Формирование и использование финансов в акционерном обществе

автоматичні укладальники тістових заготовок у люльки вистоювальної шафи й

механізували їх пересадку на під печі.

Основна й додаткова сировина – сіль, цукор, дріжджове молоко,

безводний рідкий жир, олія – надходять і зберігаються безтарним способом.

Це полегшує працю дозувальника і дає змогу легко транспортувати компоненти

для приготування напівфабрикатів. У 1975 році на автоматичний режим

переведено компресорне відділення. А через два роки завод набув статусу

дослідного і став базовим підприємством по випробовуванню нової техніки і

технології.

Наприкінці 1979 року потужність дослідного вже зросла до 93 тонн

хлібобулочних виробів за добу, рівень же механізації підвищився до 84%. Два

роки по тому, після реконструкції, добова продуктивність заводу зросла ще

на 22 тонни. Незабаром другу лінію по виробництву дрібноштучної продукції

переобладнали на безперервне приготування тіста і ввели в дію установку для

підготовки молочно-цукро-сольового розчину. Завдяки цьому було прискорено і

збільшено випуск популярної булочки “Дніпровська”. Протягом останнього

десятеліття на кількох лініях старі печі замінено на нові; з”явилися

укладальний автомат готових виробів і ланцюгові доріжки для транспортування

порожніх контейнерів у цех; введено в дію комплекс механічних майстерень і

побутові приміщення з сауною.

Сьогодні дослідний хлібозавод є одним з найпереспективніших

підприємств в Україні. В минулому році виробнича потужність заводу

становила 109,4тис.т хлібобулочних виробів при 375 працюючих. На

підприємстві встановлено 6 виробничих ліній по виробництву 12 видів

продукції. Завод працює в три зміни, сім днів на тиждень. Структура

підприємства - безцехова. 25 % продукції випускається в упакованому

вигляді.

| Таблиця 2 |

|Основні техніко-економічні показники дослідного хлібозавода за 1997-1998|

|роки |

| |

|Показники |1997 рік |1998 рік |1998 к 1997 |

| | | |р. в % |

|1 |2 |3 |4 |

|Виробнича потужність (тон/рік) |113,0 |109,4 |96,8% |

|Выпуск продукції |24 282,3 |30 696 |126,4% |

|Коефіціент використання вироб. |76,5 |87,6 |114,5% |

|Об'єм продаж (тис.грн) |17 799,6 |19 453,5 |109,3% |

|Основні виробн. фонди |3 748,0 |4 162,4 |111,1% |

|Чисельність працюючих (чол.) |354 |375 |105,9% |

|Об'єм продаж на одного працюючого |50 281 |51 876 |103,2% |

|Направлено на оплату праці |933,9 |1 055,4 |113,0% |

|Средньомісячная оплата праці (грн)|77,8 |88,0 |113,1% |

|Повна собівартість продукції |1 950,5 |2 067,7 |106,0% |

|Балансовий прибуток (тис.грн) |3 407,3 |3 614,2 |106,1% |

|Прибуток від продажу |3 396,9|3 611,9 |106,3% |

|Рентабельність продукції в цілому |37,1% |38,8% |104,6% |

|% | | | |

2.2. Склад і структура персоналу

|Директор | |Замісник директора |

| | |1997 |1998 |

|1 |2 |3 |4 |

|1 |Хліб пшеничний |6529,3 |9218,9 |

|2 |Хліб пшеничний в упаковці |16,6 |66,6 |

|3 |Хліб домашній |3626,7 |4135,8 |

|4 |Хліб білий |64,5 | --- |

|5 |Арнаут український |7151,1 |7431,4 |

|6 |Арнаут український в упаковці |492,7 |173,7 |

|7 |Батон дорожний |7916,5 |6541,9 |

|8 |Батон дорожний в упаковці |461,8 |224,5 |

|9 |Булочка кунцівська |1257,5 | --- |

|10 |Булочка "малятко" |420,4 |2885,9 |

|11 |Булочка "малятко" в упаковці | --- |17 |

|12 |Всього |27937,1 |30695,7 |

3. Аналіз фінансового стану підприємства

3.1. Аналіз джерел фінансових ресурсів і їх використання.

