Люмінесцентні світильники

23. В електроустановках, будова в яких така, що накладення заземлення небезпечне або неможливе /наприклад в деяких розподільчих шафах контрольно-розподільчих установках окремих типів/ при підготовці робочого місця повинні бути прийняті додаткові міри безпеки:

- запирання приводу роз'єднувача на замок – огородження ножів, або верхніх контактів із ізоляційного матеріалу.

24. До частин які повинні заземлюватися відносяться:

- корпуси електричних машин, трансформаторів, апарати

освітлення та інше;

- приводи електричних апаратів;

- вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;

- каркаси розподільчих щитів, щитів керування і інших електричних шаф;

- металеві конструкції розподільчих пристроїв, металеві кабельні конструкції, металеві корпуси кабельних муфт,

сталеві труби електромереж та інші металеві конструкції, які зв'язані з установками електрообладнання;

- металеві корпуси пересувних і переносних електропристроїв.

25. Необхідно постійно слідкувати за надійністю приєднання і справністю заземлюючого пристрою. Забороняється використовувати для заземлення будь-які проводки, не призначені для цих цілей, а також приєднувати заземлення скручуванням.

26. При виконання робіт па відключеній частині електроустановки заземлення накладати на струмопровідні частини фаз із всіх сторін звідки можливе попадання напруги, включаючи і зворотну трансформацію. Накладання заземлення необхідно виконувати безпосередньо після відключання напруги.

27. При користуванні переносними заземлювачами їх комплекти перед перевіркою відсутності напруги повинні знаходитись у місцях накладення заземлення і бути закріплені до за жиму ЗЕМЛЯ. Зажими переносного заземлення необхідно накладати на заземлюючі струмопровідні частини за допомогою штанги із ізолюючого матеріалу в діелектричних рукавицях. Закріплення зажимів виконувати цією ж штангою або безпосередньо руками, але при цьому обов'язково користуватися діелектричними рукавицями.

28. 3няття переносного заземлення з приміщенням штанг і діелектричних рукавиць слід викопувати в зворотній послідовності, тобто спочатку зняти його з струмопровідних частин, а потім від'єднати від заземлюючого пристрою. Накладання і зняття переносних заземлень в установках напругою вище 1000 В повинне виконуватися двома особами – із оперативного персоналу з кваліфікаційною групою не нижче четвертої і із числа неоперативного електротехнічного персоналу з кваліфікаційною групою не нижче четвертої, які пройшли інструктаж і ознайомлені із схемою електроустановки.

29. При неможливості зняття напруги в електроустановках напругою 500, В і нижче дозволяється виконання робіт під напругою ис менше чим двома особами. Виконавець роботи повинен мати кваліфікаційну групу не нижче четвертої. При цьому необхідно:

- працювати в гумових калошах або стоячи на ізольованій підставці;

- користуватися інструментом з ізольованими ручками / у викруток крім цього повинен бути ізольований стрижень/. При відсутності такого інструменту необхідно користуватись діелектричними рукавичками; огородити струмопровідні частини, які знаходяться під напругою до яких можливе випадкове дотикання ізолюючими накладками /гумовими ковбиками, електрокартоном, міканітовими листами і іншим/.

30. При виконанні робіт на струмопровідних частинах, що знаходяться під напругою за допомогою основних захисних ізолюючих засобів / оперативні і вимірювальні штанги, штанги для зачищення ізоляції, показники напруги, ізолюючі і струмопровідні кліщі і інше /.

НЕОБХІДНО:

- користуватися тільки сухими і чистими ізолюючими засобами з непошкодженим лаковим покриттям; - тримати ізолюючі засоби за ручки – захвати не дальше граничного кільця;

- розташувати ізолюючі засоби таким чином. щоб не виникала небезпека перекриття по поверхнях ізоляції між струмопровідними частинами двох фаз або на землю: При виявленні порушення лакового покриття чи других неполадках захисних ізолюючих засобів користуватися V ними забороняється.

31. При роботі під напругою використання ножівок, напилків, металевих лінійок забороняється. ,

32. При роботі із багато разовим зняття напруги, коли частина електроустановки відключається але с близько частини або інших електроустановки під напругою і доступні до виконуючого роботи - ці роботи повинні виконуватися двома особами.

33. Заміну головних вставок запобіжників при наявності рубильника необхідно виконувати при знятій напрузі. При неможливості зняття напруги /напри-клад па групових щитах/ заміну плавких вставок запобіжників дозволяється викопувати під напругою, але із зняттям навантаження. Остання вимога не відноситься до запобіжників із закритими плавкими вставками.

