Приватизація як засіб припинення державної власності

Не пізніше як у 5-денний термін з дня затвердження органом приватизації

результатів аукціону, конкурсу між покупцем і продавцем укладається договір

купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних

підприємств (малу приватизацію)" порушення правил оголошення та проведення

аукціону, конкурсу, передбачені цим законом, можуть бути підставою для

визнання судами недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі.

Так, рішенням арбітражного суду м. Києва від 26 квітня 1996 р. був

визнаний недійсним протокол засідання конкурсної комісії від 4 жовтня 1995

р. № 9 у частині визначення переможця некомерційного конкурсу з продажу

майна державного підприємства "Стенограф" у зв'язку з порушенням вимог

законодавства про приватизацію. Переможцем другого етапу і остаточним

переможцем було оголошено науково-виробниче комерційне підприємство "Літа",

яке подало план експлуатації об'єкта, що не відповідає вимогам

законодавства: в ньому не було пропозицій щодо ціни продажу об'єкта,

зобов'язань щодо умов конкурсу та додаткових зобов'язань щодо подальшої

експлуатації об'єкта. Були також порушені відповідним представництвом Фонду

державного майна України вимоги законодавства щодо порядку опублікування

інформації та в'щомостей про об'єкт, який підлягає продажу за конкурсом, в

"Державному інформаційному бюлетені про приватизацію" Фонду державного

майна України.

Арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України,

переглянувши матеріали вищезгаданої арбітражної справи, також засвідчила

порушення вимог законодавства про приватизацію під час проведення

некомерційного конкурсу другого етапу з продажу майна державного

підприємства "Стенограф" і залишила рішення арбітражного суду м. Києва без

змін.

Продаж пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі

приватизації, відповідно до плану приватизації здійснюється шляхом

проведення комерційного чи некомерційного конкурсів у порядку,

передбаченому Положенням про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів

акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації1,

затвердженим наказом фонду державного майна У країни, Антимонопольного

комітету України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від

4 серпня 1997 р. № 821/55-01/204.

Договір купівлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства,

створеного у процесі приватизації, укладається на підставі протоколу про

визначення остаточного переможця конкурсу, затвердженого органом

приватизації.

У разі продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі

приватизації, крім продажу їх пакетом згідно з планом приватизації, договір

купівлі-продажу як єдиний документ не укладається.

Так, пільговий продаж акцій такого відкритого акціонерного товариства

громадянам України, які згідно з чинним законодавством мають право на

пільгове придбання акцій, здійснюється у порядку, передбаченому Положенням

про застосування способів приватизації майна державних підприємств,

затвердженим наказом Фонду державного майна України від 4 лютого 1993 р.

Оплата акцій відкритого акціонерного товариства проводиться у відповідних

установах банку дорученнями про переказ на рахунок цього акціонерного

товариства приватизаційного майнового сертифіката чи його залишку з

депозитного рахунку громадянина чи власних коштів громадянина з його

іменного рахунку, а також шляхом прийняття акціонерним товариством готівкою

приватизаційного майнового сертифіката, на який виписується прибутковий

касовий ордер. Відкрите акціонерне товариство перераховує отримані кошти та

кошти, прийняті до оплати з депозитних рахунків, платіжними дорученнями до

відповідних позабюджетних фондів приватизації і видає акції громадянам, а

також надсилає цінними листами працівникам підприємства, громадянам

України, які в місячний строк не отримали їх особисто.

В разі продажу акцій відкритих акціонерних товариств через центри

сертифікатних аукціонів відповідно до Положення про центри сертифікатних

аукціонів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24

лютого 1995 р. Положення про порядок проведення сертифікатних аукціонів,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 1995 р.

№ 218, Тимчасового положення про порядок проведення сертифікатних аукціонів

в окремих регіонах, затвердженого наказом ФДМУ від 21 лютого 1996 р. № 189,

Положення про порядок проведення спеціалізованих сертифікатних аукціонів за

компенсаційні сертифікати, затвердженого наказом ФДМУ від 5 квітня 1996 р.

