Обложение налогом внешнеэкономической деятельности

продовольчі товари та інше майно для забезпечення діяльності українських

установ за кордоном, ввезені назад на митну територію Україні, що

вивозились з її території на правах тимчасового вивезення і належать

українським юридичним особам, податком на добавлену вартість не

обкладаються.

При розміщенні товарів, що завозяться особами, в тому числі

іноземними фірмами, на ліцензійних митних складах податок на добавлену

вартість відбувається на момент видачі цих товарів зі складу у вільний обіг

за загальновстановленим порядком. Відповідальність за сплату податку на

добавлену вартість покладається на власника митного складу або за

домовленістю на особу, що розмістила товари на складі.

Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України

іноземними замовниками, включаючи сировину, що ввозиться і буде

використовуватись для проведення розрахунків за переробку підлягає

оподаткуванню податком на добавлену вартість. Сплата податків при цьому

здійснюється українським виконавцем по давальницькій сировині, що буде

використана для проведення розрахунків за послуги для її переробки під час

проведення митних процедур, а по давальницькій сировині, що

використовуватиметься для виробництва готової продукції, - шляхом видачі

простого векселя з відстрочкою платежу на термін виконання операції з

давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту

оформлення ввізної вантажної митної декларації.

У разі вивезення готової продукції за межі митної території України у

період, на який дається відстрочення платежу, вексель погашається і податки

не справляються. При невивезені усієї готової продукції або її частки,

включаючи продукцію, що використовується для розрахунків за переробку у

визначений термін, виконавець зобов’язаний на протязі 5 банківських днів

оплатити вексель, Для визначення розміру платежів приймається митна

вартість давальницької сировини чи її частка.

Підставою для митного оформлення давальницької сировини , що

ввозиться на митну територію України є пред’явлення українським виконавцем

органові митного контролю зазначеного векселя, авізованого податковою

інспекцією.

Фактично сплачені податки при погашенні зазначеного векселя при

розрахунках з бюджетом українським виконавцем не враховуються, а

враховуються при проведенні ним розрахунків з іноземними замовниками.

Відповідно до чинного законодавства України, відповідальність за

правильність та своєчасність сплати податку на добавлену вартість несуть

платники податку та їх посадові особи.

Органи державного митного контролю України приймають до декларування

та митного оформлення продукцію, що ввозиться на територію Україні, лише у

разі наявності письмового підтвердження банку про сплату податків або

наявності належним чином оформлених документів, тобто векселів щодо

відстрочки та виділення у вантажній митній декларації окремими рядками сум

податку на добавлену вартість. Контроль за правильністю обчислення та

своєчасністю сплати податків здійснюється органами державної податкової

адміністрації відповідно до закону України від 24 грудня 1993року.

Податок на добавлену вартість не справляється за реалізацію з

розрахунками в іноземній чи в національній валюті, так і шляхом обміну чи

передачі на експорт за межі митних кордонів України товарів, включаючи

виконання міжнародних перевезень товарів та пасажирів транспортними

засобами, а також послуги з навантаження, розвантаження, перевантаження

товарів, що експортуються та транзит іноземних вантажів, включаючи послуги

з транзиту вантажів через територію України.

Такі товари, роботи, послуги, вважаються експортованими, коли:

-товари залишили територію України і їх вивезення було підтверджене

митною декларацією;

-роботи,послуги що не призначені для експлуатації, використання та

вжитку Україні , подані особам підприємства яких або вони самі постійно не

перебувають або постійно не переживають на території України;

- послуги з міжнародних перевезень, здійснені згідно з контрактом на

транспортування, або з брокерською угодою, що до перевезення як товарів так

і пасажирів від пункту на національній території України до пункту за

кордоном, від пункту за кордоном до пункту на національній території та

транзитом через національну територію України, а також між двома пунктами в

середині країни, як частини міжнародних повітряних та водних перевезень.

Не підлягає оподаткуванню також тимчасовий експорт товарів - поставка

давальницької сировини українським замовником для обробки за кордоном із

наступним поверненням її у повному обсязі.

