Курсовая работа: Правила біржових торгів та технологія їх проведення

Курсовая работа: Правила біржових торгів та технологія їх проведення

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ЗАКОНОДАВЧО–ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

1.1  Ретроспектива розвитку біржової торгівлі

1.2 Зміст правового регулювання біржових торгів

1.3 Поняття та види біржових угод

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВИЛ І ТЕХНОЛОГІЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

2.1 Правила біржової торгівлі та специфіка їх дотримання

2.2 Організація торгівельного процесу в біржовій операційній залі

2.3 Порядок виставлення товарів на торги та їх зняття

2.4 Особливості біржової мови жестів та жаргону

РОЗДІЛ 3 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКОРДОНОМ

3.1 Регулювання ф’ючерсної торгівлі в США

3.2 Державне регулювання ф'ючерсного ринку у Європі та Азії

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку України та світової ринкової економіки, одне із важливих мість у торгівлі займають біржі. Перехід економіки України на ринкові засади обумовив необхідність створення і спеціальних його інструментів, до яких відносяться і біржі.

Мета даної курсової роби – дослідити основні поняття і засади правового регулювання біржової діяльності та торгівлі в Україні та проаналізувати міжнародний досвід у сфері біржових торгів і ф’ючерсний ринок.

Завдання роботи – опрацювати інформативні джерела по даній темі та зробити загальний висновок про доцільність дослідження цієї галузі в майбутньому.

Об’єктом дослідження курсової роботи є суспільні правовідносини, які пов’язані з біржовою діяльністю як такою та правовим регулюванням біржових торгів.

Дана курсова робота містить перелік питань, які всебічно досліджують біржову діяльність та біржові торги (наприклад, поняття законодавчо-правового регулювання, історія розвитку біржової торгівлі, угоди, які укладаються на біржі, характеристика правил і технології біржової торгівлі, регулювання ф’ючерсного ринку закордоном.

Питання біржового регулювання та біржових торгів вивчали такі представники сучасної науки як Бердникова Т.П., Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р., Сохацька О.М., Кононенко І.В., Дудяк Р., Бігуль С.О., Улибин К.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л., Іванов К.А. та ін..

В Україні присутнє досить непогане законодавче регулювання даної проблематики : ЗУ «Про цінні папери і фондову біржу», ЗУ «Про товарну біржу», «Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією» та ін.

Проблематика даної роботи полягає в дослідженні недосконалості законодавства України в сфері регулювання біржової діяльності, колізіях в нормативно-правових актах, невеликій кількості наукових праць по даній темі. Отже, необхідно дослідити законодавство про біржову діяльність, охарактеризувати ретроспективу розвитку існування біржі, проаналізувати правила біржових торгів і технологію їх проведення в Україні і закордоном, а також зробити загальні висновки по результатам дослідження та проблемним питанням.

РОЗДІЛ 1 ЗАКОНОДАВЧО – ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

1.1  Ретроспектива розвитку біржової торгівлі

Започаткування біржової торгівлі в Україні пов'язують із відкриттям у 1796 р, товарної біржі у м. Одесі та у 1834 р. - у м. Кременчук. Загалом, можна виділити наступні етапи розвитку біржової торгівлі.

1796- 1860 рр. Зародження біржового руху Характерними особливостями цього періоду є створення та функціонування кількох товарних бірж з незначними обсягами угод, недосконалістю механізмів організації товарів, а також те, що не всі товари були предметом біржового обороту.

Функціонування, товарних бірж цього часу не відігравало суттєвої ролі і на гуртовому ринку сільськогосподарської продукції. Торгівля здійснювалася в основному зерновими і, як правило, невеликими партіями. 1861 - 1900рр. Активізація і спеціалізація біржової торгівлі. Характерним для цього періоду є економічне піднесення і розвиток товарно-грошових відносин. Товарні біржі створюються у всіх торгових центрах України, будуються елеватори, з'являються комерційні банки, починає працювати так званий підтоварний кредит, в основному для торгівлі хлібом, розширюються мережі залізниць, вдосконалюються транспортні засоби, що суттєво впливає на інтенсивність розвитку біржової торгівлі. [ 9, с. 76 ]

1900- 1914 рр. Інституалізація біржового ринку. Біржі цього періоду надійно увійшли у народне господарство країни і мали суттєву питому вагу на гуртовому товарному ринку. Як правило, це були спеціалізовані біржі з торгівлі окремими видами продукції, а саме хлібні біржі, фруктові, м'ясні, винні та інші, серед яких найбільші біржові обороти мала Київська товарна біржа, Миколаївська хлібна та Одеська зернова біржі.

