Курсовая работа: Соціально-психологічні передумови вибору професії старшокласниками та їх підготовленість до даного вибору

Кожна професіограма складається з таких розділів.

1. Класифікаційна картка професій.

2. Домінуючі види діяльності.

3. Властивості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності - здібності, особистісні якості, інтереси, нахили).

4. Властивості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності.

5. Сфери застосування професійних знань.

6. Історія професії.

7. Деякі професії, що також підходять людині з даним типом особистості.

8. Навчальні заклади, що навчають даній професії. (деякі професіограми представлені в Додатках №2-5)

Знайомство з розділами професіограми починається з класифікаційної картки професії, де у короткій формі викладені найбільш важливі з психологічної точки зору ознаки професії:

- найменування професії;

- домінуючий спосіб мислення;

- сфера базових знань;

- професійна сфера;

- міжособистісна взаємодія;

- домінуючий інтерес;

- додатковий інтерес;

- умови роботи.

Сфера базових знань. Для кожної професії потрібна визначена сукупність знань і умінь. Необхідний рівень знань може бути:

- високим - теоретичне знання;

- середнім - практичне використання знань;

- низьким - знання отримане досвідченим шляхом, навички.

У класифікаційній картці відзначені дві сфери базових знань:

- сфера базових знань № 1 та їх необхідний рівень - знання загальноосвітніх предметів;

- сфера базових знань № 2 та їх рівень - знання спеціальних предметів.

Кожна людина може порівняти наявні в нього знання з тими, котрі вимагаються для даної професії.

Професійна сфера. Будь-яка професійна діяльність відноситься до якій-небудь більш широкій професійній сфери. У класифікаційній картці вказується сфера, до якої відноситься дана професія. При виборі професії треба подумати, чи є бажання працювати саме в цій професійній сфері.

Міжособистісна взаємодія. У професійній діяльності люди вступають у взаємодію один з одним, причому в різних професіях тип взаємодії різний. При цьому люди розрізняються по тому, віддають перевагу вони частій чи рідкій взаємодії, вирішувати задачі разом чи поодинці.

На цій підставі можна виділити такі типи.

1. Рідка взаємодія означає, що людина не прагне діяти разом з іншими, віддає перевагу незалежності. Такі люди добре переносять самотність під час діяльності, самі організують рішення своїх професійних задач і не вважають, що робота повинна відбуватися в групі.

2. Часта взаємодія по типу "навпроти" означає, що людина прагне працювати з іншими людьми, для нього краще така робота, що відбувається при частих взаєминах з іншими. Такі люди віддають перевагу професійним ситуаціям продажу, переговорів, прийому; цінують можливість обговорювати, домовлятися, давати довідки іншим.

3. Часта взаємодія по типу "поруч" означає, що людина прагне знаходитися поруч з іншими людьми при рішенні професійних задач. Тут перевага віддається таким професійним ситуаціям, де люди обмінюються різноманітною інформацією, але роботу виконують незалежно один від одного. Така людина зберігає деяку самостійність у роботі, не дивлячись на те, що працює не наодинці.

4. Часта взаємодія по типу "разом" означає, що людина прагне діяти разом з іншими людьми, для нього краще така робота, що відбувається при постійних взаєминах з іншими. Тут перевага віддається виконанню загальної роботи "командою", маленькою спаяною групою. Така людина погоджується на деяку залежність від інших у роботі і не любить працювати наодинці.

Знання свого переважного типу взаємодії допомагає підібрати роботу, де людина почуває себе найбільше комфортно. Треба, однак, мати на увазі і те, що для деяких людей тип взаємодії не має значення, вони готові до будь-яких професійних ситуацій.

Визначити свій тип взаємодії можна, проаналізувавши своє поводження в спілкуванні з іншими людьми.

У класифікаційній картці для кожної професії вказується характерний тип взаємодії.

Домінуючий інтерес. Інтереси людей різноманітні, і за ступенем виразності інтересів усіх людей розділяють на різні типи особистості.

Кожен тип особистості служить для опису групи людей, що володіють визначеними особистісними і професійними особливостями. Люди різних типів віддають перевагу одній і відкидають інші види діловитості - роботу, відпочинок, хобі. Кожен тип особистості в найкращому ступені може виразити себе у певному професійному середовищі. Необхідно тільки, щоб тип особистості відповідав обраній професії.

Залежно від домінуючого інтересу - тобто ведучого, основного інтересу, виділяють такі типи.