Внутрішній аналіз структури джерел фінансування пов'язаний з

оцінкою альтернативних варіантів фінансування діяльності підприємства. При

цьому основними критеріями вибору є умови залучення позикових коштів, їх

"ціна", ступінь ризику, можливі напрямки використання і т.д.

У загальному випадку поза залежністю від організаційно-правових типів

і форм власності джерелами формування майна будь-якого підприємства є

власні і позикові кошти.

У цілому інформація про розмір власних джерел подана в I розділі

пасиву балансу (див. Додатки). До них, у першу чергу, відносяться:

статутний капітал – вартісний відбиток сукупного внеску засновників

(власників) у майно акціонерного товариства при його створенні. Розмір

статутного капіталу визначається установчими документами і може бути

змінений тільки за рішенням засновників підприємства і внесенню відповідних

змін в установчі документи. У 1997році на дослідному хлібозаводі статутний

фонд становив 1274,7тис.грн. Згідно з засновницькими документами у 1998

році статутний фонд не змінився;

резервний фонд – джерело власних коштів, створюваний акціонерним

товариством, відповідно до законодавства, шляхом відрахувань від прибутку.

Резервний фонд має строго цільове призначення - використовується на виплату

прибутків засновникам при відсутності або недостатності прибутку звітного

року, на покриття збитків акціонерного товариства за звітний рік і ін.

Згідно даних балансу резервний фонд у 1997 році становив 2,6тис.грн, а у

1998 був збільшений до 10,8тис.грн;

фонди спеціального призначення – джерела власних коштів акціонерного

товариства, утворені за рахунок відрахувань від прибутку, що залишається в

розпорядженні підприємства, на 1997 рік становили 203,7тис.грн, а на

1998рік –263,5тис.грн;

нерозподілений прибуток – частина чистого прибутку, що не була розподілена

акціонерним товариством за станом на дату упорядкування звіту.

На 1997 рік він склав 3407,3тис.грн, а на 1998 рік – 3614,2тис.грн;

Дані про склад і динаміку позикових коштів відбиваються в II розділі

пасиву. Дослідний хлібозавод не відноситься до підприємств, які активно

використовують банківські чи іншого роду кредити. За даними балану, як за

1997, так і за 1998 роки хлібозавод кредитів не брав, а звідси і дані про

позикові кошти у нього відсутні (2-га частина пасиву). Що стосується

короткострокових пасивів, то такі мали місце за даний період, хоча й

складають не значну його частину. Кредиторська заборгованість склала

595,5тис.грн у 1997р. і 670,8тис.грн – у 1998р., з них за товари і послуги,

строк сплати яких не настав – 141,7тис.грн(320,5), з бюджетом –

96,2тис.грн(109,8), по позабюджетним платежам – 23,5тис.грн(27,8), по

страхуванню – 17,1тис.грн(41,4), по оплаті праці – 60,2тис.грн(71,0), з

дочірніми підприємствами – 7,1тис.грн(28,3), з учасниками –

2,2тис.грн(4,7), з іншими кредиторами – 180,2тис.грн(141,2), інші

короткострокові пасиви – 145,9тис.грн(66,0).

Аналіз власних джерел доцільно починати з оцінки їхньої структури і

складу за даними балансу і розшифровок до нього. Варто вивчити, чим подані

джерела власних коштів, обсяг фондів спеціального призначення, інформацію

про нерозподілений прибуток.

Потім переходять до поелементного вивчення кожного джерела, маючи у

вигляді їхню різноманітну роль у функціонуванні підприємства.

Так, при аналізі статутного капіталу насамперед оцінюють повноту його

формування, з'ясовуючи, у разі потреби, хто з засновників не виконав

(частково виконав) свої зобов'язання по внеску в статутний капітал. У

дослідного хлібозавода статутний капітал протягом 1997 – 1998 років

знаходиться на рівні 1274,7тис.грн і оплачений цілком. У 1999 році завод

планує збільшити свій статутний капітал.

