Реферат: Органы прокуратуры, их значение и роль в осуществлении контрольно-надзорных функций

За наявності корупціі, організованоі злочинності прийняття цієі норми означатиме кінець забезпеченню законності, захисту прав людини та інтересів держави у кримінальному судочинстві. Запропонована норма суперечить принципу публічності, оскільки в Украіні кримінальний процес не має позовного характеру, при якому долю справи вирішують сторони, а відмова прокурора від обвинувачення може бути помилковою, незаконною, мати суто суб’єктивну спрямованість і суперечити вимогам прокурора, який затвердив чи склав обвинувальний висновок з цієі справи.

Найбільш принциповами і значними в теоретичному та практичному плані є проблеми визначення з законі предмета, об’єкта, завдання з усіх функцій прокуратури. В основу предмета нагляду покладається стан додержання законів, прав і свобод громадян у суспільних відносинах, передбачених Конституцією Украіни. Завдання прокуратури поділяються на загальні і ті, що повинні виконуватися в окремих галузях прокурорського нагляду.

У будь-якому випадку органи прокуратури повинні залишатися самостійною, високопрофесійною, доступною для населення службою законності, важливим ланцюгом у багатоканальній системі забезпечення законності, зміцнення правопорядку і реального захисту конституційних прав та свобод громадян, а реформування прокуратури має бути виваженим, науково обгрунтованим, без ризикових експерементів на правах і свободах людей, без сліпого копіювання правових інститутів зарубіжних краін.

Становлення Украіни як самостійноі держави супроводжується складними і суперечливими проблемами, у тому числі загостренням успадкованих ,,хвороб” минулоі соціально-політичноі системи. Серед них, чи не найперше місце за своєю маштабністю і глибиною і глибиною проникнення в суспільний організм займає злочинність, насамперед організована, яку не без підстав характерізують як найвищу стадію криміналітету[58].

Як відомо першв організовані злочинні угруповання створювалися в основному з метою рекету з числа деяких колишніх спортсменів. Згодом іх лідери користуючись економічною кризою та недосконалістю законодавства, перейшли з кримінально-бандитського напряму до бізнесу. Вони знов таки нечесним шляхом, примножують сьогодні своі капітали, відмиваючи ,,брудні” кошти, створюють розгалуджену мережу фірм та інтенсивного скуповують нерухомість. Для штучного підняття свого іміджу вдаються до благодійних акцій і через засоби мосовой інформаціі впливають на громадську думку. Деякі з ватажків ,,протягнули”своіх ставлеників або самі спромоглися стати депутатами Рад різних рівнів. Через підкуп, шантаж та погрози вони впливають на владні структури, лобують прийняття вигідних ім рішень. Тому не випадково міжнародною науково-практичною конференцією з питань бортьби з організованою злочинністю і нелегальним наркобізнесом рекомендовано виробити загальнодержавну стратегію і систему боротьби з організованою злочінністю в Украіні спрямувавши іх на вирішення невідкладних практичних завдань і відповідних проблем на перспективу[59].

Соціально-економічні та політичні перетвори, які виникли в Украіні, вимогають теоретичного осмислення пов’язанних з цим проблем.

Це насамперед стосується питань реформування украінськоі економіки, перехіда іі від командно-адміністративних до риночних методів господарювання.

Необхідною умовою успішного завершення цих процесів є забеспечення режиму законності в краіні. В рішенні цієі задачі значна роль належить діяльності органів прокуратури, здійснюючих нагляд за дотримуванням та правильним застосуванням законів.

Розмовляючи про місце та призначення прокуратури у системі державних органів, слід підкреслити необхідність збереження наглядовоі функціі прокуратури, у тому числі, загального нагляду. Це можна пояснити пошрюванням порушинь законності, зокрема, з боку державних органів та посадових осіб; складностями пов’язанними з зверненням до судового захисту прав; непрофесіоналізму і низкою активністю контролюючих органів[60].

Життя потребує кардинального наведення порядку у системі банківських та кредитно-фінансових відносин. Проведенні прокуратурою перевірки додержування банківського законодавства у ряді облостей Украіни виявили численні порушення при кредитуванні суб’єктів підприємства, халатного відношення посадових осіб банків до виконування службових обов’язкків.