1. Реалістичний - практичний тип - любить займатися конкретними речами та їхнім використанням. Він орієнтований на практичну працю і швидкий результат діяльності. Віддає перевагу заняттям, що вимагають ручних умінь, спритності. Займається конкретними об'єктами - речами, тваринами, машинами та їхнім практичним використанням - бор дантиста, свердлильний і токарський верстати, ювелірні інструменти, скальпель хірурга, керування машинами і різними механізмами. Добре розвинуте практичне мислення. Охоче вибирає професії водія, ветеринара, фермера, лісничого, радіомонтажника, міліціонера, картографа.

2. Дослідницький - інтелектуальний тип - кмітливий і спостережливий, незалежний і оригінальний, має нестандартне мислення і творчий підхід до справи. Розвинуті розумові здібності. З'ясовує безліч деталей, перш ніж дійти висновку. Віддає перевагу науковим професіям: еколога, футуролога, філософа, хіміка, біолога.

3. Соціальний - активний, товариський, емоційний, чуттєвий. Володіє розвиненими словесними здібностями. Уміє встановлювати і підтримувати відносини з людьми. Головним змістом праці є взаємодія з людьми. Віддає перевагу заняттям: навчання, інформування, обслуговування. Професії даного типу: учитель, вихователь, психолог, священнослужитель, соціальний працівник.

4. Конвенціональний - стандартний тип - посидющий, виконавчий, дисциплінований, акуратний. Віддає перевагу ясним, чітко сформульованим розпорядженням. Любить вирішувати типові задачі. Віддає перевагу професіям, що мають відношення до канцелярських і розрахункових робіт - бухгалтер, економіст, секретар-референт, нотаріус, касир.

5. Підприємницький - спритний, рухливий, практичний, енергійний, ініціативний, азартний. Любить ризик. Прагне до лідерства, любить бути на очах. Не любить занять, що вимагають посидючості, тривалої концентрації уваги. Добре справляється з роботою, що вимагає швидкого ухвалення рішення. Переважають словесні здібності. Контакти з людьми - численні. Вибирає професії комерсанта, підприємця, політика, страхового агента, менеджера.

6. Артистичний - висока емоційна чутливість, творча уява, образне мислення, багата фантазія. Пластичний, гнучкий, проникливий. У відносинах з людьми спирається на свої відчуття, інтуїцію - розуміння без логічного обґрунтування. Розвинуте сприйняття, ручні уміння і словесні здібності. Віддає перевагу заняттям, зв'язаним з образотворчою і музичною, літературно-художньою й актерсько-сценічною діяльністю - дизайнер, художник, музикант, актор.

У класифікаційній картці професії відзначено, який домінуючий інтерес характерний для кожної з них.

Для тих, хто зацікавився як виявити тип особистості, я порекомендувала використати "Опросник професійних переваг", що спирається на теорію професійного вибору Дж. Холланда.

Додатковий інтерес. Інтереси людини найчастіше неможливо описати за допомогою тільки одного домінуючого інтересу. Крім основного при аналізі професій необхідно врахувати і додатковий інтерес. Тому в класифікаційній картці для кожної професії відзначені як домінуючий, так і додатковий інтереси. Наприклад, для професії менеджера домінуючим інтересом є підприємницький, а додатковим інтересом - соціальний.

У професіограмі в розділі "Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості" перераховані види діяльності, кращі для людини з психологічними ознаками, що відповідають її вимогам. Це означає, що домінуючі і додаткові інтереси в цих професій збігаються. Така інформація, як уже відзначалося раніше, може бути корисно. при зміні професії чи при її виборі як запасного варіанту. Кожна людина при бажанні може одержати додаткові знання й освоїти нову професію. Головне, щоб вона відповідала типу особистості, інтересам і складу мислення.

Так само як і домінуючий інтерес, додатковий інтерес визначається на основі "Опросника професійних переваг".

Умови роботи. Професійна діяльність завжди проходить у певних умовах. У класифікаційній картці відзначаються два види умов:

- робота в приміщенні чи поза приміщенням;

- мобільно-рухлива чи сидяча.

При виборі професії будь-яка людина може вибрати ті умови, що її більше влаштовують.

Після знайомства з кваліфікаційною карткою професії можна перейти до вивчення професіограми.

У розділі "Домінуючі види діяльності" перераховані основні професійні задачі, що вирішує фахівець даної професії; дії, що він виконує.

У розділі "Властивості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності" зазначені властивості особистості, без яких неможливо досягти успіху в обраній професії:

- здібності;

- особливості особистості;

- інтереси;

- нахили.

