Экзамен по экологии

Антропоохоронна Судова

41. право державної власності на землю

43. поняття і особливості права власності на природні ресурси

Право власності на природні ресурси — система юридичних норм та інших

правових засобів, які регулюють правовідносини на землю, надра, води, ліси,

рослинний і тваринний світ, об'єкти природно-заповідного фонду та

забезпечують реалізацію повноважень власників щодо володіння, користування

і розпорядження цими ресурсами

Об'єктивне право власності на природні ресурси — система правових норм

земельного, гірничого, водного, лісового, фауністичного, природно-

заповідного законодавства тощо, які регламентують правовідносини власності

на природні ресурси. Складають міжгалузевий Інститут екологічного

(природноресурсового) законодавства. Фіксується у нормах природ-

норесурсового законодавства

Суб'єктивне право власності на природні ресурси — сукупність повноважень

різних суб'єктів (держави, юридичних та фізичних осіб) щодо володіння,

користування і розпорядження належними їм природними ресурсами (земельними,

корисними копалинами, лісовими, водними, тваринного і рослинного світу,

природно-заповідного фонду) Виникає у зв'язку з передачею чи придбанням у

власність відповідних природних ресурсів

Посвідчується державним актом на право власності чи цивільно-правовою

угодою на придбання (купівлю, продаж, обмін тощо). Носить абсолютний

характер, тобто виключна належність повноважень щодо володіння,

користування і розпорядження природними ресурсами їх власнику і загальна

обов'язковість всіх інших суб'єктів утримуватись від їх порушення

44. поняття і значення правової охорони земель (см. 35)

46. форми права власності на природні ресурси

форми права власності на природні ресурси – юридично означені напрями

суб”єктно-об”єктної приналежності природних ресурсів та їх організаційно-

правового забезпечення

1. Юридично виголошені форми – державна, колективна, приватна,

загальнодержавна.

47. вода як об”єкт правової охорони

Усі води (водні об'єкти) на території України є національним

надбанням народу України, однією з природних основ його

економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують

існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та

уразливими природними об'єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне

середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання

матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання

особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх

використання та екологічно спрямованого захисту.

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать:

1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки);

штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2)

підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами,

водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;

прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо

водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та

каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими

смугами водних шляхів.

Стаття 95. Охорона вод (водних об'єктів) Усі води (водні об'єкти)

підлягають охороні від забруднення,

засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови

водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити

зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу,

погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші

несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей

вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення

гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

48. юридична відповідальність за порушення земельного законодавства

49. об”єкти і суб”єкти права власності на природні ресурси

Об'єкти права власності на природні ресурси — природні чи штучно створені

ресурси, які виконують біологічні, економічні, екологічні і соціальні

функції та зареєстровані в обліко-кадастрових і інших юридичне визнаних

документах в якості об'єкта володіння, користування і розпорядження

Загальні об'єкти - Земля, Тваринний світ, Надра, Рослинний світ нелісового

походження, Води, Природно-заповідний фонд, Ліси, Виключна (морська)

економічна зона, Континентальний шельф

Суб'єкти права власності на природні ресурси — особи, які юридичне

спроможні реалізувати повноваження щодо володіння, користування і

розпорядження належними їм природними ресурсами

1. Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Обласні

Ради, Районні Ради,МіськіРади,Селищні Ради, Сільські Ради

2. Народ України

3. Громадяни України, Громадяни, які будують чи обслуговують жилий дім і

господарські споруди, Громадяни, які ведуть особисте підсобне господарство,

Громадяни — власники дач, Громадяни — власники гаражів

4. Об'єднання громадян, Колективні сільськогосподарські підприємства,

Сільськогосподарські кооперативи, Садівничі товариства,

Сільськогосподарські акціонерні асоціації, Фермерські (селянські)