№395, договір купівлі-продажу не укладається, а право власності покупця на

придбані ним акції підтверджується витягом із протоколу про результати

сертифікатного аукціону.

Купівля-продаж акцій відкритих акціонерних товариств на фондових біржах

згідно з Порядком проведення на Українській фондовій біржі, її центрах та

філіях торгів з продажу пакетів акцій підприємств, що приватизуються,

затвердженим Фондом державного майна України та головою правління

Української фондової біржі 28 лютого 1996 р., здійснюється шляхом укладення

біржового контракту.

Предмет договору купівлі-продажу у процесі приватизації. Оскільки

предметом будь-якого договору купівлі-продажу є передача певного об'єкта у

власність покупця, то важливим є питання про момент переходу права

власності до покупця. Закон України "Про приватизацію майна державних

підприємств" у редакції від 19 лютого 1997 р. встановлює правило, за яким

право власності на приватизований об'єкт переходить до покупця з моменту

нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що цілком відповідає

вимогам ЦК України І є позитивним кроком у розвитку приватизаційного

законодавства. Адже у попередній редакції згаданого закону взагалі не був

визначений порядок переходу права власності на приватизовані об'єкти, а

Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)" від 6 березня 1992 р. встановлював, що до покупця, який

придбав на аукціоні, конкурсі об'єкт приватизації, переходить ' право

власності на цей об'єкт з моменту удару молотка ліци-татора або підписання

протоколу засідання конкурсної комісії про визначення остаточного

переможця, при викупі під приємства— з дати прийняття органом приватизації

рішення про викуп. Це право власності на державне майно підтверджується

договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим

представником відповідного органу приватизації. Договір укладався згідно з

Положенням про застосування способів приватизації майна державних

підприємств від 4 лютого 1993 р. № 56 (пункти 2.3, 2.4, 3.4 та 4.4) та

Положенням про порядок визначення та застосування способів приватизації

щодо об'єктів малої приватизації (пункти 3.1 та 4.9) після проведення

аукціону, конкурсу, після прийняття рішення про приватизацію об'єкта та

після його підготовки до приватизації, тобто після переходу права власності

до покупця.

Така конструкція переходу права власності до покупця викликала сумнів щодо

її відповідності нормам ЦК України. Договір купівлі-продажу вважається

укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма його істотними

умовами. Удар молотка ліцитатора (відповідно підписання протоколу

конкурсної комісії чи прийняття рішення про викуп) означав перехід права

власності на майно, що приватизується; це свідчило також про те, що сторони

погодили усі істотні умови купівлі-продажу і не мають потреби додатково

укладати договір купівлі-продажу. Але оскільки передбачалось обов'язкове

укладення договору купівлі-продажу на підтвердження переходу права

власності, то це давало підстави вважати, що удар молотка ліцитатора

(підписання протоколу конкурсної комісії, прийняття рішення про викуп)

фактично не фіксував перехід права власності. Ця думка мала право на

існування, бо покупець не може здійснювати права власника до укладення

договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Ціна об'єкта приватизації. Відповідно до статей 9,17,18, 21 та 23 Закону

України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)" в редакції від 15 травня 1996 р. договір має включати

остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу

цілісного майнового комплексу чи пакета акцій акціонерного товариства,

створеного у процесі приватизації або корпоратиза-ції. Остаточну ціну

об'єкта під час продажу його на аукціоні визначають у ході проведення

аукціону на основі початкової ціни. На початку торгів ліцитатор оголошує

початкову ціну продажу об'єкта. Якщо протягом 3 хвилин після оголошення не

буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить

оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу

ціну. Це і є остаточна ціна продажу об'єкта на аукціоні. При цьому кожна

наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, має перевищувати

попередню не менше як на 10 відсотків початкової ціни продажу об'єкта.

Остаточна ціна продажу об'єкта на аукціоні може бути й меншою за

початкову. Якщо протягом 3 хвилин після оголошення початкової ціни продажу

покупці не виявляють бажання придбати об'єкт за оголошеною початковою

ціною, ліцитатор відповідно до умов угоди з органом приватизації має право

зменшити ціну об'єкта, але не менше як на 10 відсотків.