Далі варто переконатися в стабільності величини статутного капіталу

протягом звітного періоду й її відповідності даним, зафіксованим в

установчих документах. Очевидно, що аналіз статутного капіталу має свою

специфіку в залежності від організаційно-правової форми створення

акціонерного товариства. Дослідний хлібозавод є акціонерним товариством

відкритого типу, причому 51% акцій знаходится у власності держави, 49%

акцій заводу викуплені трудовим колективом. Всі акції є іменними і власники

акцій не мають права передавати або продавати свої акції іншим особам.

Важливе значення для оцінки ефективності діяльності підприємства має

динаміка розміру фондів спеціального призначення (нагромадження і

споживання). При цьому аналіз повинний враховувати різноманітну

функціональну роль зазначених фондів у механіці фінансування діяльності

акціонерного товариства. Тому аналіз випливає з відомості роздільно в

частині коштів, що спрямовуються на виробничі потреби (інвестування і

поповнення оборотних коштів) і потреби споживання.

Таблиця 4

|Використання прибутку |

|Наіменування напрямків |1997 |1998 |1998/1997 у % |

|1 |2 |3 |4 |

|Платежі до бюджету |1049,3 |892,1 |85,0 |

|Відрахування в резервний |117,9 |136,1 |115,4 |

|Виробничий розвиток |645,3 |827,8 |128,3 |

|Соціальний розвиток |587,2 |692,9 |118,0 |

|Заохочування |537,6 |584,9 |108,8 |

|Дивіденди |94,3 |54,4 |57,7 |

|Інші цілі |139,9 |426 |304,5 |

За 1998 рік акціонерне товариство перерахувало у фонд нагромадження

827,8тис.грн, а у фонд споживання було перераховано 1332,2тис.грн. На

фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення з

отриманого прибутку було відвернено 12,3тис.грн, що на 18,8тис.грн менше

ніж у 1997р. Якщо порівняти суму, направлену у фонд нагромадження, із

початковою вартістю основних коштів, те очевидно, що підприємство не планує

поступове переустаткування виробництва. Проте я вважаю, що Дослідному

хлібозаводу і непотрібно відраховувати більше коштів у фонди

нагромадження, тому що коефіцієнт зносу основних коштів по роках знижується

невисокими темпами, так на початок 1997 року він складав 9%, на початок

1998 року - 8% на початок 1999 року складав 10%.

Важливим питанням в аналізі структури джерел коштів є оцінка

самофінансування акціонерне товариства і раціональності співвідношення

власних і позикових коштів.

Рівень самофінансування розраховується за допомого нуступних

коефіціентів:

1.Коефіціент фінансової стійкості (Кс) – це співвідношення власних і

запозичених коштів:

[pic],

де М – власні кошти, К – позикові кошти, З – кредиторська заборгованість.

Чим вища величина даного коефіціента, тим стійкіший фінансовий стан

акціонерного товариства. За даними дослідного хлібозавода цей показник за

останні роки по-троху зростає. Так у 1997 році він становив 5,67, а в 1998

році – вже 6,15. Це свідчить про те, що фінансовий стан завода постійно

поліпшується.

2.Коефіціент самофінансування (Ксф) :

[pic],

де П – прибуток, направлений у фонд нагромадження, А – амортизаційні

відрахування.

Даний коефіціент показує співвідношення джерел фінансових ресурсів,

тобто у скільки разів власні джерела перевищують запозичені кошти.

Коефіціент самофінансування характеризує деякий запас фінансової

міцності акціонерного товариства. Чим більша величина цього коефіціента,

тим вище рівень самофінансування. На дослідноу хлібозаводі він склав 0,87 –

у 1997р. і 1,39 – у 1998р.. Отже, рівень самофінансування зріс, тобто об’єм

власних джерел фінансування виробничо-торгівельного процесу заводу в 1,39

разу перевищує величину запозичених коштів.

3.Коефіціент стійкості процесу самофінансування (К):

[pic]

Цей кофіціент показує частку власних коштів, направлених на

розширене фінансування. Чим вища величина даного кофіціента, тим сталіший

процес самофінансування на акціонерному товаристві. У 1997р. частка власних

коштів складала 15%, а в 1998р. – 23%. Це означає, що частка власних

коштів, направлена на розширення виробництва зросла на 8%, процес

самофінансування став більш стійким.

