АПК в сучасних умовах господарювання
і тваринництво.
Рослинництво є базовою галуззю сільськогосподарського виробництва
України, однією з провідних ланок усього АПК країни. Частка рослинницьких
галузей у вартості всієї продукції сільського господарства становить 51,7%.
Основа розвитку рослинництва — це земля, яка використовується як окремі
угіддя для певних виробничих цілей. Певна кількість землі відведена під
присадибні та садово-городні ділянки колгоспників, робітників та
службовців. Для сільськогосподарського виробництва найбільш цінні орні
землі, які складають понад 80% усіх сільськогос-подарських угідь України.
Провідне місце в структурі посівів займають зернові культури. Основними
зонами виробництва зерна в Україні є Степ і Лісостеп, де виробляють
відповідно по 45 і 40% його загального обсягу. В Україні вирощують майже
всі зернові культури, але структура їх посівів має певні відмінності у
зонах, що пов’язано з неоднаковими природно-економічними умовами.
Основними хлібними зерновими культурами України є озимі пшениця і жито,
круп’яними — просо, гречка і рис, зернофуражними — ячмінь, кукурудза і
овес, зернобобовими — горох.
В Україні вирощують озимі та ярі культури. Сіють, як правило, більше
озимих культур, бо вони дають вищі врожаї. Однак нерідко несприятливі
погодні умови призводять до загибелі посівів озимих культур і доводиться
пересівати їх ярими.
У загальному виробництві зернових культур пшениця озима становить
58,1% (20,8 млн.т), ячмінь ярий - 26,3% (9,4 млн.т), жито озиме - 4,4% (1,6
млн.т), ячмінь озимий - 3,9% (1,4 млн.т), овес - 2,8% (1,0 млн.т),
зернобобові - 2,4% (0,8 млн.т). Найбільш урожайною зерновою культурою є
пшениця озима, з кожного гектара зібраної площі якої в середньому
намолочено по 32,2 ц. Значно перевищено цей рівень урожайності в
господарствах Кіровоградської (39,6 ц), Харківської (38,9 ц),
Дніпропетровської та Черкаської (38,0 ц) областей. Основними районами
вирощування озимої пшениці є області Степової (понад половина посівів) і
Лісостепової (понад третина) зон. У поліських та західних районах питома
вага озимої пшениці значно менша.Цінною продовольчою культурою є озиме
жито. Пояснюється це тим, що жито переважно дає менші врожаї, ніж інші
зернові. Основні райони вирощування озимого жита — Полісся (понад 60% усіх
його посівів) і західна частина республіки. Цій культурі належить друге
місце (після пшениці) за розмірами посівних площ озимих культур.
З інших озимих культур на відносно невеликих площах вирощують озимий
ячмінь. Провідне місце у структурі посівів зернових належить ярому ячменю.
Другою за площею ярою зерновою культурою є кукурудза. Кукурудза є
цінною продовольчою і фуражною культурою.Її основні посіви зосереджені в
північній і центральній частинах Степу, на півдні Лісостепу. Високими
врожаями кукурудзи на зерно відзначаються Закарпатська, Чернівецька,
Дніпропетровська, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Запорізька,
Миколаївська і Херсонська області. Цю культуру вирощують також для пересіву
після загибелі озимих.
Просо, гречка, овес — цінні круп’яні культури. Просо завдяки його
посухостійкості вирощують переважно в степових областях, хоча найбільші
врожаї отримують у лісостепових (Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській).
Врожайність проса є відносно високою — 15 — 21 ц/га.
Значні площі в Україні відводяться під гречку — до 459 тис. га. Однак
за повоєнні роки площі посівів дуже скоротилися. Відносно невисокою є і
врожайність цієї культури - 10 — 12,5 ц/га.
У країні близько 22 тис. га зайнято під рис. Розширення зрошувальної
меліорації в південній частині України створює сприятливі умови для
розширення площ під посіви цієї культури, яка вирощується на поливних
землях і дає високі та стабільні врожаї до 50 ц/га.