У період перехіду до риночноі економики перед прокуратурою стоять задачі, пов’язанні з захистом прав та законних інтересів громадян, представляючих невід’ємну частину організаційно-правових гарантій прав та свобод людини.

Слід також підтримати позицію Генеральноі прокуратури про необхідність повернення до нагляду за дотриманням законів у колективних сільхозпідприємствах ( КСП ) та організаціях споживчоі коопераціі з урахуванням соціальноі значимості іх діяльності.

Необхідно удосконалити практику прокурорського нагляду у сфері приватизаціі, тому що саме тут інтереси держави більш всього порушуються знижуванням  оцінки об’єктів приватизаціі, недотриманням умов куплі-продажу невеликих державних підприємств.

Всебічний аналіз сформувавшогося у краіні стану законності і правопорядку свідчить про всезагальну безвідповідальність та розхлябанність, що обумовлено негативними процесами поітичного та економічного характеру[61].

Поляризація суспільства торкнулась і кримінальних правовідносин. Злочинне середовище все більш чітко розподіляється-на ,,білокомірну”, яка ,, орудує ”у  сфері економіки, кридитно-банківських та фінансових системах, зовнішних відносин. Ця  ,,п’ята влада” все відчутніше впливає на суспільно-політичні процеси, заважає нормальному розвитку демократичних відносин, подальшому розвитку державності.

Необхідною умовою продовження ціх процесів є забеспечення режиму законності в краіні. У рішенні цієі задачі значна роль належить органам прокуратури, здійснюючим нагляд за дотриманням та правильним застосуванням законів, та органам відомчого ( підвідомчого) контролю у сфері господарювання та підприємства.

Зважаючи, що порушення прав та свобод громадян носить, можна сказати поголовний характер, органи прокуратури особливу увагу приділяють відновлюванню цих прав.

Погіршення стану законності в Украіні повинно примусити законодателя поновити іі попередний статус.

В час підготовки нового Закона ,,Про прокуратуру” слід розглянути такі пріорітетні напрямки:

-захист права властністі, насамперед державноі;

-усунути порушення державноі дисципліни (в податковій, фінансово-банківській, зовнішньоекономічній, антимоній сферах, ціноутворенні);

-дотримання законодавства про працю (забеспечення трудовоі дисципліни в державному секторі, розглядання колективних трудових конфліктів). Ці пріорітетні напрямки змогли б бути реалізовані у рамках представництвах прокуротурою у суді інтересів громадянина чи держави (п.2 ст.121Конституціі Украіни)[62].

В полі зору пильноі прокурорської уваги знаходиться закони про зовнішньоекономічну діяльність. Не секрет, що в краіні поширені випадки, незаконного вивезення за кордон дефіцитних матеріалів та будівельноі сировини, незаконного сбереження та використування валютних коштів за міжами краіни та інші протизаконні діі.

В краіни числиться більш 40 різних контролюючих органів. Але багаточисленні подоткові адмініотраціі, цінові інструкціі, регіональні управління Національного банку і Фонду державного майна, Контрольно-ревізійноі служби та інши, покладений на них погляд за дотриманням закону, м’яко кажучі не відповідає Конституціі.

Тут доречно торкнутись питання про взаємовідносини прокуратури контролюючими органами, які покликані по закону надавати важку роль у  борьбі з правопорушеннями. Цілковито очевидно, що критеріі відгороження функцій прокурорського нагляду від відомственного контролю, поступово за останній час у нас стали розмиті.

У наслідок більшість прокурорських функцій стали підмінятися контролюючими органами.

Головне ж містять в тому, що самі контролюючи органи довгий час залишались не в полі зору прокурорського нагляду, деякі із них, і, насамперед, податкові, санітарні, цінові, органи держспоживзахисту та інши, частіш за все ухиляються від покладених на них обов’язків у борьбі з окремими правопорушниками.

Органи прокуратури стали більш звертати увагу за датриманням заборони займатися підприємніцькою діяльністю робітникам органів державноі влади та управління, війсковослужбовцям та посадовим особам, які по вироку суду позбавленні таких прав, чи мають непогашену чи незняту судимість за корисні злочини.