Але початок Першої світової війни, а потім події 1917 р. призвели до повного припинення діяльності всіх товарних бірж України.

1920 - 1928 рр. Відродження біржової торгівлі в умовах нової економічної політики. Внутрішня економічна політика держави дозволила відновити роботу усіх товарних бірж, що діяли до 1917 р. Основними завданнями товарної біржі були:

1) виконання посередницької діяльності;

2) амостійне регулювання товарних ринків.

Товарна біржа формувалася як корпорація, мала статут, її членами могли бути всі форми підприємств (державні, приватні, змішані), що сплатили вступний внесок. [ 9, с.76 ]

Товарна біржа була універсальною, через її канали проходили сировина, паливо, устаткування та інша продукція. Проте заборонялися спекулятивні операції, суворо дотримувався принцип збереження контрольних позицій державних та змішаних підприємств на загальних зборах і в біржових комітетах біржі. 990 рр. Розвиток біржової торгівлі за умов становлення ринкових відносин.

Характерними особливостями становлення біржового ринку цього періоду є:

-з’ясування його економічної сутності;

-створення правової бази;

- формування організаційної структури;

-опрацювання функціональної моделі;

-опрацювання механізму біржового ціноутворення. [ 10, с.43 ]

У процесі організації та активізації діяльності товарних бірж вирішальна роль належить Закону України "Про товарну біржу ", введеного в дію з січня 1992 р. Так, станом уже на квітень 1992 р., в Україні починає функціонувати біля 70 товарних бірж. їхній біржовий оборот становить біля 10 млрд. крб. (1,81 млн. дол. США).

Частка сільськогосподарської продукції у структурі біржового обороту була незначна і складала близько 6%.

Упродовж 1992 - 1994 рр, спостерігався спад біржової активності, поступово скорочувалися обсяги біржових угод, кількість діючих товарних бірж, у тому числі й таких, що торгували агропродукцією і зерном.

Цей процес частково обумовлено тим, що торгівля на товарних біржах організовувалась не за всіма представленими товарами, а продавались виключно біржові товари, вся інша продукція проходила через позабіржовий гуртовий ринок.

Також негативно вплинув на діяльність біржового ринку введений в дію 28.02.1992 р. Закон "Про оподаткування доходів підприємств і організацій", згідно з яким посередницька діяльність, а саме податок на прибуток від аукціонів, біржових торгів, закупівельно-торгівельної діяльності був визначений у межах 75%. Тільки Закон України "Про оподаткування доходів підприємств " від 28.12.1994 р., дає законодавчу основу для відродження біржової діяльності в Україні, оскільки податок на посередницьку діяльність знижено до 45%. Це і обумовило в 1995 р., значну активізацію біржового ринку. [11, с.87 ]

Виробники продукції почали самостійно реалізовувати її за контрактами (в тому числі державними) через торговельні біржі та контрактні доми, заготівельні посередницькі організації.

У 1996 р. біржі працювали вже у всіх регіонах України. Через них реалізовувались значні обсяги товарної продукції. Так, обсяги реалізації зерна досягли в 1996 р. З млн. т., а насіння соняшнику - 450 тис. т. Біржова торгівля сприяла вирівнюванню і стабілізації цін. Питома вага сільськогосподарської продукції і продовольства в торговельному обороті бірж становить 50%.

