рефераты скачать

МЕНЮ


Курсовая работа: Аналіз фінансового стану підприємства

Курсовая работа: Аналіз фінансового стану підприємства

Вступ

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції, послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і керування виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи.

У цих умовах керівник підприємства не може розраховувати тільки на свою інтуїцію. Управлінські рішення і дії сьогодні повинні бути засновані на точних розрахунках, глибокому й всебічному економічному аналізі. Вони повинні бути науково обґрунтованими, мотивованими, оптимальними. Жодне організаційний, технічний і технологічний захід не повинний здійснюватися доти, поки не обґрунтована його економічна доцільність.

Важлива роль у реалізації цих задач приділяється аналізу фінансової діяльності підприємств. З його допомогою виробляється стратегія й тактика розвитку підприємства, улаштовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Фінансовий аналіз навіть найблагополучнішого підприємства є постійною необхідністю, бо не можна вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Це було важливо завжди, а тим більше – нині, коли на зміну безгосподарності й безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна й ощадливість. Закони ринкової економіки потребують відповідного способу мислення й поведінки всіх її учасників. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно проводити фінансовий аналіз, досліджувати фінансовий стан підприємства, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства.

Фінансовий аналіз передбачає дослідження важливих аспектів грошового обороту та прийняття заходів із закріплення фінансово-економічного стану господарюючого суб'єкта. Стабільний фінансовий стан підприємства означає своєчасне виконання зобов'язань перед його персоналом, партнерами та державою, що припускає фінансову стійкість, нормалізацію плато- і кредитоспроможності та рентабельності активів, власного капіталу й продажів.

Велика роль приділяється аналізу в справі визначення й використання резервів підвищення ефективності виробництва. Він сприяє ощадливому використанню ресурсів, виявленню і впровадженню передового досвіду, наукової організації праці, нової техніки й технології виробництва, попередженню зайвих витрат, різних недоліків у роботі. У результаті цього зміцнюється економіка підприємства, підвищується ефективність виробництва.


1. Роль фінансового аналізу у зміцненні господарської діяльності

Сучасний розвиток світової економіки можна охарактеризувати як період потрясінь. Зміни, які сьогодні відбуваються не лише в нашій країні, а й в більшості держав стали нормою сьогодення. Тому сьогодні займають лідируючі позиції лише ті підприємства які швидко можуть адаптуватися до цих змін.

Світова фінансова криза, що розпочалась у 2008 р., привернула увагу більшості аналітиків до проблем фінансового стану підприємств, які є основою фінансової піраміди суспільства.

Попередження розвитку негативних явищ на підприємстві є важливим елементом його діяльності. Це стає можливим за систематичного забезпечення управлінського персоналу інформацією про поточний рівень фінансової стійкості та здатність підприємства до подальшого розвитку. Така інформація повинна отримуватися за результатами оцінки фінансового стану підприємства.

Таким чином, перш за все слід зрозуміти, що являє собою фінансовий стан підприємства в усій його багатосторонності та вивчити підходи до його аналізу та оцінки. Адже саме на результатах його аналізу і буде базуватися прийняття рішень по покращенню ефективності діяльності підприємства.

Фінансовий стан підприємства – це сутнісна характеристика діяльності підприємства у певний період, що визначає реальну та потенційну можливість підприємства забезпечувати достатній рівень фінансування фінансово-господарської діяльності та здатності ефективно здійснювати цю діяльність у майбутньому

Найкраще фінансовий стан підприємства визначається елементами його економічної діяльності: прибутковістю (рентабельністю) роботи підприємства; оптимальністю розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків і обов’язкових відрахувань; наявністю власних фінансових ресурсів (основних і оборотних засобів) не нижче мінімально необхідного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції; раціональним розміщенням основних і оборотних засобів (власних і позикових); платоспроможністю; ліквідністю [3, с. 110].

Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Зазвичай, чим вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. З іншого боку неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність, що в свою чергу може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі [5, с. 48].

Саме тому оцінка фінансового стану є однією з найважливіших засад діяльності підприємств, яка надає інформацію стосовно того на якій стадії розвитку і діяльності знаходиться підприємство і які кроки необхідно здійснити для його подальшого процвітання.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства [8, с. 67].