34. 3аміну плавких вставок запобіжників під напругою необхідно виконувати в захисних окулярах, в діелектричних рукавицях, користуючись ізолюючими кліщами. Заміна може виконуватись однією особою з кваліфікацією не нижче третьої групи, а при заміні з приставних драбин - двома особами.

35. Ввімкнення і підключення, ідо виконується оперативним персоналом на розподільчих щитках у внутрішніх і зовнішніх електромережах і приставних драбин і підставок, а також де ці операції по місцевих умовах важкі - повинні виконуватися двома особами, одна і яких повинна мати кваліфікацію не нижче четвертої групи.

36. У випадках, коли відключення цехового обладнання виконувалося згідно усної заявки цехового персоналу для виконання будь-яких робіт, послідуюче відключення цього обладнання може бути виконано по вимозі особи, що дала заявку на відключення, особи яка її замінила або особи яка в даний момент її заміняє. Перед включенням обладнання тимчасово підключеного по заяві цехового персоналу, оперативний персонал повинен його оглянути, впевнитись до готовності прийому напруги і попередити працюючих на них про включення.

37. При виявленні замикання на ЗЕМЛЮ забороняться наближуватись до місця замикання па відстань 4–5 м. у закритих і 8–10 м. у відкритих розподільчих пристроях.

38.Для попередження трансформації напруги ч низької сторони на висоту необхідно відключити вимірювальні трансформатори низької сторони.

39. При виявленні неполадок в електричних пристроях /іскріння, пошкодженим ізоляції проводів і кабелів та ін./ а також при залишенні неогороджених струмопровідних частинах необхідно попередити майстра.

40. Необхідно терміново вимкнути струм у випадках:

- пошкодження будь-якої із деталей, при виявлені неполадок в роботі механізмів, електрообладнання;

- отриманням травм обслуговуючим персоналом;

- пожежі в зоні виконання робіт.

Допоміжні роботи

Робота на верстатах і ручним інструментом.

1. Працювати на верстатах дозволяється особам, які спеціально навчені і пройшли інструктаж ч охорони праці.

2. Верстати необхідно установлювати па міцних основах і надійно закріплювати.

3. Всі відкриті частини верстатів, що рухаються і обертаються і являють небезпеку під час роботи, необхідно огороджувати.

4. Деталі, що виступають, закриваються кожухами без гострих країв.

5. Деталі, що обробляються на верстатах, необхідно міцно закріпити.

6. Працювати на свердлильному верстаті слід при нормальному числі обертів шпинделя. Подавати свердло па деталь, що обробляється, потрібно не ривками, а рівномірно.

7. Міняти свердло можна тільки після повної зупинки верстата. Свердло необхідно точно установити і мінно закріпити. Працювати па свердлильному верстаті в рукавицях забороняється.

8. При роботі на токарному верстаті закріплювати і знімати деталі, що обробляються, в патроні чи планшайбі можна тільки після зупинки верстата. Патрон планшайби знімають в ручну. Знімати патрон чи планшайбу вмиканням електромотора забороняється.

9. 3аточувальний верстат необхідно обладнати захисним кожухом і спеціальним упором. Якщо нема захисного екрана заточувати інструмент слід в захисних окулярах. Заточу ваги інструмент об бічні порожнини точильних кругів забороняється.

10. Працювати па верстатах слід тільки в спец одягу і головному уборі; поли одягу і краватка тощо, не повинні розвіватися, рукава необхідно застібати.

11.Випадкове спрацьовування вмикаючи пристроїв ні при яких умовах не повинно статися.

12. Видаляти стружку з верстата слід спеціальними пристосуваннями /щітками, гачками тощо/ тільки після повної зупинки верстата. Видаляти стружку руками забороняється.

13. Інструмент повинен бути завжди справним. Перед початком робіт інструмент необхідно перевірити, а несправний – негайно замінити. Користуватися несправним інструментом забороняється.

Ручний інструмент видасться робочим в потрібній кількості і відповідно характеру робіт, що виконуються.

14. Рукоятки повинні бути гладкими і надійно закріпленими. На поверхні рукоятки не допускаються вибоїни і сколе. Робоча частина інструмента не повинна мати тріщин, задирок і підсічок.

15. На ручних інструментах ударної дії /зубила, пробійники тощо/ не допускаються: пошкодження /вибоїни, сколи/ робочих кінців; задирки і гострі ребра на бічних гранях в місцях затискання їх рукою; тріщини, задирки, наклепи і сколи на затилковій частині; довжина ручок інструмента менша за 150 мм.

