Перспектива збільшення економічності Зуєвської теплової електростанції за допомогою вибору оптимального режиму роботи енергоблоку
Для
першої ітерації виправлення дорівнюємо
Тоді МПа
тому
що ;
Знаходимо
температуру пари при цьому тиску :
З ;
друга
ітерація : МПа
температура
пари складе :
З
третя
ітерація : МПа
розрахунок
кінчений.
3.3.2
Основні параметри пари
Початковий
тиск перед регулювальними клапанами складе
МПа;
температура
пари складе :
З
тиск
у холодному промперегріві складе :
МПа;
Втрати
тиску в тракті промперегріву визначається з [4] і становлять Рпп = 8,5% ;
Тоді
тиску гарячого прома складе :
Ргп
=0,915 * Рхпп = 0,915 * 3,668 = 3,358 МПа
Визначаємо
основні ентальпії пари з H-S діаграми :
=3328 кДж/кг
=2876 кДж/кг
=3542 кДж/кг,
=2762 кДж/кг
=2316 кДж/кг
Приймаємо
тиск у конденсаторі середньорічне значення по [4] Pк=0,0067 МПа
Визначаємо
ККД ЦВТ, ЦСТ, ЦНТ і регулюючого клапана з [4] значення становлять :
Визначаємо
дійсний стан пари за ЦВТ, ЦСТ, ЦНТ :
=2973 кДж/кг
=2836 кДж/кг
=2383 кДж/кг
Визначаємо
параметри пари за регулюючим щаблем:
кДж/кг
де кДж/кг – теоретичний теплоперепад у
регулюючому клапані .
кДж/кг
Тиск
пари за регулюючим клапаном складе : МПа;
Визначаємо
параметри пари по регенеративних відборах з H-S діаграми в системі регенерації.
Всі дані заносимо в таблицю 3.3.1
Таблиця
3.3.1 - Параметри пари по регенеративних відборах .
Номера
відборів
Тиск пари у відборах
Ентальпія пари у
відборах ,кДж / кг
Питомі об'єми в
номінальному режимі ,м/кг
Питомі об'єми в
реальному режимі, м/кг
1
5,14
3044
0,046
0,049
2
3,67
2973
0,059
0,0685
3
1,43
3293
0,2026
0,2208
4
0,559
3054
0,382
0,474
5
0,33
2940
0,5952
0,7054
6
0,193
2836
1,0056
1,113
7
0,108
2748
1,591
1,716
8
0,0495
2624
2,892
3,324
9
0,0211
2514
6,311
7,364
З
урахуванням втрат тиску в ресивері : Р рес = 2%
Тиск
перед ЦНТ складе :
Р06/
= Р06 * Ррес = 0,193 *0,98=0,189
МПа;
3.3.3Визначення тиску пари в підігрівниках з урахуванням
втрати тиску в трубопроводах пари, що гріє.
Втрати
тиску визначають по формулі :
% ;
Тиск
у підігрівнику визначається по формулі:
МПа;
Таблиця
3.3.2 - Тиск пари в підігрівниках.
Номер
підігрівника
Втрати тиску в ТП
Тиск пари в
підігрівниках
проектні
експлуатаційні
ПВТ 9
3
2,69
5
ПВТ 8
3
2,93
3,56
ПВТ 7
3
2,75
1,39
ПНТ 6
6
5,89
0,526
ПНТ 5
6
5,96
0,31
ПНТ 4
6
5,58
0,182
ПНТ 3
6
5,44
0,102
ПНТ 2
6
5,8
0,0466
ПНТ 1
6
5,89
0,01099
ТУРБОПРІВОД
10
9,17
1,29
3.3.4
Підігрів живильної води й основного конденсату всистемі
регенерації
З
літератури [8] визначаємо підігрів живильної води й основного конденсату в
кожному підігрівнику системи регенерації.