Діагностика фінансового стану дає змогу оцінити достовірність поточного фінансового обліку та звітності, створює базу для пошуку резервів підвищення рентабельності виробництва, висування гіпотез про закономірності і можливість нестійкого фінансового стану, формування становища, в якому стає можливим виконання підприємством зобов’язань перед кредиторами та бюджетом.

Щодо аналізу фінансового стану підприємства, він повинен відбуватися систематично та з використанням різноманітних методів, що в той же час враховують галузеву складову аналізу. Це дасть змогу співставляти та аналізувати показники діяльності підприємства та зміни його фінансового стану як на певну дату так і протягом певного періоду, підвищуючи ефективність та якість проведеного аналізу за рахунок достатності наявної інформації. Це уможливить знаходження найбільш доцільних способів використання фінансових ресурсів та побудови їх структури, що, в свою чергу, стане запорукою недопущення перебоїв у постачанні ресурсів при здійснення господарської діяльності підприємства та, як наслідку, невиконання плану прибутку та зниження рентабельності.

Отже, можна виділити наступні завдання аналізу фінансового стану:

– дослідження ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

– прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і залучених коштів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;

– дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

– вивчення відповідності між коштами та джерелами, раціональності їх розміщення та ефективності використання;

– об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

– оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

– аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

– визначення ефективності використання фінансових ресурсів;

– визначення причинно-наслідкових зв'язків між різними показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності і на основі цього оцінка виконання плану щодо надходження фінансових ресурсів та їх використання з позицій зміцнення фінансового стану підприємства;

– розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства [4, с. 57].

Для того щоб виконати ці завдання, необхідно вивчити:

– наявність, склад і структуру оборотних коштів підприємства, причини та наслідки їх змін;

– наявність, склад і структуру джерел власних коштів підприємства, причини та наслідки їх змін;

– стан, структуру і зміни довгострокових активів;

– наявність, структуру поточних активів у сферах виробництва й обігу, причини та наслідки їх змін;

– платоспроможність і фінансову гнучкість;

– ефективність використання активів;

– окупність інвестицій.

Першим і головним етапом у покращанні фінансового стану підприємств є пошук оптимального співвідношення власного і позикового капіталу, яке забезпечує рентабельність власного капіталу. Оптимізація ліквідності підприємства реалізується за допомогою комплексу заходів, спрямованих на зменшення фінансових зобов’язань та збільшення активів. Фінансові зобов’язання підприємство може зменшити за рахунок: зменшення суми постійних витрат; продовження строків кредиторської заборгованості, відстрочення виплат дивідендів та відсотків. Збільшити суму грошових активів можна за рахунок: рефінансування дебіторської заборгованості, тобто система фінансових операцій, яка забезпечує прискорену конверсію дебіторської заборгованості грошовими активами.

Ще одним напрямком є збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго – і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності.

Також одним із найважливіших етапів є аналіз конкурентоспроможності підприємства, де актуальності набуває оптимізація збутової політики. Підприємству необхідно активізувати політику в галузі маркетингу з метою просування своєї продукції на ринок, використовуючи показники якості та ціни.

Доцільно також звернути увагу на те, що для покращання свого фінансового становища виробники товарів та послуг повинні реалізовувати всю продукцію, що застоюється на складах. Тому для розширення ринків збуту підприємство може створити пункти роздрібної торгівлі, що призведе до збільшення прибутку та збільшення оборотності капіталу. Конкурентоспроможність на ринку збуту може досягатися також шляхом зниження собівартості продукції, за рахунок впровадження нової техніки, технологій, раціональнішого використання як матеріальних, так і трудових ресурсів.

Покращити фінансовий стан підприємства можна також, використовуючи економіко – математичні методи. Їхнє застосування підвищує ефективність аналізу за рахунок розширення показників використання фінансових ресурсів, розкриття резервів ефективності виробництва.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є його фінансова стійкість, ліквідність, платоспроможність, які необхідно розуміти як сукупність взаємообумовлених і взаємопов’язаних складових, які за будь – яких умов забезпечують здатність до ведення діяльності підприємств.