Значно розширюються посіви зернобобових культур, зокрема гороху, вики і
викової суміші на зерно, люпини, менше — сої, сочевиці, квасолі, бобів,
чини та ін.
За рівнем виробництва зернових і зернобобових культур Україна займає
одне з провідних місць у світі. Станом на 2 вересня п.р. зернові та
зернобобові культури (без кукурудзи) всіма категоріями господарств скошені
та обмолочені на площі 12,7 млн.га (майже на 97% площ).
Україна займає провідне місце за рівнем територіальної концентрації
посівних площ технічних культур. Їх частка становить 12,1% посівних площ.
Основними технічними культурами в Україні є цукрові буряки, соняшник, льон-
довгунець. Вирощують також льон-кудряш, тютюн, хміль, ефіроолійні та
лікарські рослини.
Цукровий буряк — основна технічна культура України. Під ним зайнято 1,5
млн. га. В основі формування бурякоцукрового комплексу лежать сприятливі
умови для вирощування цукрових буряків, забезпеченість трудовими ресурсами
і навики населення. Найбільш важливими його ланками є сільськогосподарська
(вирощування цукрових буряків) і переробна (виробництво цукру).
Значення цукрових буряків полягає насамперед у тому, що вони є основним
джерелом виробництва цукру, а також важливим фактором зміцнення кормової
бази і підвищення культури землеробства.
Основними регіонами вирощування цукрових буряків є Вінницька,
Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Тернопільська та інші області,
розташовані у Лісостепу, південній частині Полісся, на півночі Степу.
Середня врожайність в останні роки коливалася в межах 300 — 320 ц/га.
Україна — найбільший в світі виробник цукрових буряків.
Друге місце за посівами технічних культур належить соняшнику. У 1999 р.
ним було зайнято понад 2,0 млн. га (в колишньому СРСР — близько 4,0 млн.
га); валовий збір в останні роки становив 45% загальносоюзного валового
збору. В Україні отримують досить високі врожаї цієї культури. .
У північній та західній частинах України вирощується льон-довгунець,
площа якого у 1999 р. склала 98 тис. га. В країні збирають високі врожаї
цієї культури. Льон-довгунець — культура довгого дня і краще росте в більш
північних районах. В умовах України його вирощують у поліських районах
Житомирської, Чернігівської, Київської, Рівненської, Волинської та Сумської
областей, а також у Львівській та Івано-Франківській областях. Льон-кудряш
вирощують у степових областях.
В Україні вирощуються також коноплі, посіви яких становлять 10 тис. га
і скоротилися у порівнянні з 1940 р. майже в 15 разів. Коноплі південні
вирощують у Степовій зоні (Дніпропетровська і Миколаївська області),
середньоруські — в Лісостеповій (Сумська, Чернігівська, Полтавська області)
на півдні Полісся.
В усіх областях України вирощують і заготовляють значну кількість
(близько 100) лікарських рослин. Культивують валеріану лікарську, кмин,
хрін, шавлію лікарську, лаванду, м’яту кучеряву, м’яту перцеву, фенхель,
беладонну лікарську, звіробій, ромашку та багато інших. Лікарські рослини
вирощують у всіх природних зонах, а найбільше — в Криму.
Вирощують також тютюн і махорку (30 тис. га). Основні площі тютюну
зосереджені в західній (Тернопільська, Івано-Франківська і Хмельницька
області) та південній (Крим) частинах України.
Для потреб пивоварної, дріжджової та хлібопекарської промисловості
використовують суцвіття хмелю. Цю культуру вирощують в Житомирській,
Рівненській, Львівській, Вінницькій областях.
Україна є важливим регіоном вирощування картоплі. Почали її
культивувати у 60-х роках XVIII ст. в західній частині, а також у районі
Охтирки, Лебедина. У другій половині ХІХ ст. ця культура розповсюдилася
також у Східній Галичині. Площі товарної картоплі зосереджені переважно в
областях Полісся, а також навколо більших і найбільших міст центральної та
північної частини республіки. Потреби у картоплі в південних регіонах
задовольняються за рахунок її доставки із північних областей:
Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Волинської, Сумської.