господарства

50. правові форми охорони вод

52. зміст права власності на природні ресурси

Зміст права власності на природні ресурси — сукупність повноважень

суб'єктів права власності щодо володіння, користування і розпорядження

належними їм природними ресурсами

Право володіння - Право володіння суб'єктів права власності на природні

ресурси — юридичне гарантована стабільність власності на природні ресурси,

їх невід'ємність від власників без особистого волевиявлення, визнання

виключності та абсолютності прав на ці ресурси

Право користування - Право користування держави і органів самоврядування —

юридично забезпечена можливість спеціально уповноважених державних органів

і органів самоврядування на отримання диференційної ренти від юридичних і

фізичних осіб за платне використання природ-них ресурсів. Право

користування суб'єктів приватної, колективної власності — юридичне

гарантована можливість їх самостійного господарювання на землі та

ефективного використання інших ресурсів, експлуатації корисних властивостей

цих ресурсів для задоволення різноманітних потреб власників

Право розпорядження - Право розпорядження держави — юридичне забезпечена

можливість органів держави на визначення режиму природних ресурсів,

встановлення загальних засад природови-користання, порядку та розмірів

плати, розподілу та перерозподілу природних ресурсів, передачу їх у

власність та надання у користування юридичним і фізичним особам . Право

розпорядження органів самоврядування — юридичне гарантована можливість

розподілу і перерозподілу природних ресурсів, визначення середніх часток,

які підлягають передачі у власність юридичним та фізичним особам, надання у

користування цих ресурсів, відчуження їх іншим особам відповідно до умов

чинного законодавства. Право розпорядження суб'єктів колективної приватної

власності — юридичне забезпечена можливість самостійного використання

природних ресурсів відповідно до їх цільового призначення, надання у

використання та відчуження іншим суб'єктам на договірних засадах

53. тваринний світ як об”єкт правової охорони

Тваринний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного

середовища, національним багатством України, джерелом духовного та

естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень,

а також важливою базою для одержання промислової і лікарської

сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. В

інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в Україні з участю

підприємств, установ, організацій і громадян здійснюються заходи щодо

охорони, відтворення і науково обгрунтованого,

невиснажливого використання тваринного світу. Під час проведення заходів

щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного

світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може

вплинути на середовище перебування тварин та стан тваринного

світу, повинно забезпечуватися додержання таких основних вимог і

принципів:

збереження умов існування видового і популяційного

різноманіття тваринного світу в стані природної волі; недопустимість

погіршення середовища перебування, шляхів міграції та умов розмноження

диких тварин, збереження цілісності природних угруповань тварин;

додержання науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання

об'єктів тваринного світу, забезпечення невиснажливого

використання диких тварин та їх відтворення; раціональне використання

корисних властивостей і продуктів життєдіяльності диких тварин;

платність за спеціальне використання об'єктів тваринного світу;

регулювання чисельності тварин з метою охорони здоров'я населення і

відвернення заподіяння шкоди природі та народному господарству,

врахування висновків екологічної експертизи щодо

народногосподарських об'єктів, які можуть впливати на стан

тваринного світу. Об'єктами тваринного світу є: хордові, в тому числі

хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і

безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) тварини в усьому

їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку

(ембріони, яйця, лялечки тощо), що перебувають у стані природної волі;

частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких

тварин (мед, віск тощо); залишки викопних тварин; нори, хатки, лігва,

мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин. Об'єкти

тваринного світу, а також місця токування, линяння, гніздових колоній

птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, інші території, що є

середовищем перебування об'єктів тваринного світу, підлягають охороні.

55 форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси

Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси — юридично

визначені шляхи охорони та способи захисту повноважень власників на

природні ресурси

Форми охорони права власності на природні ресурси

1.Нормативно-регулятивна -–законодавча, нормотворча, правозастосовна,

правореалізуюча.

2.Управлінська – прогностична, ресурсовпорядна, ресурсорозподільна,

еколгоекспертна, контрольно-наглядова, інформаційна, обліково-кадастрова.

3. Судова

Методи захисту права власності на природні ресурси – еколго-правові,

економіко-правові, цивільно-правові, адміністративно-правові.

56. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу (см. 53)

Охорона тваринного світу включає систему правових,

організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших

заходів, спрямованих на збереження, відтворення та раціональне

використання об'єктів тваринного світу. Охорона тваринного світу

передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розробки і здійснення

заходів щодо охорони та поліпшення всієї екологічної системи, в якій

перебуває і складовою

частиною якої є тваринний світ.Охорона тваринного світу забезпечується

шляхом:

встановлення правил та норм охорони, раціонального використання

і відтворення об'єктів тваринного світу; встановлення заборони та обмежень

у використанні об'єктів тваринного світу;

охорони від самовільного використання та інших порушень діючого

порядку використання об'єктів тваринного світу; охорони середовища

перебування, умов розмноження і шляхів міграції тварин; запобігання

загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів; створення

заповідників, заказників і виділення інших природних територій та

об'єктів, що підлягають особливій охороні; встановлення особливого режиму

охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до

переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території

Республіки Крим та областей; розведення в неволі рідкісних і таких, що

перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, створення центрів та

"банків" для збереження генетичного матеріалу; встановлення науково

обгрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного

світу та вимог щодо засобів їх

добування; обмеження вилучення тварин із природного середовища для

зоологічних колекцій; подання допомоги тваринам у разі захворювання,

загрози їх загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних

екологічних ситуацій; організації наукових досліджень, спрямованих на

обгрунтування заходів щодо охорони тваринного світу; виховання громадян у

дусі гуманного ставлення до тварин; пропаганди важливості охорони

тваринного світу засобами масової інформації здійснення державного

контролю у галузі охорони і використання тваринного світу;

проведення заходів екологічної безпеки; створення системи державного

обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу; врахування питань

охорони тваринного світу під час

встановлення екологічних нормативів; обмеження вивезення за кордон

окремих об'єктів тваринного

світу; стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне

використання і відтворення тваринного світу; проведення інших заходів і

встановлення інших вимог щодо охорони об'єктів тваринного світу.