На мою думку, система заходів для підтримки економічної стійкості підприємства повинна передбачати постійний контроль зовнішнього і внутрішнього станів підприємства, розробку планів при виникненні проблемних ситуацій, прийняття нестандартних рішень у випадку критичної ситуації, координацію дій всіх учасників і контроль за виконанням заходів та їхніми результатами.

Ці показники формуються під час всієї господарської діяльності. Заходи, спрямовані на покращання фінансового стану підприємства, містять в собі вивчення попиту на продукцію, що випускається, з метою розширення ринку та забезпечення конкурентоспроможності, аналіз складових собівартості продукції і визначення шляхів її зниження, контроль за фінансовим станом підприємства і дотриманням виробленої фінансової стратегії.

Отже підсумовуючи вищевикладене можна сказати, що фінансовий стан – це складний показник характеристики діяльності підприємства за певний період, що відображає ступінь забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами, раціональності їх розміщення, забезпеченості власними оборотними коштами для своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями та здійснення ефективної господарської діяльності в майбутньому. Кількісно він вимірюється системою показників, на підставі яких здійснюється його оцінка. Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є його фінансова стійкість, ліквідність, платоспроможність. Ці показники формуються під час всієї господарської діяльності. Заходи, спрямовані на покращання фінансового стану підприємства, містять в собі вивчення попиту на продукцію, що випускається, з метою розширення ринку та забезпечення конкурентоспроможності, аналіз складових собівартості продукції і визначення шляхів її зниження, контроль за фінансовим станом підприємства і дотриманням виробленої фінансової стратегії.

2. Організаційно-економічна характеристика досліджуваного підприємства

Селянське фермермерське господарство «ЦЕНТР» створене рішенням загальних зборів сільськогосподарського виробничого кооперативу «Центр» від 17.02.2001 року внаслідок його реорганізації шляхом перетворення і діє у відповідності до Законів України «Про селянське (фермерське) господарство», «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», «Про власність», «Про підприємництво», законодавства про землю та інших законодавчих актів України.

Засновником СФГ «Центр» є Селецька Ніна Федорівна (індифікаційний код 1993206284) яка є також Головою Господарства.

Селянське фермермерське господарство «ЦЕНТР» з розміщується на території Добровеличківського району Кіровоградської області, код за ЄДРПОУ 03756655.

Юридичний статус підприємства: Повне та скорочене найменування – селянське фермермерське господарство «ЦЕНТР», СФГ «Центр».

Юридична адреса – 27000, Кіровоградська обл., Добровеличківський район, селище міського типу Добровеличківка, провулок Колгоспний, будинок №2.

Вид економічної діяльності – змішане сільське господарство.

Головною метою діяльності підприємства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.

Предметом діяльності господарства є:

·  Сільськогосподарське виробництво та реалізація товарної продукції і сировини.

·  Переробка сільськогосподарської продукції як власного виробництва, так і придбаної.

·  Оптова і роздрібна торгівля товарами власного виробництва і придбаними, комерційна та комісійна торгівля через власні і орендовані бази і магазини, кіоски.

·  Виробництво будівельних матеріалів, виконання будівельних та ремонтно-будівальних робіт.

·  Придбання і будівництво споруд і будинків та будівель в тому числі сільськогосподарського призначення.

·  Створення підособних промислів.

·  Виробництво і реалізація товарів широкого вжитку.

·  Надання послуг і консультацій фізичним і юридичним особам в обробітку землі, вирощуванні сільськогосподарських культур, ремонті і технічному обслуговванні автомобілів, сільськогосподарської техніки.

·  Оптова та роздрібна торгівля мінеральними добривами, гербіцидами, отрутохімікатами, насінням.

·  Інші види діяльності, передбачені статутом.

Організація фінансової роботи поділена на:

1.  Головна бухгалтерія (на чолі з головним бухгалтером Пилипчук Наталія Петрівна);

2.  Інтегровані бухгалтерські відділи виробничих підрозділів підприємства;

3.  Фінансовий відділ (на чолі з фінансовим директором).