4.Рентабельність процеса самофінансування (Р):

[pic],

де ЧП – чистий прибуток.

Рентабельність процеса самофінансування є не що інше, як

рентабельність використання власних коштів. Рівень рентабельності показує

величину сукупного чистого дохода, отриманого з 1 грн вкладених власних

фінансових ресурсів, котра потім може бути використана на самофінансування.

В даному прикладі цей коефіцієнт досить високий і складає 75% - у 1997р. і

90% - у 1998р. Це означає, що з 1грн вкладених власних коштів ми отримаємо

у 1998р. 90 коп доходу.

5. Коефіцієнт незалежності (Кн):

[pic]

Коефіціент незалежності характеризує частку власних джерел у

загальному обсязі джерела.

6. Коефіцієнт інвестування (власних джерел) (Кі):

[pic]

Коефіцієнт інвестування показує, у який степені джерела власних

коштів покривають проведені інвестиції.

7. Іншим показником, що характеризує використання власних коштів

акціонерного товариства, є оборотний капітал, що визначається як різниця

поточних витрат і короткострокових зобов'язань. Іншими словами,

підприємство має оборотний капітал доти, доки поточні активи перевищують

короткострокові зобов'язання (або в цілому доти, поки воно ліквідно).

У цьому зв'язку корисно визначити, яка частина власних джерел коштів

вкладений у найбільше мобільні активи. Для цього розраховується так

називаний коефіцієнт маневреності.

| |

|[pic] |

У нашому прикладі коефіцієнт маневреності склав 0,17 у 1997р. і 0,14 у

1998р. (див.роз.3.4.) Ці значення коефіцієнта маневреності є не дуже

високими, тому фінансовий стан заводу не можна вважати ідеальним. Іноді в

спеціальній літературі в якості оптимального розміру коефіцієнта

рекомендується 0.5.

Залучення позикових коштів дозволяє акціонерному товариству оплатити

термінові зобов'язання, а також є засобом розширення своєї діяльності. При

цьому варто мати на увазі, що використання окремих видів позикових коштів

(позички банку, позики, кредиторська заборгованість постачальникам і т.д.)

мають для акціонерного товариства різноманітну вартість. У обов'язковому

порядку відсотки за користування позиковими засобами виплачуються по

позичках банку. Плата по банківських відсотках ставиться на собівартість

продукції і на чистий прибуток.

При розрахунках із постачальниками і підрядчиками плата за тимчасове

користування коштами кредиторів, як правило, не береться, хоча у випадку

невчасної оплати акціонерному товариству доведеться заплатити пеню (у

відсотках від суми договору) за кожний день прострочення. У умовах широко

поширеного в нашій країні порядку попередньої оплати продукції додатковим

безкоштовним джерелом фінансування багатьох підприємств-товаровиробників

стали сума коштів, що надходить від їхніх покупців. При цьому практика

показує, що період між часом надходження грошей на розрахунковий рахунок

підприємства і часом відвантаження в багатьох випадках вимірюються

місяцями.

За підсумками цих розрахунків (див.роз. 3.4.) можна зробити

висновки про те, що підприємство практично не прибігає до використання

позикових коштів, а в II розділі пасиву значно переважають фонди

споживання. Питома вага джерел фінансування, що можуть використовуватися

тривалий час складає 85% і 86% відповіно пороках від усіх джерел

фінансування акціонерного товариства. Коефіцієнт інвестування власних

джерел дорівнює 110% у – 1997р. і 109% у – 1998р., це значить, що

підприємство може робити заміну устаткування виробничого і невиробничого

призначення не прибігаючи до використання позикових коштів.

Структура пасивів дослідного хлібозавода свідчить про те, що

акціонерне товариство може стійко працювати незалежно від кон'юнктури ринку

кредитних ресурсів, тому що воно може фінансувати усю свою господарську

діяльність із власних джерел коштів і “безкоштовно” притягнутих коштів

тобто кредиторської заборгованості.