Підігрів
визначається по формулі:
З ; де
- температура води після i-того
підігрівника;
- температура води до i-того підігрівника;
Таблиця
3.3.3 - Величина підігріву живильної води й основного конденсату
Номер підігрівника
Величина підігріву в
проектному режимі ,З
Величина підігріву в
розрахунковому режимі , З
ПВТ 9
29
29
ПВТ 8
43
43
ПВТ 7
28
24
ПНТ 6
20
20
ПНТ 5
15
15
ПНТ 4
26
26
ПНТ 3
22
22
ПНТ 2
25
25
ПНТ 1
24,5
12,8
3.3.5
Визначення недогріву живильної води й основного конденсату в підігрівниках
Недогрів
визначається з формули :
;
де, — нагрівання охолодженої води в
конденсаторі.
; де ;
Таблиця
3.3.4. - Величини недогріву в підігрівниках
Номер підігрівника
Величина недогріву в
проектному режимі ,Ө З
Величина недогріву в
експлуатаційному режимі , Ө З
ПВТ 9
3
2,67
ПВТ 8
3
2,64
ПВТ 7
3
2,29
ПНТ 6
1
0,87
ПНТ 5
4
3,67
ПНТ 4
4
3,61
ПНТ 3
4
3,63
ПНТ 2
0
0
ПНТ 1
5
2,38
3.3.6
Відомості балансу по витраті пари й потужності
Частки
відборів пари залишаються незмінними, і рівні як і в розрахунку проектної схеми
в пункті 3.1 за винятком часток відборів під номерами 3 , 6 , і 9 . Також у
виді малої зміни режиму роботи блоку незначно змінюються й частки мережних
відборів , тому їх приймаємо незмінними з розрахунку проектної схеми .
Тоді:
= =
= =
=
= =
=
=0,1006
=
Частка
витрати пари в конденсатор визначаємо по формулі :
Тепловий
розрахунок конденсатора турбоустановки ДО-300-240 Зуєвській ТЕС проводиться в
реальному режимі при заміні латунних трубок на мідно-нікелеві трубки типу
МНЖ-5-1
Таблиця
3.4.1 Вихідні дані
Вихідні дані
Використовуючи латунні
трубки
Використовуючи трубки
типу МНЖ-5-1
1. Витрата пари через
конденсатор Dк, кг/з
2. Тиск пари в
конденсаторі Рк, кПа
3.Номінальна витрата
охолодженої води G, кг/з
4. Температура охолодженої
води tв, 0С
5. Швидкість води в
трубках ,м/с
6.Діаметр трубок, мм
7. Коефіцієнт чистоти
трубок
8.Число ходів у
конденсаторі, z
9.Матеріал трубок
10. Різниця ентальпії пари
й конденсату qк=hк-hк/, кДж/дог
145
6,7
8833
15
2
28/26
0,7
2
2223
139
4,9
8819
15
2
28/26
0,82
2
МНЖ-5-1
2208
Обчислюємо
коефіцієнт теплопередачі, Вт/м2До по
формулі Л. Д. Бермана вираженої за допомогою коефіцієнтів-співмножників:
2. Співмножник,
що враховує впливи швидкості охолодженої води
,
де:
0,9929
0,9917
3.Співмножник,
що враховує вплив температури охолодженої води
3.1 Парове
питоме навантаження [г/м2з]
де:
0,8429
0,4516
9,5
0,8335
0,4543
9,12
4. Співмножник,
що враховує число ходів у конденсаторі
1
1
5. Співмножник,
що враховує вплив парового навантаження
6. Коефіцієнт
теплопередачі [Вт/м2ДО]
2275,8
2614,4
Співвідношення
Клат. труб./КМНЖ-5-1= 2614,4/2275,8=1,149;
У
такий спосіб внаслідок зниження - коефіцієнта чистоти
трубок з до ,
відбулося зниження коефіцієнта теплопередачі на ~ 13%; [8]
Таблиця
3.4.3 Розрахунок кінцевого тиску в конденсаторі
Найменування
Формула розрахунку
Результат
використання латунних
трубок
використання трубок
марки МНЖ-5-1
1. Нагрівання
охолодженої води, 0С
де: - кратність охолодження
8,71
61
8,65
61
2. Температура
охолодженої води на виході з конденсатора, 0С
23,71
23,65
3.
Температурний напір, 0С
5,6
4,46
4. Температура
конденсації пари, 0С
29,31
28,11
5. Кінцевий
тиск у конденсаторі, бар.