При цьому та частина давальницької сировини, що використовується для

проведення розрахунків за її переробку, або готова продукція, що

залишається у країні виконавця як плата за послуги переробки, не підлягають

оподаткуванню податком на добавлену вартість. Коли ж зазначені товари є під

акцизними товарами, з них стягується тільки акцизний збір.

Товари, що повертаються в Україну, які раніше були вивезені за кордон

на умовах тимчасового вивезення, та готова продукція, виготовлена повністю

з давальницької сировини українського замовника, яка імпортується при її

поверненні в Україну не підлягає оподаткуванню податком на добавлену

вартість.

При експортуванні товарів за іноземну валюту підприємствами та

організаціями як виробниками, так і підприємствами, що здійснюють

посередницькі функції, сума податку на добавлену вартість, що сплачені або

підлягають сплаті постачальникам за виконанні роботи, надані послуги,

придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на

собівартість виробництва таких товарів, придбані і введенні в експлуатацію

з 06.01.1993 року основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні

активи, а також суми податку сплачені постачальникам цих товарів,

підлягають відшкодуванню з відповідних бюджетів вказаним підприємствам або

зараховуються в рахунок чергових платежів за умови надходження коштів в

іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємств, подання вантажної

митної декларації зі штампом митниці “пропуск дозволено” якщо не минув

річний строк з дня оплати податку постачальникам.

Суми податку на добавлену вартість, сплачені виробником за сировину,

матеріали, комплектуючи вироби, які використані для виготовлення продукції

і суми податку, сплачені посередникам за товари, що експортуються з

розрахунками у національній валюті, шляхом передачі або бартерних операцій

при розрахунках з бюджетом не враховуються, а включаються до вартості таких

товарів, а за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та

взяті на облік нематеріальні активи покриваються за рахунок джерел їх

придбання.

Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні та

монопольні товари, що включається до ціни цих товарів.

Об’єктом оподаткування для акцизного збору є :

- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів

шляхом їх продажу, обміну на інші товари, безкоштовної передачі товарів або

з частковою їх оплатою;

- митна вартість товарів, ввезених в Україну урахуванням мита

і митних зборів, придбаних за іноземну валюту у порядку товарообмінних

операцій або безкоштовно отриманих;

- обороти в порядку натуральної оплати праці;

- обороти з реалізації конфіскованого, успадкованого, нічийного

майна, скарбів і скуплених цінностей;

- натуральні показники по деяких підакцизних товарах (алкоголь,

тютюн, авто);

- обороти з реалізації товарів для власного споживання, промислової

переробки, а також для своїх працівників;

- обороти з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу

заставодержателю при невиконанні забезпеченого заставою зобов’язання.

Акцизним збором оподатковуються окремі товари, що ввозяться на

територію України за переліком та ставками які встановлюються законодавчо.

Обчислення акцизного збору проводиться виходячи з митної вартості

товарів, перерахованої за курсом НБУ з урахуванням фактично сплачених сум

мита і митних зборів та розміру затверджених ставок, за такими формулами:

а) за товари, що підлягають оподаткуванню митом та митними зборами

(В + М) х А : 100

б) за інші товари

(В х А) : 100, де:

В - митна вартість в національній валюті

М - мито та митні збори

А - ставка акцизного збору.

Підставою для обчислення та сплати акцизного збору є вантажна митна

декларація. Нарахована сума акцизного збору вказується окремим рядком.

У разі наступної реалізації, обміну чи передачі, включаючи реалізацію

за іноземну валюту імпортних підакцизних товарів, ввезених на територію

України, включаючи товари придбані тимчасово на правах комісії, по яких був

сплачений акцизний збір одночасно із сплатою митних платежів до або під час

проведення митних процедур, перерахунок щодо акцизного збору виходячи з

фактичної ціни реалізації цих товарів, не проводиться, а фактично сплачені

суми акцизного збору за реалізовані товари на території України не

відшкодовуються.

Якщо ж імпортні підакцизні товари, які були ввезені на виробництво

підакцизних товарів, і за які до або під час проведення митних процедур не

було сплачено акцизний збір, використовуються не на виробництво підакцизних

товарів, або реалізуються не на виготовлення підакцизних товарів, то

обчислення акцизного збору проводиться виходячи з їх митної вартості,

перерахованої за курсом НБУ, що діяв на день подачі вантажної митної

декларації, з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів.