Овочі в Україні вирощуються повсюдно на площі 503 тис. га (без
насінників). Помідори, перець, баклажани і деякі інші овочі переважно
культивуються в південній частині республіки. Капуста, столові буряки,
огірки та інші городні культури вирощуються у північній частині Лі-состепу
і на Поліссі. Значні площі займають баштанні культури: дині, кавуни,
гарбузи, кабачки, патисони, плоди яких є цінним продуктом харчування.
Основні площі баштанних культур (90%) розміщується в Степовій зоні, на яку
припадає понад 90% валового збору.
З метою створення кормової бази для тваринництва в Україні вирощують
кормові культури на площі 6375,5 тис. га, такі як кормові коренеплоди і
кормові баштанні, кукурудза на силос і зелений корм, однолітні трави,
багатолітні трави. Провідне місце в структурі посівів кормових культур
належить кукурудзі на силос і зелений корм, багатолітнім травам, зокрема
конюшині, люпину, люцерні та ін., однолітнім травам (включаючи посіви
озимих на зелений корм), кормовим коренеплодам і кормовим баштанним. Ці
культури вирощують у багатьох регіонах. Люпин в основному висівають на
піщанних землях Полісся, люцерну — на поливних землях південної частини
республіки.
Важливою галуззю сільськогосподарського виробництва стало садівництво і
виноградарство. Головними районами плодово-ягідних насаджень в Україні є
приміські зони великих, більших і найбільших міст, зокрема великих міських
агломерацій Донбасу, Придніпров’я. Найбільші товарні масиви плодово-ягідних
насаджень зосереджені в Криму, Вінницькій, Одеській, Харківській,
Черкаській областях.
Виноградні насадження країни, які займають площу 163 тис. га,
зосереджені в Криму, Закарпатті, а також в Одеській, Херсонській та
Миколаївській областях.
Валовий збір, продукція та урожайність сільськогосподарських культур у
всіх категоріях господарств України становить(дод 2).кьтурсіх катеиСтаном
на 2 вересня п.р.(2002) зернові та зернобобові культури (без кукурудзи)
всіма категоріями господарств скошені та обмолочені на площі 12,7 млн.га
(майже на 97% площ). Одержано 35,8 млн.т зерна (у початково-оприбуткованій
вазі), що на 3,5% менше проти відповідного рівня 2001р., в тому числі в
сільськогосподарських підприємствах - 28,8 млн.т (на 7,8% менше), в
господарствах населення - 7,0 млн.тонн (на 19,0% більше). Середня
урожайність зернових культур становить 28,2 ц з кожного гектара, що на 0,5
ц менше минулорічної.
У загальному виробництві зернових культур пшениця озима становить 58,1%
(20,8 млн.т), ячмінь ярий - 26,3% (9,4 млн.т), жито озиме - 4,4% (1,6
млн.т), ячмінь озимий - 3,9% (1,4 млн.т), овес - 2,8% (1,0 млн.т),
зернобобові - 2,4% (0,8 млн.т).
Найбільш урожайною зерновою культурою є пшениця озима, з кожного
гектара зібраної площі якої в середньому намолочено по 32,2 ц. Значно
перевищено цей рівень урожайності в господарствах Кіровоградської (39,6 ц),
Харківської (38,9 ц), Дніпропетровської та Черкаської (38,0 ц) областей.
Валовий збір урожаю зернових і зернобобових культур (без кукурудзи) та
їх урожайність по всіх категоріях господарств значно варіюють по регіонах
країни, про що свідчать наведені дані (дод 3).
На початок вересня п.р. у всіх категоріях господарств накопано 9,4
млн.т картоплі та зібрано 2,2 млн.т овочів при середній урожайності
відповідно 95 та 103 ц з 1 гектара.
Поряд зі збиранням урожаю сільськогосподарські підприємства проводять
інші осінньо-польові роботи. Озимі на зерно і зелений корм посіяні на площі
346,4 тис.га, у тому числі на зерно - 280,2 тис.га. Оранка на зяб проведена
на площі 1,9 млн.га, що на 0,6 млн.га більше проти відповідного рівня 2001
року.
