Розміщення продуктивних сил
зосереджена в Лисичансь-ку, смоли і пластмаси виробляють у Донецьку і
Сіверськодонецьку, гумотехнічні вироби — в Лисичанську. Сажу (технічний
вуглець) постачає виробництво в Стаханові. (Які екологічні проблеми
пов'язані з розвитком цих галузей промисловості?)
Значного розвитку в районі досягло важке машинобудування, передусім
виробництво обладнання для гірничодобувної, металургійної, будівельної
індустрії, рухомого складу залізничного транспорту.
Найбільші підприємства важкого машинобудування знаходяться в Краматорську.
Тут виробляють крокуючі екскаватори, прокатні стани, шахтне і транспортне
устаткування, верстати для обробки великих деталей для прокатних станів,
залізничних вагонів.
Виробництво гірничошахтного устаткування налагоджено на машинобудівних
заводах Донецька, Луганська, Горлівки, Дружківки, Ясинуватої, обладнання
для металургійної промисловості — у Макіївці, Дебальцевому, Слов'янську.
Транспортне машинобудування Донецького району представлене вагонобудівним
заводом у Стаханові. Маріупольське ВО «Маріупольважмаш» виготовляє різні
типи залізничних цистерн, ВО «Луганський тепловозобудівний завод»
(найбільше підприємство транспортного машинобудування в Україні) —
тепловози.
У Луганську і Маріуполі виробляють сільськогосподарські машини, в
Первомайську Луганської області — електродвигуни для врубових машин.
Виробництво різноманітного електротехнічного обладнання зосереджено у
Донецьку, Слов'янську і Торезі.
Район має потужну будівельну індустрію, підприємства якої переважно
розміщуються в малих і середніх містах. (Пригадайте, чи є сировинна база
для цієї галузі в Донбасі.) Найбільшого розвитку досягла цементна і скляна
промисловість. Виробляють також покрівельні матеріали (толь, шифер),
керамічні вироби, залізобетонні конструкції.
Високий рівень територіальної концентрації характерний для цементної
промисловості району. Працює цементний комбінат у Амвросіївці, цементні
заводи в Макіївці, Єнакієвому і Краматорську.
У Донецькому районі зосереджена значна частка виробництва віконного і
технічного скла в країні. Найбільшим підприємством галузі є
Костянтинівський завод «Автоскло».
Природні умови і потреби міського населення сприяли формуванню в районі
потужного АПК. Близько 80 % сільськогосподарських угідь припадає на орні
землі. Вони займають площу понад 3 млн 'гектарів. З них близько 50 %
знаходиться під зерновими культурами, 35 % — під кормовими.
Особливістю сільського господарства району є переважання тваринництва над
рослинництвом. Тваринництво має молочно-м'ясний напрям. (Чому?) Розвинуто
також свинарство і птахівництво. В найбільш індустріальній частині району
сільське господарство має приміський характер. Південь і північ Донецького
району спеціалізуються на вирощуванні зерна, насамперед озимої пшениці та
соняшнику.
Підприємства, що переробляють сільськогосподарську продукцію, переважно
зосереджені у найбільших промислових вузлах. Серед них виділяються
борошномельно-круп'яна, м'ясна, молочна, пивоварна, виноробна,
хлібопекарська та кондитерська. (Розміщення яких галузей визначається
сировинними чинниками, а які тяжіють до споживача?)
Розвинута в районі соляна галузь, що належить до харчової. промисловості.
Тут зосереджено 75% видобутку солі в країні.
Легка промисловість використовує як місцеву сировину, так і девізну. В
галузі зайняті здебільшого жіночі трудові ресурси. Найбільшими
підприємствами в районі є Донецький бавовняний та Луганський тонкосуконний
комбінати, трикотажні підприємства Луганська, Донецька, Маріуполя, шкіряно-
взуттєві — Донецька, Луганська, Костянтинівки, Артемів-ська. В багатьох
містах району знаходяться швейні цехи і фабрики.