Від сплати акцизного збору під час проведення митних процедур

звільняються:

- легкові автомобілі спеціального призначення для інвалідів,

оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення;

- легкові автомобілі спеціального призначення, (швидка допомога,

міліція) які будуть використовуватись за призначенням.

Акцизний збір не справляється за реалізацію підприємствами

виробниками підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту при

обов’язковій наявності підтверджених митними органами вантажних митних

декларацій.

Не підлягають оподаткуванню підакцизні товари власного

виробництва підприємств та організацій агропромислового комплексу України з

метою використання їх для обміну на паливно-мастильні матеріали, ліс,

гербіциди, добрива та інші матеріально-технічні ресурси для сільського

господарства.

Реалізація підакцизних товарів, включаючи імпортні, на експорт

за іноземну валюту підприємствами, що здійснюють посередницьку діяльність і

придбали ці товари за цінами з акцизним збором або у випадку оплати цими

підприємствами акцизного збору при проведенні митних процедур чи

оприбуткуванні товарів, (придбаних на території України за валюту шляхом

товарообмінних операцій або отриманих безкоштовно), їм повертаються суми

акцизного збору виходячи з митної вартості пропорційно сумі іноземної

валюти, яка фактично надійшла на рахунок підприємства, але не вищої сум

акцизного збору, сплачених до бюджету виготовлювачем або постачальником

підакцизних товарів, якщо не минув річний термін з дня надходження

відповідних сум до бюджету. Повернення проводиться фінансовими органами за

висновками податкової інспекції у 50ти денний термін після подання

вищевказаними підприємствами письмової заяви з документальним

підтвердженням:

а) про надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий

рахунок;

б) про перетин товаром митного кордону (вантажна митна

декларація з штампом митниці “пропуск дозволено”, а у відповідних випадках

- про відвантаження товару)4

В) про покупку товару (розрахункових документів; доручень, вимог-

доручень, вимог);

г) про сплату підприємством-виготовлювачем під акцизного товару

акцизного збору, підтверджену податковим органом довідкою;

д) на товари, що підлягають квотуванню і ліцензуванню, копії

ліцензії та документів на отримання квот.

Всі інші аспекти впровадження і сплати акцизного збору

аналогічні вищенаведеному податку на добавлену вартість.

Розглянемо податок на прибуток.

Балансовий прибуток підприємства - це загальна сума його прибутку від

всіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України,

і континентальному шельфі, у виключній економічній зоні, так і за її

межами, яка відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації

продукції, в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що

не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних

паперів, валютних цінностей, інших видів ресурсів та матеріальних

цінностей, а також прибуток від орендних операцій, роялті а також від під

реалізаційних операцій.

Платниками податку на прибуток є:

- суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації в частині

здійснення госпрозрахункової діяльності, банки крім НБУ і його установ, за

вийнятком госпрозрахункових, а також підприємств пенітенціарних закладів,

які є юридичними особами згідно з законодавством України, міжнародні

організації, що не мають імунітету та дипломатних привілеїв і здійснюють

підприємницьку діяльність в Україні;

- філії , відділення та інші відокремлені підрозділи платників

податку, що складають окремий баланс та мають розрахунковий рахунок;

- не резиденти, які здійснюють підприємницьку діяльність через

постійні представництва, розташовані на території України;

- не резиденти, які здійснюють репатріацію прибутків отриманих з

джерел на території України.

НБУ і його установи сплачують до державного бюджету суму перевищення

валових доходів над видатками згідно з кошторисом витрат, затверджених

Верховною Радою України.

Об’єктом оподаткування податку на прибуток є балансовий прибуток

платника податку, збільшений на:

- суму коштів фондів, створених платником податку за рахунок

собівартості продукції, робіт, послуг використаних ним не за цільовим

призначенням;

- суму коштів включаючи валютні цінності, вартість матеріальних

цінностей і нематеріальних активів, включаючи корпоративні права, цінні

папери, одержаних платником податку від інших суб’єктів підприємницької

діяльності на власні потреби безкоштовно чи у вигляді безповоротної

фінансової допомоги або не врахованих на рахунку реалізації.