У розділі "Властивості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності" описані влативості особистості, що можуть перешкодити успіху в обраній області діяльності.

У розділі "Сфери застосування професійних знань" зазначені види установ, організацій, підприємств, де може працювати фахівець, що опанував дану професію.

У розділі "Історія професії" приводяться зведення про виникнення, зміну, розвиток даної професії з давніх часів до наших днів.

У розділі "Деякі професії, що можуть підійти людині з даним типом особистості" перераховані інші професії, в яких може успішно працювати людина, що має такі інтереси.

У розділі "Навчальні заклади, що навчають даній професії" зазначені деякі навчальні заклади, де можна одержати спеціальність, що зацікавила Вас.

У рамках дослідження на предмет підготовленості старшокласників до професійного самовизначення мною проводилося опитування, яким було охоплено 29 учнів 11-Б класу с/ш №225.

Мета опитування полягала у визначенні ступеню готовності учнів до самовизначення у виборі професії, поінформованості учнів у головних задачах, завданнях та сфері діяльності тієї чи іншої професії.

професійний самовизначення старшокласник

Схема 1. Змістовний аналіз професійної інформованості

ПОІНФОРМОВАНІСТЬ

Після моєї промови про профорієнтацію учні отримали опитувальник для виявлення профнамірів, який включає наступний перелік питань:

Опитувальник учнів для виявлення їх профнамірів

1.  Чи обрав/ла ти професію або коло професій?

2.  Чому ти обрав/ла цю область праці, чим тебе приваблює професія?

3.  Який основний зміст професії?

4.  В яких областях (науки, культури, просвіти тощо) працюють спеціалісти даного профілю?

5.  Чи хочеш ти мати можливість створювати щось власними руками: майструвати, конструювати, лагодити, моделювати тощо?

6.  Чи знаєш ти умови, режим праці і оплати, можливі підвищення кваліфікації?

7.  Чи знаєш ти, які навчальні заклади готують спеціалістів даного профілю?

8.  Чи замислювався ти над тим, чи є в тебе якості, необхідні для того, щоб оволодіти цією професією, стати хорошим спеціалістом? Чи можеш ти їх назвати?

9.  Вважаєш ти рівень своїх знань достатнім для того, щоб почати навчання в обраній сфері праці?

10.  Знання яких шкільних предметів в більшій мірі потрібні для оволодіння обраною професією?

11.   Чи готуєшся ти до свого професійного майбутнього (відвідуєш курси, лекції, займаєшся самопідготовкою)?

12.  Як ти вважаєш, що заважає здійсненню твого професійного вибору?

13.  Що найбільшим чином вплинуло на твій вибір (інтерес до професії, її важливість і необхідність, поради батьків, педагогів, друзів)?

14.  Чи згідні батьки з твоїм вибором?

15.  Чи маєш ти резервний варіант у виборі професії, на випадок нездійснення першого? Якщо так, то вкажи який.

16.  Чи співпадають твої плани з побажаннями твоїх батьків?

17.  Що дала тобі школа у пізнанні та підготовці до майбутньої професії?

18.   Кілька слів про те, як ти уявляєш сою майбутню професійну діяльність. Що для тебе у ній значиме (зміст праці, перспективи росту, творчість, оплата, кар’єра тощо)?

19.  Чи цікаво тобі більше дізнатися, про спеціальність, про яку ти мрієш? Чому? Чи знаєш ти де про це можна дізнатися?

20.  Чи хотів/ла ти працювати за кордоном?

21.  Вкажи твій середній рівень успішності в школі.

Як вже було зазначено вище, учні, отримали роздатковий матеріал з переліком найбільш розповсюджених спеціальностей, де написали свої прізвища біля спеціальності, яка їх зацікавила. Це дало мені змогу, як виявити найбільш популярні професії серед учнів 11-Б классу, с/ш №225, так і підготувати відповідні професіограми для них. Таким чином, я виявила, що найбільш популярними професіями серед цих учнів є: бухгалтер, програміст, психолог, лікар, вчитель, юрист, слюсар, перукар, перекладач, медсестра, автомеханік.

Згідно з цими даними, я роздала учням професіограми, для тих професій, які вони зазначили, щоб вони могли ознайомлення з вибраною професією.