Серед найбільш активних регіональних бірж можна назвати:

-  Чорноморську (м. Миколаїв);

-  Одеську аграрну та Одеську товарну біржі;

-  Агропромислову біржу "Донбас" (м. Донецьк); • -Вінницьку товарно-універсальну біржу;

-  Київську агропромислову біржу;

-  Полтавську агропромислову біржу;

-  Західно-Українську аграрну біржу (м. Львів);

-  Західну регіональну товарну біржу (м. Львів). [10,с.45 ]

З другої половини 1996 р., у біржовій торгівлі спостерігався спад активності. Обсяги угод, які укладались на товарних біржах, що торгують агропродукцією, зменшились у 3,6 раза. На думку спеціалістів, причини спаду біржової торгівлі продукцією полягають у наступному:

-відміна обов'язкового експорту продовольчої продукції через біржовий товарний ринок, як тимчасового в умовах економічної кризи явища;

-неправомірні адміністративні втручання у переміщення продукції територією країни;

-заблокованість рахунків товаровиробників і, як наслідок, велика кількість бартерних операцій за окремими видами продукції, яка перевищує 50%-ний бар'єр;

-недосконала системи оподаткування;

-невідповідність продукції європейським стандартам якості;

-відсутність гарантій виконання біржових угод, що призвело до залишення зарубіжними покупцями українського ринку та ін. [9, 76 ]

Головною причиною великого розмаху бартерних угод, став неефективний, законодавчо не підтверджений біржовий механізм, невиконання брокерами та клієнтами взятих усних та законтрактованих зобов'язань. Саме тому товаровиробники віддають перевагу бартерним угодам та використовують розрахунки готівкою.

Затухання біржових процесів справило негативний вплив на загальну ситуацію у формуванні ринкового середовища країни, що призвело до виникнення негативних явищ на ринку сільськогосподарської продукції:

 -уповільнилось подолання диспаритету в цінах на продукцію сільського господарства та спожиті ним промислові товари і послуги;

- послабився процес формування гуртового ринку та його інфраструктури;

-зросли тіньовий сегмент ринку і обсяги бартерного обміну, що зумовлює негативні наслідки не лише для товаровиробників, а й для бюджету держави;Ґ

-розширилися обсяги продажу за демпінговими цінами неплатежів.

Починаючи з 1999 року спостерігається значна активізація біржової торгівлі взагалі, та біржової торгівлі агропродовольчою продукцією зокрема. Новими тенденціями на біржовому ринку є укладання форвардних угод подальшого експорту продовольства асортимент якого значно розширюється. [ 9, с.78]

У сучасному розумінні товарні і фондові біржі - це науково, інформаційно і технічно організований ринок товарів та цінних паперів, які діють за принципами: перевірка якості і надійності товарів і цінних паперів; встановлення на основі аукціонної торгівлі єдиної ціни на товари та єдиного курсу на однакові цінні папери одного емітента; ▪гласність біржових операцій.

Діяльність біржового ринку передбачає:

-взаємозв 'язок бірж, інформаційний обмін і координацію торгів у режимі реального часу з урахуванням регіональних особливостей та спеціалізації товаровиробництва;

-створення гарантійного товарного і фінансового механізму заінтересованості учасників біржового ринку;

-часть держави у створенні, функціонуванні та розвитку біржового ринку через відповідні структурні підрозділи Міністерства аграрної політики. Вплив на ринкові процеси при цьому забезпечується, насамперед, через спостережні ради та біржові комітети бірж, а також через спостерігачів районних управлінь.

Як приклад, операції з купівлі-продажу сільгосппродукції Міністерство здійснює через спеціальні брокерські контори - державних агентів, які діють на Українській аграрній біржі, а в разі необхідності - на регіональних біржах і в торгових домах. [11, с.87 ]

Суттєвим недоліком функціонування вітчизняних бірж є недостатньо відпрацьований механізм торгівлі ф'ючерсними контрактами, що не дає можливості виробникам та споживачам класичних біржових товарів застрахуватись від ризику несприятливої кон'юнктури на ринку реального товару за допомогою операцій пов'язаних з хеджуванням. Ці операції є вагомим регулюючим чинником цінової збалансованості товарів та гальмівним механізмом інфляційних процесів у країнах з розвинутою ринковою економікою. [11, с.90 ]

Недоліки в організації біржового ринку викликані, найперше, концептуальною безсистемністю переходу України до ринкових відносин та прогалинами нормативно-законодавчої бази. Вони негативно впливають на ефективність біржових структур та практично роблять неможливою реалізацію основної функції товарної біржі - забезпечення гуртової торгівлі

Для активізації біржової діяльності в економіці України потрібно:

-стимулювати учасників та потенційних клієнтів у здійсненні біржових операцій;

-здійснювати укладання компенсаційних контрактів на біржових торгах;

-впорядкувати через державні органи влади систему митних і позачергових зборів па експортні товари;

-встановлювати і коригувати державні закупівельні ціни з врахуванням цін біржових товарів ярмарків, аукціонів.