Значно розвинутий в районі транспортний комплекс. За обсягами перевезень
район посідає перше місце в країні. Провідне місце за цим показником займає
залізничний транспорт.
Висока густота міських поселень і великі обсяги перевезень сировини і'
готової продукції зумовлюють найгу-стішу в країні мережу залізниць, що
становить 56 км на 1 000 км2 території.
Основними електрифікованими: залізницями є Ясинувата—
Чаплине—Дніпропетровськ—Кривий Ріг, їловайськ—Слов'янськ— Лозова—Харків,
Слов'янськ—Донецьк—Маріуполь.
Друге місце за обсягами перевезень у районі займає автомобільний транспорт.
Основними магістралями є: Донецьк— Дніпропетровськ,
Донецьк—Артемівськ—Харків, Луганськ— Дебальцеве—Донецьк—Запоріжжя.
Промисловими вузлами району є: Донецько-макіївський, Маріупольський,
Горлівсько-Єнакіївський, Луганський, Кра-маторсько-Костянтинівський,
Стаханово-Алчевський, Лисичан-сько-Рубіжанський.
Провідними галузями Донецько-макіївського проми слового вузла є вугільна
промисловість і чорна металургія Основні центри вузла — Донецьк (1 млн 121
тис. чоловік) Макіївка (424 тис. чоловік).
У межах вузла знаходяться підприємства чорної металургії, представлені
Донецьким і Макіївським металургійними заводами, Харцизьким трубним
заводом.
Машинобудівні підприємства розташовані в Донецьку, Макіївці, Ясинуватій
тощо. Розвинуті також легка та харчова галузі промисловості. Донецьк —
важливий залізничний вузол, що об'єднує 6 станцій.
Маріупольський промисловий вузол розміщений на півдні району на березі
Азовського моря. Найбільшим центром вузла є Маріуполь (549 тис. чоловік).
Тут працюють два великих металургійних комбінати. Зосереджено виробництво
залізничних цистерн і металургійного устаткування, коксохімія. В місті є
підприємства легкої (швейна, взуттєва, трикотажна) та харчової (м'ясна,
молочна, рибоконсервна, борошномельна, хлібопекарська, кондитерська)
галузей промисловості. Маріупольський порт — найбільший на Азовському морі.
До Горл і всько - Єн ак іївс ького промислового вузла належать Горлівка,
Єнакієве, Дебальцеве, Пантелей-монівка та Ясинівка.
У промисловому вузлі зосереджені вугільна, хімічна, коксохімічна,
металургійна і машинобудівна галузі промисловості. В Горлівці (336 тис.
чоловік) та на її околицях працює кілька великих шахт потужністю понад 1
млн тонн вугілля на рік.
На газі Горлівського і Єнакіївського коксохімічних заводів виробляють аміак
і гранульовані добрива (Горлівське ВО «Стирол»).
Великий машинобудівний завод в Горлівці випускає вугільні комбайни та інше
шахтне устаткування. На території вузла знаходиться Микитівський ртутний
комбінат. Для забезпечення потреб населення міста і збалансованого
використання трудових ресурсів в Горлівці виникли підприємства легкої і
харчової промисловості.
Єнакієве (120 тис. чоловік) майже втричі менше Горлівки за кількістю
населення. Місто є значним центром вугільної, коксохімічної, металургійної
та цементної промисловості.
До складу Краматорсько-Костянтинівського промислового вузла входять
Краматорськ, Слов'янськ, Арте-мівськ, Часів Яр та ін. Вузол знаходиться на
півночі Донецької області і спеціалізується на важкому машинобудуванні,
чорній і кольоровій металургії. Розвинуті тут також хімічна промисловість,
промисловість будівельних матеріалів, видобуток вогнетривких глин і
кам'яної солі. Промисловість вузла працює на електроенергії Слов'янської і
Миронівської ДРЕС.
Найбільшим промисловим центром вузла є Краматорськ (204 тис. чоловік).