Початкова ціна об'єкта може бути зменшена також у разі повторного

проведення аукціону, але не більше як на ЗО відсотків.

Остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні фіксують у протоколі аукціону.

Остаточну ціну продажу об'єкта за конкурсом визначають у ході конкурсного

розгляду на основі початкової ціни, запропонованої конкурсною комісією чи

покупцем у поданому ним плані приватизації об'єкта. Остаточна ціна продажу

об'єкта за конкурсом має бути не нижчою за 70 відсотків його початкової

ціни.

У разі повторного проведення конкурсу початкова ціна може бути зменшена,

але не більше ніж на 30 відсотків.

Умова конкурсу про остаточну ціну продажу об'єкта відображається поряд з

іншими умовами конкурсу у протоколі конкурсу, який, як і протокол аукціону,

затверджує відповідний орган приватизації.

Початкову ціну продажу об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом, а

також ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу,

визначають відповідно до чинної Методики оцінки вартості об'єктів

приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15

серпня 1996 р. №961.

Акт оцінки вартості об'єкта приватизації, здійсненої відповідно до

названої Методики, затверджує керівник органу приватизації, він є правовим

документом, що визначає початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом

або ціну викупу об'єкта.

Якість майна, що підлягає приватизації. Відповідно до ст. 233 ЦК України

якість проданої речі має відповідати умовам договору, а за відсутності

вказівок у договорі — вимогам, що звичайно ставляться.

На практиці у договорах купівлі-продажу об'єкта приватизації не завжди

належним чином узгоджується умова щодо якості майна. Взагалі порядок

визначення якості майна, на відміну від порядку його оцінки, нормативне не

визначений. Сторони договору повинні самостійно вирішувати всі питання,

пов'язані з якістю майна. Під якістю об'єкта приватизації, на думку автора,

слід розуміти такий якісний стан майна і таку його комплектність, які б

забезпечували діяльність (роботу) цілісного майнового комплексу відповідно

до його цільового призначення. Крім того, кожна окрема річ (устаткування,

машини, механізми, інвентар і т.п.) має відповідати чітко визначеним

якісним показникам, тобто стандартам, технічним умовам, затвердженим

еталонам, зразкам.

Усі ці питання, пов'язані з визначенням якості майна та його

комплектності, доцільно вирішувати у процесі визначення складу майна, що

підлягає приватизації, та оцінки його вартості. Ця робота, особливо на

великих майнових комплексах, потребує багато часу, достатньої кількості

висококваліфікованих фахівців і постійного контролю з боку органів

приватизації. Неправильне визначення якісного стану майна може призвести до

неправильного визначення його ціни. Методика оцінки вартості об'єктів

приватизації не враховує їх фактичного якісного стану. Тому з метою захисту

і забезпечення інтересів держави при укладенні договорів купівлі-продажу

потрібно було б розробити спеціальну інструкцію щодо визначення якості

майна, а також внести доповнення до Методики оцінки вартості об'єктів

приватизації, відповідно до яких вартість об'єкта приватизації залежала б

від фактичних показників щодо якості і комплектності об'єкта приватизації

на день укладення договору чи передачі об'єкта.

Взаємні зобов'язання сторін. Кожна сторона зобов'язується виконати

обов'язки, покладені на неї договором, та сприяти другій стороні у

виконанні її обов'язків.

За будь-яким договором купівлі-продажу, згідно зі ст. 224 ЦК України

продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець —

прийняти майно і сплатити за нього певну суму грошей.

Відповідно до статей 5, 6 та 23 Закону України "Про внесення змін і

доповнень до Закону України "Про приватизацію невеликих державних

підприємств (малу приватизацію)" передача об'єкта, що його приватизують,

здійснюється шляхом підписання акта про передачу цього об'єкта

уповноваженим представником органу приватизації і новим власником у

триденний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Оплата проданого об'єкта відбувається протягом 30 календарних днів з

моменту нотаріального посвідчення договору. Термін оплати може бути

подовжено ще на 30 календарних днів за умови сплати не менше як 50

відсотків ціни продажу об'єкта. Оплата відбувається шляхом внесення коштів

у банківську установу на обумовлений договором рахунок. У договорі

обов'язково зазначаються номери розрахункових рахунків покупця і продавця,

назви та адреси банківських установ.