Для виходу України на світові біржові ринки необхідно проведення наступних операцій:

-купівля товарних сировинних активів на внутрішніх ринках;

- продаж цих активів на зовнішніх ринках;

- купівля на зовнішніх ринках базових активів для потреб держави;

- купівля-продаж ф’ючерсних контрактів на міжнародних ринках з метою хеджування (гарантія стабільності цінових факторів.

Але окрім запровадження елементів реальної біржової діяльності в Україні стоїть низка нагальних проблем і перед самими біржами: консолідація бірж (скорочення їх чисельності), підготовка кадрів, залучення потужних фінансових структур і страхового бізнесу (в тому числі іноземних), визначення товарів, стандартизація контрактів, домагання змін податкового законодавства. А також, домагання заборони адміністративного втручання в підприємницьку діяльність. Інакше всі укази, закони, постанови про сприяння розвитку біржової діяльності так і залишаться пустими гаслами, покликаними cтворити імітацію бурхливої діяльності. [11, с.95 ]

1.2  Зміст правового регулювання біржових торгів

Протягом тривалого часу правове регулювання біржових торгів в Україні істотно відставало від потреб біржової торгівлі. Тому позитивним є введення в національне законодавство поняття „біржові торги", що відображає загальні підходи, які склалися в теорії й на практиці.

Біржові торги — це торги, які привселюдно й гласно проводяться в торгівельних залах біржі за участю членів біржі по товарах, допущеними до реалізації на біржі, у порядку встановленому Правилами біржової торгівлі (ст. 281 ГК України).

Дане поняття багато в чому враховує також і закордонний досвід. Так, законодавство Республіки Молдова закріплює загальне положення, відповідно до якого біржова торгівля організовується у вигляді публічного голосного торгу, проведеного з метою надання послуг покупцям і продавцям у процесі купівлі – продажу (обміну) біржових товарів. Закон Російської Федерації «Про товарні біржі й біржову торгівлю» у ст. 2, розкриваючи поняття товарної біржі, вказує на те, що біржова торгівля здійснюється у формі голосних публічних торгів, проведених у заздалегідь визначеному місці й у певний час за встановленими правилами. Відповідно Указ Президента Республіки Казахстан «Про товарні біржі» визначає, що організаційна й регулююча діяльність товарної біржі з оптової торгівлі біржовими товарами здійснюється шляхом регулярного проведення публічних торгів у певному місці й у визначений час за встановленими правилами біржової торгівлі. [ 7, с.65 ]

Разом з тим у науковій літературі є кілька думок щодо змісту поняття «біржові торги». Так, В.В. Масленніков указує, що біржовими торгами є торги, які проводяться гласно й привселюдно в торгівельному залі біржі, за участю членів біржі по товарах, допущеними до реалізації через біржу, під час, у місці й порядку встановленому Правилами біржової торгівлі [7, с.113]. Автор підкреслює, що біржові торги можна визначити як єдиний у часі й просторі процес, у межах якого проводиться біржова торгівля за технологією, установленою Правилами організації й приведення біржових торгів.

У ряді досліджень біржові торги визначаються як укладання цивільно – правових угод, що регламентується правилами й положеннями біржі. У свою чергу, Е.А. Беляневич указує, що в широкому розумінні торги є способом укладання договорів різного виду в умовах конкуренції, за допомогою яких здійснюється встановлення договірних відносин між організатором торгів і тим учасником, що запропонував найбільш вигідні для організатора торгів умови договору й у встановленому порядку визнаний переможцем. Із правової точки зору досить важливим є також висновок автора про те, що по своїй юридичній природі торги — це сукупність дій (юридичних фактів), які послідовно здійснюються організатором й учасниками торгів [ 12, с. 76 ].

Отже, біржові торги мають ряд характеристик, що відображають їхні особливості, і потребуючого додаткового правового регулювання. Насамперед, це стосується принципів проведення біржових торгів, серед яких принцип публічності й принцип гласності. При цьому слід зазначити, що принцип гласності біржових торгів уперше одержав нормативне закріплення в ГК України.

