнюючі дані перевірки і конкретні пропо­зиції щодо усунення виявлених недоліків.

4.11. Комісія, що проводила перевірку може запропону­вати власнику розробити і здійснити план заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, що потре­бують виконання за етапами або виділення капітальних вкладень, впровадження нового обладнання (додаток, № 3). Строки виконання цього плану узгоджуються з ор­ганами державного нагляду за охороною праці, що запро­понували здійснення цих заходів.

4.12. Результати перевірки повинні обговорюватись на нараді за участю усіх членів комісії, керівників і посадо­вих осіб підприємства, а також доводитись до відома тру­дового колективу.

4.13. Хід виконання вимог і пропозицій, що викладені в акті комплексної перевірки, а також своєчасне усунення недоліків у роботі щодо створення безпечних і нешкід­ливих умов праці повинні постійно контролювати спе­ціально призначені відповідальні особи підприємства і дер­жавні інспектори.

4.14. Підприємства повинні комплексно перевірятися не рідше вказаних нижче термінів:

4.14.1. Вугільна промисловість і торфодобування.

діюуі шахти, шахти-новобудови, об'єкти реконструкції (нові горизонти; блоки і панелі, що готуються до експлу­атації) -щоквартально.

Вугільні розрізи, збагачувальні й брикетні фабрики, тор­

форозробки, підрозділи гірничорятувальних частин - 1 раз на 2 роки.

Заводи, що виготовляють гірничо-шахтне і гірничотранс-портне устаткування, ремонтні та інші підприємства - 1 раз на 3 роки.

4.14.2. Гірничорудна, нерудна промисловість та підривні роботи.

Діючі шахти, рудники (рудоуправління), гірничо-збага­чувальні комбінати, виробничі об'єднання та кар'єри по­тужністю 1 млн. м3 та більше гірничої маси на рік - 1 раз на рік.

Шахти, рудники і кар'єри, що будуються, об'єкти ре­конструкції (нові горизонти; блоки і панелі, що готуються до експлуатації, проходка стволів) - 1 раз на рік.

Кар'єри (кар'єроуправління) з видобутку усіх видів ко­рисних копалин потужністю від 100 тис. м3 до 1 млн. м3 гірничої маси на рік, а також організації метробуду, будів­ництва тунелів та інших підземних споруд - 1 раз на 2 роки.

Управління «Вибухпром» - 1 раз на 2 роки. Перевірка стану зберігання вибухових матеріалів на складах прово­диться теруправлінням або державною інспекцією - що­квартально;

4.14.3. Хімічна, нафтохімічна, нафтогазопереробна, ме­дична, мікробіологічна, лісохімічна, целюлозо-паперова, олієжирова промисловості, підприємства по виготовленню синтетичних шкір, забезпеченню нафтопродуктами, ма­гістральні нафто-, нафтопродукте- і аміакопроводи, аміачні холодильні установки.

Об'єкти І категорії вибухо- і пожежонебезпеки, сховища рідкого хлору у танках та їх зливоналивні пункти, а також виробництва вибухових речовин та виробів на їх основі. Сховища і склади хлору, хлораторні установки у системах водопідготовки, насосно-фільтрувальних станцій і очисних споруд, що підпорядковані місцевим органа державної виконавчої влади, аміачні холодильні установ­ки з об'ємом аміаку Юті більше - 1 раз на рік.

Інші підприємства і виробництва цих галузей - 1 раз на З роки.

4.14.4. На підприємствах металургійної промисловості -не рідше 1 разу на 3 роки.

4.14.5. Об'єкти спеціалізованих підприємств газового господарства, технологічні об'єкти підготовки до дальньо­го транспортування газу і газового конденсату, газотранс­портні підприємства - 1 раз на рік.

Об'єкти газових господарств великих промислових пілприємств, що мають цехові газові служби - 1 раз на 2 роки.

4.14.6. Машинобудування, металообробка та оборонний комплекс.

Об'єднання підприємств - 1 раз на 3 роки.

4.14.7. Транспорт та зв'язок.

Об'єднання підприємств:

авіаційного і автомобільного транспорту - 1 раз на 2 роки;

залізничного, морського і річкового транспорту - 1 раз на 3 роки;

зв'язку — 1 раз на 5 років.

4.14.8. Аграрно-промисловий комплекс.

Об'єднання господарств, підприємств - 1 раз на 3 роки.

4.14.9. Лісова, текстильна, легка та переробна промис­ловості. Об'єднання господарств, підприємств - 1 раз на 3 роки.

4.14.10. Енергетика і будівництво. Об'єднання організацій і підприємств енергетики - 1 раз на 2 роки, будівництва - 1 раз на 3 роки.

4.14.11. Нафтогазова промисловість і геологорозвідка. Підприємства по видобутку нафти, газу й конденсату, геологорозвідувальні і бурові організації - 1 раз на 3 роки.

4.14.12. Охорона надр та переробка мінеральної сирови­ни.

Підприємства з видобутку або переробки корисних ко­палин — не рідше 1 разу на 2 роки.

Підприємства, організації та об'єкти а видобутку буді­вельних матеріалів - 1 раз на 5 років.

4.14.13. Воєнізовані та інші професійні аварійно-ряту­вальні формування; аварійно-диспетчерські служби - 1 раз на 2 роки.

4.15. Періодичність комплексних перевірок підприємств, закладів, об'єктів тощо виробничої та невиробничої сфери економічної діяльності, що не зазначені в пункті 4.14, визначається наказами територіальних управлінь залежно від їх потенційної небезпеки, стану охорони праці.

5. КОНТРОЛЬ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ОБ'ЄКТІВ

5.1. Контроль технічного стану об'єктів здійснюється експертно-технічними центрами (госпрозрахунковими під­розділами) Держнаглядохоронпраці у відповідності до По­ложення про ці центри, яке затверджено наказом Комітету від 24 листопада 1994 р. № 116 і зареєстровано в Мінюсті України 5 січня 1995 року за № 4/540, у терміни, що встановлені нормативними актами з охорони праці.

                                      ­­        Кінець.

Використана література:

Законодавство України про охорону праці. Том 4.


Страницы: 1, 2, 3


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.