Результати опитування вказують на низький розвиток системи ціннісних орієнтацій, і на високий рівень домагань без вагомих на це підстав: соціальні мотиви егоцентричного спрямування, що виражаються у мотивах матеріальної забезпеченості виділяють 46%* опитаних. Викликає стурбованість той факт, що 17%* старшокласників пов’язують свою подальшу професійну діяльність з можливістю виїхати за кордон. Зрозуміло, що за цими цифрами приховані причини, викликані суспільними негараздами. Але в свою чергу такий “прагматизм”, “реалізм”, неприхований цинізм у ставленні до свого професійного самовизначення є великою перешкодою для розкриття духовних сил, для розвитку творчої уяви, конструктивного мислення, заважає злету фантазії, реалізації романтичних устремлінь та найзаповітніших мрій (лише 5%* опитаних вказують на мотив романтичності в майбутній професійній діяльності). Приносити своєю працею суспільну користь бажають тільки 16%* опитаних. Такий незадовільний стан справ, на нашу думку, вимагає переосмислення та пошуку нових підходів у вихованні і формуванні системи ціннісних орієнтацій педагогічною громадськістю.

Низький відсоток складають ті учні, яких в майбутній професійній діяльності приваблює можливість самостійного прийняття рішень (12%* ) і котрі готові взяти на себе відповідальність за них (7%*).

Результати аналізу професійних планів старшокласників, зміст яких вказує на існування стійких бажань щодо реалізації професійних намірів, включає виокремлення етапів реалізації та усвідомленості дій на кожному з етапів, свідчать про невеликий відсоток тих учнів, які володіють повним “поопераційним” планом реалізації своїх професійно значимих устремлінь (4%* опитаних). Майже третина старшокласників (33%*) намагаються з’ясувати, відкоректувати свої професійні плани. Але у переважної більшості випускників (51%*) – фрагментарні професійні плани, тобто недовершені, такі, що характеризують невизначеність оптанта у виборі сфери професійної діяльності.

Тільки 14%* з числа опитаних при виборі майбутньої професії хотіли б мати можливість творчої діяльності. Створювати що-небудь власними руками (майструвати, конструювати, лагодити, моделювати) бажає 3%* респондентів, і лише 7%* з числа опитаних висловили своє позитивне ставлення до розв’язування задач, в тому числі і тих, що виникатимуть в майбутній професійній діяльності. Формування пізнавальної мотивації відбувається в нерозривній єдності з розвитком інтелектуальної активності, творчої ініціативи та вольових якостей особистості.

У процесі дослідження я намагалась також з’ясувати стан справ стосовно професійної поінформованості, що включає як розуміння змісту професії, яку обирає старшокласник, так і усвідомлення власної придатності до обраного виду професійної діяльності. Професійна інформованість також передбачає володіння знаннями про різні види трудової діяльності, відомостями про поширені професії тощо. Відповідно до даних опитування близько 14%* дізнаються про професії при вивченні і осмисленні програмового матеріалу (економіка, фізика тоща), 16%* - при ознайомленні з професіограмою вибраної спеціальності. Відзначаючи незначну роль у формуванні професійного світогляду шкільної діяльності учня треба зауважити, що така ситуація негативно відображається на рівні пізнавальної активності вцілому, на невисоких показниках творчої ініціативи, працелюбності, на формуванні особистості учня. Однією з причин такого стану справ, на мою думку, є непідготовленість учителя до компетентного управління процесом професійного самовизначення учнів.

*вказані цифри є приблизними

Аналіз результатів дослідження, проведеного в рамках даного опитування на предмет рівня готовності старшокласників до професійного самовизначення, переконливо свідчить про низький рівень розуміння специфіки професій та низький рівень сформованості пізнавальної мотивації, як основи виникнення інтересу до певного виду професійної діяльності. Формування професійно значимої мотивації, рівень розвитку якої за представленими результатами далекий від бажаного, є наслідком недосконалості, невизначеності в переважної більшості учнів інтересів до певного виду професійної діяльності. Він народжується з потреби і бажання займатись улюбленою справою, якій присвячується увесь вільний час. Займаючи передові позиції в ієрархії мотивів, такі інтереси підпорядковують собі всі інші види навчально-пізнавальноі діяльності і є визначальними у професійній спрямованості старшокласника. Зазвичай, наявність такого інтересу або їх сукупності виявляються в потребі відвідувати гуртки за інтересами, факультативні заняття, читати літературу, з якої можна довідатись про те, що цікавить, хвилює, спілкуватися з людьми, які можуть допомогти з’ясувати питання, що виникають у процесі задоволення потреб, викликаних інтересом тощо. Однак, наявність такого інтересу було помічено тільки в окремих старшокласників з числа опитаних. В той же час молодь усвідомлює, що проблема вибору подальшого професійного шляху потребує своєчасного вирішення. В такій ситуації вибір професії з довготривалого пошуково-дослідницького перетворюється в короткочасний процес: ситуативний, випадковий.