58. Поняття, принципи і види права природокористування

Право природокористування — система юридичних норї і засобів, спрямованих

на врегулювання відносин щоді ефективного використання, відновлення і

охорони при родних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріаль них,

економічних і соціальних інтересів та законних пра суб'єктів

природокористування

Ознаки права природокористування

> Об'єктивні -Міждисциплінарний інститут екологічного

(природноресурсового) права. Полівидовий інститут екологічного

(природноресурсового) права. Юридичний засіб, спрямований на

задоволення багатогранних матеріальних, екологічних і соціальних

інтересів особи. Механізм правового забезпечення ефективного

використання, відтворення і захисту природних ресурсів, в основу

якого покладено внутрішню біологічну цілісність (комплексність),

видову диференційність природних ресурсів

> Суб'єктивні - Персоніфіковане право особи щодо використання природних

ресурсів. Юридичний титул суб'єктів природокористування. Правовий

гарант захисту законних прав (повноважень) суб'єктів

природокористування. Формально-визначена форма виникнення, зміни та

припинення правосуб'єктності природокористувачів.

Принципи права природокористування — правові ідеї, закладені в основу

правового регулювання відносин по використанню, відновленню і охороні

природних ресурсів

Коштовність і безкоштовність природокористування, Багатогранність цільового

використання природних ресурсів, Диференційність правових форм права

природокористування, Комплексність використання і охорони природних

ресурсів, Оплата за погіршення якості природних ресурсів, Нормування

видового природокористування, Екологічна безпека природокористування,

Нормативність і лімітування природокористування, Множинність правових форм

природокористування, Стабільність права природокористування, Стимулювання

ефективного природокористування, Ефективність і економічність

природокористування.

Види права природокористування — поділ права користування на окремі групи

згідно класифікаційних критеріїв (показників)

Критерії поділу - Підстави виникнення права природокористування

1. Право загального природокористування 2. Право спеціального

природокористування

Об'єкти природокористування

Право землекористування, Право надрокористування, Право водокористування,

Право лісокористування,

Право користування тваринним світом, Право користування рослинним світом

нелісового походження,

Право користування атмосферним повітрям в якості сировини основного

виробництва, Право користування об'єктами природно-заповідного фонду

59. організаційно правові заходи охорони лісів. (см. 62)

61. підстави винекнення права природокористування

Підстави виникнення права природокористування — юридично значимі обставини,

з якими пов'язується виникнення повноважень користувачів природних ресурсів

> Юридичний склад - Видача дозволу на спеціальне природокористування

1) Подання клопотання (матеріалів)

2) Погодження: а) з місцевою Радою народних депутатів, органами державної

виконавчої влади б) виконкомом (постійним користувачем) в) органами

державного управління і контролю

3) Розгляд, підготовка, винесення рішення і видача офіційного документа

(дозволу)

> Юридичний факт - Прийняття правової норми (заг гальне

природокористування). Укладання угоди . на користування (тимчасово,

постійно). Укладання угоди на оренду природних ресурсів.

> Надання природних ресурсів у користування

1) Подання клопотання

2) Погодження

3) Підготовка проекту виділення (надання)

4) Погодження, експертиза

5) Прийняття рішення

6) Визначення природного ресурсу в натурі

7) Видача уповноважуючого документа (укладання договору)

8) Реєстрація державних актів (договорів)

> Надання інших уповноважуючих документів (ордерів, квитків тощо)

1) Клопотання (заяви)

2) Обгрунтування матеріалів їх погодження, експертиза

3) Розгляд матеріалів і винесення рішення

4) Відведення природного ресурсу на місці (в натурі)

5) Надання управомочуючого документу і реєстрація

62. Ліс як об”єкт правової охорони

Стаття 4. Лісовий фонд Україн Усі ліси на території України становлять її

лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті

ісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.До лісового

фонду не належать:усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які

не віднесені до категорії лісів; окремі дерева і групи дерев,

чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних,

дачних і садових ділянках. Питання створення, охорони і використання

насаджень, що не належать до лісового фонду, регулюються іншими

актами законодавства.

Землі лісового фонду поділяються на:

а) лісові: вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю; не

вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища,

рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками,

протипожежними розривами тощо;

б) нелісові: зайняті спорудами, пов'язаними з веденням

лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та

підземними комунікаціями тощо; зайняті сільськогосподарськими угіддями

(рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб

лісового господарства); зайняті болотами і водоймами в межах

земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового

господарства.

Усі ліси в Україні є власністю держави.Від імені держави лісами

розпоряджається Верховна Рада

Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні

ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в

порядку, визначеному Земельним та Лісовим кодексами.

Стаття 85. Організація охорони і захисту лісів

Ліси України підлягають охороні і захисту, що передбачає здійснення

комплексу заходів, спрямованих на їх збереження від знищення,

пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5