Основним обов’язком місцевих бухгалтерій підприємства є первинна реєстрація господарських операцій, правильне оформлення форм первинних документів, проведення контролю за фактичним використанням товарно-матеріальних цінностей підприємства, а також якістю, повнотою та своєчасністю проведення основних господарських робіт, подача проміжних форм виробничих звітів за формами аналітичних регістрів обліку.

До переліку обов’язків центральної бухгалтерії входить опрацювання регістрів аналітичного обліку та зведених бухгалтерських документів та частини первинної документації, складання на їх основі регістрів синтетичного обліку, формування бази для складання податкової та статистичної звітності, контроль за повнотою та своєчасністю нарахування та сплати загальних та спеціальних податків, зборів, обов’язкових платежів.

Обов’язки Головного бухгалтера:

1. Організує облік грошових коштів, які поступають, товарно-матеріальних цінностей, основних засобів. своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх переміщенням; облік витрат виробництва і обсягу виконання кошторис) витрат, реалізації продукції, виконання робіт і послуг, результатів господарсько-фінансової діяльності товариства, а також фінансових, розрахункових та кредитних операцій, законність, своєчасність і правильність їх оформлення, складання економічно обгрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, робіт (послуг), розрахунки по заробітній платі з працівниками господарства.

3. Забезпечує раціональну організацію обліку та звітності в товаристві.

4. Проводить роботу по забезпеченню додержання штатної, фінансової і касової дисципліни кошторисів витрат, додержання законності при списанні з бухгалтерських балансів недостач, дебіторської заборгованості та інших витрат, збереження бухгалтерських документів, оформлення і здача їх в архів.

5. Приймає участь в роботі по удосконаленню і розширенню сфери діяльності внутрішньо – господарського розрахунку, у розробці раціональної планової та звітної документації обліку, в організації впровадження засобів механізації в обліково-обчислювальних роботах.

6. Забезпечує своєчасне складання бухгалтерської звітності на основі первинних документів і бухгалтерських записів та представлення їх за прийнятим порядком у відповідні органи.

3. Організаційно-інформаційна модель аналізу фінансового стану

фінансовий ліквідність аналіз платоспроможність

Аналіз фінансового стану є необхідною умовою ефективного управління формуванням, розміщенням і використанням ресурсів підприємства. Фінансовий стан характеризується величиною, складом і структурою активів, власного капіталу і зобов’язань, відповідні співвідношення яких обумовлюють фінансову стійкість, платоспроможність і ефективність використання економічного потенціалу підприємства.

В умовах розвиненої економіки стратегічною метою управління………є відтворення його ринкової вартості, яка визначається вартістю майна підприємства. Отже, дослідження джерел фінансування та етапів формування активів підприємства, оцінка розміщення та ефективності використання його фінансових ресурсів є важливими завданнями фінансового аналізу, вирішення яких забезпечує органи управління необхідною інформацією щодо наявних резервів розвитку підприємства, сприяє підвищенню конкурентноспроможності його продукції.

Метою аналізу фінансового стану підприємств є підвищення його фінансової стійкості та платоспроможності на основі збільшення економічного потенціалу та поліпшення структури активів, власного капіталу і зобов’язань.

Поняття активів та зобов’язань визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1999 р.

Згідно з цим Законом поняття активів та зобов’язань мають наступні значення:

Активами є ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Поняття власного капіталу визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України 31 березня 1991 р. №87.

Власний капітал – це частина в пасивах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Аналіз фінансового стану підприємства в умовах застосування сучасних інформаційних технологій грунтується на визначенні основних елементів процесу дослідження активів, власного капіталу і зобов’язань. На цій основі формуються взаємозв’язані етапи виконання відповідних аналітичних процедур і розробляються логічно-обгрунтовані алгоритми узагальнення та оцінки відповідної інформації з метою прийняття управлінських рішень щодо подальшого розвитку підприємства.

Електронну інформаційну систему управління активами, власним капіталом і зобов’язаннями підприємства побудовано за трьома рівнями обробки економічної інформації.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.