16. При роботі зі шлямбуром та іншим ручним інструментом працівники повинні працювати в захисних окулярах з небитким склом і в рукавицях..

17. Лещата повинні бути в повній справності і мати на губках насічки.

18. Монтерськй інструмент з ізолюючими ручками допускається в якості основного захисного засобу в електроустановках з напругою до 1000 В. для робіт під напругою.

Ізолюючі ручки або діелектричні чохли повинні щільно прилягати до металевих частин інструмента і повністю ізолювати ту частину інструмента, яка під час роботи знаходиться в руці у працюючого, ізолюючі ручки обладнуються упорами для виключення змоги з зіскакування пальців чи долоні на металеву частину інструмента. Ізолююча частина інструмента повинна бути гладкою, без тріщин і задирок. Довжина ізолюючих ручок не повинна бути меншою за 100 мм.

Електроінструмент і переносні електричні лампи.

1. До роботи з електроінструментом допускаються особи, які пройшли виробниче навчання і склали іспити з техніки безпеки. При роботі з переносними електроінструментом ручними електролампами необхідно керуватися правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, а також посібником техніки безпеки при монтажних роботах в енергетиці. Всі електроінструменти нумеруються зберігаються в сухому приміщені.

2. Електроінструмент повинен задовольняти таким основним вимогам:

швидко підключатися і відключатися від електромережі /але не самочинно/;

бути безпечним в роботі і мати недоступні для випадкового дотику струмопровідні частини.

3. Напруга електроінструмента не повинна були вищою за:

- 220 В в приміщенні без підвищеної небезпеки;

- 36 В приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщенням.

4. В особливо небезпечних приміщеннях і при наявності несприятливих умов дозволяється працювати електроінструментом на напругу не вищу за 36 В. з обов'язковим застосуванням захисних засобів/діелектричні рукавички, килимки тощо. /

5. Корпус електроінструмента па напругу вищу за 36 В обладнується спеціальним зажином для приєднання заземлюючого проводу з розпізнавальним знаком "З" або " Земля".

6. Штепсельні з'єднання, призначені для підключення електроінструменту, повинні мати недоступні для дотику струмопровідні частини і додатковий заземлюючий контакт.

Штемпельні з'єднання /розетки, вилки/, що застосовуються на напругу 12 і 36 В, по своєму конструктивному виконанню повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, що застосовуються па напругу 127 і 220 В, можливість вмикання вилок, що застосовуються на напругу 12 і 36 В., в штепсельні розетки з напругою на 127 і 220 В виключаються.

7. Оболонки кабелів і проводів повинні заводитися в електроінструмент і міцно закріплюється для запобігання їх зламу і стирання.

8. В приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається застосовувати переносні електричні лампи напругою не вищою 36 В. В приміщеннях особливо небезпечних і поза приміщеннями допускається застосовувати переносні електричні лампи з напругою не вищою за 12 В.

9. Приєднання переносних електричних ламп напругою па 12 і 36 В до трансформатора може здійснюватися наглухо або за допомогою штепсельної вилки; в останньому випадку па кожусі трансформатора з боку 12 чи 36 В. Повинна бути передбачена відповідна штепсельна розетка з написом "12 В" чи "36 В". Живлення електроінструмента і переносних ламп від автотрансформатора забороняється.

10. Перевірка на відсутність замикань на корпус і стан ізоляції проводів, відсутності обриву заземлюючої жили /проводу/ електроінструмента, переносних електричних ламп, а також ізоляції понижуючих трансформаторів проводиться мага омметром не рідше 1 разу на місяць особою з кваліфікаційною групою не нижчою за 111.

11. Електроінструмент, понижуючі трансформатори і переносні електричні лампи перевіряються ретельним зовнішнім оглядом, звертається увага на справність заземлення та ізоляції проводів, відсутність оголених струмопровідних частин і відповідність інструмента до умов роботи.

Перед видачею на руки робочому електроінструмент перевіряється на стенді чи приладом щодо справності заземлюючого проводу і відсутності замикання на корпус.

Електроінструмент, що має дефекти, видавати для роботи забороняється.

12. Перед початком робіт з електроінструментом необхідно перевірити:

- затяжку гвинтів, що кріплять вузли і деталі електроінструмента;

справність редуктора шляхом прокручування рукою шпинделя електроінструмента /при відключеному двигуні/;

стан щіток і колектора;

стан проводу електроінструмента, цілість ізоляції, відсутність зломів жил;

справність заземлення.

13. Для приєднання електроінструмента до електромережі застосовується шланговий провід; допускається застосовувати багатожильні гнучкі проводи (типу ПРГ) з ізоляцією на напругу не нижчу за 500 В укладені в гумовий шланг.