Технічна забезпеченість, наявність і стан готовності
сільськогосподарської техніки для проведення робіт зі збирання урожаю в
сільськогосподарських підприємствах на 1 вересня п.р. характеризувалися
такими даними (дод 4).
Низький коефіцієнт готовності до польових робіт тракторів у
сільськогосподарських підприємствах Івано-Франківської (0,68) та
Житомирської (0,69); вантажних автомобілів - Закарпатської (0,59) та Івано-
Франківської (0,61); кукурудзозбиральних комбайнів - Автономної Республіки
Крим (0,50) та Житомирської (0,56); бурякозбиральних комбайнів - Івано-
Франківської (0,36) та Житомирської (0,40); гичкозбиральних машин - Івано-
Франківської (0,38) та Житомирської (0,43); картоплезбиральних комбайнів -
Херсонської (0,29) та Житомирської (0,44); пристосувань для збирання
соняшнику - Сумської (0,74) та Черкаської (0,78) областей.
Протягом січня-серпня п.р. сільськогосподарським підприємствам надійшло
959,7 тис.т дизельного палива (порівняно з відповідним періодом 2001р.
надходження зменшилося на 133,1 тис.т, або на 12,2%), бензину - 301,5 тис.т
(на 27,9 тис.т, або на 8,5%), дизельних масел - 58,4 тис.т (на 8,5 тис.т,
або на 12,8%), трансмісійних масел - 1044 т (на 168 т, або на 13,9% менше).
Крім того, машинно-технологічні станції отримали за цей же період 6,3 тис.т
дизельного палива та 1,6 тис.т бензину.
Скоротилося порівняно з відповідним періодом 2001р. надходження
дизельного палива в господарства всіх регіонів, з них суттєво - Львівської
(на 24,6%) та Закарпатської (на 21,7%); бензину - у господарства всіх
областей (крім Луганської), з них найбільше - Івано-Франківської (на 22,9%)
та Закарпатської (на 21,6%) областей.
На 1 вересня 2002р. в сільськогосподарських підприємствах було в
наявності 69,2 тис.т дизельного палива (на 7,6% менше проти відповідної
дати 2001р.) та 22,5 тис.т бензину (на 8,3% менше).
Про рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств пальним по
регіонах свідчать такі дані (дод 5).
Тваринництво щодо вартості валової продукції є найбільшою галуззю
сільськогосподарського виробництва України. Воно покликане заловольнити
потреби населення у м’ясомолочних продуктах, а також потреби легкої та
інших галузей промисловості в багатьох видах сільськогосподарської
сировини.
На розміщеня тваринництва впливають природні умови, ресурси
кормовиробництва і передусім природні кормові угіддя. Здебільшого
розміщення і спеціалізація тваринництва зумовлені потребами населення, а
також транспортабельністю продуктів. Водночас окремі галузі тваринництва
прив’язані до м’ясної, м’ясомолочної, цукрової, спиртової, крохмале-
патокової промисловості.
У галузевій структурі тваринництва основну роль відіграють скотарство,
свинярство, птахівництво та вівчарство. Менше значення робочого конярства,
кролівництва, ставкового рибництва, кліткового звірництва, бджільництва,
шовківництва тощо.
Скотарство в усіх природно-кліматичних зонах України є провідною
галуззю і має в приміських зонах, особливо більших і найбільших міст,
молочно-м’ясний напрям. На Поліссі традиційно розвивається молочно-м’ясне
тваринництво, у південних районах переважає м’ясо-молочне. Поблизу крупних
споживачів розташовані потужні комплекси відгодівлі та первинної переробки
великої рогатої худоби, свиней і птиці, виробництва молока.
Поголів’я великої рогатої худоби становило (дод 6). Найбільша густота
худоби у Карпатах і Лісостепу; далі йдуть Полісся і Степ. Розводять
переважно червону степову, симентальську, білоголову українську, сіру
українську, лебединську, чорно-рябу породи.
Потужною галуззю продуктивного тваринництва України стало свинарство.