Серед галузей переважає важке машинобудування. Три машинобудівні заводи
виробляють машини і обладнання для чорної металургії, хімії, енергетики,
вугільної промисловості: блюмінги, слябінги, ротори для турбін, мостові
крани, крокуючі екскаватори, потужні преси, шахтні підйомники тощо.
Працюють також заводи: металургійний, коксовий, будівельних матеріалів.
Важливим центром Краматорсько-Костянтинівського вузла є Слов'янськ (138
тис. чоловік) — досить своєрідне за своєю спеціалізацією місто. Місцеві
ресурси солі і крейди є основою для розвитку хімічної і соляної
промисловості (ВО «Хімпром»). Розвинуті також важке і електротехнічне
машинобудування, виробництво обладнання для чорної металургії і коксохімії
та арматурно-ізоляційного устаткування, будівельних машин. Місто —
найбільший в країні центр, що виробляє олівці. Поряд із Слов'янськом
розташований Слов'яногірськ — важливий рекреаційний центр, що використовує
грязі і соляну ропу Торських соляних озер.
На південь від Краматорська знаходиться Костянтинівна (106 тис. чоловік) —
потужний центр чорної і кольорової металургії, хімічної і будівельної
індустрії. В місті працюють металургійний і цинковий заводи, виробляють
фосфорні добрива і сірчану кислоту (яка це галузь?), віконне, кольорове і
автомобільне скло, мінеральну вату, дзеркала тощо.
Центром гірничодобувної промисловості (кам'яна сіль, крейда, гіпс,
вогнетривкі глини) є Артемівськ (92 тис. чоловік). Працює кілька соляних
шахт. Розвинуті машинобудування і металообробка, промисловість будівельних
матеріалів. У місті знаходиться завод шампанських вин. Легка промисловість
представлена взуттєвою і швейною галузями.
Між Краматорськом і Костянтинівкою знаходиться Друж-ківка (75 тис. чоловік)
— центр важкого машинобудування і будівельної індустрії. В місті виробляють
породонавантажувальні машини, електровози і вагонетки для шахт і рудників,
механізовані кріплення для вугільних шахт. Фарфоровий завод здебільшого
використовує жіночі трудові ресурси.
У місті Часів Яр видобувають найкращі за якістю в країні вогнетривкі глини,
налагоджено виробництво вогнетривких матеріалів.
До Луганського промислового вузла входять Луганськ (504 тис. чоловік) і
навколишні селища. Основою виробничої спеціалізації вузла є транспортне
(тепловозобудівний завод), а також важке машинобудування, виробництво
інструментів, верстатів, деталей до автомобілів і сільськогосподарських
машин, санітарно-технічного обладнання, труб.
Легка промисловість представлена швейною, текстильною, взуттєвою галузями.
Розвинута меблева і харчова промисловість (молочна, м'ясна і кондитерська).
ДоЛисичансько-Рубіжанського промислового вузла входять Лисичанськ,
Сіверськодонецьк, Рубіжне і Кремінна.
Центром хімічної промисловості є Сіверськодонецьк (Ї35 тис. чоловік), де
працюють підприємства ВО «Азот» і ВО «Склопластик». Доповнюють виробничий
комплекс міста приладобудування, легка і харчова промисловість.
У Лисичанську (127 тис. чоловік) розвинуті вугільна, хімічна, скляна галузі
промисловості і промисловість будівельних матеріалів. У місті і поблизу
нього є кілька шахт. Хімічна промисловість представлена содовим заводом,
заводами гумо-технічних виробів та нафтопереробним. У Лисичанську
виробляють скло для автомобілів, телевізорів, вагонів тощо. Розвинута також
легка і харчова промисловість.
Центром хімічної промисловості є Рубіжне (76 тис. чоловік). У місті
знаходиться хімічний комбінат (виробництво синтетичних барвників,
отрутохімікатів тощо). Працюють підприємства промисловості будівельних
матеріалів (виробництво силікатної цегли), легкої (швейне і панчішно-
шкарпеткове виробництва) і харчової промисловості.
До Стаханово-Алчевського промислового вузла входять міста Стаханов,
Алчевськ, Брянка, Первомайськ та ін.