Уявляється доцільним закріпити положення про те, що всі матеріали про кримінальні правопорушення виявлені державними органами повинні направлятися тільки у прокуратуру. Сьогодні такі вимоги містяться лише у відношенні контролюючих органів.

Слід не лише піднести активність прокурорів, а й усіх правоохоронних органів щодо організаціі прти діі злочинносиі та порушенням  законністі. Маючи унікальний досвід практичного застосування законів, органи прокуратури повинні більш грунтовно та поглиблено аналізувати спільно з іншими фахівцями практику не лише з позиціі виявлених недоліків, а й встановлення причин, чому не працює той чи інший закон, чому немає тих  результатів, які очикувалися і заради яких і приймаються відповідні закони.

Прокуратура-це орган нагляду за додержанням законів у боротьбі зі злочинністю, яку повинні вести професіонали міліціі, служби безпеки, Державного митнього комітету і охорони кордону, органів податковоі та контрольно-ревізійноі служб тощо, що прямо приписується ім законом.

Ще одним недоліком чинного законодавства про прокурорський нагляд є відсутність в законі інституту  чітких підстав прокурорсько- наглядськоі діяльності. Прокурорський  нагляд- різновид прокурорськоі діяльності, тому він потребує точного визначення свого вихідного моменту, юридичного факту, який породжує обов’язок прокурора вживати необхідні заходи[63].

Нині обгрунтовується доцільність створення в системі органів прокуратури нових підсистем, зокрема організаціі спеціалізованих природоохранних прокуратур та прийняття положень про них. В Украіні вже створено кілько десятків природоохоронних прокуратур на правах міжрайонних, а у найбільш несприятливих з екологічноі точки зору регіонах – на правах областних прокуратур. У деяких прокуратурах утворені підрозділи по нагляду за виконанням природоохоронного законодавства або ці функціі покладено на конкретних осіб.

Практика створення природоохоронних прокуратур заслуговує на увагу, оскільки іх працівники найбільш кваліфіковано здійснюють нагляд за додержанням екологічного законодавства, яке є багатогранним. Однак при цьому виникає потреба у чіткому розмежуванні загальноі і спеціальноі компетенціі цих прокуратур. Доцільно розробити Положення про природоохоронну прокуротуру, яке має бути затверджене наказом Генерального прокурора Украіни.

Це сприяло б усунню дублювання під час здійснення цими прокурорами іх правомочності, більш оперативному виявленню порушень у різних сферах суспільних відносин.

Отже потрібний чи не потрібний буде прокурорський нагляд у правовій державі – покаже життя. Поки ж очевидно, що будівництво правововоі держави – це досить тривалий процес. Правова держава характеризується тим, що в ній править Закон.

**********************************************************

Висновки

1. Контрольно-наглядові органи державної влади у Конституції України, законах України та у більшості  науково-правової літератури не розглядається як система органів, що утворюють самостійну гілку державної влади

2. Особливості формування і функціонування цих державних органів не дозволяють їх віднести повною мірою до будь-якої з конституційно визначених гілок державної влади.

До контрольно-наглядових органів влади України можна віднести:

Конституційний Суд України

Прокуратуру України

Державні інспекції (податкова, пожежна, екологічна і т.ін.)

3. Крім цього, контрольно-наглядові функції властиві таким державним органам як Антимонопольний комітет України, Національний Рада по телебаченню і радіомовленню і деякі інші органи державної влади.

4. Значимість даних органів надзвичайно велика. Вони сприяють процесу формування і функціонування системи “стримувачів і противаг”, як елемента принципу “розподілу влад”. У такий спосіб ця структура державних органів сприяє усуненню узурпації влади.

5. Визначення контрольно-наглядових функцій держави не тільки як самостійної гілки влади, але і встановлення місця і ролі цієї гілки влади в структурі функціонування законодавчої, виконавчої і судової влади.

6. Характерною рисою даних понять є подібність змісту цих визначень. Так, поняття “нагляд” визначається як спостереження або спостереження з метою перевірки, а поняття “контроль” - як перевірка, спостереження з метою перевірки .