Виходячи з того, що вік учнів, які брали участь в опитуванні є 17 років, це період романтизму, тому вважаю за доцільне насамперед зазначити, що задача педагогіки в цьому випадку - виховати в них уміння об'єктивно оцінювати як свої можливості, так і навколишній світ. Спираючись на результати опитування, можемо зробити висновок, що, незважаючи на те, що старшокласники прагнуть до самостійності, цей шлях для них ще є дуже тернистим. Саме тому слід приділити більше уваги як батькам, так і педагогам, пізнанню учнями своїх інтересів, потреб, намірів, задатків та здібностей. Розвитку в них уміння співвідносити останні з вимогами бажаних або обраних професій. Робити адекватний, раціональний вибір, планувати професійну кар'єру, тобто обирати професію усвідомлено.

Праця вжитті людини займає значне місце. Тільки в ній формується і розвивається повноцінна особистість, яка здатна принести користь суспільству, а зараз це об'єктивна потреба. Значну частину цього завдання розв'язує загальноосвітня школа, в якій підготовка до праці здійснюється, в основному, на уроках трудового навчання. Робота сучасної школи спрямована на формування інтересу дітей до тієї чи іншої професії, зміцнення їх умінь і навичок.

Ставлення до професії є такий психологічний фактор, який, з одного боку, породжується засвоєнням інформаційного матеріалу, а з іншого - регулює процес його засвоєння, перетворюючись на своєрідний психологічний фільтр, через який повинна проходити наявна професіографічна інформація. Звідси випливає, що формування ставлення потребує особливо уважного підходу в системі профорієнтаційної роботи, при якому обов'язково мають розкриватися творчі елементи діяльності, в різноманітних професіях і навіть у так званих „нетворчих" професіях.

Розглянувши зміст і методики профорієнтаційної роботи, можна зробити висновок, що хоч у центрі її стоїть школа, проте важливі функції покладаються також на інші державні і громадські організації.

Профорієнтаційна робота в школі дає можливість учням:

• подбати про майбутню професію;

• відчути "душу" підприємства, робочого місця;

• отримати уявлення, чим слід керуватись, обираючи професію;

• переконатися, що учасникам виробництва треба володіти певними якостями особистості: пунктуальністю, старанністю, відповідальністю та ін.

Отже, професійне самовизначення є процес узгодження можливостей людини з професією. Процес складний, багатогранний, побудований на суперечностях. Завдання навчальних закладів полягає у створенні педагогічних умов, спрямованих на подолання таких суперечностей. Розглядати його необхідно не з точки зору "управління" процесом вибору професії, що було притаманне тоталітарній педагогіці, а як коректне педагогічне супроводження розвитку здатності старшокласників до усвідомленого вибору професії. Такий вибір і складає сутність процесу професійного самовизначення старшокласників.

Виходячи з головного завдання навчання в старшій школі, яке полягає у необхідності подальшого засвоєння соціокультурного досвіду вихованцями, завданням педагогічним є мотивувати, зацікавити, поінформувати та підготувати старшокласників до професійного самовизначення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Державна концепція професійної орієнтації України. - К., 1995. - 10 с.

2. Матвеев А. А., Толпеко А. И. Человек - человек / Методические ре-комендации для тех, кто внбирает профессию. - К., 2001. - 20 с.

3. Дубровина И.В. Мы живём среди людей. М., 1989.

4. Климов Е.А. Введение в психологію труда. М., 1998.

5. Коссов Б. Профессиональная прогностика и методы исследования. // Психологический журнал 1981 т.2.№ 2.

6. Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді. Посібник / За ред. М. П. Ти-менка. - К., 2001. - 152 с.

7. Программьі для общеообразовательньїх учреждений. Твоя професси-ональная карьера (8 - 9 кл.). - М., 1997. - 96 с.

8. Тименко М. П., Жемера Н. В. Людина і світ професій. Програма для старшокласників загальноосвітніх навчально-виховних закладів України. - К., 1993. - 28 с.

9. Чистякова С. Н. Комплект учебно-методической документации для проведення профессиональньїх проб. - Кемерово, 1995. 143 с.//

10. / http://profi.org.ua/profes/programist.shtml/ - професіограма

Додаток №1

Перелік розповсюджених спеціальностей