Центром вугільної і коксохімічної промисловості є Стаханов (114 тис.
чоловік). У місті і поблизу нього є вугільні шахти. Розвинута чорна
металургія (завод феросплавів). Хімічна промисловість представлена
коксохімічним заводом і заводом технічного вуглецю, машинобудівна —
виробництвом бурового устаткування і металоконструкцій, легка — комбінатом
шовкових тканин із штучного волокна. Є підприємства харчової промисловості.
Алчевськ (129 тис. чоловік) — центр металурги і коксохімії. Одне з
найзабрудненіших міст України. Тут також розвинуті машинобудування,
промисловість будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість.
З Донецького економічного району експортують в інші райони вугілля, кокс,
чорні метали, електроенергію, різноманітні машини і устаткування, добрива,
продукцію АПК. З Придніпров'я в Донбас надходять залізна і марганцева руди,
з Карпатського району — калійні добрива, ліс, автобуси, телевізори, із
Столичного — різноманітні машини і обладнання, продукція легкої
промисловості. Значну кількість продуктів харчової промисловості дістає
район з Причорноморського та Подільського районів.
Проблеми Донецького району можна розділити на соціально-економічні і
екологічні. Такий поділ досить умовний, оскільки всі вони взаємопов'язані.
Важливою проблемою є нерівномірність розвитку окремих частин району.
Передусім це стосується Луганської області, на півночі якої багато
слаборозвинутих малих міст. (Поміркуйте, що може стати основою їх
економічного розвитку в ринкових умовах.)
Ще одна проблема пов'язана з раціональним використанням трудових ресурсів.
Для Донбасу гострою є також проблема розвитку малих і середніх міст, селищ
міського типу, господарство яких тісно пов'язане з вуглевидобутком.
Закриття шахт, скорочення обсягів будівництва нових підприємств призводять
до того, що населення працездатного віку починає залишати такі міста і
селища. (Чи впливає на це явище екологічна ситуація в містах району?)
Проблемою є також технічне переозброєння і реконструкція металургійних
підприємств району, де знаходяться найстаріші заводи України. Гостроти
набула і соціальна проблема, оскільки умови праці на таких підприємствах
дуже важкі.
Надзвичайно гострою є також проблема водопостачання промисловості та
сільського господарства. Здебільшого підприємства району дуже водомісткі.
Не вистачає води і на побутові потреби населення.
Багато проблем у розвитку сільського господарства району. Насамперед
необхідно збільшити вирощування свіжих овочів, картоплі, фруктів, ягід,
виробництво незбираного молока для промислових районів і міст. Ґрунти
стають менш родючими. Великі площі в Донбасі і Приазов'ї займають еродовані
землі.
Азовське море, в минулому одне з найчистіших і найпродуктивніших на рибу
морів світу, поступово втрачає своє значення. (Поміркуйте, чому так
сталось.)
Проведіть прес-конференцію на тему «Проблеми соціально-економічного
розвитку нашого села (міста)».
Придніпровський район
Район розташований у центральній і південно-східній частинах країни, в
басейні Дніпра.
Площа його становить 59,1 тис. квадратних кілометрів. Населення — 6,0 млн
чоловік. Район охоплює територію Дніпропетровської і Запорізької областей
(див. мал. 109).
За рівнем економічного розвитку Придніпровський район поступається тільки
Донецькому. За вартістю виробленої продукції промисловість значно,
переважає над сільським господарством. Її частка досягає 80 %.
Найрозвинутішими галузями району є чорна металургія, машинобудування та
металообробка, хімічна промисловість та електроенергетика.
На відміну від Донецького району в Придніпровському виробляється більший
обсяг сільськогосподарської продукції, тут більша розораність земель і
більші її площі зрошуються. Рослинництво розвинуте краще, ніж тваринництво.
У районі розгалужена транспортна мережа, конфігурацію якої визначають
розміщення головних промислових центрів і географічне положення району.
Район має сприятливі природні умови, різноманітні й багаті природні
ресурси. Окремі з них за якістю і кількістю мають світове значення.