7. Що стосується сфер суспільних відносин стосовно котрих контроль і нагляд не повинні бути застосовані і не застосовується як форма примусового впливу, то серед них можна виділити такі: особисте життя людини; мирна діяльність партій, і інших об'єднань громадян; мирні збори громадян; відношення з приводу листування, телефонних розмов, телеграфної або іншої кореспонденції; свободи пересування людини.

8. Конституційний Суд є контролюючим органом влади, але не наглядовим так, як у його функції входить рішення питань про відповідність Конституції України законів і інших нормативних актів держави, що розглядаються тільки по зверненнях суб’єктів означених Конституцією України.

9. За Конституцією України  прокуратурі приділяється окремий розділ сьомий, а це означає, що прокуратура не входить у будь-яку гілку влади і становить систему державних органів, діяльність яких створює самостійну форму державних функцій.

10.   Найбільш ефективним було б об’єднання усіх контрольно-наглядових органів влади в єдину структуру. Така гілка влади має бути незалежною від інших гілок влади, а якщо і залежною, то лише у питанні формування цієї структури.

11.   Необхідним вбачається внести нові зміни до чинного законодавства щодо забезпечення економічних прав засуджених до позбавлення волі, а забізпечення прокурорського нпгляду за іх втіленням в сучасних економічних умовах стане дієвою гарантією додержання прав та законних інтересів цієі категоріі громадян Украіни.

12.   Важливим досягненням в питанні скорочення обмежань, щодо засуджених до позбавлення волі є законодавче закріплення і подальше реалізація можливості здійснювати ними деяких громадянських прав, наприклад, участь у виборах.

13.    Розмовляючи про місце та призначення прокуратури у системі державних органів, слід підкреслити необхідність збереження наглядовоі функціі прокуратури, у тому числі, загального нагляду.

14.   В краіні числяться більше 40 різних контролюючих органів. Але багаточисленні податкові адміністраціі, цінові інспекціі, регіональні управління Національного банку і Фонду державного майна, Контрольно-ревізійноі сліжби та інші, покладенний на них нагляд за дотриманням закону, м’яко кажучи невідповідає Конституціі.

Навряд чи можна досягти цього,відмовившись від прокурорського нагляду, мета якого – забезпечення верховенства Закону, зміцнення законності, захист прав і свобод громадян1.

1.Котелець А. Особливості правозастосовчоі діяльності органів прокуратури у сфері екологіі.//Право Украіни.-1998.-С.67.

Список

використаних першоджерел та літератури

І

Документальні та оповідальні джерела

Виступ Президента України Л.Кучми на розширеній колегії Генеральної прокуратури України 9 липня 1996 року “Роль і завдання органів прокуратури в реалізації положень нової Конституції України”. // Урядовий кур'єр.- 1996.- №129.- 130.- 13 липня.

Закон України «Про Антимонопольний комітет України». // Відомості Верховної Ради України.- 1993.- №50.- С.472

Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні». // Відомості Верховної Ради України.- 1993.- №13.- С.111.

Закон України «Про державну податкову службу». // Відомості Верховної Ради України.- 1994.- №5- С.84.

Закони України.- К,1996.- Т.1-3.

Конституція України. // Відомості Верховної Ради України.- 1996.- №30.- С.141.

Концепція (основи державної політики) національної безпеки України. Схвалена постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997р. // Відомості Верховної Ради України.- К,1997.- №10.- С.85.

Стратегія і досвід боротьби з організованою злочинністю і нелегальним наркобізнесом. // Матеріали міжнародної наукової конференції.- К,1995.- С.43-47.

ІІ

Література

Абрамов Н. О прокуратуре : общий надзор и предъявление исков в судах.// Предпринимательство, хозяйство и право.- 1998.- №4.- С.3-5.

Вернидубов І. Підтримання прокуратурою державного обвинувачення в суді і здійснення правосуддя за Конституцією України. // Право України.- 1998.

Вернидубов І. Функції прокуратури на перехідний період. //Право України.- 1998.- №2.- С.7.

Грошевой Ю.М. Прокурорский надзор в Украине. Учеб.пособие.- К., 1993.- С.96.

Давиденко Л. Функції прокуратури України згідно з новою Конституцією України: пропозиції до законодавства. // Право України.- 1997.- №6.- С.43-46.