3.2. Аналіз ефективності використання майна

Функціонування акціонерного товариства залежить від його спроможності

приносити необхідний прибуток. При цьому варто мати на увазі, що

керівництво акціонерного товариства має значну свободу в регулюванні

розмірів фінансових результатів. Так, виходячи з прийнятої фінансової

стратегії, акціонерне товариство має можливість збільшувати або зменшувати

розмір балансового прибутку за рахунок вибору того або іншого способу

оцінки майна, порядку його списання, установлення терміна використання і

т.д.

До питань облікової політики, що визначає розмір фінансового

результату діяльності акціонерного товариства, у першу чергу, ставляться

такі:

- вибір способу нарахування амортизації основних засобів;

- вибір методу оцінки матеріалів, відпущених і витрачених на виробництво

продукції, робіт, послуг;

- визначення способу нарахування зносу по малоцінним і предметах, що

швидкозношуються, при їхній експлуатації;

- порядок віднесення на собівартість реалізованої продукції окремих видів

витрат (шляхом безпосереднього їхнього списання на собівартість в міру

уточнення витрат або за допомогою попереднього утворення резервів майбутніх

витрат і платежів);

- склад витрат, віднесених безпосередньо на собівартість конкретного виду

продукції;

- склад непрямих витрат і спосіб їхнього розподілу і ін.

Цілком зрозуміло, що акціонерне товариство, разом обравши той або

інший засіб формування собівартості реалізованої продукції і прибутку, буде

притримуватися його протягом усього звітного періоду (не менше року), а всі

подальші зміни в обліковій політиці повинні мати вагомі підстави і

неодмінно обговорюватися.

У цілому, результативність діяльності будь-якого підприємства може

оцінюватися за допомогою абсолютних і відносних показників.

Існує і використовується система показників ефективності діяльності,

серед них коефіцієнт рентабельності активів (майна).

| |

|[pic] |

Цей коефіцієнт показує, який прибуток одержує акціонерне товариство з

кожної гривні, вкладеної в активи. По моїх розрахунках (див.роз.3.4.) по

дослідному хлібозаводу коефіцієнт рентабельності активів (по деяким

джерелах він називається - Коефіцієнт рентабельності капіталу, незважаючи

на те, що “капітал” це пасиви підприємства, але їхнє підсумкове значення

дорівнює підсумковому значенню активів підприємства і результат утворюється

однаковий). дорівнює за 1997 рік 0,63 а за 1998 рік 0,76 тобто на кожну

вкладену гривню підприємство дістало прибуток 63 і 76 коп відповідно.

У аналітичних цілях розраховується, як рентабельність усієї

сукупності активів, так і рентабельність поточних активів.

| |

|[pic] |

По балансовим даним за 1997 рік цей коефіцієнт склав 0,82, а за 1998

рік він склав 0,96

Показник прибутку на вкладений капітал, названий також рентабельністю

власного капіталу, визначається по формулі:

| |

|[pic] |

По дослідному хлібозаводу він склав у 1997 році – 0,74, а в 1998 році

0,88. Деяке підвищення цього коефіцієнта можна пояснити тим, що в 1998 році

відбулося незначне збільшення додаткового капіталу і фондів нагромадження,

а також зріс рівень виробничої потужності.

Інший важливий коефіцієнт - рентабельність реалізованої продукції -

(рентабельність продажів) розраховується по формулі:

| |

|[pic] |

Значення цього коефіцієнта показує, який прибуток має акціонерне

товариство з кожної гривні реалізованої продукції. Тенденція до його

зниження дозволяє припустити скорочення попиту на продукцію підприємства.

Зниження коефіцієнта рентабельності реалізованої продукції може бути

викликано змінами в структурі реалізації, зниження індивідуальної

рентабельності виробів, що входять у реалізовану продукцію, і ін. Але в

нашому випадку цей коефіцієнт за 2 року практично не змінився і склав 0,16

у 1997 році і 0,14 у 1998 році. Це свідчить про те, що продукція заводу

користується постійним попитом, що цілком зрозуміло, тому що продукція

хлібної промисловості є “товаром першочергової необхідності”.