Воно, як галузь скороспілого тваринництва, розвивається в усіх регіонах
республіки. У найбільших масштабах воно сконцентровано у великих
вузькоспеціалізованих господарствах приміських зон більших і найбільших
міст. Поголів’я свиней в Україні становить (дод 9).
У господарствах Полісся і Лісостепу свинарство має м’ясо-сальну, а у
Степу — сальну спеціалізацію. Розводять переважно українську білу породу.
Вівчарство — найменш інтенсивна галузь тваринництва, що грунтується
переважно на дешевих пасовищах і грубих кормах з незначним використанням
концентрованих кормів. В Україні вирощується майже 2247голів овець і кіз. У
степових областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну
спеціалізацію, в лісостепових, поліських та гірських — м’ясо-вовняну.
Високотоварною галуззю тваринництва за останні роки стало птахівництво
(дод 7).
Воно постачає населенню м’ясо і яйця, а легкій промисловості — пух і
пір’я. Це найбільш механізована і автоматизована галузь тваринництва, що
дає змогу впроваджувати промислову технологію, яка істотно впливає на
територіальну організацію цієї галузі. У розміщенні птахівництва чітко
простежується тенденція до наближення до споживача будівництвом птахофабрик
навколо великих міст.
Товарною галуззю тваринництва в багатьох районах є кролівництво.
Чисельність поголів’я кролів коливається у межах 10 — 15 млн. Основна їх
кількість зосереджена в підсобних господарствах населення; близько половини
спеціалізованих колгоспів і радгоспів концентрується в Криму. Основними
районами розведення кролів є Степова і Лісостепова зони.
Перспективною галуззю виробництва є рибне господарство. Воно
розвивається на основі ставків (близько 200 тис. га), водоймищ Дніпра,
Сіверського Дінця та ін. (близько 1 млн. га), а також уздовж багатьох
середніх і великих річок.
В Україні, в основному у південних районах, розвивається шовківництво;
виробляється понад 10 тис. т шовкової сировини на рік.
Виробництво основних видів тваринницької продукції за січень-серпень
п.р. характеризувалося такими даними (дод 8).
Порівняно з січнем-серпнем 2001р. загальні обсяги виробництва м’яса
(реалізації худоби та птиці на забій в живій вазі) збільшилися у
господарствах 23 регіонів, найбільше - Луганської, Київської областей та
Автономної Республіки Крим (на 15,9-22,6%). Зменшили обсяги виробництва
м’яса господарства Донецької (на 2,2%) та Полтавської (на 7,3%) областей.
Відповідний минулорічний рівень виробництва молока перевищено в усіх
регіонах, а найбільше - в господарствах Херсонської, Хмельницької, Одеської
та Запорізької (на 13,0-19,0%) областей. Обсяги виробництва яєць зросли в
24 регіонах, найсуттєвіше - в Київській, Рівненській та Херсонській (на
41,9-44,1%) областях, а скорочення їх виробництва відмічено лише в
господарствах Вінницької області (на 1,1%). Виробництво вовни збільшено
порівняно з відповідним минулорічним періодом в господарствах 10 регіонів
(на 0,2-20,0%).
В господарствах населення за січень-серпень п.р. порівняно з
відповідним періодом 2001р. зросло виробництво м'яса ( на 0,8%), молока (на
9,2%), яєць (на 5,2%) та вовни (на 3,7%). Ця тенденція відмічалася в
більшості регіонів. Реалізація худоби та птиці на забій зросла в 20
регіонах (на 0,2-11,6%), виробництво молока - в усіх регіонах (на 2,4-
30,4%), виробництво яєць всіх видів - в 24 регіонах (на 0,2-39,5%),
виробництво вовни - в 16 регіонах (на 1,3-22,2%).
В сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності у січні-
серпні п.р. продовжувала зберігатися позитивна тенденція нарощування
обсягів виробництва тваринницької продукції. Так, порівняно з відповідним
періодом 2001р. виробництво м'яса (реалізація худоби та птиці на забій)
збільшилось - на 83,3 тис.т (на 25,2%), яєць від птиці всіх видів - на
902,4 млн.шт. (на 39,4%). Поряд з цим, дещо зменшився обсяг виробництва
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
|