Жогин Н.В., Фактулин Ф.Н. Предварительное следствие в советском уголовном процессе. М.,- 1965.- С.30-77.

Копейчиков В.В. Загальна теорія держави і права. К.:Юрінком,- 1997.- С.482.

Корж В. Актуальні питання подальшого реформування органів прокуратури. // Право України.- 1998.- №5.- С.37-38.

Корж В. Незалежність прокурора: деякі проблеми законодавства та практики. // Право України.- 1998.- №11.- С.74.

Корж В. Проблеми вдосконалення повноважень прокурора, судді у кримінальному судочинстві. // Право України.- 1997.- №10.- С.93-95.

Корнієнко М. Стан та деякі проблеми боротьби з організованою злочинністю в столиці України. // Право України.- 1998.- №11.- С.17-18.

Котелевець А. Особливості правозастосовчої діяльності органів прокуратури у сфері екології. // Право України.- 1998.- №11.- С.65-67.

Красноокий О. Ще раз про співвідношення державного контролю і прокурорського нагляду. // Право України.- 1998.- №3.- С.88-89.

Кривенко Л. Тріада влади. Перша серед рівних. // Віче.- 1994.- №7.- С.32.

Курило М. Вдосконалити прокурорський нагляд за додержанням прав та законних інтересів засуджених до позбавлення волі. // Право України.- 1998.- №11.- С.59-60.

Курило М. Прокурорський нагляд за додержанням економічних прав засудженних до позбавлення волі. // Право України.- 1997.- №7.- С.10-11.

Кулаков В. Проблеми вдосконалення організаційних структур апарату обласної прокуратури, що здійснюють нагляд за досудовим слідством, дізнанням та ОРД. // Вісник Академії Правових наук.- 1998.- №1.- С.126.

Лошовский В.Д. Прокурорско-надзорные правоотношения. Ростов-на-Дону. 1987.- С.120.

Медведчук В. Державна влада в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. // Право України.- 1998.- №4.- С.5-9

Мінюков П., Мінюков А. Співвідношення прокурорського нагляду і відомчого контролю при розслідуванні кримінальних справ слідчими. // Право України.- 1999.- №1.- С.111-115.

Михайлов А.И. Прокурорский надзор на стадии предварительного следствия. // Вопросы совершенствования предварительного следствия.- М.- 1983.- С.113.

Основы государства и права. /Под ред. П.И.Орлова. Харьков.: Основа.- 1997. –С.248.

Руденко М. Методика здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів у сфері повадження з відіодами. // Право України.- 1999.- №1.- С.54-57.

Руденко Н. Становление прокуратуры в Украине. Аспекты прошлого и настоящего. // Віче.- 1998.- №4.- С.56-61.

Руденко М., Глаговський В. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді. // Право України.- 1997.- №11.- С.59-63.

Савицкий В.М. Прокурорский надзор за дознанием и предварительным следствием. М., 1959.- С.180.

Середа Г. Прокурорский надзор и ведомственный контроль в сфере хозяйствования и предпринимательства; законность и обоснованность заявлений и сообщений о преступлениях. // Підприємство, господарювання та право.- 1998.- №3.- С.11-14.

Суботін С., Черв’якова О. Представницька функція прокурора. // Право України.- 1997.- №11.- С.63-64.

Сухонос В. Проблеми атестації прокурорських працівників. // Право України.- 1998.- №1.- С.62-63.

Трубин Н.С. Прокурорский надзор за соблюдением законов органами дознания. М.,- 1982.- С.129.

Фурса С. Теоритичні аспекти правового та процесуального становища прокурора в цивільному судочинстві. // Право України.- 1998.- №2.- С.67.

Черв’якова О. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про звернення громадян в органах місцевого самоврядування. // Право України.- 1999.- №1.- С.50-54.

Цвік М. Взаємодія законодавчої і виконавчої гілок влади та референдуму в системі народовладдя. // Вісник Академії Правових наук України.- 1995.- №3.- С.27-35.

Шаповал В. Росподіл влади: міфи і реальність. // Урядовий кур’єр.- 1996.- 16 травня.