3.3.Розрахункові таблиці

Таблиця 5

|Розрахункова таблиця за 1997 рік |

|1 |2 |3 |4 |5 |

|1 |Коефіцієнт фінансової|Кс |4597,0/810,7 |5,67 |

|2 |Коефіцієнт |Ксф |(645,3+62,2)/810,7 |0,87 |

|3 |Коефіцієнт стійкості |К |(645,3+62,2)/4597,0 |0,15 |

|4 |Рентабельність |Р |(62,2+3407,3)/4597,0 |0,75 |

|5 |Коефіцієнт |Кн |4597,0/5407,7*100% |0,85 |

|6 |Коефіцієнт |Кі |4597,0/4174,7*100% |1,10 |

|7 |Коефіцієнт |Км |789,7/4597,0*100% |0,17 |

|8 |Рентабельність |Р(активів) |3407,3/5407,7*100% |0,63 |

|9 |Рентабельність |Р(пот.акт.) |3407,3/4174,7*100% |0,82 |

|10 |Рентабельність |Р(вл.кап.) |3407,3/4597,0*100% |0,74 |

|11 |Рентабельність |Р(р.прод.) |3407,3/21578,7*100% |0,16 |

Таблиця 6

|Розрахункова таблиця за 1998 рік |

|1 |2 |3 |4 |5 |

|1 |Коефіцієнт фінансової|Кс |4110,3/670,8 |6,13 |

|2 |Коефіцієнт |Ксф |(827,8+101,3)/670,8 |1,39 |

|Продовження таблиці 6 |

|1 |2 |3 |4 |5 |

|3 |Коефіцієнт стійкості |К |(827,8+101,3)/4110,3 |0,23 |

|4 |Рентабельність |Р |(101,3+3614,2)/4110,3 |0,90 |

|5 |Коефіцієнт |Кн |4110,3/4781,1*100% |0,86 |

|6 |Коефіцієнт |Кі |4110,3/3779,5*100% |1,09 |

|7 |Коефіцієнт |Км |575,0/4110,3*100% |0,14 |

|8 |Рентабельність |Р(активів) |3614,2/4781,1*100% |0,76 |

|9 |Рентабельність |Р(пот.акт.) |3614,2/3779,5*100% |0,96 |

|10 |Рентабельність |Р(вл.кап.) |3614,2/4110,3*100% |0,88 |

|11 |Рентабельність |Р(р.прод.) |3614,2/25149,5*100% |0,14 |

Висновок

Фінанси займають особливе місце в економічних відносинах. Їхня

специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі,

мають розподільний характер і відбивають формування і використання

різноманітних видів прибутків і нагромаджень суб'єктів господарської

діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників

невиробничої сфери.

Фінанси акціонерних товариств, будучи частиною загальної системи

фінансових відносин, відбивають процес утворення, розподілу і використання

прибутків на підприємствах різноманітних галузей народного господарства і

тісно пов'язані з підприємництвом, оскільки підприємство є формою

підприємницької діяльності.

В ході курсової роботи ми розглянули більш детально джерела формування

фінансових ресурсів акціонерного товариства та їх використання на прикладі

київського дослідного хлібозавода. Підводячи підсумок всьому написаному

можна зробити такі висновки про фінансово-економічну діяльність

акціонерного товариства: кінцевий фінансовий результат залежить від

багатьох чинників і показників, деякі з них впливають на фінансові

надходження негативно, а деякі позитивно.