Для цілей оподаткування балансовий прибуток зменшується на суму:

- прибутку від володіння корпоративними правами;

- податку на майно підприємств, що вноситься до бюджету згідно з

законодавством України;

- податку на землю, що використовується у сільському господарстві або

виробничому обороті;

- податку з власників транспортних засобів;

- витрат на утримання об’єктів соціально-культурної сфери, що

перебувають на балансі підприємства;

- грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів

підприємств, перерахованих до фондів, установ закладів, громадських та

релігійних організацій, метою діяльності яких не є отримання прибутку, для

здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної

освітньої, наукової та благодійної діяльності, але не більше 4 %

балансового прибутку;

- прибутку від реалізації інвесторам належної йому частки житла та

об’єктів торгівлі і соціально-побутового призначення, збудованих за рахунок

його коштів для військовослужбовців та членів їх сімей, які мають право на

отримання житла відповідно до чинного законодавства України.

При визначенні прибутку від реалізації продукції, виручка зменшується

на суму нарахованого податку на добавлену вартість, акцизного збору,

ввізного мита і митного збору та інших обов’язкових зборів і платежів,

визначених чинним законодавством, а також на суму витрат виробництва, що

відносяться на собівартість реалізованої продукції.

Розглянемо ставки податку на прибуток. Прибуток підприємств, включаючи

підприємства, засновані на власності окремого громадянина України,

оподатковується за базовою ставкою 30 %.

Прибуток від посередницьких операцій, аукціонних торгів матеріальними

цінностями, крім цінних паперів, корпоративних прав, валютних цінностей

оподатковується за ставкою 45%.

Прибуток від проведення лотерей, від казино, інших гральних домів,

ігрових автоматів з грошовим виграшем та іншого грального бізнесу

оподатковуються за ставкою 60 %, якщо інше не встановлено законодавством

про оподаткування доходів отриманих від грального бізнесу.

Від сплати податку на прибуток звільняються:

- підприємства - з прибутку, отриманого від виробництва

сільськогосподарської продукції та продукції її переробки на власних

переробних потужностях, включаючи міжгосподарські підприємства, за

вийнятком прибутку отриманого від квітково-декоративного рослинництва,

виробництва спирту, лікеро-горілчаних виробів, пива, хутряних та тютюнових

виробів, вино матеріалів, крім тих, що реалізуються для наступної

переробки;

- рибні господарства та риболовецькі колгоспи - з прибутку від вилову

риби та її переробки на власних виробничих потужностях;

- ветеринарно-санітарні заводи - з прибутку отриманого від збору та

утилізації трупів загиблих тварин і виробництва з них білково-кормових

добавок;

- будівельні, монтажні, проектні та інші підприємства і організації з

прибутку отриманого в результаті спорудження в сільській місцевості житла,

об’єктів побуту, культури, торгівлі, охорони здоров’я, фізкультури і

спорту, освіти, зв’язку, а також шляхів, енергетичних, газових та

водорозподільних систем, тваринницьких приміщень, інженерно-технічних

комплексів машинно-тракторного парку та інших об’єктів, які впливають на

поліпшення соціального становища села.

Суми податку на прибуток зменшуються:

- до 20 % - на відшкодування витрат підприємства на реконструкцію і

модернізацію активної частини основних фондів, здійснених в

оподатковуваному періоді, у разі повного використання на цю мету

амортизаційних відрахувань і залишків коштів фонду розвитку виробництва та

інших аналогічних фондів, створених за рахунок минулих періодів;

- до 50 % - на відшкодування витрат підприємства на закупівлю

спеціального обладнання і устаткування для забезпечення роботи інвалідів 1

і 2 груп, що перебувають з ним у трудових відносинах. Звільняються від

сплати податку на прибуток підприємства громадських організацій інвалідів,

зареєстровані згідно з чинним законодавством, де інваліди становлять 50%

загальної чисельності працюючих в основному виробництві, і за умов, що

рентабельність зазначених підприємств не перевищує 50 % і що вони не

займаються експортно-імпортними операціями, крім випадків коли такі

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7