Шумський П.В. Прокуратура України. К.: Вентурі.- 1997.- С.334.

Шумський П.В. Прокуратура. Гарантія свободи – гарантія проти сваволі. // Віче.- 1997.- №2.- С.48.

Шумський П.В. Прокуратура – її місце та роль в державі. // Право України.- 1997.- №8.- С.40-43.

Ясинский Г. Прокурорский надзор в сфере экономики. // Юридический вестник.- 1997.- №3.- С.81.

ІІІ

Енциклопедичні видання та довідники

Ожогов С.И. Словарь русского языка. М.: Русский язык. 1986.- С.386.

Словарь Русского языка. Академия Наук СССР Институт Русского языка. М.:Русский язык. 1986. Т.2.

Юридичний енциклопедичний словник.- М.,1987.- С.365.

[1] Копейчиков В.В. Загальна теорія права та держави. К.: Юрінком, 1997. С.  3-4

[2] Ст. 6 Конституції України.

[3] Медведчук В. Державна влада в Україні: сучасний стан та перспиктиви розвитку. //Право України, 1998, № 4. С. 5-6.

[4] В.Медведчук, Державна влада в Україні: сучасний стан та перспиктиви розвитку. Право України, 1998, 4, ст.5-9.

[5]  Шумський П.В.Прокуратура України. Київ, «Вентурі», 1998, стр.21

[6]   В.В.Колейчиков Киев Юрінком 1997, с 91-92

[7] Копейчиков В.В. Загальна теория гос-ва и права. К.: Юринком, 1997. С.90.

[8] Шумський П.В.Прокуратура України, Київ, «Вентурі», 1998, с.9-10.

[9] Цвік М.В. Взаємодія законодавчої і виконавчої гілок влади та референдуму в системі народовладдя. //Вісник Академії Правових наук України, 1995, № 3. С 27-35

[10] Кривенко Л. Тріада влади. Перша серед рівних. К.: Віче, 1994, № 7. С. 17-32.

[11] Тут треба ураховувати, що контрольно-наглядові функції в Україні притаманні фактично усім трьом гілкам влади і саме від того така влада не оговорюється у Конституції України, як самостійна контрольно-наглядова гілка влади(від автора).

[12] Ожегов С.И. Словарь Русского языка. М.: Русский язык. 1986. С. 344.

[13] Словарь Русского языка. Академии Наук СССР Институт Русского языка.  М.: Русский язык.  1986. Т. 2. С. 94.

[14] Див. Ст. 150 Конституції України.

[15] Найменування принципу береться у лапки від того, що на справді поділяється не влада, а функції влади.

[16] Медведчук В. Державна влада в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. //Право України, 1998, № 4. С. 5-9.

[17] Основы государства и права. /Под. ред. П.И. Орлова. Харьков: Основа 1997. С. 54.

[18] Ст. 150 Конституції України.

[19] Ст. 148 Конституції України

[20] Ст.121 Конституції України.

[21] Руденко М., Глоговський В. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді. //Право України, 1997, N11. С.63.

[22]Закон України “Про державну податкову службу” //Відомості Верховної Ради України, 1994, №5, ст. 84.

[23] Ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» //Відомості Верховної Ради України. 1993, № 13, ст. 111.

[24] Ст. 150 Конституції України.

[25] Михайленко О. Проблеми реформування прокуратури України. //Право України, 1998. № 1. С. 78..

[26] Стефанюк В. Напрями реалізації Конституції судами. //Право України, 1997. №  С. 50-52.

[27]Давиденко Л. Функції прокуратури України згідно з повною Конституцією України. //Право України 1997, N4, С.43.

[28] С.Субботін, О.Черв’якова. Представницька функція прокурора. // Право України 1997р. № 11 стр. 63-64

[29] Концепція (основи державної політики) національної безпеки України. Схвалена постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997р. //Відомості Верховної Ради України.-1997, N10. Ст. 85.

[30]  .Руденко М, Глоговський В. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді //Право України.1997, N11, С. 59 – 63.

[31] Суботін С., Черв’якова О. Представницька функція прокурора. ПравоУкраїни, 1997, N11. С. 63-65.