Крім цих умов про передачу об'єкта продажу та його оплату, законодавством

про приватизацію визнаються істотними і умови про зобов'язання сторін,

передбачені бізнес-планом чи планом приватизації, а також зобов'язання, які

були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, щодо здійснення

програм технічного переобладнання виробництва, впровадження прогресивних

технологій; здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної

єдності виробництва та технологічних циклів; збереження та раціонального

використання робочих місць; виконання вимог антимоно-польного

законодавства; збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції

(послуг) відповідно до бізнес-плану;

завершення будівництва жилих будинків; утримання об'єктів соціально-

культурного призначення; виконання заходів щодо створення безпечних і

нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища; внесення

інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та строків; виконання

встановлених мобілізаційних завдань (ст. 27 Закону України "Про

приватизацію майна державних підприємств").

Згаданий закон передбачає, що термін дії зазначених зобов'язань, за

винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, має не перевищувати

5 років. Встановлення такого строку, на думку автора, не завжди виправдано.

Щодо здійснення програм технічного переобладнання виробництва, впровадження

прогресивних технологій такий строк видається занадто коротким. Що

стосується такого зобов'язання, як виконання заходів щодо створення

безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища, то

воно взагалі не може бути обмежене у часі. Будь-яке підприємство протягом

усього часу свого існування повинне організовувати свою діяльність з

додержанням норм про охорону навколишнього природного середовища, що

передбачає і відповідні санкції за порушення цих норм.

Обмеження ж строком у 5 років виконання зобов'язань про збереження та

раціональне використання робочих місць ставить у невигідне становище

трудовий колектив відповідного підприємства.

Не повинні обмежуватися у часі також зобов'язання щодо утримання об'єктів

соціально-побутового призначення. Тому вважаємо, норму про термін дії

вищенаведених зобов'язань доцільно було б переглянути.

Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору. Ця

умова визнається істотною ст. 27 Закону України "Про приватизацію майна

державних підприємств", яка встановлює, що до договору купівлі-продажу

об'єкта приватизації включаються санкції за порушення його умов.

Сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання умов договору

відповідно до законодавства та умов договору. Згідно з ЦК України та

законодавством про приватизацію на сторони за договором купівлі-продажу

об'єкта приватизації покладається цивільно-правова відповідальність у таких

випадках.

Відповідно до статей 231 і 232 ЦК України, якщо продавець на порушення

договору не передає покупцеві продану річ, покупець має право вимагати

передачі йому проданої речі та відшкодування збитків, завданих затримкою

виконання, або, зі своєї сторони, відмовитись від виконання договору І

вимагати відшкодування збитків. Якщо покупець на порушення договору

відмовиться прийняти куплену річ або сплатити за неї

встановлену ціну, продавець має право вимагати, щоб покупець прийняв річ,

сплатив ціну та відшкодував збитки, завдані затримкою виконання, або може

відмовитись від договору І вимагати відшкодування збитків.

У разі прострочення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу

об'єкта приватизації (наприклад, порушення терміну оплати об'єкта

приватизації) сторони відповідають згідно зі статтями 213—215 ЦК України.

Боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за збитки,

завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково настала

після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило

інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і

вимагати відшкодування збитків. У відносинах між організаціями відмова від

прийняття простроченого виконання допускається тільки у випадках і на

умовах, встановлених законом або договором. Боржник не визнається таким, що

прострочив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення

кредитора. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,

повинен сплатити за час прострочення три відсотки річних з простроченої

суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" у п. 4 ст. 29

встановлює, що покупці, які не сплатили за об'єкт приватизації протягом

встановленого строку, сплачують на користь органу приватизації неустойку у

розмірі 20 відсотків ціни, за яку куплено цей об'єкт, відповідно до

Постанови Кабінету Міністрів У країни "Про порядок сплати і розмір

неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9