Так, незважаючи на досить великий приріст виторгу від реалізаціх

продукції прибуток збільшився на менш значну величину. Це пояснюється перш

за все не внутрішніми, а зовнішними причинами, насамперед системою

оподаткування. Хоча не дивлячись на це дослідний хлібозавод знаходиться на

п”ятому місці в місті Києві за величиною отриманого прибутку серед всіх

хлібозаводів, а їх, як відомо дванадцять. Що стосується загальних

показників роботи заводу, то вони більш-менш сталі: не відбувається

плинність кадрів, не зменшується потужність виробництва, поліпшується

соціальний добробут працюючих і т.д. Проаналізувавши процес надходження і

використання фінансових ресурсів, ми прийшли до висновку про те що

акціонерне товариство не прибігає до використання позикових коштів, не

отримає ні яких дотацій з боку держави, а єдиним короткостроковим пасивом

має кредиторську заборгованість. Джерелами фінансових коштів залишаються

лише прибуток від реалізації продукції та амортизаційні відрахування. Ці ж

джерела використовуються акціонерним товариством і для фінансування

розширеного відтворення, капітальних вкладень, фондів нагромадження і

споживання. Отже можна зробити висновок, що акціонерне товариство існує і

розвивається виключно за власні кошти. Проте не дивлячись на досить

сприятливий стан хлібозаводу він аж ніяк не захищений від всілякого роду

проблем, які можуть виникнути в будь-який момент, а для цього потрібно

розроблювати і впроваджувати ряд запобігаючих цілей.

Правлінню хлібозаводу, на мою думку, можна запропонувати такі шляхи по

удосконаленню господарської діяльності:

Використання стратегії гнучкого реагування на зміну попиту і пропозиції на

ринку хлібобулочної продукції, тобто своєчасне збільшення або оновлення

асортименту продукції;

Покращення смакових характеристик продукції та впровадження технологій, які

продовжують термін зберігання продукції. Насамперед це стосується пакування

хліба в поліетиленову плівку;

Розробка системи використати їх на розширене відтворення та розробку нових

технологій; швидкого збуту продукції, яка дозволить швидко отримувати

“живі” гроші та одразу

Своєчасна заміна старого та зношеного устаткування;

Запропоновані шляхи, на мою думку, змогли б дещо змінити фінансовий

стан дослідного хлібозаводу та збільшити обсяг фінансових надходжень, проте

це вже не так і легко, оскільки на це потрібен час і знову ж такі досить

значні кошти.

Використана література:

1. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, від 28.12.94 в

редакції від 29.12.98.

2. Закон України “Про підприємство” від 25 листопада 1998 року

3. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.91.

4. Указ Президента України №447 “Про випуск державних облігацій

національних ресурсів”, від 12.10.93 (втратив чинність”.

5. Указ Президента України №912/95, №1923/98 “Про облігації зовнішньої

державної позики в Україні (1995 року)”, від 5.10.95, і від 10.07.98

6. Постанова КМУ №586-94“Про випуск облігацій внутрішньої державної позики

1995 року” (а також №78-96 - 1996, №2-97 - 97, №1500-97 - 98, №1-99 - 99

років).

7. Балабанов И.Т. “Основи финансового менеджмента”// Москва 1994р.,с.381

Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. ”Методика финансового анализа”// Москва

“Инфра-М” – 1995 г.

8. Баланси и додатки до балансів за 1997 і 1998 роки.

9. Заїнчковський А.О. “Економіка підприємств харчової промисловості”// Київ

“Урожай” – 1998 р.

10. Звіти про фінансові результати за 1997 і 1998 роки.

11. Кісельов А.П. «Основи бізнесу»// Київ «Вища школа», 1998р,

12. Климко Г.Н. “Основи економічної теорії”// Київ “Знання” – 1997 р.

13. Колчина Н.В. “Финансы предприятия”// Москва “Финансы” – 1998 г.

14. Коробов В.А. “Финансы предприятия”// Москва “Инфра” – 1997 г.

15. Кэмпбелл Р. Макконнелл Стэнли Л. Брю “Экономикс” т.2 // Москва

“Республика” – 1995 г.

16. Леонов Д.А., Федоренко А.В. “Податкове стимулювання інвестицій, або як

це робиться в Україні”//Українська інвестиційна газета, 6.04.99.

17. Нікбахт Е. Гроппеллі А. ”Фінанси”// Київ “Основи” – 1992 р.

18. Обухов Н.П. ”Кредитный рынок и денежная политика”// Москва ”Финансы” –

1995 г.

19. Симонов В.В. «Кредитная система и государственное регулирование»//

Москва «Деньги и кредит» 1992г,

Страницы: 1, 2, 3

МЕНЮ

Формирование и использование финансов в акционерном обществе