14. При користуванні електроінструментом чи переносними електричними лампами їх проводи і кабелі по можливості підвищуються.

Безпосереднє дотикання проводів і кабелів до металевих гарячих, вологих і масляних поверхонь або предметів не допускається.

При виявленні будь-яких несправностей робота з електроінструментом чи переносними електричними світильниками негайно припиняється.

15. При припиненні подачі струму під час роботи з електроінструментом чи перерві в роботі електроінструмент від'єднується від електромережі.

16. Особам, які користуються електроінструментом, забороняється:

- передавати електроінструмент, хоч на найкоротший час, іншим особам;

розбирати електроінструмент і проводити самим будь-який ремонт /як самого електроінструмента, так і проводів, штепсельних з'єднань тощо/;

триматися за провід електроінструмента чи доторкатися до ріжучого інструмента, що обертається;

- видаляти руками стружку чи ошурки під час роботи інструмента або до повного його зупинення;

- працювати з приставних драбин на висоті більшій за 2,5 м. Заземлення електрообладнання, вимірювальних приладів і електроінструмента.

1. При напрузі вищій за 36 В змінного і 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також при роботах на даху, горищі чи сходовій клітці електрообладнання, вимірювальні прилади і електроінструмент необхідно заземлити.

2. Заземленню підлягають:

стенди для перевірки кінескопів, радіо ламп, мотичних виробів та інших радіодеталей і вузлів;

пробійно-вимірювальні установки;

- металеві корпуси перехідних трансформаторів, вимірювальних приладів /металеві корпуси вимірювальних приладів, якщо вони підключаються до електромережі через розподілю вальний трансформатор, електрообладнання стола приймальника чи радіо механіка, не заземлюються/, електродрилів, електроламп з живленням від електромережі і таких, що мають клеми або гнізда для підключення заземлення;

- корпуси верстатів електроприводами.

Заземлення викопується згідно з правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і з правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.

3. Заземлення переносного електроінструмента здійснюється за допомогою спеціальної жили переносного проводу, яка не повинна одночасно служити провідником робочого струму. Використання з цією мстою нульового, заземленого проводу безпосередньо у електроінструмента забороняється. Приєднання нульового і заземлюючого провідників до заземлюючої мережі виконується самостійно.

Для підключення електроінструмента штепсельна розетка обладнується спеціальним контактом для приєднання заземлюючого провідника. При цьому конструкція штепсельного з'єднання повинна виключати можливість підключення струмонесучих контактів до контактів, призначених для заземлення. З'єднання між заземлюючими контактами вилки і штепсельної розетки установлюються до того, як до тикнуться струмонесучі контакти; порядок відключення – зворотний. Заземлюючий контакт штепсельної розетки електричне з'єднується з її корпусом, якщо цей корпус виготовлений із металу.

4. У виняткових випадках при відсутності спеціальної розетки переносний електроінструмент, ввімкнений в мережу змінного струму з глухо заземленою нейтраллю, слід заземлювати (занурювати) з'єднанням корпуса електроінструмента безпосередньо з нульовим проводом електролінії що живиться від одного і того ж трансформатора. Заземлюючий провідник не повинен одночасно служити для підводу робочого струму.

Підключати корпус електроінструмента до водопроводу чи будь-якого іншого заземлення забороняється. Нульовий провід визначається індикатором низької напруги.

5. Не допускається приєднання електроінструмента до мережі з глухо заземленою нейтраллю при наявності на нульовому проводі запобіжників. В цих випадках необхідно перед початком роботи ці запобіжники зашунтувати.

6. Електроінструмент, підключений до електромережі змінного струму з ізольованою нейтраллю можна заземлювати до будь-якого надійного заземлення. Опір не повинен бути більшим за 4 Ом.

7. Приєднання заземлюючих провідників до заземлювачів і конструкцій, що заземлюється виконується сваркою або надійним болтом з'єднання.

8. Відкрито покладені оголені провідники і оголені мережі заземлення забарвлюються в чорний колір.

Допускається забарвлення відкритих заземлюючих провідників в інші кольори, у відповідності з оформленням приміщення, але при цьому на них в місцях приєднань та відгалужень наноситься не менше двох смуг чорного кольору на відстані 150 мм одна від одної.

Заземлюючі провідники, розташовані в приміщеннях повинні бути доступними для огляду.