За кількістю населення Придніпровський район посідає шосте місце в країні.
Проте він досить густо заселений (понад 103 чоловіка на 1 км2). (Визначте
за картами, яка частина району і чому найменш заселена.)
За рівнем урбанізації район поступається лише Донбасу. Разом з тим за
кількістю міст, де проживає понад 700 тис. чоловік, він не має собі рівних
у країні. (Які це міста? Знайдіть їх на карті. Чому саме в цьому районі
вони виникли?)
Однією з провідних галузей промисловості Придніпров'я є чорна металургія.
За виробництвом чорних металів (більша частина загального обсягу) район
посідає перше місце в країні. Тут виник цикл виробництв, що складається з
добування коксівного вугілля (Західний Донбас), залізної і марганцевої руд,
нерудної сировини, виробництва коксу, вогнетривів, чавуну, сталі, сплавів,
прокату. (Накресліть у зошиті схему циклу виробництв чорної металургії.)
Коксохімія району розвивається в комплексі з чорною металургією. Основними
її центрами є Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Запоріжжя,
Новомосковськ, Нікополь. Кольорова металургія представлена виробництвом
алюмінію, магнію і титану (Запоріжжя).
Машинобудування і металообробка поступається тільки чорній металургії.
Провідну роль відіграє важке металомістке машинобудування, але воно все ж
поволі втрачає свої позиції, поступаючись трудомістким його галузям —
виробництву інструментів, верстатів, приладобудуванню тощо. Металургійне і
гірничошахтне устаткування виробляють у Дніпропетровську, Кривому Розі,
Марганці, електротехнічне — в Запоріжжі і Бердянську, будівельно-шляхове —
в Бердянську, Дніпропетровську, Нікополі. Транспортне машинобудування
зосереджено в Дніпродзержинську і Запоріжжі, виробництво металоконструкцій
— у Кривому Розі і Дніпропетровську.
Підприємств хімічної промисловості в районі порівняно небагато, але їх
продукція значна за обсягом.
Шини для автомобілів виробляють у Дніпропетровську, мінеральні добрива — у
Дніпродзержинську, лаки і фарби — у Кривому Розі і Дніпропетровську,
пластмаси — У Дніпропетровську.
У Придніпров'ї дуже розвинута будівельні індустрія (чому?), яка
використовує значну і різноманітну сировинну базу (яку?). Основні
підприємства розміщено у найбільших містах (назвіть їх).
У великих містах району розміщується також деревообробна промисловість
(чому?).
Велику роль у розвитку господарства Придніпров'я відіграє АПК. За валовою
продукцією сільського господарства район посідає шосте місце серед
економічних районів країни. А за загальною земельною площею, площею
сільськогосподарських угідь і площею орних земель він переважає донецький
район. Значно більші тут і площі зрошувальних земель.
Головною галуззю сільськогосподарського виробництва є рослинництво. Під
зерновими культурами зайнято близько 50 % посівних площ. Більша частина
посірів зернових припадає на озиму пшеницю. Провідними технічними
культурами є соняшник, цукрові буряки, південні коноплі. Поблизу великих
міст створено приміські господарства-Потреби населення індустріальних
центрі-в визначають спеціалізацію тваринництва. Провідну роль відіграє
молочно-м'ясне скотарство. Дістали розвиток також свинарство, птахівництво,
вівчарство. У водосховищах Дніпра і в Азовському морі виловлюють рибу.
Особливу цінність мають осетрові Азовського моря.
На місцевій, а також частково девізній сировині працюють підприємства
легкої і харчової промисловості,, основні потужності яких зосереджено у
великих містах. Найрозвинутішими галузями легкої промисловості є швейна,
трикотажна і взуттєва.
Підприємства харчової промисловості району розміщено повсюдно. Основні її
галузі — м'ясна, молочна, олійно-жирова, борошномельно-круп'яна, цукрова,
консервна, крохмале-патокова, хлібопекарська, кондитерська.
Страницы: 1, 2, 3
|