[32] Руденко М., Глоговський В. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді //ПравоУкраїни, 1997, N11. С. 63.

[33] Жогин Н.В., Фаткулин Ф.Н. Предварительное следствие в советском уголовном процессе. – М., 1965 – С. 30-47.

[34] Савицкий В.М. Прокурорский надзор за дознанием и предварительным следствием. – М., 1959 – С. 8-22.

[35] Трубин Н.С. Прокурорский надзор за исполнением законов органами дознания.- М., 1982. – С. 22.

[36] Михайлов А.И. Прокурорский надзор на стадии предварительного следствия. Вопросы совершенствования предварительного следствия. – М., 1983. – С. 113.

[37] Кулаков В. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. //Право України, 1997. № 6. С. 10-11.

[38] Давиденко Л. Функції прокуратури України згідно з новою Конституцією України. //Право України, 1997. № 6. С. 45.

[39] Шумський П. В. Прокуратура України. К.: Вентурі, 1998. С. 294.

[40] Ч.3 Ст. 152 Конституції України

[41] Ст. 4 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» //Відомості Верховної Ради України. 1993, № 13, ст. 111.

[42] Ст. 2 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» //Відомості Верховної Ради України 1993, № 50, ст. 472.

[43] Шумський П. В. Прокуратура Украіни – “Вентурі”.-1998.-С. 298-299.

[44] Курило М. Вдосканалити прокурорський нагляд за додержанням прав та законних інтересів засуджених до позбавлення волі.//ПравоУкраіни.-1998.-№11.-С.59-60.

[45] Курило М. Прокурорський нагляд за додержанням економічних прав засуджених до позбавлення волі//Право Украіни.-1998.-№12-С.70.

[46] Вернидубав І. Функціі прокуратури на перехідний період.//ПравоУкраіни.-1998-№2.С.9.

[47] Курило М. Прокурорський нагляд за додержанням економічних прав засуджених до позбавлення волі//Право Украіни.-1998.-№12.-С.71-72.

[48] Прокурорський нагляд в Украіні:Навч.посібник / Керівник кол авторів Грошевой Ю.М.К.,ІСДО.-1993.-С.3.

[49] Грошевой Ю.М. Прокурорський нагляд в Украіні. Уч. Посібник.-К.-1993.-С.26-28.

[50] Грошевой Ю.М. Прокурорський нагляд в Украіні. Уч. посібник.К.-1993.-С.26-28.

[51] Ясинський Г.Прокурорський нагляд у ефері економіки.//Юридичний вістник.-1997.-№3.-С.81

[52] Сухонос.В. Проблеми атестаціі прокурорських працівників. // Право Украіни.-1998,-№1-С.62-63.

[53] Відомості Верховноі Ради Украіни.К.-1991.-№41.-ст.546.

[54] Грошевой Ю.Прокурорський нагляд в Украіні.Уч.посібник-К.,-1993.-С.5.

[55] Котелевець А. Особливості правозастосовчоі діяльності органів прокуратури у сфері екологіі.//Право Украіни.-1998.-№11.-С.65-67.

[56] Шумський П.В. Прокуратура Ураіни.-К., “Вентурі”.-1998.-С.6-7.

[57] Михайленко О. Проблеми реформування прокуратури України.// Право України.-1998.-№1-С.78-79.

[58] Стратегія і досвід бортьби з організованою злочинністю і нелегальним наркобізнесом//Матеріали міжнародноі науковоі конференціі.-К.,-1995.- С.43-47.

[59] Корнієнко М.Стан та деякі проблеми боротьби з організованою злочинністю в столиці Украіни.// Право Украіни.-1998.-№11.-С.17-18.

[60] Ясинський Г. Прокурорський нагляд в сфері економіки.//Юридичний вісник.-1997.-.№3.-С.78-81.

[61] Голос Украіни.-1996.-13 листопада.

[62] Середа Г.Прокурорський нагляд і відомственний контроль у сфері господарювання та підприємства, законність і обгрунтованність заяв і повідомлень про злочин.//Підприємство, господарювання та право.-1998.-№3.-С.11-14

[63] Лошовський В.Д. Прокурорсько-наглядові правовідносиниб-Ростов-на-Дону.-1987.-С.12