Голосним можна назвати таке проведення біржових торгів, при якому біржова інформація є доступною для всіх осіб, які мають статус учасника біржової торгівлі, відповідно до законодавства й Правилам біржової торгівлі. У більш широкому розумінні, інформація про біржові торги, є гласною для всіх зацікавлених осіб, на підставі обов'язку товарних бірж на розкриття інформації, згідно ч. 2 ст. 280 ГК України. [ 2, 64 ]

Існує також й інше тлумачення поняття „гласний", а саме, що подача біржових доручень проходить із голосу, тобто гласно. У цьому випадку, дане поняття функціонально наближається до поняття «публічний». У свою чергу, термін „публічний" може вживатися у двох значеннях. По – перше, публічними є біржові торги, право участі, у яких мають не тільки члени біржі, а також інші особи (наприклад, постійні й разові відвідувачі). Але в цьому значенні, принцип публічності не може бути застосований щодо товарних бірж України, оскільки це суперечить положенню, відповідно до якого учасниками біржових торгів, що мають право укладання біржових угод, є тільки члени біржі. У другому значенні, публічними називають біржові торги, коли волевиявлення на укладання угоди виражається особою, безпосередньо присутній в біржовому залі. Аналіз положень ГК України й норм Закону дозволяє стверджувати, що саме такий підхід до тлумачення принципу публічності, відповідає загальним вимогам законодавства й визначенню біржових торгів [12, с.77 ] Біржові торги, як форма організації біржової торгівлі, мають свої особливості щодо суб'єктного складу, місця й часу проведення торгів.

Характеризуючи суб'єктний склад біржових торгів на товарних біржах, доцільно вказати, що до цієї категорії варто віднести як суб'єктів, які безпосередньо укладають біржові угоди (члени товарної біржі й брокери), так й осіб, які забезпечують організацію й проведення біржових торгів (маклери, що працюють на біржі й ін.). При цьому кожний з учасників наділяється певними правами й обов'язками, що є реалізацією принципу рівноправності учасників торгів закріпленого в ГК України й Законі.

Згідно ст. 17 Закону в Правилах біржової торгівлі повинні бути визначені місце й час проведення біржових операцій. Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією (п. 7.1) визначають, що місцем проведення торгів є торгівельний (операційний) зал біржі. Наявність спеціально обладнаного торгівельного залу є обов'язковою умовою для проведення біржової торгівлі в Україні. Так, згідно Порядку надання товарній біржі рішення про її відповідність вимогам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 259 від 1 серпня 2003 року, передбачено, що закупівля сільськогосподарської продукції й продовольства для державних потреб і реалізація з державних ресурсів, у т.ч. з державного резерву, може здійснюватися на будь-якій товарній біржі за умови наявності приміщення для проведення торгів площею не менше чим 100 кв. м., обладнаної електронним табло або іншими засобами оперативного висвітлення біржової інформації. У теж час, як показує аналіз практики, багато товарних бірж використовують як торгівельний зал офісні приміщення, що не відповідають підходам, що склалися у світовій практиці, з урахуванням чого, становить інтерес досвід інших країн. [7, с.65 ]

Таким чином, біржові торги являють собою досить формалізовану процедуру з виконання певних юридичних дій як з боку організатора біржових торгів — товарної біржі, так і з боку учасників біржової торгівлі. При цьому між товарною біржею й членами товарної біржі виникають правовідносини, у яких обидві сторони наділяються певними правами й обов'язками. Невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, як на етапі підготовки, так й у процесі проведення торгів, є підставою застосування санкцій до винної сторони в порядку, установленому Правилами біржової торгівлі.

Торгово – біржова діяльність, як вид господарської діяльності, впорядковується особливим набором правових способів і методів, специфіка яких визначається сферою суспільного виробництва, у якій складаються відносини, що виникають у ході здійснення такої діяльності. Розглядаючи засоби як специфічні прийоми й механізми впливу норм права на регульовані відносини, варто виділити таку категорію як принципи управління діяльністю товарної біржі. Принципи торгово-біржової діяльності — це керівні засади, які визначають характер правового регулювання відповідних відносин учасників біржової торгівлі й товарної біржі. [ 12, с.80 ]

Страницы: 1, 2, 3