9. При неможливості виконання заземлення, або захисного відключення (якщо це викликає значні ускладнення за технологічними причинами) допускається обслуговування електрообладнання з ізолюючих площадок. Ізолюючі площадки повинні бути виконані таким чином, щоб дотик до незаземлених частин, що становлять небезпеку, міг здійснюватися тільки з площадки. Крім цього повніша бути виключена можливість одночасного дотику до заземлених частин електрообладнання і частин, що не мають з'єднання з землею.

Вантаження, переміщення, піднімання і розвантажування обладнання, матеріалів та їх зберігання.

1. Вантажити і розвантажувати тяжкі і громіздкі вантажі слід і обов'язковим дотримуванням безпечних способі вантаження. розвантажування і транспортування вантажів.

2. Розвантажувати, переміщувати і піднімати тяжкі вантажі слід, як правило, механізованим способом за допомогою спеціальних механізмів. Механізований спосіб провадження вантажно-розвантажу-вальних робіт с обов'язковим при роботі з вантажами, важчими за 60 кг, а також при підніманні вантажів на висоту більшу за 3 м.

Якщо вага вантажу перебільшує 50 кг, то піднімати його на спину вантажника слід за допомогою інших вантажників. При вазі вантажу більшій за 50 кг перенесення його одним вантажником допускається па відстань, не більшу чи 60 м . При відстані більшім за 60 м необхідно встановити змінний або падати пристосування для переміщення вантажу.

3. При перенесенні важких речей вручну необхідно дотримуватись вимог указаних у ГОСГ 12.3.009-76 "Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки".

4. Кантувати важкі штучні матеріали /ящики з обладнанням/ слід за допомогою спеціальних ломів та інших пристосувань.

5. При спусканні вантажу по похилій площині необхідно підтримувати вантаж канатами з протилежного боку для запобігання ковзання вантажу під дією власної ваги і перекидання високих вантажів.

6. В майстернях телеательє для транспортування телевізорів слід користуватися спеціальними вічками.

7. Піднімання і спускання вантажів по сходах без поручнів чи будь-яких інших бокових огороджень не допускається.

8. Вантаження матеріалів на автомашину вище за її борти без кріплення забороняється.

9. Складські приміщення повинні бути обладнані стелажами для зберігання матеріалів, деталей та інструменту і не повинні бути захаращені. Діелектричні засоби захисту згідно з правилами використання і випробовування захисних засобів застосовуючи в електроустановках.

Пожежна безпека

1. Пожежонебезпечною зоною називається простір усередині та поза приміщенням, у межах якого постійно або періодично знаходяться горючі речовини і у якому вони можуть знаходитися при нормальному технологічному процесі та при його порушеннях.

2. При розміщенні електрообладнання у таких зонах необхідно керуватися вимогами ПУЄ.

3. Відповідальність за дотримування заходів пожежної безпеки несе керівник підприємства. Він призначає відповідальних за пожежну безпеку у кожній зміні майстерні, цеху, філіалу, складу та інших служб, в обов'язки яких входить слідкувати за дотримуванням протипожежного режиму і забезпеченню своїх дільниць засобами пожежогасіння /вуглекислотні вогнегасники, ящики з піском, лопати, відра а також брезент для накидання на прилад, що зайнявся/ на радіо апарат, телевізор тощо/.

4. При ліквідації загорання слід мати на увазі що гасіння пінним вогнегасником чи водою телевізора, радіо апаратів і електроустановок, що знаходяться під напругою не дозволяється.

5. При здійснюванні заходів щодо забезпечення пожежної безпеки необхідно керуватися правилами пожежної безпеки в Україні, а також посібником гасіння пожеж в електроустановках.

Дія струму на організм людини, граничні безпечні напруги. Результатом проходження струму через організм людини може бути:

- загальне ураження організму (електричний удар), при якому порушується нормальна діяльність органів дихання та серця;

- місцеве ураження організму – опіки, металізація шкіри. Установлено, що найбільша величина електричного струму, що проходить через організм, при якій людина може самостійно відірватися від струмопровідних частин, складає в середньому біля 10 мА.

Струм 50–80 мА небезпечний для життя людини.

Використана література

1. А. М. Гуржій, А. М. Сільвестров, Н. І. Поворознюк. Електротехніка з основами промислової електроніки. Київ, 2002, стор. 3–6, 290–291.

2. С.П. Коханівський. Електроматеріалознавство з основами слюсарної справи. Київ, 1991, стор. 3.

3. В.М. Бондар, О.Г. Шаповаленко. Монтаж освітлювальних, силових мереж і електроустаткування. Київ, 1995, стор. 3–4, 29, 33–34, 38–39, 41, 44–45, 48, 50–51, 56–61.

4. Інструкція з охорони праці по професії „ Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”. Лубни, 2001.

Страницы: 1, 2, 3