0,0412
0,0378
З
отриманих розрахунків видно, що використання трубок марки МНЖ-5-1 дає
можливість зменшити температурний напір і температуру конденсації пари й тим
самим зменшити кінцевий тиск у конденсаторі.
Використання
трубок марки МНЖ-5-1 сприяє більшому коефіцієнту теплопередачі й поліпшеному
вакууму в конденсаторі.
3.4.1
Визначення оптимальних строків чищення поверхонь теплообміну конденсаторів
парових турбін
У цей
час, при експлуатації застарілого обладнання ТЕС і АЕС і різкої зміни графіків
електричних навантажень, одним з ефективних способів підвищення економічності є
розробка й впровадження профілактичних заходів щодо усунення й попередження
відмов у роботі встаткування. Для конденсаційних установок, одним з істотних
способів є чищення поверхонь конденсаторів. Ефективність чищення конденсаторів
багато в чому визначається строками й способами чищення. Пропонується методика
визначення оптимальних строків чищення з урахуванням температури охолодної
води, її забруднення, режиму роботи енергоблоку й вибору оптимального способу
для умов конкретних ТЕС і АЕС.
Оскільки
найближчим часом проблеми реабілітації ТЕС не можуть бути вирішені шляхом
глобальних реконструкцій устаткування, то на нашу думку одним з реальних
варіантів є вдосконалювання режимів експлуатації встаткування, як окремих
елементів (казанів, турбін, генераторів), так і енергоблоків у цілому. Для
рішення цього питання необхідна оптимізація режимів експлуатації, з урахуванням
досягнення вітчизняної й світової науки в області енергетики й нових
технологій.
Досить
істотний вплив на показники ефективності ТЕС роблять низькопотенційні
комплекси, і їхній основний елемент конденсатор. Зміна режимів роботи енергоблоків
і якості охолодженої води приводять до інтенсивного забруднення поверхні
теплообміну конденсаторів, а отже до зниження вакууму й значному росту витрат
на підтримку чистоти поверхонь охолодження конденсаторів [8],[18]. Забруднення
конденсаторів приводить:
- до
зниження потужності енергоблоків (недовиробіток електроенергії);
- при
збільшенні тиску на 1 кПа потужність турбіни в конденсаційному режимі
зменшується на 0,8 - 0,9% або настільки ж зростає питома витрата палива;
-
збільшенню експлуатаційних витрат;
- до
погіршення економічності енергоблоків.
Одночасно
із цим підтримування чистоти конденсаторів вимагає додаткових витрат, приводить
до недовиробітку електроенергії в період чищень [9]. У цьому зв'язку виникає
проблема оптимізації режимів чищення конденсаторів.
В
основу математичної моделі визначення оптимальних строків чищення поверхонь
конденсаторів прийнята методика [12], що удосконалена авторами шляхом обліку й
аналізу багаторічних статистичних даних умов експлуатації елементів низькопотенційних
комплексів енергоблоків Змиївської ТЕС, Зуєвської ТЕС, Запорізької АЕС.
Відмінність
пропонованої методики визначення оптимальних строків чищення від існуючих полягає
в наступному:
Замість
незалежної оптимізації кожного інтервалу між чищеннями [12]- [15] пропонується
оптимізація на деякому характерному інтервалі часу Т. За час вибирається
міжремонтний період. У цьому випадку реалізується оптимальне розташування на
тимчасовій осі моментів відключення конденсатора на очищення, тобто
, (3.4.
1)
де k
- кількість відключень конденсатора на чищення за міжремонтний період;
Т -
міжремонтний період блоку, година;
∆
τ - тривалість чищення конденсатора, година;
- оптимальний інтервал між двома чищеннями,
година;[8].
Пропонується
облік нерівномірності температури охолодної води за період Т шляхом
перерахування проміжків між чищеннями, тобто введення нерівних інтервалів між
чищеннями протягом часу Т.
У
всіх існуючим нині методиках як експериментальний матеріал беруться або
результати обробки даних поточного контролю за роботою конденсатора, або
результати випробувань досліджуваного конденсатора.